Особливості реабілітаційної роботи педагога з неблагополучною сім’єю.

Думка про те, що „немає дітей поганих, а є діти нещасливі”, належить відомому польському педагогу, лікарю, письменнику і філантропу Янушу Корчаку. На сторінках своїх педагогічних творів „старий лікар” із Варшави неодноразово відстоював погляд на те, що всі нещасливі сім’ї є нещасливими однаково, але кожна дитина є нещасливою по-своєму. Висловлюючи у такий спосіб необхідність індивідуального підходу до кожної дитини, він, як і більшість сучасних дослідників проблем сімейного виховання, вважав, що „важкими” дітей робить не соціум, а сімейне оточення. Підтвердженням цього є розглянуті вище типи сімей, кожна з яких, безперечно, накладає свій відбиток на формування і розвиток особистості дитини.

Педагогічна культура батьків– це складова частина загальної культури, в якій втілений накопичений людством досвід виховання дітей у сім’ї, що включає в себе такі відносно самостійні компоненти, як знання з педагогіки, соціології, психології та фізіології дітей.

Педагогічна реабілітація дитини, що виросла у неблагополучній сім’ї, є досить складним і тривалим процесом, але домогтися бажаних результатів буде значно легше, якщо провести відповідну роботу з батьками. Це і є найскладнішим аспектом реабілітаційної роботи з „важкою” дитиною, адже перевиховати дитину завдяки кропіткій індивідуальній роботі значно легше, ніж переконати у педагогічних прорахунках дорослих людей.

Серед найбільш поширених форм реабілітаційної роботи педагога з неблагополучною сім’єю пріоритетну роль продовжує відігравати індивідуальна бесіда. Складність її проведення зумовлюється батьківським стереотипом щодо ставлення до педагога як представника освітнього закладу, що вироблявся упродовж тривалого часу. Сутність цього стереотипу стає зрозумілою після ретельного аналізу індивідуальних зустрічей із батьками, у поведінці яких виявлялися майже схожі думки і почуття:

­ недовіра майже до всіх учителів;

­ образа на педагогів, які допустили, що їхня дитина погано вчиться (поводиться);

­ відсутність уміння, небажання бачити власні прорахунки у вихованні дитини, або ж усвідомлення девіантної поведінки дитини у поєднанні з інертністю, відчуттям власного безсилля;гіперболізоване відчуття власної правоти, що виявляється у прагненні „повчати” педагога;

­ схвалювання дій і вчинків дитини;сподівання на можливість подальших стихійних змін на краще – „переросте”;

­ заперечення цінностей освіти і виховання.

В. Калошин та Н. Козінчук рекомендують педагогам, готуючись до індивідуальної бесіди з батьками, взяти на озброєння принципи гуманного спілкування, активне і творче використання яких зробить таку зустріч більш конструктивною:

1) поважати батьків своїх учнів, їх погляди і досвід;

2) розцінювати батьків як рівних, уникаючи нав’язування власних рекомендацій;

3) поважати їхнє право на свою думку і не збиратися всіма правдами і неправдами переконувати прийняти вашу точку зору;

4) поважати і цінувати, але не ігнорувати їхні рішення;

5) уважно слухати;

6) не міняти теми розмови;

7) не критикувати;

8) не ігнорувати батьківських почуттів;

9) не вдавати, що ви розумієте співрозмовника, якщо насправді це зовсім не так;

10) переказати своїми словами те, що ви сприймаєте як головну думку („Чи правильно я розумію, що ви...”).

До індивідуальної бесіди обов’язково потрібно ретельно підготуватися, зібрати (уточнити) інформацію про дитину та її батьків. Деякою мірою цьому сприятиме анкета для батьків:

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ

Дата заповнення (число, місяць, рік) __________________________________

Прізвище, ім’я, по батькові батька ___________________________________

Прізвище, ім’я, по батькові матері ____________________________________

Освіта батька _________________ професія ____________________________

Освіта матері ________________ професія _____________________________

Прізвище, ім’я, по батькові дитини ___________________________________

Дата народження дитини (число, місяць, рік) ___________________________

Склад сім’ї, в якій проживає і виховується дитина (перерахуйте всіх членів сім’ї, які проживають разом із вами, зазначте вік кожного з них):

1. ________________________________________________________________

2. ________________________________________________________________

3. ________________________________________________________________

4. ________________________________________________________________

5. ________________________________________________________________

6. ________________________________________________________________

7. ________________________________________________________________

Які стосунки у Вашій сім’ї? __________________________________________

Сім’я проживає (підкресліть необхідне):

в окремому будинку, окремій квартирі з ___ кімнат, у комунальній квартирі займає ___ кімнат;

Чи є окрема кімната в дитини: Так Ні

На момент вступу до школи Ваша дитина (підкресліть потрібне):

відвідувала дитячий сад; виховувалася вдома

Які труднощі Ви відчуваєте у вихованні дитини? _______________________

Чи є у Вашої дитини проблеми в поведінці: Так Ні

Якщо є, то опишіть їх _____________________________________________

У якому віці проблеми в поведінці дитини Ви помітили вперше? __________

Чи є у Вашої дитини труднощі в навчанні? У чому вони виражаються?

Які позашкільні заклади, гуртки, секції, індивідуальні заняття відвідує Ваша дитина? ___________________________________________________________

Чим захоплюється Ваша дитина у вільний від навчання час? ______________

Як проводить свій вільний час батько? _________________________________

Чим захоплюється? _________________________________________________

Як проводить свій вільний час мати? __________________________________

Чим захоплюється? _________________________________________________

Чи достатньо, на Вашу думку, педагогічних знань для виховання власної дитини? ____________________________________________________________

Які виховні впливи найчастіше Ви застосовуєте до Вашої дитини? ________ __________________________________________________________________

Чи знаєте Ви імена друзів та знайомих Вашої дитини, з ким вона проводить свій вільний час? ___________________________________________________

Скільки часу впродовж доби Ви виділяєте для спілкування з дитиною? _____

Як часто Ви разом із дитиною читаєте її улюблені книжки? _______________

Як Ви оцінюєте самопочуття дитини? _________________________________

Які проблеми зі здоров’ям дитини Вас непокоять? ______________________

Чи мали місце в індивідуальному розвитку дитини фізичні чи психічні травми? Коли і за яких обставин?_________________________________________

Чи потребуєте Ви допомоги у вихованні Вашої дитини? _________________

Які побажання Ви хочете висловити для вчителя щодо взаємодії з Вашою дитиною? __________________________________________________________________

Отриманий обсяг інформації визначатиме ефективність індивідуальної бесіди з батьками. При цьому педагогу слід пам’ятати, що мета спілкування з ними полягає не у виправдовуванні та обороні, не у прийнятті на себе тягаря реабілітації „важкої” дитини, а в об’єднанні зусиль заради її майбутнього.

Як показує досвід, педагогу доводиться впродовж перших 10-15 хв. розмови вислуховувати всі претензії до освітнього закладу і до нього особисто, що згодом закінчуються скаргами на розгубленість і безпорадність. Після цього батьки, відчувши доброзичливий, спокійний настрій педагога, його прагнення вникнути у сутність проблеми, заспокоюються і виявляють свою готовність до конструктивного діалогу.