Оформлення результатів перевірки

Порядок перевірки стану охорони праці на підприємстві чи установі

Порядок організації державного нагляду за охороною праці затверджений наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30.03.2004 р. № 92 (далі Порядок № 92), згідно якому проведення нагляду на кожному підприємстві встановлюється залежно від стану умов і безпеки праці, рівня аварійності і травматизму, дотримання вимог по охороні надр.

Необхідно відзначити, що вимоги Указу Президента України від 23.07.98 р. № 817/98 "Про деякі заходи по дерегулюванню підприємницькій діяльності" не розповсюджуються на перевірки, що проводяться Держнаглядохоронпраці, оскільки цей орган в перелік контролюючих органів, встановлених його ст. 5, не входить. Це також відзначає в своєму листі від 31.01.2004 р. № 568 Держкомпідприємництва. Окрім цього, в листі підкреслюється, що посадовці Держнаглядохоронпраці мають право безперешкодно, у будь-який час проводити перевірку підконтрольних підприємств по дотриманню законодавства і інших нормативних актів по охороні праці і надр, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали і інформацію.

Відповідно до п. 3.11 Порядку № 92 державний нагляд за дотриманням підприємствами, установами, організаціями і громадянами актів законодавства, правил і норм щодо ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням і охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини, здійснюється структурними підрозділами і посадовцями Держнаглядохоронпраці шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

При перевірці посадовець, що здійснює державний нагляд за охороною праці, повинен мати при собі посвідчення, а при перевірці режимних об'єктів додатково спеціальний допуск.

Державний нагляд здійснюється структурними підрозділами Держнаглядохоронпраці шляхом проведення планових і позапланових перевірок, які, у свою чергу, поділяються на оперативні, цільові і комплексні.

Планові перевірки встановлюються структурним підрозділом з урахуванням специфічних особливостей, стану охорони праці і промислової безпеки на конкретних підприємствах, об'єктах.

Періодичність проведення планових перевірок встановлюється залежно від характеру економічної діяльності цих суб'єктів, їх кількості і навантаження на посадове особу структурного підрозділу. При цьому періодичність планових перевірок за станом обліку, зберігання, перевезення і використання вибухових матеріалів, виготовленням найпростіших вибухових речовин визначається і встановлюється начальником територіального управління, але не рідше одного разу в півріччя.

Позапланові перевірки проводяться за наказом територіального управління або Держнаглядохоронпраці у випадку:

- збільшення випадків виробничого травматизму;

- допущення аварій або смертельного нещасного випадку;

- невиконання працедавцем вимог раніше виданого розпорядження;

- ненадходження інформації про усунення недоліків, вказаних в розпорядженні.

Перед початком перевірки посадовець Держнаглядохоронпраці повинен ознайомитися з:

- технічною і технологічною документацією підприємства (об'єкту);

- матеріалами перевірок з питань безпеки праці, проведених фахівцями і керівниками структурних підрозділів, у тому числі службами охорони праці і технічного нагляду підприємства (об'єкту);

- станом виконання заходів по створенню безпечних умов праці, які були розроблені і затверджені за наслідками попередніх перевірок підприємства (об'єкту) і з урахуванням висновків комісій по розслідуванню нещасних випадків і аварій.

Відзначимо, що перевірка проводиться у присутності працедавця або уповноваженої їм особи.

Оперативна перевірка

Відповідно до п. 3.12.1 Порядку № 92 оперативна перевірка це перевірка стану охорони праці; організації робіт по безпеці праці; контролю достовірності наданої працедавцем інформації про усунення порушень нормативних актів з питань охорони праці, вказаних в раніше виданих розпорядженнях, ухвалення рішення про відновлення експлуатації тимчасово припиненого об'єкту; здійснення нагляду за об'єктами, що будуються, і участі в роботі комісій по ухваленню їх в експлуатацію.

Оперативні перевірки проводяться посадовцем Держнаглядохоронпраці на протязі, як правило, 1 - 2 робочих днів в різні зміни, у тому числі у вихідні і святкові дні.

Цільова перевірка

Відповідно до п. 3.12.2 Порядку № 92 цільова перевірка це перевірка, яка проводиться для поглибленого вивчення конкретних питань по охороні праці відповідних виробничих підрозділів і служб.

Цільові перевірки проводяться посадовцем Держнаглядохоронпраці або комісією у складі держінспекторів різних видів нагляду тривалістю до 5 робочих днів.

Комплексна перевірка

Відповідно до п. 3.12.3 Порядку № 92 комплексна перевірка це всебічна і детальна перевірка безпеки праці, функціонування системи управління охороною праці, технічного стану експлуатованого устаткування, безпечного ведення робіт на підприємствах (об'єктах), установах, організаціях.

Тривалість комплексної перевірки встановлюється, як правило, до 10 робочих днів. Термін її проведення може бути продовжений до 15 робочих днів за наявності на об'єкті, що перевіряється, специфічних особливостей виробництва підвищеної небезпеки:

- при значній кількості технологічних процесів, робочих місць з важкими і шкідливими умовами праці;

- при складності устаткування, що використовується, машин, механізмів, різновидів сировини, енергоносіїв, що використовується.

Рішення про проведення комплексної перевірки, як і цільовий, а також визначення її тривалості, приймається відповідним територіальним органом Держнаглядохоронпраці.

Письмове повідомлення про проведення планової комплексної перевірки (планової цільової перевірки, комісією, що проводиться) направляється працедавцю за 30 робочих днів до її початку перевірки.

Оформлення результатів перевірки

Відповідно до п. 3.6 Порядку № 92 результати кожної перевірки оформляються актом перевірки, а у разі виявлення під час перевірок підприємств (об'єктів) порушень з питань охорони праці, охорони надр посадовець Держнаглядохоронпраці України складає розпорядження.

В обов'язковому порядку в розпорядженні повинне указуватися наступне:

- запис про характер і зміст порушень безпеки праці, промислової безпеки (охорони надр);

- відомості про невиконання підприємством законів і інших нормативних актів (указується нормативний акт, його пункти, статті і ін.), що перевіряється, а також вимоги до працедавця по усуненню цих порушень;

- запис про заборону, припинення, припинення, обмеження роботи і експлуатацію окремих виробництв, цехів, ділянок, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуску і експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних і інших засобів праці, виконання певних робіт, вживання нових небезпечних речовин, а також про видані дозволи;

- вимога до працедавця про вживання заходів по усуненню виявлених порушень вимог законів і інших нормативно-правових актів по охороні праці (охороні надр) і письмове інформування про виконання цих заходів.

Перший екземпляр розпорядження видається працедавцю, керівнику або іншому посадовцю підприємства або фізичній особі, що використовує найману працю. Другий екземпляр розпорядження залишається у посадовця Держнаглядохоронпраці для узагальнення виявлених недоліків, для підготовки звітів і контролю за його виконанням.

Згідно п 3.16 Порядку № 92 за результатами перевірки працедавець розробляє заходи по усуненню виявлених порушень законів і інших нормативно-правових актів по охороні праці (охорони надр). Відзначимо, що в розробці цих заходів може брати участь посадовець Держнаглядохоронпраці.

3.Вимоги до влаштування кабінетів інформатики

2.1. У цьому нормативно-правовому акті термін вживається в такому значенні: кабінет іиформатики — це навчально-матеріальна база навчального закладу, міжшкільного на­вчально-виробничого комбінату з комплек­том навчальної обчислювальної техніки або навчально-комп'ютерним комплексом (далі — НКК), оргтехнікою, навчально-наочними посібниками, навчальним обладнанням, меб­лями та пристосуваннями для проведення те­оретичних і практичних занять із предметів «Інформатика», «Основи інформатики» та позакласних (позаурочних) занять з викорис­танням засобів інформаційних та комуніка­ційних технологій. Кабінет інформатики ви­користовується у викладанні інших навчаль­них предметів, трудового навчання з викорис­танням засобів інформаційних та комунікаційних технологій.

2.2. Приміщення кабінету інформатики має відповідати вимогам: ДСанПіН 5.5.2-008-01 «Державні санітарні правила і норми влаш­тування, утримання загальноосвітніх на­вчальних закладав та організації навчально- виховного процесу», затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря Ук­раїни від 14.08.2001р. № 63 (v0063588-01) (далі — ДСанПіН 5.5.2-008-01), ДСанПіН 5.5.6-009-98 «Улаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах», затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30.12.1998 р. № 9 (v0009588-98) (далї-ДСанПіН 5.5.б-009-98)

2.3. Відповідно до наказу Міністерства осв­іти і науки України від20.02.2002 р. № 128 (z0229-02) «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і ви­ховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивчені окремих предметів у загаль­ноосвітніх навчальних закладах», зареєстро­ваного в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, під час проведення практичних робіт з інформатики в навчальних закладах клас ділиться на дві підгру­пи, але не менше 8 учнів.

2.4. Приміщення кабінету інформатики по­винно мати природне і штучне освітлення з урахуванням вимог ДСанПіН 5.8.6-009-98 (v0009588-98).

2.5. Захист учнів від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та ви­промінювання, шуму, вібрації та інших чин­ників, що виникають у внутрішньому середовищі кабінетів інформатики, слід виконувати відповідно до вимог і нормативів ДСанПіН 5.5.6-009-98 (v0009588-98).

Вимоги до обладнання робочих місць учнів та вчителів (викладачів)

3.1. Організація робочого місця повинна за­безпечувати відповідність усіх елементів робо­чого місця та їх взаємного розташування відповідно до вимог ДСанПіН 5.5.6-009-98

(v 0009588-98).

3.2. Вимоги до конструкції меблів (робо­чий стіл, стілець (крісло), розташованих на робочих місцях учнів, які навчаються у кабі­неті інформатики, визначаються вимогами ДСанПіН 5.5.6-009-98 (v 0009б88-98).

3.3. Конструкція робочого столу має забез­печувати можливе розташуваяня навчального обладнання.

3.4. Конструкция робочого стільця (крісла) має забезпечувати підтримання раціональної робочої пози під час виконання основних робо­чих операцій, створювати умова для зміни пози. Учитель (викладач) повинен відрегулю­вати висоту та кут нахилу сидіння і спинки відповідно до зросту і віку учня. Сидіння, спинка та підлокітники стільця мають м'яке, неслизьке, повітропроникне покриття.

3.5. Відповідно до ДСанПіН 5.5.6-009-98 (v 0009588-98) екран ПК слід розташовувати на оптимальній відстані від очей учня, але не ближче 0,4 м залежно від розміру екрана моні­тора. Для зручності зорового спостереженая площина екрана ПК має бути перпендикулярна лінії зору, при цьому має бути передбачена мож­ливість переміщення монітора у вертикальній площині під кутом ±30°(справа наліво). Вимоги електробезпеки під час навчання в кабінетах

4.1.Під час експлуатації систем електро-постачання, електрообладнання та електричного освітлення приміщення кабінету інформатики необхідно дотримуватись вимог «Правил устройства злектроустановок», за­тверджених наказом Головдерженергонагляду СРСР у 1984 р., «Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей», затверджених наказом Головдерженергонагляду СРСР у 1984 р., ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів», затвердженого нака­зом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 р. № 4 ( z0093-98 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 93/2533, НАПБ В.01.050-98/920 ( z0800-98), цих Правил, вимог нормативно-технічної та екс­плуатаційної документації підприємства-ви­робника ПК.

4.2. Для підключення переносної електро­апаратури застосовують гнучкі проводи в ізо­ляції.

4.3. Заземлення повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів», затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці і соціаль­ної політики України від 09.01.1998 р. № 4 (z 0093-98), зареєстрованого в Міністерстві юс­тиції України 10.02.1998 р. за №93/2533.

4.4. Штепсельні -з'єднання та електророзетки для напруги 12 В та 36 В за своєю конст­рукцією мають відрізнятися від штепсельних з'єднань для напруги 127 В та 220 В і бути по­фарбовані в колір який візуально відрізняєть­ся від кольору штепсельних з'єднань, розра­хованих на напругу 127 В та 220 В.

4.5. Не допускається: використання електрообладнання кабінету інформатики в умовах, що не відповідають вимогам інструкцій підприємств-виробників; експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втра­тила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; розміщення електрообладнання по­близу джерел тепла, у місцях з недостатньою вентиляцією; залишати працюючий ПК без дог­ляду на тривалий-час — більше ЗО хв; підклю­чення ПК до електромережі та електророзеток, що не мають захисного заземлення.

4.6. Перед початком навчання вчитель (викладач) повинен візуальноперевірити непошкодженість захисного заземленняв тихкабінетах інформатики, уяких цезаземленнявиконано від критим проводом,

4.7. Слід вимикати кабельживленняелектрообладнання з електромережі,якщо вонозалишається непрацюючим натривалий час —добу і більше.

4.8. У разі несправності електрообладнан­ня, його складових частин слід звернутися до працівників сервіс-центрів, не починати по­вторне вмикання або ремонт самостійно.