Організація праці вожатого

У період табірної зміни загоном ведеться певна документація. Докладніше про документацію загону описано у методичних рекомендаціях.

Більш детально ми зупинимося на педагогічному щоденнику вожатого. "Педагогічний щоденник" - це результат творчості вожатого, його роздумів, в ньому відображаються результати спостережень за дітьми. Він не лише допомагає організувати час, а й учить, як аналізувати свою роботу.

Водночас щоденник - це робочий документ, в якому вожатий аналізує кожний прожитий день, робить висновки, узагальнення, накреслює план та перспективу. Щоденник допомагає фіксувати найбільш цікаві сторінки життя загону, бачити дитячий колектив, його радощі й перемоги, розчарування і пошук, і є звітним документом, де узагальнено всю денну діяльність загону. У щоденнику обов’язково дається педагогічна характеристика загону у розвитку ( на початку зміни і в кінці її), в якій фіксуються вікові та індивідуальні особливості вихованців, ставлення до товаришів, ровесників, колективу, їх уміння в різних видах діяльності, організаторські здібності, зміни, що відбулися у формуванні якостей особливості.

На основі матеріалів педагогічного щоденника вожатий пише звіт за зміну, в якому аналізуються етапи і кінцевий результат роботи, дається оцінка своєї педагогічної діяльності, шляхи поліпшення роботи.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАГОНУ

I. Що зроблено вожатими під час організаційного періоду(як зустрічали дітей, які колективні творчі справи були проведені, які бесіди тощо).

II. Структура:

1. Вікові психологічні особливості дітей.

2. Чим захоплюються діти (які гуртки хотіли б відвідувати, чи люблять читати і що саме, які ігри подобаються тощо).

3. Які складаються взаємовідносини між членами колективу (хто є лідером, за якими якостями, хто пасивний, наявність дружніх пар, груп, взаємовідносини, що склалися між хлопчиками та дівчатками і т.д.).

4. Рівень вихованості (відношення до дорослих і товаришів, способи проявлення і вираження почуттів, емоцій, навички культури поведінки в громадських місцях, вміння узгоджувати свої дії з діями оточуючих).

5. Особливості темпераменту і характеру окремих дітей (як вони проявляються у різних дітей: холеричний, флегматичний, сангвіністичний, меланхолічний типи нервової системи і як враховувати їх у роботі); найбільш характерні риси характеру: моральні (чуйність, увага, делікатність, скромність тощо); вольові (настирливість, твердість, працелюбність, дисципліна, витримка, самостійність); емоційні (ніжність, соромливість, самовладання, нестримність тощо).

6. Вияв індивідуальних специфічних особливостей (мовлення, увага, слух, зір).

III. Висновки (специфічні завдання для подальшої реалізації в роботі: на кого звернути особливу увагу, які виховні методи застосувати у роботі з дітьми, які колективні творчі справи можна провести в загоні).

Аналіз дня:

1. План роботи загону на день.

2. Які виховні цілі та педагогічні завдання поставлені.

3. Що було проведено в загоні протягом дня (колективні творчі справи, трудові завдання, екскурсії, рухливі ігри тощо).

4. Який емоційний стан переважав у дітей протягом дня.

5. Як діти відносилися до проведення певної справи, як готувалися, як приймали участь (хто був явним лідером, хто пасивно ставився до справи, які міжособистісні відносини переважали під час підготовки справи), яке враження залишилося після проведення справи.

6. Чи виконані виховні цілі, що були поставлені на початку дня.

7. Висновки.

АНАЛІЗ ТАБІРНОЇ ЗМІНИ

1. Які виховні цілі ставилися перед початком табірної зміни і як вони досягалися.

2. Які виховні засоби застосовувалися протягом зміни.

3. Які міжособистісні відносини склалися в загоні; які колективні справи були проведені протягом табірної зміни і як вони впливали на взаємовідносини дітей у колективі.

4. Як працювали органи самоврядування загону. Які взаємовідносини складалися між лідерами (формальними і неформальними) та іншими членами загону.

5. Взаємовплив колективу і окремих особистостей. Роль громадської думки колективу, який вплив вона здійснювала на вихованців.

6. Як змінилися діти протягом табірної зміни (які риси характеру проявилися, яких негативних звичок позбулися, що придбали)

7. Висновки.