Тактика гри у футбол . групова взаємодія.

Групові взаємодії в ігрових епізодах поділяються на взає­модії в парах, трійках тощо. Але перш ніж переходити до комбінацій, треба проаналізу­вати тактику передач.

Комбінації виконуються за маневруванням і передачами. Однак як би гравці не манев­рували, а зв'язуючою ланкою між ними, своєрідною «мовою комбінацій» будуть передачі.

Тактика передач.Усі пере­дачі в футболі за змістом мож­на класифікувати так:

1. За призначенням:

• у ноги;

• на хід — на вільне місце, за спину захисника;

• на удар;

• «недодана» — партнеру, який відкривається у бік своїх воріт або впоперек поля;

• прострільна.

2. За дистанцією:

• коротка (5—10 м);

• середня (10 — 25 м);

• довга (понад 25 м).

3. За напрямком:

• поздовжня;

• поперечна;

• діагональна.

4. За траєкторією:

• низом;

• верхом;

• по дузі.

5. За способом виконання:

• м'яка (пласирована);

• різана;

• відкидання.

6. За часом:

• своєчасна;

• із запізненням

• передчасна.

Варіюючи різні передачі, атакуючі викликають перемі­щення захисників, примушу­ючи їх або висуватися вперед (під час поперечних передач), або зміщуватися ближче до флангів (під час поздовжніх пе­редач), а також швидко пере­водять з флангу на фланг на­прямок атаки (під час довгих діагональних передач).

Кожна з передач може бу­ти ефективною в певних ви­падках (швидкий чи повільний захисник; чи активним він є на перехватах або передбачає відбирання м'яча; гарно або погано грає головою тощо), які повинні враховуватися грав­цем, що виконує передачі.

Надійними є короткі й се­редні передачі впоперек поля. Однак вони ускладнюють швид­кісний маневр у атаці, дають змогу суперникам перегрупу­вати свої сили на найнебезпечнішій ділянці атаки. Водночас довгі поздовжні та діагональні передачі (почасти й середні) дають змогу здійснювати ата­ку на великій швидкості, вно­сять елемент раптовості, що значно утруднює дії тих, хто за­хищається, і тим самим ство­рюють вигідні умови для вихо­ду гравців на ударну позицію. Безперечно, такі передачі м'яча пов'язані із значним ризиком його втратити. Але цей ризик повністю виправданий, бо у ра­зі успіху створюється безпосе­редня загроза для воріт.

Отже, чим коротшою є пе­редача, тим менше втрат м'яча, а чим вона довша (та гостріша), тим більшим є допустимим ри­зик втрат. Але як і у тому, й в іншому випадку футболіст, який володіє м'ячем, повинен пам'ята­ти, що втрати м'яча при переда­чах слід зводити до мінімуму за можливо великою її гостротою.

Чинниками, що впливають на ефективність передач, є: тех­нічна майстерність футболіста; вміння бачити поле (розміщен­ня партнерів і суперників, їх по­зиції); тактичне мислення грав­ця, який володіє м'ячем, його вміння швидко і правильно ви­значити, кому з партнерів і яку передачу доцільніше виконати в даній ігровій ситуації; манев­реність партнерів і кількість «про­позицій», що зроблені гравцю, який володіє м'ячем, а також висока техніка ударів по м'ячу.

Комбінації в парах.До взає­модії партнерів належать такі види комбінацій: «у стінку», «схрещування» і «передача м'яча».

Комбінація «у стінку» є од­нією з найефективніших спо­собів обігрування захисника за допомогою партнера. Її суть по­лягає в тому, що гравець, який володіє м'ячем, наблизившись до партнера (або партнер на­близиться до нього), раптово посилає йому м'яч і на макси­мальній швидкості прямує за спину захисника. Партнер в один дотик змінює швидкість і на­прямок руху так, щоб перший гравець міг оволодіти м'ячем, не знижуючи швидкості бігу, а захисники не мали змоги зава­дити йому або перехопити м'яч (мал. 1). Цей вид комбінації вимагає від партнера доброго взаєморозуміння і технічної май­стерності.

Мал. 1. Комбінація «у стінку»

Футболіст, який ви­конує роль «стінки», може зай­мати позицію попереду, по діагоналі, збоку і навіть позаду партнера. Комбінацію «у стін­ку» успішно можна застосову­вати на будь-якій ділянці поля. Однак її ефективність знижуєть­ся в умовах великого скупчен­ня гравців. Ось тому в штраф­ному майданчику суперників при сучасних тактичних побу­довах захисту виконання цієї комбінації ускладнене і потре­бує точності .

Комбінація «схрещування» (взаємодія двох гравців, за яким партнери рухаються назустріч один одному і у точці зустрічі той, що володіє м'ячем, усту­пає його партнеру), найчасті­ше застосовує в середині поля або на підступах до штрафного майданчика (мал. 2).

Мал. 2. Комбінація «схрещування»

Гравець 8, який володіє м'ячем, просу­вається впоперек поля, а його партнер 9 рухається назустріч. У певній точці гравці зустріча­ються, роблять миттєву паузу і продовжують рух у поперед­ньому напрямку (тепер — роз­ходяться). Подальша ініціати­ва належить гравцю з м'ячем. Якщо захисник 6, щільно опі­куючи гравця 9, прямує за ним, то у гравця 8 створюються доб­рі можливості для подальших індивідуальних дій. Якщо ж за­хисник 6 вирішує атакувати гравця з м'ячем, то останній під час паузи залишає м'яч гравцю 9. що звільнився віл опіки і отримав свободу лій.

Комбінація «передача м’ яча» найчастіше застосовується з метою виграшу часу. Суть її полягає в тому, що гравець, який отримує м'яч, без оброб­ки спрямовує його одному з партнерів. При цьому перед­бачається швидкий вихід од­ного з партнерів на нову по­зицію. За допомогою передач в один дотик нападники ускладнюють захисникам визначен­ня подальшого напрямку роз­витку атаки і, просуваючись вперед, скорочують відстань до воріт суперників і в той же час не дають змоги захисни­кам наблизитися до одного з атакуючих для відбору м'яча.

Комбінації «в трійках».До взаємодії трьох партнерів на­лежать такі види комбінацій: «зміна місць», «пропускання м'яча» і «гра в один дотик».

Комбінація «зміна місць» — найефективніша. Основною її метою є обігрування суперни­ків внаслідок переходу гравця із своєї зони в зону партнера після того, як той «відвів» звід­си суперника, який йому про­тидіє (мал. 3).

Мал. 3. Комбінація «зміна місць»

До атаки підключається край­ній правий захисник. Правий захисник 2, який володіє м'ячем,передає його гравцю 7. що ру­хається назустріч захиснику су­перників. У той момент, коли захисник намагається атакува­ти свого підопічного, гравець 7 віддає м'яч партнеру 6, який безвагань робить передачу захисни­ку 2, який на високій швидкос­ті підключився по правому краю. Зміна місць виникла між гравцем 7 і крайнім захисником 2. У ре­зультаті комбінації отримали іг­ровий простір для крайнього за­хисника, який підключився до атаки зі своєї половини поля.

Комбінацію «зміна місць» ус­пішно можна застосовувати на будь-якій ділянці поля. Більш того, декілька комбінацій цьо­го виду дають змогу тривалий час рухатися по полю, обігруючи суперників через числен­ну перевагу на тій чи іншій ді­лянці атаки.

Комбінацію «пропускання м 'яча» успішно застосовують під час завершення флангових атак безпосередньо у штраф­ному майданчику суперників.

Завершуючи атаку по краю, нападники часто виконують по­перечну (прострільну) переда­чу вздовж воріт. Така переда­ча, як правило, спрямована на партнера, що стоїть попереду або набігає. Однак цього фут­боліста уважно опікають супер­ники, а іноді йому просто не­зручно виконати удар по воро­тах або обробити м'яч, і тому гравець, якому надіслано м'яч, може пропустити його партне­ру. Активно виходячи на про-стрільну передачу та імітуючи намір виконати удар по воро­тах, футболіст потай пропускає м'яч. У цей час партнер, який рухається у нього за спиною, отримає вигідні умови для ви­конання удару по воротах, бо вся увага захисників спрямована на гравця, що знаходиться най­ближче від інших до м'яча.

Комбінацію «гра в один дотик» з трьома партнерами викону­ють на тих самих принципах, що й при двох. Відмінність поля­гає в тому, що тепер передачі можуть йти у різних напрямках. Найчастіше здійснюється в три­кутнику. Передачі в один дотик дозволяють раптово і на високій швидкості змінювати напрямок розвитку атаки і за необхіднос­ті виграти час для перегрупу­вання сил або зміни позиції.

Загальні вказівки щодо ком­бінаційної гри:

1. Під час тренувань треба засвоїти структуру комбінацій, їхній зміст і основні принципи виконання. Тільки тоді можна здійснювати комбінації стосовно до конкретної ігрової ситуації.

2. Тактична комбінація є син­тезом індивідуального тактично­го мислення і групового взаємо­розуміння, а отже, і взаємодії. Тому головне у здійсненні комбінацій — не механічнезаучуван­ня тієї чи іншої структури гру­пової дії. а творче застосування своїх знань і умінь у перебігу.

3. Уся футбольна зустріч складається із поєднання прос­тих, награних до високого рів­ня, та складних багатоходових тактичних комбінацій з вели­кою кількістю гравців, що бе­руть участь у їх здійсненні. Але й багатоходові комбінації по суті складаються з декількох простих, які йдуть одна за од­ною. Якщо багатоходові ком­бінації досить важко тренува­ти і вони виникають у процесі самої зустрічі, тобто є здебіль­шого імпровізованими, то якість їх виконання багато в чому за­лежить від уміння футболістів вільно володіти простими, доб­ре награними комбінаціями.

4. Піл час вивчення різних варіантів комбінацій слід пам'ята­ти, що чим більше елементів од­нієї, раніше вивченої комбіна­ції, входить до нової, тим швид­ше відбувається її засвоєння. Корисно знати різні варіанти розвитку комбінацій з одного й того самого стандартного почат­ку. Таке різноманіття кінцівок комбінацій сильно утруднює ор­ганізацію захисту.

5.При здійсненні комбінацій особливе значення мають відволікальні дії партнерів по команді. Своїми переміщеннями вони створюють потенційну загрозу воротам суперників та відволіка­ють увагу тих, хто захищається .