Нормативне регулювання підготовки науково- педагогічних та наукових кадрів в Україні

Тема 10-1. Організація підготовки науково-педагогічних кадрів

План

Вступ

1. Нормативне регулювання підготовки науково- педагогічних та наукових кадрів в Україні

2. Система планування та організації підготовки наукових кадрів у ВНЗ

3. Функції державних установ і організацій у підготовці науково- педагогічних та наукових кадрів

4. Організація та порядок роботи спеціалізованих вчених радах

Контрольні питання

Тести

Список літератури

Вступ

Прискорення науково-технічного прогресу i переведения економіки на ринкові відносини зумовлює підвищені вимоги до якості підготовки фахівців для підприємницької діяльності i наукових кадрів. Законодавством України про освіту передбачено підготовку принципово нових фахівців з менеджменту, маркетингу, фінанаів, банкіської справи, обліку та аудиту.

Тема «Організація підготовки науково-педагогічних кадрів» займає досить значне місце в структурі курсу «Методологія наукових досліджень» та має тісний взаємозв’язок з іншими темами курсу. Адже опанувавши дану тему студент в подальшому зможе дати оцінку певних умов наукової діяльність, відповідність елементів наукової організації праці певним стандартам; за певними критеріями визначити відповідність принципів організації праці, знайти напрямки поліпшення ефективності проведення наукової діяльності, визначити власну придатність та відповідність вимогам, що висуваються до науковців та визначити можливі напрямки вдосконалення особистості тощо.

Нормативне регулювання підготовки науково- педагогічних та наукових кадрів в Україні

Органами, що здійснюють регулювання підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів в Україні є: Верховна Рада України; Кабінет Міністрів України; Спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади: Міністорство освіти і науки України; Вища Атестаційна Комісія України (ВАК).

Норматитвні документи, що регулюють підготовку науково-педагогічних та наукових кадрів: Конституція України, прийнята на V сесії ВРУ 28.06.96 р; Закони України: Про вищу освіту від 17.01.2002 р. № 2984-ІІІ.; Про наукову і науково-технічну діяльність від 13.12.91 р. № 1977-ХІІ; Постанови КМУ: Положення про науково-педагогічних та наукових кадрів від 01.03.99 р. № 309; Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань від 28.06.97 р. № 644; Постанова Призидії ВАКУ (офіційне видання - Бюлетень ВАК).

Конституція України. В ній визначено, що кожен має право на освіту (ст.53); громадянам гарантується свобода наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності; держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв’язків України зі світовим співтовариством (ст.54).

Закон України „Про вищу освіту” В ньому розкриваються засади підготовки наукових та науково-педагогічних працівників, зокрема, в аспірантурі, асистентурі-стажуванні та докторантурі; наукової та науково-технічна діяльність у вузі.

Закон України „Про наукову та науково-технічну діяльність” визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.

Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затверджене постановою КМУ регламентує діяльність у галузі підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів і є обов’язковим для всіх вищих навчальних закладів та наукових установ України незалежно від їх підпорядкованості та форми власності.

Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань, затверджений постановою КМУ визначає порядок присудження наукових ступенів доктора і кандидата наук та присвоєння вчених звань професора, доцента і старшого наукового співробітника.

2. Система планування та організації підготовки наукових кадрів у ВНЗ

Мета: наукова діяльність у ВНЗ є невід’ємною складовою освітньої діяльності і здійснюється з метою інтеграції наукової, навчальної і виробничої діяльності у системі вищої освіти.

Завдання: забезпечення органічної єдності освіти і науки; спрямування фундаментальних, прикладних досліджень і розробок для створення нових продуктів; створення стандартів вищої освіти, підручників, посібників сучасного рівня; розвиток різних форм співпраці вищої школи з наукою; забезпечення безпосередньої участі учасників навчально-виховного процесу в НДР; планування проведення і виконання науково – педагогічними працівниками НДР в межах основного робочого часу; залучення до навчально-виховного процесу провідних вчених і науковців, працівників в наукову діяльність в провідних ВНЗ, зокрема зарубіжних; організація наукових, науково-практичних, науково-методичних конференцій, семінарів, олімпіад, конкурсів, науково-дослідних курсових, дипломних, випускних робіт учасників навчально-виховного процесу.

Основнми формами підготовки наукових і науково-педагогічних працівників є аспірантура і докторантура.

Аспірантура і докторантура – це процес безперервної освіти, підвищення кваліфікацій, здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук.

Науковими ступенями в Україні є кандидат наук та доктор наук.

Присуджують спеціалізовані вчені ради на підставі прилюдного захисту дисертації. Рішення рад про присудження наукових ступенів затверджується ВАК України.

Головною ланкою організації підготовки науково-педагогічних кадрів у ВНЗ виступає кафедра. Кафедра –базовий структурний підрозділ ВНЗ, що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей чи навчальних дисциплін і здійснює науково-дослідну діяльність за певним напрямом.

Кафедра відкривається за рішенням Вченої ради, якщо до її складу входить не менше 5 науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менше три з яких мають вчену ступінь чи вчені звання.

Керівництвом кафедри здійснює завідувач, який обирається Вченою радою ВНЗ строком на 5 років, а в національних університетах 7 років і з яким укладається контракт.

До основних напрямів наукової роботи кафедри є:

- підготовка наукових кадрів через аспірантуру та докторантуру;

- виконання НДР (комплексні наукові теми).

Підготовка науково – педагогічних кадрів планується, тобто визначається число місць в аспірантуру і докторантуру в залежності від отриманого бюджетного фінансування.

Процедура прийому та зарахування до аспірантури визначається ВНЗ.

Планування науково-дослідної роботи студентів i acпipaнтів починається з розробки комплексно-цільових програм за спеціальностями i спеціалізаціями економістів i науковців з економки. У цих планах, виходячи iз навчального плану та терміну навчання, передбачається виконання елементів наукових досліджень на весь період навчання у вузі, acпipaнтypi. Комплексність програми грунтується на виконанні вcix елементів науково-дослідної роботи, максимальне наближення до умов економічних досліджень, що виконуються у науково-дослідних установах, науково-виробничих підприємствах. Цільова спрямованість програми передбачає спеціалізацію наукових досліджень щодо майбутньої діяльності економіста, науковця.

На основі комплексно-цільової програми наукових досліджень розробляється ідивідуальний план науково-дослідної роботи студента, аспіранта на весь період навчання у вyзi, acпipaнтypi. В його основу покладено організацію планування науково-дослідних po6iт у науково-дослідних установах.

Студент, вивчивши тематику науково-дослідних po6iт, рекомендовану кафедрою, звертається iз заявою до завідуючого випускаючої кафедри про закріплення за ним конкретної теми дослідження i виділення наукового керівника. На засіданні кафедри затверджується тема дослідження для студентів i наукові керівники iз числа викладачів кафедри та залучених наукових співробітників науково-дослідних установ.

Теми науково-дослідних po6iт для студента затверджуються, як правило, для бакалаврів на третьому, а для магістрів на п'ятому тepміні навчання. Студенти магістерської програми після вивчення спеціального нормативного курсу "Методологія наукових досліджень" приступають до написання наукових статей і тез виступів на науково-практичних конференціях.