Координація — пошук таких засобів спілкування, що найкраще відповідають намірам і можливостям партнерів. Результатом координації є сумісність у діях, погодженість в операціях

Маніпулювання суб’єктом — це приховані чи явні дії конфліктної особистості, спрямовані на суб’єкт відносин для досягнення певного результату, значимого для особистості.

Міжособистісна взаємодія —інструментально-технологічна сторона спілкування; взаємні дії учасників спілкування, спрямовані на співвіднесення цілей кожної зі сторін і організацію досягнення їх в процесі спілкування.

Міжособистісна комунікація — взаємний обмін суб’єктивним досвідом людей, які перебувають в просторовій близькості і мають можливість бачити, чути, торкатися один одного, легко здійснювати зворотний зв’язок.

Міжособистісне сприйняття — сприйняття іншої людини, відображення її зовнішніх ознак, співвіднесення їх з особистісними властивостями індивіда, якого сприймають, і здійснення на цій основі розуміння його внутрішнього світу і поведінки.

Міжособистісний простір —організація всіх елементів міжособистісної взаємодії у певному порядку, що припускає: 1) вибір позиції у відношенні до іншого, прибудову до позицій один одного; 2) чітке визначення просторових і часових меж ситуації взаємодії, поза якими обрана позиція стає недоречною; 3) оформлення зайнятої позиції за допомогою вербальних і невербальних засобів комунікації.

Мовленнєва діяльність — спеціалізоване вживання мовлення в процесі взаємодії між людьми, окремий випадок діяльності спілкування.

Мовна комунікація — інформативна і комунікативна сторона мовленнєвої діяльності.

Мовне спілкування — процес встановлення і підтримки цілеспрямованого, прямого чи опосередкованого контакту між людьми за допомогою мови.

Мовний акт — елементарна одиниця мовленнєвого спілкування, проголошення тим, хто говорить, вислову в безпосередній ситуації спілкування з тим, хто слухає.

Мовна поведінка — використання мови людьми в передбачуваних обставинах, у різноманітті реальних життєвих ситуацій; сукупність мовленнєвих вчинків.

Навіювання —особливий вид впливу, а саме: цілеспрямований, неаргументований вплив однієї людини на іншу чи на групу людей. За навіювання здійснюється процес передачі інформації, заснований на її некритичному сприйнятті. Навіювання являє собою переважно емоційно-вольовий вплив.

Наслідування —механізм, спосіб впливу людей один на одного в результаті відтворення індивідом рис і зразків поведінки, яка демонструється.

Об’єкт конфлікту — проблемна ситуація на основі пересічних інте­ресів опонентів, що бажають контролювати її і керувати нею.

Опоненти — це учасники конфлікту. Ними в конфліктній ситуації можуть виступати окремі особи, групи людей, організації.

Педагогічне спілкування — професійне спілкування викладача з учнями на уроці і поза ним (у процесі навчання і виховання), що має певні педагогічні функції і спрямоване (якщо воно повноцінне й оптимальне) на створення сприятливого психологічного клімату, оптимізацію навчальної діяльності і стосунків між педагогом і учнями усередині учнівського колективу. Педагогічне спілкування — це спілкування педагога з вихованцями в педагогічних цілях.

Педагогічна техніка — сукупність використовуваних педагогом прийомів. Її засобами є мова і невербальні засоби спілкування.

Педагогічний такт — це міра педагогічно доцільного впливу педагога на тих, хто вчиться, уміння встановлювати продуктивний стиль спілкування.

Переконання —механізм впливу на особистість, що здійснюється за допомогою логічного обґрунтування інформації. Переконання являє собою переважно інтелектуальний вплив.

Постурологія — наука про пози, про значення того, як ми стоїмо, сидимо чи лежимо.

Предмет конфлікту — протиріччя (проблема), що протиборчі сторони намагаються вирішити.

Привабливість — ступінь наближення до того типу зовнішності, що максимально схвалюється певною групою, до якої належать індивіди.

Психологічний вплив —зміна психологічних характеристик особистості, групових норм, суспільної думки чи настрою за рахунок
використання психологічних, соціально-психологічних закономір­ностей.

Психотип — модель поведінкової структури особистості і її взаємодій з навколишнім середовищем.

Редуційований діалог —обмін «згорнутими», короткими, ніби пунктирними, репліками.

Репрезентативна система (сенсорний канал) — система, за допомогою якої суб’єктом сприймається та утилізується інформація, яка надходить із зовнішнього світу.

Рефлексія — механізм самопізнання у процесі спілкування, в основі якого лежить здатність людини уявляти, як вона сприймається партнером по спілкуванню.

Ритуали — звичні, повторювані дії, що не несуть значеннєвого навантаження. Вони можуть носити неформальний характер (вітання, прощання, подяка) чи бути офіційними (дипломатичний етикет).

Самопрезентація — короткочасний, специфічно мотивований і організований процес пред’явлення інформації про себе у вербальній і невербальній поведінці.

Соціальний ритуал — історично сформована форма неінстинктивного, передбачуваного, соціально санкціонованого, упорядкованого символічного поводження, у якому спосіб і порядок виконання дій строго канонізовані і не піддаються раціональному поясненню в термінах засобів і цілей.

Спілкування — специфічна міжособистісна взаємодія людей як членів суспільства, представників певних соціальних груп, що здійснюється на основі відображення соціальної дійсності. Спілкування — процес взаємодії і взаємин суб’єктів (особистостей, соціальних груп), у якому відбувається взаємообмін діяльністю, інформацією, емоціями, навичками, уміннями, а також вольовий контакт.

Спілкування керівника — процес передачі й одержання інформації, за рахунок чого відбувається вплив на вчинки і стан членів колективу.

Статусна роль —поведінка, запропонована людині її соціальним (віковим, статевим, посадовим і ін.) положенням чи статусом.

Стереотип — деякий стійкий образ будь-якого явища чи людини, який використовують, як певне «скорочення», у взаємодії з цим явищем.

Стиль педагогічного спілкування — усталена система способів та прийомів, які використовує вчитель у взаємодії. Вона залежить від особистісних якостей педагога і параметрів ситуації спіл-
кування.

Стратегія мовленнєвого спілкування — процес побудови комуні-
кації, спрямований на досягнення довгострокових результатів. Стратегія містить планування мовленнєвої взаємодії в залежності від конкретних умов спілкування й особистостей комунікаторів,
а також реаліза­цію цього плану, тобто лінію бесіди.

Суб’єкт конфлікту — конфліктна особистість чи проблеми, здатні спровокувати конфлікт.

Сценарії — стандартні послідовності дій у тих чи інших звичних ситуаціях.

Тактика мовленнєвого спілкування — сукупність прийомів ведення бесіди і лінії поведінки на певному етапі в рамках окремої розмови. Вона включає конкретні прийоми залучення уваги, встановлення і підтримки контакту з партнером і впливу на нього, переконання адресата, приведення його у певний емоційний стан і т. ін.

Тактика спілкування — реалізація в конкретній ситуації комунікатив­ної стратегії на основі опанування технік спілкування і знання правил спілкування.

Темпоритм — швидкість у цілому і тривалість звучання окремих слів, складів, а також пауз у сполученні з ритмічною організованістю, розміреністю мовлення.

Техніка спілкування — сукупність конкретних комунікативних умінь, що дозволяють використовувати різноманітні, придатні для конкретної ситуації взаємодії прийоми і методи спілкування.

Трансактний аналіз — наукова теорія, що дозволяє проаналізувати вплив позицій, які займають ті, що спілкуються, на ефективність процесу спілкування. У трансактному аналізі передбачається, що усі взаємодії в спілкуванні складаються з використання і динаміки міжособистісних позицій.

Трансакція — одиниця взаємодії партнерів по спілкуванню, що супроводжує визначення позицій кожного.

Узгодження — механізм взаємодії, що стосується спілкування з погляду мотивацій та потреб. Його результатом є відносна згода з метою, змістом, намірами, що задає основний тон міжособистісним відносинам, визначає їхнє емоційне забарвлення.

Фасцинація —функція невербальних засобів спілкування, яка збільшує семантично значиму інформацію, але не за допомогою додаткових мовних включень, а завдяки «білямовленнєвим» прийомам.