Етапи виконання науково-дослідницької роботи.

ЛЕКЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ № 3

Модуль І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

У ПЕДАГОГІЦІ

Тема: «Планування науково-педагогічного дослідження»

Кількість навчальних годин: 2

Актуальність теми аргументується необхідністюформування науково ерудованого, висококваліфікованого фахівця в галузі науково-педагогічних досліджень, який досконало володіє теорією та технологію педагогічного дослідження, компетентно оперує методами наукового дослідження, грамотно конкретизує категорійний апарат дослідницької проблеми, прагне до науково обґрунтованого пошуку шляхів удосконалення діяльності педагога та різних видів діяльності дітей дошкільного віку, а також стратегій і способів їх взаємодії.

Мета лекції:формувати у студентів поняття про науково-категорійний апарат педагогічного дослідження; ознайомити із основними етапами дослідницько-експериментального процесу; сприяти оволодінню майбутніми педагогами теоретичними знаннями та практичними вміннями і навичками організації та проведення наукового дослідження в умовах ДНЗ; розвивати науково-педагогічний світогляд майбутніх вихователів.

Опорні ключові поняття:логіка та етапність науково-педагогічного дослідження, проблема дослідження, тема дослідження, актуальність дослідження, рушійні сили дослідження (суперечності), науково-категорійний апарат дослідження, об’єкт, предмет, мета, завдання дослідження, гіпотеза, контент-аналіз.

Міжпредметні зв'язки:з філософією, педагогікою, психологією, історією педагогіки, основами педагогічної майстерності, методиками викладання навчальних дисциплін у початковій школі, логікою, етикою та естетикою.

Обладнання:мультимедійний проектор, текстовий матеріал, таблиці.

Література:

Основна:

1. Білоусова Т. П., Маркітантов Ю. О. Основи наукових досліджень: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Кам'янець-Подільський держ. ун-т. — Кам'янець-Подільський, 2004. — 120 с.

2. Гончаренко С. Педагогічні дослідження. Методологічні поради молодим науковцям. – К, 1995. – 45 с.

3. Колесников О.В. Основи наукових досліджень. 2-ге вид. випр. та доп. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 144 с.

4. Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень: Навч. посібник для вищих навч. закл.. — К.: Кондор, 2006. — 206 с.

5. Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень: Конспект лекцій. — К.: Академвидав, 2004. — 207с.

6. Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Київський ун-т туризму, економіки і права. — К.: Слово, 2003. — 240 с.

Допоміжна:

Бойчук П., Смолюк А. Підготовка майбутнього вчителя: монографія / П. Бойчук, А. Смолюк. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2003. – 126 с.

Гончаренко С. Педагогічні дослідження. Методологічні поради молодим науковцям. – К, 1995. – 45 с.

Загвязинский В.И. Методология и методика дидактического исследования. – М.: Педагогіка, 1982. – 159 с.

План і організаційна структура лекції:

1. Етапи виконання науково-дослідницької роботи.

2. Термінологічно-категоріальний апарат дослідження. Поняття контент-аналізу та методика його здійснення у педагогічному дослідженні.

Зміст лекційного матеріалу:

Етапи виконання науково-дослідницької роботи.

Розпочинати наукове дослідження важливо із планування етапів виконання науково-дослідної роботи (НДР). Як правило, організовуючи дослідження певної педагогічної проблеми, дотримуються визначеної послідовності:

1. Вибір і обґрунтування теми дослідження.

2. Характеристика термінологічного апарату дослідження.

3. Формулювання мети і завдань дослідження.

4. Аналіз стану досліджуваної проблеми (за літературними джерелами і даними практики).

5. Розробка гіпотези дослідження.

6. Вибір об'єкта дослідження.

7. Розробка програми дослідження.

8. Проведення дослідження.

9. Обробка результатів дослідження.

10. Апробація результатів дослідження.

11. Узагальнення результатів дослідження.

12. Формулювання висновків і пропозицій (рекомендацій) подальших напрямів дослідження з цього питання.

13. Оформлення результатів дослідження.

14. Запровадження результатів дослідження.

Вибір теми дослідження. Вибору теми дослідження передує ознайомлення із проблемою дослідження, яке включає:

§ ознайомлення із літературою;

§ ознайомлення із нормативними документами;

§ вивчення педагогічної документації;

§ аналіз педагогічного досвіду.

Проблема в науці – це суперечлива ситуація, котра вимагає свого вирішення. Проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже виявило свою неспроможність, а нове ще не набуло розвиненої форми. Сутнісний зміст проблеми полягає в тому, що це суперечність між науковими фактами та їх теоретичним осмисленням. У цьому розумінні проблема виступає як усвідомлення, констатація недостатнього на даний момент рівня знань, що є наслідком відкриття нових фактів, зв’язків, законів, встановлення логічних недоліків існуючих теорій, або наслідком нових запитів освітньої практики, які вимагають вийти за межі раніше отриманих знань, працювати над їх поповненням. Вважається, що сформулювати наукову проблему – означає показати вміння відокремити головне від другорядного, виявити те, що вже відомо і що досі не відомо науці з предмета дослідження. Визначення проблеми передбачає з’ясування дослідником основних суперечностей чи невідповідностей між досягнутим рівнем педагогічного знання і потребами розвитку теорії та практики навчання.

Розчленування проблеми на складові веде до формулювання теми дослідження.При виборі теми потрібно керуватися її

· актуальністю,

· новизною,

· значущістю,

· можливістю виконання у зазначений термін, завершення і впровадження результатів дослідження,

· наявністю відповідних методик дослідження і можливістю розробки нових.

Актуальність теми дослідження визначається необхідністю та своєчасністю вивчення і розв'язання наявної проблеми, для подальшого розвитку теорії і практики навчання та виховання; характеризує суперечності, які виникають між соціальними потребами і наявними засобами їх задоволення, які можуть давати наука і практики. Іншими словами, обґрунтувати актуальність дослідження означає показати, що проблема, на розв'язання якої спрямоване дослідження, дійсно існує: не було виконано таких досліджень, наявних знань недостатньо, наявні наукові знання застаріли тощо).

Загалом, обґрунтовуючи актуальність дослідження, дослідник розкриває:

- сутність проблеми (основні найгостріші суперечності між існуючими теоретичними та емпіричними знаннями);

- соціальний запит на подолання існуючих суперечностей;

- запити практики (конкретні труднощі у розв'язанні педагогічної задачі; помилки і недоліки у роботі, пов'язані з відсутністю відповідних науково обґрунтованих положень і рекомендацій; прогресивні явища, що вимагають узагальнення, аналізу і подальшої наукової розробки);

- запити науки (необхідність запланованого дослідження для розвитку науки; місце проблеми в загальному науковому знанні; наукову наступність розроблюваної теми);

- розробленість проблеми (існуючу ступінь розробленості проблеми в педагогіці і пов'язаних з нею науках);

- ідею дослідження (головний напрям дослідження чи його концепцію);

При обґрунтуванні актуальності дослідження важливо із самого початку з’ясувати основні суперечності (протиріччя) чи невідповідності між досягнутим рівнем педагогічного знання і проблемами розвитку теорії і практики. Вони можуть бути зумовлені як відкриттям нових фактів і зв’язків, так і появою запитів практики, що потребують нових теоретичних знань. Виявити такі суперечності іноді буває важче, ніж розв’язати саму проблему.

Приклад:

Тема: «Формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей молодшого шкільного віку».

Аналіз сучасної педагогічної теорії і практики свідчить про наявність низки протиріч між:

– замовленням держави на виховання здорового покоління і погіршенням стану здоров’я дітей, починаючи з молодшого шкільного віку;

– необхідністю проведення систематичної роботи з формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей молодшого шкільного віку і недостатньою теоретико-прикладною розробленістю поставленої проблеми;

– провідною роллю педагогів і батьків у формуванні в дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я та їх непідготовленістю до даного процесу.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - розв'язання певної проблеми; досягнення цілі, яку поставив перед собою дослідник. При формулюванні мети дослідження, дослідник прогнозує кінцевий результат, тобто те, що він прагне досягти в ході дослідницької роботи. Якщо мета дослідження правильно сформульована, то до неї не можна поставити запитання «для чого», оскільки суспільно значуща користь дає відповідь на це запитання.

Мета дослідження конкретизується у ряді його завдань. Отже, завдання дослідження – це його конкретизована мета. Мета дослідження і його завдання перебувають у відношенні родового-видового зв'язку.

Дуже часто дослідники-початківці упускають одне із найважливіших завдань педагогічного дослідження – експериментальну перевірку запропонованої методики, системи, технології навчально-виховної роботи або хоча б апробацію їх на практиці.

Приклад:

Тема: Формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей дошкільного віку.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей дошкільного віку.

Завдання дослідження: – з’ясувати стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній літературі; – уточнити сутність поняття „ціннісне ставлення до власного здоров’я” в контексті його формування в дітей молодшого шкільного віку; – визначити методику діагностики сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей молодшого шкільного віку; – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей молодшого шкільного віку; – розробити методичні рекомендації для вихователів і батьків.

Аналіз стану досліджуваної проблеми. Формулювання проблеми та пошук шляхів її розв'язання передбачає ознайомлення із уже існуючими доробками науковців у цій галузі. Тому будь-яке дослідження має містити опис розробленості даної проблеми у науці, із зазначенням того, які аспекти проблеми достатньо вивчені і висвітлені, а які потребують доопрацювання.

Приклад:

Тема: «Формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей дошкільного віку».
1) аналіз існуючого наукового доробку із проблеми дослідження	У контексті нашого дослідження особливого значення набувають праці, які стосуються формування ціннісного ставлення до різних сфер дійсності, а також до здоров’я в дітей молодшого шкільного віку. Так, формування в молодших школярів ціннісного ставлення до природи розглянуто сучасними науковцями: В. Маршицькою, З. Плохій, М. Рогановою та ін., до соціальної дійсності – Т. Поніманською та ін. Пошуку шляхів зміцнення фізичного здоров’я учнів присвяченопраці О.Богініч, Е. Вільчковського, Л. Волкова, Н. Денисенко, О. Дубогай, Л. Сварковської та ін.
2) виділення невирішених раніше частин проблеми, що досліджується	Питанням методичного забезпечення навчально-виховного процесу з формування здоров’я, визначення змісту та обсягу інформації, адресованої молодшим школярам, підготовки учителів щодо заявленої теми присвячено праці Н. Денисенко, Т. Книш, Л. Лохвицької, В. Нестеренко, З. Плохій, С. Юрочкіної та ін. Водночас залишається недостатньо вивченимпитання формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей дошкільного віку.

Пошук наукової інформації за темою дослідження здійснюється у такій послідовності:

1. Накопичення загальної інформації з проблеми дослідження за допомогою енциклопедій, словників, довідників, підручників, посібників.

2. Систематизація і використання знайдених посилань для подальшого ознайомлення з проблемою.

3. Опрацювання оглядів і монографій з метою виявлення в них посилань на оригінальну літературу.

4. Систематичний пошук за допомогою вказівників.

5. Ознайомлення з рефератами публікацій.

6. Вивчення оригіналів наукових робіт.

Пошук інформації з теми вважається завершеним лише в тому випадку, якщо коло посилань замикається - подальший пошук не виявляє нових посилань на нові роботи.

Гіпотеза дослідження – це наукове припущення, яке висувається для пояснення певних фактів, явищ і процесів, і яке необхідно підтвердити чи заперечити; наукове передбачення, в якому на основі сукупності фактів висувається припущення щодо констатації наявності зв'язку між явищами природи чи суспільного життя або їх пояснення.

Формулюючи гіпотезу дослідник будує припущення про те, яким чином він досягне поставленої мети. При цьому повинні бути чітко визначені положення, які потребують доведення.

Приклад:

Тема: «Формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей дошкільного віку».

Гіпотеза дослідження: → → → → →

Формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей дошкільного віку буде більш ефективним, якщо реалізувати такі педагогічні умови: 1) співпраця педагогів і батьків з питань збереження, зміцнення і відновлення здоров’я дітей; 2) забезпечення можливості засвоєння дітьми знань про основи здоров’я, усвідомлення здоров’я як найвищої життєвої цінності, закріплення навичок дбати про власне здоров’я.

Часто студенти запитують «Чи може бути таке, що гіпотеза у процесі дослідження не підтверджується?». Академік С.У. Гончаренко відзначає, що дослідник може сформулювати як одну, так і кілька гіпотез, і лише одна із них може підтвердитися, або можуть бути відкинуті і всі. Іноді й негативні результати можуть бути корисними для розвитку педагогічної науки. Негативні результати можуть бути за своїм науковим значенням особливо важливими, якщо ведуть до перегляду застарілих уявлень.

Вибір об’єкта і предмета дослідження. Об’єктом педагогічного дослідження виступає те, що досліджується, а предметом те, що у цьому об’єкті набуває наукового пояснення.

Об'єкт дослідження – це частина об'єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини. Об'єкт дослідження - це те, на що спрямовується процес пізнання.

У педагогічних дослідженнях об’єктом може бути: діяльність вчителя та учнів молодшого шкільного віку; взаємовідносини між суб’єктами навчально-виховної роботи, особистістю та колективом, між вихованням і самовихованням; організація та управління навчально-виховним процесом у початковій школі.

Предмет дослідження – найбільш значущі з практичної і теоретичної точки зору властивості, особливості об'єкта, які підлягають безпосередньому вивченню. Предмет дослідження - поняття вужче, ніж об'єкт; він є частиною об'єкта.Наприклад, об'єктом дослідження може бути навчальний процес у цілому, а предметом — методи навчання. Поняття "об'єкт" і "предмет" - відносні, в якості об'єкта можуть виступати методи навчання, а предмета - одна група методів.

Предметом педагогічних досліджень можуть бути: зміст, форми, методи організації навчання та виховання; шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу; педагогічні умови, особливості, тенденції розвитку освітніх процесів; методики, технології, системи навчання та виховання; суперечності в навчально-виховному процесі.

Приклад: