Засоби навчання, класифікація засобів навчання.
Засоби навчання – це сукупність об’єктів, педагогічно доцільне і виважене використання яких забезпечує процес отримання учнями знань, оволодіння практичними навичками і вміннями. У широкому розумінні під засобами навчання розуміють всі матеріальні об’єкти, використання яких забезпечує досягнення цілей навчального процесу. У вузькому розумінні засоби навчання – це навчальні і наочні посібники, демонстраційні пристрої, технічні засоби, інформаційно-комунікаційні засоби, верстати, інструменти, меблі тощо.
Засоби навчання призначені для забезпечення максимально зручних умов для безпосереднього і опосередкованого пізнання світу учнем. Як і методи навчання, засоби навчання використовуються з навчальною, розвивальною та виховноюцілями.
В дидактиці існує кілька класифікацій засобів навчання. Деякі вчені проводять класифікацію за суб’єктом навчального процесу. У залежності від того, хто використовує засоби для досягнення цілей навчання, виділяють засоби, які переважно використовує учитель для навчання учнів (наочні посібники, демонстраційне обладнання, технічні засоби навчання тощо), і засоби індивідуального користування учнями (шкільні підручники, зошити, атласи, довідники, навчальне приладдя, обладнання для практичних і лабораторних робіт тощо). У окрему групу виділяються засоби спільного користування (меблі, спортивне обладнання і інвентар, демонстраційні карти тощо)
Існує також класифікація за формою подання навчального матеріалу і сприйняття його органами чуття людини:
1. Візуальні (зорові) – підручники і посібники, таблиці, схеми, зразки і моделі натуральних об’єктів, карти тощо.
2. Звукові (аудіо) – програвачі платівок і лазерних дисків, магнітофони, музичні інструменти, синтезатори тощо.
3. Комбіновані (аудіовізуальні) – кінофільми, відеофільми, телебачення, комп’ютерні мультимедійні системи тощо.
Н.В.Морзе пропонує проводити класифікацію засобів навчання за основною дидактичною функцією [50, С. 158]:
1. Інформаційні засоби (підручники і навчальні посібники).
2. Дидактичні засоби (таблиці, плакати, відеофільми, програмні засоби навчального призначення, демонстраційні приклади).
3. Технічні засоби навчання (аудіовізуальні засоби, комп'ютер, засоби телекомунікацій, відеокомп'ютерні системи, мультимедіа, віртуальна реальність).
Н.В.Морзе також виділяє серед засобів навчання традиційні і нові інформаційно-комунікаційні технології. Доповнивши схему, запропоновану в 1997 році, сучасними навчальними засобами мультимедія та комунікації, класифікацію засобів навчання можна подати у вигляді схеми, зображеної на рис. 15.
Засоби навчання найбільш ефективні, коли вони стають органічним елементом процесу навчання, забезпечуючи реалізацію навчальних цілей.
Окремі дослідники, на підставі аналізу навчальної діяльності, яка реалізується в навчальному середовищі, де активно використовуються інформаційно-комунікаційні технології, вказують на зміну у стосунках "учитель-учень" у бік гуманізації, на створення взаємин між педагогом і дитиною на основі педагогіки співробітництва, з більш активною роллю учня в процесі навчання [51]. І далі, враховуючи зміну функцій інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі, їх вирішальну роль у створенні нового освітнього середовища, включення до системи відношення "учитель-учень" третьої складової – освітнього середовища, заснованого на інформаційно-комунікаційних технологіях. О.В. Співаковський та Л.Є. Пєтухова пропонують вводити до сучасної дидактичної моделі як реальний суб’єкт - середовище, засноване на цифровому представленні інформації, даних і знань, на локальних і глобальних мережних можливостях доступу до них [66] Обґрунтовуючи введення до дидактичної моделі третього суб’єкта, О.В. Співаковський та Л.Є. Пєтухова вказують на такі характеристики цього середовища:
- середовище постійно і все більш агресивно збільшує мотивацію підростаючого покоління до споживання контенту (інформації), що циркулює в ньому;
- середовище надає доступ до ресурсів у будь-який зручний для людини час;
- середовище володіє зручним, гнучким, дружнім, інтелектуальним сервісом, що допомагає людині знайти необхідні інформаційні ресурси, дані або знання;
- середовище не емоційне, воно працює згідно із запитами людини стільки, скільки їй необхідно;
- середовище наповнюється інформацією, даними, знаннями з величезною, постійно наростаючою швидкістю;
- середовище дозволяє організовувати зручні в часі контакти між будь-якою кількістю людей тощо.
Цей підхід має дещо технологічний підхід, при якому технічним засобам надаються властивості, які можуть мати тільки люди. Мабуть не слід абсолютизувати роль засобів отримання відомостей навіть в сучасному інформаційному суспільстві. Роль учителя в процесі навчання не стає менш значимою, змінюються тільки види його діяльності – він усе більше виступає у ролі керівника учіння, консультанта з питань отримання нових відомостей, в тому числі і з використанням сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій.