Диференційована система творчих робіт учнів

Проблема класифікації

У практиці навчання писати твори велике значення має наукова класи­фікація письмових робіт. Вона орієнтує вчителя на те, які види письмових робіт запроваджувати, як будувати їх систему.

Зусиллями багатьох методистів в основному визначена класифікація учнівських творів, проте вона потребує ще удосконалення. М.В.Колокольцев вважає питання класифікації "одним з найгостріших теоретичних питань шкільного твору".'

Найпоширенішими є такі класифікації учнівських творів: письмові роботи логічного й образного типу (за характером мислительної діяльності); розповідь, опис, роздум (за способом викладу матеріалу); письмові роботи на літературні й позалітературні теми з виділенням серед останньої групи творів про мистецтво і на основі життєвих вражень (за джерелом матеріалу); письмові роботи наукового, публіцистичного та художнього характеру (за стильовими ознаками).

Довгий час серед групи російських методистів (В.О.Нікольський, О.А.Ли-паєв та ін.) була поширена класифікація творів за характером мислительної діяльності, але вона виявилась науково не обґрунтованою і вже застаріла. Класифікація письмових робіт за способом викладу матеріалу (розповідь, опис, роздум), прийнятна для середніх класів, особливо з мови, де учні вчаться цих

'Колокольцев Н.В. Основы содержания и системы работы по развитию речи в процессе изучения литературы в школе. Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора педагогических наук. - М., 1973. - С.39.

способів викладу матеріалу, зовсім не підходить для старших класів. Поділ творів на розповідь, опис і роздум найкраще назвати навчальними жанрами, як зазначає А.М.Гриніна-Земскова,¹ бо ці види робіт мають значення на перших порах навчання писати твори, а потім входять як складові елементи в учнівську творчу роботу.

Найбільш прийнятними для практики сучасної школи і науково обґрунто­ваними є два останні принципи класифікації - за джерелом матеріалу і за стильовими особливостями.

Творчі роботи

Необхідно спинитись і на змісті терміну "творча робота", який досить поширений у нашій методичній літературі. У методиці літератури і шкільній практиці немає ще правильного тлумачення, які роботи слід вважати творчими. Одні методисти (Т.Ф.Бугайко та Ф.Ф.Бугайко, Г.М.Литвиненко) творчими роботами називають твори на матеріалі життєвих вражень учнів, інші (В.В.Голубков, В.В.Литвинов, О.А.Липаєв) - крім названих, ще твори на літературні теми, в яких учні виражають своє ставлення чи свій погляд щодо предмета зображення. Справедливо методисти стверджують, що кожен учнівський твір повинен бути творчою роботою.

Система письмових робіт

Щоб охарактеризувати систему письмових творчих робіт з літератури, яка запроваджується у 5-11 класах, потрібно розглянути її як змістово-логіч­ну, так і процесуальну сторони. Ця система має такі структурні елементи: послідовність окремих типів і видів творчих робіт з наростаючою трудністю і співвідношення та взаємозв'язок між ними; послідовність роботи учня у засвоєнні вмінь і навичок у написанні творчої роботи; послідовність методів і прийомів у роботі вчителя, який керує творчою діяльністю учнів. Перший структурний елемент відбиває змістовну сторону системи, а два останні -її процесуальну сторону.

Система творчих робіт з літератури має чітке світоглядне спрямування, тісний зв'язок з літературним курсом, з життєвим досвідом учнів. Вона зважає на вікові та індивідуальні особливості учнів, сприяє розвитку їхньої самостійності та творчої активності під керівництвом учителя.

Види творчих робіт

Розглянемо основні види творчих робіт з цієї системи, які запроваджу­ються в процесі вивчення літератури в школі. Найпоширенішою групою серед них є учнівські творчі роботи на літературні теми. Вони практикуються з 5 по

'Гринина-Земскова A.M. О принципах классификации школьных сочинений/ / Литература в школе. - 1974. - № 1. - С.22.

11 класи і можуть бути найрізноманітнішої тематики і найрізноманітніших жанрів. Серед письмових робіт критичного характеру, які здебільшого вико­нуються за програмовими літературними творами, можна виділити такі види: а) письмові роботи типу переказу за сюжетом літературного твору; б) письмові роботи у формі розгорнутої відповіді на запитання, на основі аналізу окремих епізодів чи уривків із твору; в) розповідь про літературного героя з елементами характеристики, індивідуальна, порівняльна характеристика персонажів.

Вміння та навички у написанні таких видів творів на літературні теми формуються в учнів 5-8 класів і закріплюються у 9 -11 класах. У старших класах запроваджуються такі види творів на літературні теми:

а) аналіз ідейного змісту літературного твору, проблем, поставлених у
творчості письменника ("Ідея гуманізму у творах О.Довженка", "Чому
гине Лукаш у драмі "Лісова пісня" Лесі Українки?")

б) письмові роботи на матеріалі одного із компонентів художнього твору, ана-
лізу художньої майстерності письменника ("Сатиричні прийоми зображення
царя, цариці та придворного панства у поемі Т.Шевченка "Сон");

в) письмові роботи на зіставлення і порівняння літературних явищ і фактів
("Цикл "Веснянки" І.Франка та П.Грабовського");

г) твори узагальнюючого характеру за творчістю кількох письменників
чи всього курсу літератури ("Проблема боротьби за самостійність
України у творчості українських письменників").

Крім письмових робіт за визначеною програмою творами, у практиці роботи школи поширюються творчі роботи за самостійно прочитаними учня­ми творами. Здебільшого це ідейно-художній аналіз невеликого художнього твору (вірша, новели) або рецензія, анотація на прочитану книгу, які запроваджуються з восьмого класу. Підготовчим етапом до виконання таких робіт є письмовий відзив про самостійно прочитаний літературний твір із вираженням та мотивуванням власного ставлення до зображених подій та героїв, який практикується у 5-8 класах.

Дедалі більше вчителі запроваджують і такі види письмових робіт на літе­ратурні теми 9-11 класах, як доповідь, реферат, повідомлення про життя і твор­чість письменників з використанням допоміжної літератури ("Володимир Винниченко і національний рух в Україні", "Гоголь і Україна", "Тарас Шев­ченко і музика").

На літературну тему можуть бути і твори-роздуми з літературно-публі­цистичними відступами на матеріалі безпосередніх вражень від прочитаного літературного твору, на основі виявлення читацького ставлення учнів до літератури, на теми дискусійного характеру, наприклад: "Чим мені подо­бається Пилипко за оповіданням Панаса Мирного "Морозенко?", "Що я схвалюю, а що засуджую в образі Дмитрика за оповіданням М.Коцюбин­ського "Маленький грішник". Розвивати навички у написанні таких творів потрібно якнайраніше, починаючи з 5-8 класів.

На основі різноманітних мистецьких вражень у середніх класах запровад­жуються відзиви, а у старших класах - рецензії на твори образотворчого мистецтва і музики, на переглянуті спектаклі, кінофільми, телепередачі. Звичайно, учитель там, де можливо, повинен пов'язувати мистецькі враження учнів із вивченими літературними творами. Для письмових творчих робіт учням варто пропонувати такі теми: "Моя улюблена картина Т.Шевченка", "Слухаючи пісні та романси на слова Олександра Олеся", "Твори О.Дов­женка на екрані", "На сцені - наш сучасник" тощо.

Учнівські твори на основі життєвих вражень і спостережень здебільшого виконуються у публіцистичному і художньому стилі. Велика робота по фор­муванню навичок у написанні таких робіт проводиться словесниками на уроках мови в 5-8 класах. Це теми, зв'язані з описами природи, місцевості, зовнішності людини, процесу праці, розповідями і роздумами про побачене й почуте тощо. Зрідка такі твори можуть виконуватись і на уроках літератури.

Серед письмових творчих робіт є досить важливий тип - перехідний Це - літературно-публіцистичні твори, які ґрунтуються на різному матеріалі (з життя, літератури, мистецтва, історії, періодичної преси тощо), їх учителі починають запроваджувати з 8 класу. Вони проводяться на найрізно­манітніші, звичайно, доступні старшокласникам, суспільно-політичні та морально-етичні теми.

Варіативність системи

Система письмових творчих робіт з літератури повинна бути варіатив­ною, забезпечувати диференційований підхід до учнів з різним рівнем підго­товки, розвитку творчих здібностей. Тому для письмової роботи учитель пропонує не одну, а широкий вибір тем різного характеру і різної складності. Так, проводячи творчу роботу з учнями Х-ХІ класів, варто пропонувати школярам літературно-критичні твори, письмові роботи дискусійного харак­теру, твори-роздуми з літературно-публіцистичними відступами; твори художньо-публіцистичного характеру.

Такий же диференційований підхід має бути і до проведення літературно-публіцистичних творів, коли вчитель, крім теми-девізу, пропонує численні варіанти її розкриття в жанрах публіцистичної чи літературно-публіцистичної статті, зарисовки чи нарису.

Можливі різноманітні варіанти розкриття теми-девізу "Моя Україна", "Без верби і калини нема України", "Козацькому роду нема переводу", "Слово мамо. Великеє, найкращеє слово!"(Т.Г.Шевченко) та ін.

■ Формування умінь і навичок

Крім змістового аспекту системи творчих робіт, важливе місце займає і її процесуальний аспект, тобто сам процес формування вмінь і навичок учнів у написанні творчої роботи під керівництвом учителя, у якому можна виді­лити чотири етапи.

На першому етапі (організаційному) вчитель спрямовує учнів на само­стійне збирання матеріалу до теми. На перших порах така робота колективно проводиться у класі. В разі потреби перед бесідою учитель може провести екскурсію, організувати читання учнями літератури.

На другому етапі (підготовчому) вчитель проводить урок підготовки до написання твору. Основна роль педагога тепер дати учням настанови до написання твору, збудити їхню думку. На такому уроці школярі беруть участь у бесіді, яку проводить учитель, використовуючи зібраний матеріал, збагачуються новими фактами.

На третьому етапі (власне творчому) учень безпосередньо виконує письмову роботу. Спочатку він пише твір на чернетці, яку може переглядати вчитель і давати зауваження до неї, після чого школяр допрацьовує твір. На цьому етапі можна організувати в класі обговорення творів окремих учнів, написаних ними у чорновому варіанті. Такі форми роботи привчають шко­лярів до творчої праці, поліпшення письмових робіт щодо їх змісту і форми.

На четвертому етапі (підсумковому) вчитель перевіряє і оцінює написані твори, аналізує їх в класі, організовує взаєморецензування.

У процесі такої роботи в учнів розвиваються відповідні уміння і навички, які вчитель в основному формує по елементах під час вивчення мови і літе­ратури в У-УШ класах: вміння вдумуватись в тему, осмислювати-її, підпо­рядковувати твір основній думці, збирати матеріал до твору і систематизо-вувати його, будувати твір у правильній композиційній формі, доопрацьову­вати і вдосконалювати твір, працювати з чернеткою тощо.'

У старших класах учитель повинен організовувати таку роботу, щоб ці навички і вміння поглиблювались і закріплювались в учнів. А вміння і навички успішно закріплюються тоді, коли вони відтворюються у нових зв'язках. Нові жанри творчих робіт (літературно-публіцистичний твір, рецензія, нарис, реферат), які запроваджуються у старших класах, дають можливість закрі­плювати та поглиблювати такі вміння навички.

Правильно побудована і науково обґрунтована система письмових робіт дає можливість ефективно розвивати творчі здібності учнів у процесі вивчення літератури.