ЛЕКЦІЯ №. ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ.

ГІГІЄНА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ДИТИНИ.

План лекції

1. Механізм утворення умовних рефлексів за І.Павловим.

2. Роль І.Павлова та І.Сєченова в вивченні ВНД.

3. Залежність свідомості людини від функцій кори великих півкуль.

4. Значення стану нервової системи для нормальної діяльності організму.

5. Захисна роль гальмування для організму.

Практичні навички

1. Застосовувати набуті знання про вищу нервову діяльність людини у процесі оптимізації процесу навчання дітей у школі.

Основні поняття: рефлекс, класифікація рефлексів, гальмування умовних рефлексів, аналітико-синтетична діяльність головного мозку дитини, рефлекторна дуга.

ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ

Складність поведінки людини. (поведінка людини різко відрізняється від поведінки тварин, навіть найбільш високоорганізованих. Тільки людині властиві такі складні прояви діяльності головного мозку, як високо розвинута свідомість, абстрактне мислення і пов'язана з ними мова. Всі ці особливості вищої нервової діяльності поступово розвинулись у людини в зв'язку з її суспільною працею, завдяки якій люди змогли свідомо впливати на природу. Проте й ці найскладніші форми поведінки людей тісно пов'язані з утворенням умовних рефлексів, їх гальмуванням, розрізненням подразнень.

Утворення умовних рефлексів у людини починається з перших днів життя дитини. День у день, коли мати годує немовля, його тільце перебуває у певному положенні. І це положення незабаром стає для нього умовним подразником, який завжди підкріплюється безумовним - прийманням їжі. Уже коли немовляті минає один-два тижні, в нього виразно проявляється умовний рефлекс: досить взяти його на руки у положенні, звичайному для годування, як воно починає робити губками і язичком сисні рухи.

Минають дні, тижні, і кількість умовних рефлексів у немовляти дедалі збільшується. Умовним харчовим подразником стає для неї вигляд матері. Чотиримісячне немовля пізнає матір, тягнеться до неї рученятами. Така сама реакція немовляти і на пляшечку, з якої воно смокче молоко. Починають у нього вироблятися і оборонні умовні рефлекси. Чайною ложечкою йому вливають у рот неприємні на смак ліки. І вигляд ложечки стає умовним подразником: побачивши її, дитина плаче, відштовхує ложечку.

Дитина підростає. Ії перестають годувати з пляшечки. Тепер її годують смачною їжею з ложечки, і оборонний рефлекс на цей предмет гальмується - згасає. Він замінюється новим умовним рефлексом, в якому ложечка стає умовним харчовим подразником, і тепер, побачивши її, дитина тягнеться до неї.

Так з часом під впливом подразнень навколишнього середовища у дитини утворюється дедалі більше умовних рефлексів. Ось навколо однорічної дитини літає золотиста аса. Дитина тягнеться до неї рученятами, хапає її. І поєднання вигляду комахи з пекучим болем приводить до утворення оборонного умовного рефлексу. Тепер, побачивши осу, дитина плаче, ховає рученята за спину, тікає.

Такі умовні рефлекси малих дітей не відрізняються від тих, які утворюються у тварин. Ці рефлекси не втрачають свого значення і для дорослих людей. Вони проявляються у нас повсякчасно.

Коли ми бачимо смачну їжу, у нас починає «котитися слинка», коли чуємо побрязкування посуду, збуджується наш апетит, ми не доторкаємося до каструлі, якщо з-під її кришки виривається пара. Прокидаємося ми, коли за дзвонить будильник. Стрілка годинника сигналізує нам про те, що пора снідати і йти до школи. Навчальні заняття в школі починаються і кінчаються за дзвоником.

Спостерігається у нас і гальмування умовних рефлексів. Так, раптовий оглушливий удар грому припиняє виділення слини, яке вже почалося, коли ми побачили смачну їжу. Це - зовнішнє гальмування.

Розглянемо приклад внутрішнього гальмування в людини. Одягнувши новий одяг, ми в перші дні простягаємо руку за носовою хусточкою, гаманцем до того місця, де на старому одязі була кишеня. Але кишені на тому місці немає. Рефлекс, який не має підкріплення, з часом згасає. У нас утворюється новий умовний рефлекс, і ми безпомилково знаходимо кишеню в тому одязі, який носимо тепер.

Такі умовні рефлекси, як відомо, визначають поведінку тварин, але вони далеко не вичерпують усієї складності вищої нервової діяльності людини, яка пізнає навколишній світ і активно впливає на нього. У пізнанні людиною навколишнього світу особливого значення набуло слово.

Залежність свідомості людини від функцій кори великих півкуль. Свідомість людей нерозривно пов'язана з діяльністю кори їх головного мозку. Це підтверджується багатьма фактами. Розглянемо деякі з них. Відомі випадки, коли діти народжуються ;з недорозвинутою корою великих півкуль або й зовсім без неї. Такі діти живуть звичайно недовго, не більше трьох років. Протягом свого короткого життя вони за поведінкою не відрізняються від щойно народженої дитини. У них не утворюється жодного умовного рефлексу, свідомості і зв'язаної з нею мови у них зовсім немає.

Іноді в результаті захворювання мозку або поранення черепа порушуються функції великих півкуль мозку людини. Тоді вона може втратити розум.

Ці факти свідчать про те, що без кори головного мозку не може бути мислення.

Значення стану нервової системи для нормальної діяльності організму. Нервова система людини функціонує безперервно і вдень і вночі. Узгоджена робота систем органів здійснюється під постійним впливом нервової системи. При будь якому рефлексі збудження проводиться в кору великих півкуль. Численні рефлекси, безумовні й умовні, весь час забезпечують взаємодію нашого організму з навколишнім середовищем. Розрізнення подразнень, які сприймаються різними рецепторами, здійснюється в карі головного мозку. Складні нервові процеси, що відбуваються в головному мозку людини,- це основа її свідомої діяльності, яка виявляється в усіх сторонах життя суспільства. Будь-яка робота людини - на виробництві, в різних галузях науки, культури, мистецтва, навчання в школі та інших навчальних закладах - пов'язана різноманітними проявами вищої нервової діяльності, починаючи від найпростіших умовних рефлексів і кінчаючи найскладнішими розумовими процесами. Тому при будь-якому виді діяльності людини стомлення розвивається насамперед в її центральній нервовій системі.

Нормальна діяльність організму великою мірою залежить від стану центральної нервової системи і особливо головного мозку. Ось чому перевтома центральної нервової системи спричиняється до розладу ряду життєвих функцій організму, призводить до різкого зменшення чи навіть втрати працездатності.

Розвиток стомлення в центральній нервовій системі значною мірою затримується процесами гальмування, які постійно відбуваються в ній.

Захисна роль гальмування. Гальмування - це одне із захисних пристосувань організму. Воно запобігає швидкому наростанню стомлення в центральній нервовій системі.

Ви вже знаєте, що виникнення сильного збудження в будь якій ділянці центральної нервової системи спричиняється до розвитку гальмування в інших її ділянках. Через загальмовані ділянки збудження не проходить, і за цей час вони відновлюють свою працездатність.

Але якщо людина не додержує правил гігієни, то гальмування в центральній нервовій системі може заподіяти їй і шкоди. Наприклад, деякі люди під час їди розмовляють, читають. Ці сторонні подразники спричиняють гальмування безумовних і умовних харчових рефлексів. Тоді виділення травних соків слабшає, хвилеподібні скорочення стравоходу. і кишок стають млявими. Все це дуже порушує процеси травлення.

Режим дня. Щоб запобігти надмірно швидкому розвитку стомлення в центральній нервовій системі, важливо додержувати режиму дня - точного щоденного розпорядку праці й відпочинку, приймання їжі, сну. Протягом дня, чергуючи розумову працю з тими ЧИ іншими видами фізичної праці і з відпочинком, треба відводити кожному з них раз назавжди встановлені години.

При суворому додержанні режиму дня в людини утворюється багато різних умовних рефлексів на час. Це створює певний ритм у житті організму. Людина прокидається щодня в той самий час. У неї починається умовнорефлекторне виділення травних соків, коли настає пора сніданку, обіду, вечері. Це, як ви знаєте, сприяє доброму перетравленню їжі. Якщо людина займається фізичною працею в одні й ті самі години, то в неї ще до початку роботи підвищується обмін речовин, діяльність серця прискорюється і посилюється, дихання стає глибшим.

Весь організм буває підготовлений до підвищеного навантаження. Якщо людина лягає спати щовечора в одну й ту саму годину, то вона швидко засинає.

Тому в людей, які суворо додержують розпорядку дня, функції різних систем органів легко перебудовуються, коли людина переходить від одних видів повсякденної діяльності до інших. Це запобігає швидкому розвитку стомлення нервової системи.

Для режиму дня велике значення має правильно організований відпочинок. У післяобідній час дyжe корисно додержувати тихої години. Але коли людина довгий час нічого не робить, це не дає організму справжнього відпочинку. Кожний з вас помічав, що під час прогулянки, гри у волейбол, катання на ковзанах, на лижах, читання цікавої книжки ви добре відпочиваєте. Це активний відпочинок. Його користь пояснюється тим, що на ділянки кори, де розвинул6ся стомлення, процеси гальмування поширюються швидше тоді, коли збуджені інші її ділянки.

Запитання для самоконтролю:

1. Механізм утворення умовних рефлексів за І. Павловим. Роль І.П. Павлова та І.М.Сєченова у вивченні ВНД.

2. Гальмування умовних рефлексів. Види гальмування та їх роль в процесах ВНД.

3. Особливості процесів гальмування у дітей.

4. Пластичність видів ВНД.

5. Розвиток мови у дітей. Морфологічні та нейрофізіологічні основи мови дитини.

6. Втома та перевтома, їх профілактика у дітей молодшого шкільного віку.