Meта цієї системи — створити умови для позитивної соціалізації молоді.
Соціальна робота в мережі соціальних служб для молоді має чітко визначену адресність.
До уваги беруться такі факторияк:
• віковий показник осіб, яким надається соціальна допомога та підтримка;
• основні сфери життєдіяльності молоді (навчальні заклади, місця роботи проживання, відпочинку);
• основні категорії молоді (учні шкіл студенти навчальних закладів різного рівня акредитації працююча молодь, безробітна молодь, сироти особи з обмеженими функціональними можливостями тощо);
• типові соціальні та психологічні проблеми молоді.
Зміст роботи цих соціальних служб для молоді полягає у:
• наданні соціальної, психологічної, правової, освітньої та будь-якої іншої підтримки;
• допомозі здійснити право молоді на повноцінне життя;
• прищепленні навичок соціальне схвальної поведінки;
• навчанні адаптуватися правовими засобами до сучасного світу.
Пріоритетними напрямами діяльності центрів ССМ є:
• соціальна підтримка молодої сім’ї;
• соціальна робота з жіночою молоддю;
• соціальна підтримка дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків;
• профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі;
• сприяння працевлаштуванню і вторинній зайнятості молоді;
• соціальна підтримка дітей та молоді з особливими потребами;
• соціальна робота з допризовною та призовною молоддю, військовослужбовцями та членами їхніх сімей, службовцями за призовом, молодцю, яка звільняється з лав Збройних Сил України;
• служба "Телефон довіри".
Діяльність центрів соціальних служб молоді передбачає виконання низки завдань:
1) надання соціально-медичної, психолого-педагогічної, правової Інформаційної матеріальної та інших видів соціальної допомоги;
2) розробка та здійснення системи заходів щодо створення умов, необхідних для життєдіяльності різних категорій дітей та молоді;
3) здійснення соціально-профілактичної роботи серед дітей та молоді;
4) застосування комплексних заходів, спрямованих на подолання негативних явищ у молодіжному середовищі;
5) розробка та впровадження реабілітаційних програм, змістом яких є відновлення соціальних функцій, морального, психічного і фізичного стану дітей та молоді, пристосування їх до соціальних та сімейних умов життєдіяльності;
6) допомога дітям та молоді які зазнали від інших жорстокості та насильства чи потрапили в екстремальні ситуації;
7) сприяння дитячим, молодіжним організаціям у становленні та розвитку участі в суспільній діяльності;
8) здійснення міжнародного співробітництва вивчення і поширення міжнародного досвіду соціальної роботи з молоддю;
9) співпраця з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування установами та організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, громадськими організаціями, фізичними особами у вирішенні питань соціальної підтримки дітей та молоді.
Соціальні служби молоді реалізують ряд комплексних програм.
Основні програмисоціальних служб для молоді:
• соціально-психологічне консультування, інформаційна допомога молоді;
• телефони довіри;
• соціальна опіка, допомога дітям-сиротам;
• соціальна підтримка дітей-інвалідів, молодих інвалідів;
• різноманітна робота з підлітками (профілактика правопорушень, організація відпочинку, допомога молодим людям у творчій діяльності, підвищення їх адаптивних можливостей);
• підтримка та сприяння молодіжному підприємництву;
• соціально-психологічна допомога сім’ї;
• сприяння молодіжній зайнятості;
• робота з жіночою молоддю;
• робота з молодим наркоманами, алкоголіками та їх сім’ями;
• правове навчання;
"Соціальна робота з молодою сім’єю";
"Соціальна адаптація жіночої молоді";
"Соціальна підтримка інвалідів";
"Соціальна підтримка сиріт";
"Профілактика наркотизації, правопорушень, захворювань на СНІД";
"Сприяння зайнятості молоді";
"Соціальна підтримка талановитої та обдарованої молоді";
"Соціально-психологічна адаптація і реабілітація молодої людини";
"Соціальна підтримка сільської молоді";
"Інформаційне забезпечення";
"Дозвілля і оздоровча робота";
"Телефон довіри".
Кожна з програм, над виконанням якої працює той чи інший центр, вимагає зусиль, як правило, в кількох напрямах. При реалізації різних програм деякі з напрямів, за якими вони здійснюються, нерідко збігаються.
Внаслідок цього формуються напрями роботи ЦССМ, які в систематизованому вигляді можна представити таким чином:
• участь у реалізації державної соціальної політики в Україні;
• координація діяльності інших соціальних служб, установ і організацій всіх форм власності, об’єднань громадян, окремих громадян у сфері соціальної роботи з дітьми і молоддю;
• організація та надання інформаційних, соціально-психологічних, соціально-педагогічних, юридичних та консультативних послуг дітям і молоді;
• організація надання соціальних послуг окремим категоріям дітей і молоді, зокрема інвалідам, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, соціально-психологічної та педагогічної підтримки, сприяння їх соціальній реабілітації та адаптації;
• соціально-профілактична робота серед дітей і молоді, здійснення заходів щодо запобігання негативних явищ у дитячому і молодіжному середовищі;
• організація правового захисту конституційних прав дітей і молоді;
• здійснення соціальної інспекції, тобто системи заходів, спрямованих на забезпечення нагляду, аналізу, експертизи, контролю за реалізацією соціальних програм, проектів, забезпечення належних умов життєдіяльності, морального, психічного та фізичного стану дітей і молоді, захисту їхніх прав та свобод.
Для організації соціально-педагогічної роботи в межах цих програм при соціальних службах молоді створюються різноманітні спеціалізовані служби:
• кризові центри соціально-педагогічної допомоги різним категоріям сімей, дітей та молоді;
• центри соціальної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями;
• центри сім’ї "Родинний дім";
• клубні об’єднання за місцем проживання;
• лінія дистанційного консультування "Телефон довіри";
• консультпункти у РАГСах, військоматах, колоніях для неповнолітніх;
• консультативні пункти для ін’єкційних споживачів наркотиків;
• консультативні пункти для роботи з молоддю яка повернулася з місць позбавлення волі.
Варто додати, що економічне становище країни не дає ССМ можливості належним чином сприяти молоді в її соціальному становленні, тримати у сфері державної молодіжної політики всі її верстви.
Завдання, які були поставлені перед соціальними службами для молоді -"Дійти до кожної молодої людини", в умовах країни з перехідною економікою виявилися мало здійсненними. "Небажання погодитися з цим призводить до розпорошення зусиль держави, а часто - і до декларативного характеру її молодіжної політики, і, як наслідок, до зневіри молоді в державу та у справедливість суспільства".
В ситуації, коли Україна не може дозволити собі утримання за державний кошт адміністративного апарату соціальних служб для молоді, постає проблема розвитку молодіжних громадських об’єднань. Таких, які за відповідної законодавчої підтримки молодіжних ініціатив могли б самостійно створювати матеріально-технічну базу для своєї діяльності, зокрема, для реалізації соціальних програм.
Аналіз основних напрямів діяльності ЦССМ дає можливість зробити висновки стосовно реальних потреб молоді в соціальних послугах, встановити їх ієрархію.
В міру зниженняпотреби вони виглядають наступним чином:
• консультації спеціалістів центрів соціальних служб (психологів, юристів, наркологів, сексопатологів) – 81%;
• допомога у влаштуванні на роботу – 74%;
• консультування, патронаж та організація допомоги інвалідам, сиротам, колишнім воїнам-інтернаціоналістам, іншим категоріям соціально незахищеної молоді – 55%;
• організація та проведення масових культурних заходів для молоді (виставок, фестивалів, концертів, гулянь і т.п.) – 50%;
• створення клубів за інтересами, організація гуртків, секцій, інших закладів культури та об’єднань за інтересами – 48%;
• створення клубів знайомств – 37%;
• організація та проведення масових спортивних заходів – 36%;
• організація та проведення наукових конференцій, семінарів, "круглих столів" та ін. – 27%;
• спільна діяльність з молодіжними організаціями – 23%.
Перераховані послуги, їх важливість для молоді обумовлені, насамперед, актуальністю тих життєвих проблем молодих людей.
Виходячи з того, що мережа центрів ССМ розширюється, збільшується кількість програм та напрямів діяльності і відповідно збільшується кількість наданих послуг молоді, можна зробити висновок, що їх роль у процесі здійснення державної молодіжної політики зростає.
Особливе значення центрів полягає в тому, що юнаки і дівчата звертаються до них здебільшого в складні періоди свого соціального становлення. Позитивом є і те, що вирішення проблем молодих громадян відбувається безпосередньо на місцях, за місцем проживання.
Адже центри соціальних служб для молоді в основу своєї практичної діяльності поклали реалізацію регіональних цільових програм з найактуальніших питань соціального становлення та розвитку молоді. Розробка та практичне здійснення програм відбувається з урахуванням регіональних чинників, особливостей, тенденцій, з орієнтацією на прогнозовані результати. Тобто основним завданням центрів соціальних служб для молоді є здійснення, зокрема в молодіжному середовищі, соціальної роботи.
Розширення діяльності і ролі ЦССМ подекуди призводять до того, що соціальні служби для молоді розглядаються як організації, які надають допомогу в здійсненні соціальної роботи тим установам і закладам, які з якихось причин не можуть цього робити: наприклад, виховну роботу з школярами - замість педагогічного колективу шкіл і позашкільних закладів, роботу з профорієнтації - замість центрів зайнятості і педагогічних колективів шкіл, масові молодіжні заходи - замість органів культури, громадських організацій, роботу з дітьми-сиротами - замість органів опіки. При цьому робота, яка проводиться, не може розглядатися як безпосередньо соціальна, тому що основні її напрями мають масовий превентивний, а не індивідуальний або індивідуально-груповий характер.
Аналіз діяльності центрів соціальних служб для молоді вказує, що підвищення ефективності їхньої роботи здійснюється за такими напрямами:
• підтримка, узагальнення та поширення досвіду ЦССМ, які були найперші в Україні;
• всебічна підтримка щойно створених центрів та проведення необхідних заходів щодо формування нових.
Водночас, окреслюються причини, які знижують ефективність соціальної роботи з молоддю, зокрема, незадовільне фінансування, неповна укомплектованість кадрами, недостатня їхня кваліфікація, слабке методичне та матеріально-технічне забезпечення.
Центри ССМ у процесі реалізації регіональної державної молодіжної політики займають чільне місце і виглядають у своїй діяльності досить привабливо для молоді, що обумовлено важливістю і багатогранністю послуг та різних видів соціальної допомоги, яку вони надають. Робота управлінь (комітетів, відділів) у справах сім’ї та молоді на їхньому фоні виглядає більш декларативно.
Зважаючи на те, що і центри, і управління (комітети, відділи) у справах молоді займаються здійсненням державної молодіжної політики на місцях, деякі науковці вважають за доцільне об’єднати їх в одну структуру, з чим автор принципово не погоджується, вважаючи, що за центрами ССМ мають залишатися практичні аспекти соціальної роботи з молоддю, а за управліннями, комітетами, відділами - вироблення, і це головне, регіональної державної молодіжної політики та організація, перш за все координація, її здійснення тощо.