Розкрийте етапи корекційної роботи в групах з ФФНМ.
Згідно з Типовим положенням визначено основні напрями організації роботи дошкільних закладів для дітей з ФФН у двох вікових групах: старшій —для дітей шостого року життя і підготовчій — для дітей сьомого року життя.
Корекційний вплив у цих групах має здійснюватися відповідно до спеціальної програми навчання і виховання дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням, розробленої окремо для кожної групи. В процесі навчання дітей з ФФН в умовах спеціального дитячого садка вирішують такі завдання:
• сформувати у дітей фонетичну систему мови, тобто уточнити і закріпити вимову збережених звуків, а також виправити вимову порушених звуків;
• розвивати у них повноцінний фонематичний слух і сприймання, тобто за допомогою спеціальних прийомів навчити дітей розрізняти звуки на слух, запам'ятовувати і відтворювати ряди звуків і складів;
• сформувати навички звукоскладового аналізу і синтезу, тобто вміння ділити слова на склади і звуки, послідовно аналізувати їх, проводити зворотні операції: складати склад зі звуків, а слово — зі складів (синтез);
• на основі аналітико-синтетичної діяльності забезпечити засвоєння дітьми деяких елементів грамоти. Незважаючи на цілком зрозумілі відмінності, що існують у змісті корекційного навчання і виховання для дітей старшої групи, виділені завдання є основоположними. Програма навчання дітей з ФФН має включати:
• характеристику мовленнєвого розвитку дитини;
• обстеження мовлення;
• режим дня старшої (підготовчої) групи;
• логопедичну документацію.
Режим визначає оптимальний порядок проведення вихователем і логопедом занять із зазначенням їх кількості і тривалості. Згідно з розпорядком логопед проводить різні типи занять:
• індивідуальні — окремо з кожною дитиною;
• підгрупові — з трьома-чотирма дітьми, об'єднаними за принципом подібності вади;
• фронтатьні — з усіма дітьми або половиною групи залежно від рівня мовленнєвого розвитку.
Чергування цих занять забезпечує максимальну ефективність логопедичної роботи.
Програму корекційного навчання, незалежно від вікової групи, поділяють на три періоди. Кожний період передбачає визначений обсяг навчального матеріалу, запланованого для вивчення під час індивідуальних, підгрупових і фронтальних логопедичних занять. Зокрема, визначено такий порядок вивчення звуків на фронтальних заняттях: у, а, ау, ау; іе, і, п, пь, т, к, кь, птк, х, хь, ль, йот, і-и, с, сь, з-зь, сь-зь, ц, б-п, ш-ж, с-ш, з-ж, л,р, ль-рь, ль, л-р-ль-рь, ч, щ, ч-щ.
Залежно від вікової групи цей матеріал по-різному розподілений за періодами навчання.
Обладнання логопедичного кабінету має відповідати санітарно-гігієнічним вимогам і охоплює необхідні логопедичні посібники для обстежень і розвитку:
• інтелекту;
• слуху;
• зв'язного мовлення; вимовляння й умови оволодіння складовою структурою слів; фонематичного слуху; лексичного запасу і граматичної будови мовлення; елементів грамоти.
Рекомендації щодо роботи з батьками. Упродовж року логопед надає батькам можливість вивчати індивідуальні зошити дітей, щоб вони могли простежити динаміку їх навчання, щотижня проводить вечірні бесіди з ними і організовує участь їх у виконанні домашніх завдань.
Крім того, логопед організовує оформлення тематичних виставок і стендів для батьків, не менше ніж три рази на рік проводить батьківські збори, планує показові виступи дітей.
Взаємозв'язок роботи логопеда і вихователя. Логопед має працювати в тісному контакті з вихователем, забезпечуючи чітку послідовність цієї роботи. Тому вихователь логопедичної групи повинен знати мовленнєві і психолого-педагогічні особливості дітей, уміти підходити до них індивідуально. Бажано, щоб він по можливості відвідував фронтальні логопедичні заняття, аби з'ясувати, хто з дітей відчуває труднощі під час виконання завдань логопеда і в чому вони полягають.
Ознайомлення з деякими спеціальними методичними прийомами дасть змогу вихователю не тільки ефективно закріплювати матеріал, пройдений логопедом, а й грамотно координувати з ним вирішення виховних завдань. Логопед і вихователь разом планують роботу з розвитку мовлення дітей, визначаючи тематику і зміст занять, лексичний матеріал і вимоги до мовлення дітей на кожному конкретному етапі навчання. Вихователь планує ознайомити дітей з лексичним матеріалом за заданими темами, а логопед забезпечує його автоматизацію і введення в самостійне мовлення.
Мовлення вихователя має відповідати правилам фонетики і граматики. Він повинен володіти достатньо широким лексичним запасом.