Висота сходинки і час сходжень при проведенні Гарвардського степ-тесту

Група обстежених	Висота сходинки, см.	Час сходження, хв.
Чоловіки 18 років і більше
Жінки 18 років і більше
Юнаки й підлітки (12-18 років) з поверхнею тіла більше, ніж 1,85 м2
Юнаки й підлітки (12-18 років) з поверхнею тіла менше ніж 1,85 м2
Дівчата у віці 12-18 років
Хлопчаки і дівчата 8-12 років
Хлопчаки і дівчатка до 8 років

Після закінчення фізичного навантаження досліджуваний відпочиває сидячи. Починаючи з другої хвилини у нього 3 рази по 30-секундних відрізках часу підраховується число пульсових ударів: з 60-ої до 90-ої

відновлюваного періоду, з 120-ої до 150-ої і з 180-ої до 210-ої секунди. Значення цих трьох підрахунків сумується і збільшується на 2 (переклад ЧСС у 1 хв). Результати тестування виражаються в умовних одиницях у вигляді індексу Гарвардського степ-тесту (ІГСТ). Цю величину розраховують з такого рівняння:

, де

t - фактичний час виконання фізичного навантаження в секундах;

f₁, f₂, f₃ - сума пульсу за перші 30 секунд кожної хвилини (починаючи з другої) відновлюваного періоду;

величина 100 необхідна для вираження ІГСТ у цілих числах, а цифра 2 – для перекладу суми пульсу за 30-секундні проміжки часу в число серцебиттів за хвилину.

Оцінка результатів тестування.

Величина ІГСТ характеризує швидкість відновлюваних процесів після досить напруженої м'язової роботи. Чим швидше відновлюється пульс, тим менша величина f₁+f₂+f₃ і, отже, тим вищий індекс Гарвардського степ-тесту.

У таблиці наведена шкала оцінки величин ІГСТ осіб, що не займаються спортом.

Таблиця 5.3.7

Оцінка Гарвардського степ-тесту

Оцінка	Величина индекса Гарвардського степ-тесту
у здорових осіб, що не займаються спортом	у представників ациклічних видів спорту	у представників циклічних видів спорту
Плоха	Менше ніж 56	Менше ніж 61	Менше ніж 71
Нижче середньої	56-65	61-70	71-80
Середня	66-70	71-80	81-90
Вище середній	71-80	81-90	91-100
Гарна	81-90	91-100	101-110
Відмінна	Більше ніж 90	Більше ніж 100	Більше ніж 110

У спортсменів значення ІГСТ, як правило, вищі. Особливо високі величини індексу виявляють у представників видів спорту циклічного характеру, що приділяють особливу увагу розвиткові витривалості. Використовувати Гарвардський степ-тест можна для людей, що мають достатню фізичну підготовку. Застосовувати його при обстеженні осіб старшого, а тим більше похилого віку, що займаються масовими формами фізичної культури, недоцільно, оскільки таке тестування викликає значні функціональні порушення.

Тест Наваккі.

Цей тест досить інформативний і надзвичайно простий. Для його проведення необхідний лише велоергометр. Ідея тесту полягає у визначенні часу, протягом якого досліджуваний здатний виконати навантаження визначеної, залежної від його ваги, витривалості. Таким чином, навантаження строго індивідуалізовані й виражаються у Вт/кг. У цьому тесті досягається визначена уніфікація потужності. Наприклад, для того, щоб виконати навантаження 4 Вт/кг, спортсмен, вага якого 100 кг, повинен педалювати з потужністю 400 Вт (2400 кгм/хв), а спортсмен з вагою 50 кг – з потужністю всього 200 Вт.

На рис. 5.3.3 показана процедура тестування: початкове навантаження, що дорівнює 1 Вт/кг за кожні 2 хв. збільшується на 1 Вт/кг, поки досліджуваний відмовиться виконувати навантаження. У момент відмови, споживання кисню близько, або дорівнює максимальному споживанню кисню, також досягає максимальних значень ЧСС.

У таблиці наведені дані про оцінку результатів тестування, що, власне кажучи, характеризують загальну фізичну працездатність. За ними можна спостерігати і функціональну готовність спортсменів. Проба придатна для дослідження як тих, що займаються, так і для тих, які не займаються фізкультурою й спортом. Вона може бути використана у лікувальній фізичній культурі для реабілітації після захворювань і травм. В останньому випадку починати пробу потрібно з навантаження 1/4 Вт/кг. Тест дає непогані результати при доборі в юнацькому віці для занять спортом.

При динамічних спостереженнях за тим самим спортсменом необхідно чітко реєструвати час відмови від роботи на даній сходинці навантаження. Тоді збільшення або зменшення часу роботи можна пов'язувати зі станом функціональної готовності спортсмена.

Рис. 5.3.3 Тест Наваккі

Таблиця 5.3.8