Контроль за ефективністю застосованих рекреаційно-оздоровчих впливів

У сучасних умовах відбувається прогресуюче погіршення стану здоров’я населення України. Відомо, що переважна кількість порушень здоров’я пояснюється, переважно, способом життя, який притаманний тому чи іншому індивідууму. Втім, зростає й значущість екологічного фактора, що може зумовлювати до 30 % всіх випадків у структурі загальної захворюваності.

Україна багата на природні рекреаційні ресурси, а доповнення впливу природних факторів спеціально організованою руховою активністю під час відпочинку від основного виду діяльності має посилити відновний та оздоровчий вплив рекреації на організм суб’єктів рекреаційної діяльності, що зумовлює здійснення оцінки ефективності такого впливу.

Ефективність (із лат. effectus – дія, результат) розглядається як здатність отримувати конкретні результати, досягати наміченої цілі. Загальновідомо, що визначення та оцінка ефективності є одним із ключових теоретичних і практичних завдань, розв’язання яких дозволяє розробляти та застосовувати оптимальні методи пізнання світу, підтверджувати або спростовувати висунуті припущення, що сприяє подальшому розвитку наукового знання та удосконалення практичної діяльності. Зокрема, оцінка ефективності застосованих оздоровчо-рекреаційних впливів проводиться з метою їх поточного коригування, забезпечення науково-обґрунтованого планування подальших рекреаційних заходів, контролю за повнотою вирішення завдань рекреаційної діяльності.

Визначення ефективності необхідно здійснювати для кожного окремого суб’єкта рекреаційної діяльності, а також у межах окремих вікових і соціальних груп. Необхідно враховувати, що ефект від застосування оздоровчо-рекреаційних впливів має бути пролонгованим, проявлятися поступово, протягом певного часу, а саме:

· під час рекреаційної діяльності;

· на момент її завершення;

· через певний проміжок часу після повернення людини до основного виду діяльності.

Обираючи критерії ефективності необхідно враховувати, що систематичне застосування рекреаційно-оздоровчих впливів має забезпечити:

· термінове поліпшення психічного стану, зниження впливу дії стрес-чинників, пов’язаних із виконанням професійних, навчальних, побутових та інших, специфічних для конкретного вікового періоду, соціальних функцій;

· поліпшення настрою, формування відчуття задоволення;

· термінове відновлення фізичної та розумової працездатності, покращення самопочуття;

· створення умов для формування довготривалих адаптаційних реакцій, що підвищують функціональні можливості організму, підвищують його резистентність до дії несприятливих ендогенних та екзогенних факторів середовища, позитивно впливають на дієздатність людини, підвищують якість життя.

Виходячи з очікуваного ефекту застосованих оздоровчо-рекреаційних впливів, критеріями оцінки їх ефективності можуть виступати як суб’єктивні ознаки, так й об’єктивні показники. Отже, необхідно виділяти два основні підходи оцінки ефективності: суб’єктивний та об’єктивний, що можуть застосовуватись як ізольовано (окремо), так і в комплексі, доповнюючи один одного (рис. 1).

Контроль за ефективністю застосованих рекреаційно-оздоровчих впливів - student2.ru

До суб’єктивних можна віднести самопочуття, настрій, ступінь задоволення очікувань суб’єктів рекреаційної діяльності, сон, апетит тощо.

До об’єктивних належать критерії, що вказують на наявність (або відсутність) позитивної динаміки показників фізичного розвитку, фізичної підготовленості, функціонального стану серцево-судинної системи,

Отримання об’єктивних результатів щодо застосованих впливів потребує здійснення вибору адекватних методів дослідження. Вибір методів має здійснюватись у відповідності до сучасної методології наукових досліджень, а саме:

· застосовані методи мають бути теоретично обґрунтованими, інформативними, адекватними меті дослідження, зручними у використанні;

· передбачено можливість багаторазового використання обраних методів, що забезпечує отримання достовірної інформації щодо динаміки досліджуваних показників, а також уможливлює перспективне планування такої динаміки;

· матеріали дослідження, отримані за допомогою обраних методів, допускають конструктивну формалізацію кількісних та якісних показників із можливістю їх подальшого порівняння, статистичної обробки та систематизації.

Для здійснення оцінки ефективності в межах суб’єктивного підходу доцільно застосовувати такі методи наукового дослідження, як:

· психолого-педагогічні спостереження;

· анкетування:

· опитування тощо.

У межах об’єктивного підходу необхідно застосовувати апробовані та сертифіковані стандартні методи, функціональні проби та тести:

· методи вимірювання ваги;

· методи оцінки пропорцій тіла;

· методи вимірювання та оцінки ЖЄЛ;

· методи вимірювання та оцінки МСК;

· вимірювання та оцінка ЧСС;

· методи вимірювання та оцінка АТ;

· функціональна проба Руфьє;