Iii. навчальний час студента

Чим визначається навчальний час студента?

Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведеного на реалізацію освітньо-професійної програми підготовки на певному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Які облікові одиниці навчального часу студента прийняті у вищій освіті України?

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, навчальний тиждень, навчальний семестр, навчальний рік, навчальний курс.

Академічна година — це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі пара). Зміна тривалості академічної години, як правило, не допус­кається. Проте, при проведенні пари без перерви, її тривалість може змінюватись, але повинна становити не менше як 80 хвилин.

Навчальний день студента становить не більше 9 академічних годин, а навчальний тиждень — не більше 54 академічних годин.

Навчальний семестр — це складова частина навчального часу . студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Навчальний рік — це навчальний час, який складається з навчаль­них днів, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових та канікулярних днів.

Навчальний курс — це завершений період навчання студента протягом навчального року.

Що входить в час перебування студента на навчальному курсі?

Час (тривалість) перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, екзаменаційних сесій та канікул.

Яка тривалість канікул протягом навчального курсу?

Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, повинна становити не менше 8 тижнів.

Чи регламентується нормативне початок навчального року?

Навчальний рік розпочинається, як правило, 1 вересня. В окремих випадках, у разі необхідності, навчальний рік може розпочинатися в інший час.

Що таке розклад навчальних занять?

Розклад навчальних занять — це документ вищого закладу освіти, який забезпечує виконання навчального плану в повному обсязі щодо проведення навчальних занять. Розклад занять розробляється деканатом (відділенням) і затверджується проректором (заступником директора) з навчальної роботи.

За яких умов допускається вільне відвідування занять студентами?

Вільне відвідування студентами лекційних занять допускається лише для студентів третього і наступних курсів в порядку, встановленому вищим закладом освіти. Дозвіл на вільне відвідування лекцій з конкретних навчальних дисциплін (на кожний семестр окремо), як правило, надає декан факультету (завідувач відділення) за згодою завідувача кафедри (голови предметної або циклової комісії).

Студент, який має право на вільне відвідування лекцій, погоджує з викладачем-лектором план роботи над навчальним курсом. У разі невиконання студентом цього плану роботи, дозвіл на вільне відвідування лекцій може бути анульованим ще до кінця семестру.

Відвідування інших видів навчальних занять (крім консультацій) є обов'язковим для всіх студентів.

Чи дозволяється відволікати студентів від навчальних занять та контрольних заходів?

Відволікати студентів від навчальних занять та контрольних заходів, встановлених розкладом, забороняється, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

IV. РОБОЧИЙ ЧАС ВИКЛАДАЧА

Вищі заклади освіти третього і четвертого рівнів акредитації

Яка тривалість робочого часу викладачів вищих закладів освіти третього і четвертого рівнів акредитації?

Відповідно до пункту 2 статті 51 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) для окремих категорій працівників встановлюється скорочена тривалість робочого часу — скорочений робочий день, тривалість якого менша від нормальної тривалості робочого дня (40 годин на тиждень). Зокрема, для викладачів вищих закладів освіти третього і четвертого рівнів акредитації у зв'язку з підвищеною розумово-емоційною діяльністю середньотижнева тривалість робочого часу становить 36 годин. Щоденна тривалість робочого часу викладача при шестиденному робочому тижні згідно з статтею 52 КЗпП стано­вить 6 годин.

Тривалість робочого часу викладача на навчальний рік визначається з урахуванням відпускних, вихідних і святкових днів. Розрахунок тривалості робочого часу на навчальний рік здійснюється таким чином:

навчальний рік налічує 52 тижні, з них 8 тижнів відпускних днів і 2 тижні святкових днів (1996 рік). Тривалість робочих тижнів відпо­відно визначається як різниця:

52 тижні — 8 тижнів — 2 тижні = 42 тижні.

Виходячи з цього, річна тривалість робочого часу викладача вираховується як добуток кількості робочих тижнів і тижневої тривалості робочого часу викладача:

42 тижні х 36 годин/тижні = 1512 годин.

Треба зауважити, що річна тривалість робочого часу викладача змінюється в залежності від кількості святкових днів, а тому її обрахування проводиться щорічно.

Чи може вищий заклад освіти встановлювати п'ятиденний робочий тиждень?

Таке право вищого закладу освіти регламентується статтею 52 КЗпП. Питання про перехід вищого закладу освіти з шестиденного робочого тижня на п’ятиденний вирішується адміністрацією закладу освіти спільно з профспілковим комітетом з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу та за погодженням з місцевими органами влади і регламентується Правилами внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти.

При п’ятиденному робочому тижні тижнева тривалість робочого часу викладача не змінюється і становить 36 годин.

Чим визначається робочий час викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?

Робочий час викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації визначається обсягом виконання ним певних обов'язків, зокрема, виконання ним навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи, і регламентується Нормами часу для розрахунку і обліку навчальної роботи та Переліками основних видів методичної, наукової й організаційної роботи і Рекомендаціями щодо запровадження їх у вищих закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженими наказом Міністерства освіти Укра­їни від 7 червня 1996 року №195.

У якому документі вищого закладу освіти відображається виконання викладачем вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації своїх обов'язків?

Основним документом, в якому відображається навчальна, мето­дична, наукова та організаційна робота викладача вищого закладу освіти протягом навчального року, є його індивідуальний робочий план.

Індивідуальний робочий план викладача розглядається на засіданні кафедри і затверджується завідувачем кафедри. Індивідуальний робочий план завідувача кафедри затверджується деканом факультету. Зміни в індивідуальний робочий план протягом навчального року можуть бути внесені на підставі рішення кафедри за згодою викладача. Після завершення навчального року в індивідуальному робочому плані робляться відмітки про всі види фактично виконаної роботи.

Як визначається обсяг навчальної роботи викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?

Навчальна робота, як складова робочого часу викладача, визна­чається обсягом навчальних доручень, які покладаються на нього, і виражається в облікових (академічних) годинах. Розрахунок обсягу навчальної роботи викладача здійснюється відповідно до Норм часу, які є обов'язковими. Для різних видів робіт норми часу встановлені у конкретних цифрах або в певних межах чи з максимальним обме­женням. Норми часу розраховуються, виходячи з астрономічної години (60 хвилин), крім таких видів роботи як читання лекцій та проведення лабораторних, практичних і семінарських занять, де академічна година (45 хвилин) обліковується як астрономічна година.

Обсяг навчальної роботи викладачів, виражений в облікових одиницях, складає їх навчальне навантаження. Вищий заклад освіти на кожний навчальний рік визначає мінімальний та максимальний обов'язковий обсяг навчального навантаження викладачів у порядку, передбаченому його Статутом та колективним договором.

Які види навчальних занять входять в обсяг навчальної роботи викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?

В обсяг навчальної роботи викладача вищого закладу освіти входить: читання лекцій, проведення лабораторних, практичних, індивідуальних занять, приймання заліків та екзаменів, керівництво виконанням індивідуальних завдань (реферати, розрахункові, графічні, курсові і дипломні проекти (роботи), навчальною і виробничою практикою студентів, рецензування курсових і дипломних проектів (робіт), консультацій студентів та аспірантів, участь в державній атестації студентів, а також інші види робіт, для яких встановлені конкретні норми часу.

Ким встановлюються види навчальних занять, що входять до обов'язкового обсягу навчального навантаження викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?

Види навчальних занять, що входять до обов'язкового обсягу нав­чального навантаження конкретного викладача (в межах мінімального та максимального) відповідно до його посади, встановлюються кафед­рою з урахуванням виконання ним методичної, наукової й організа­ційної роботи та особливостей і структури навчальної дисципліни, яку викладає викладач. Враховується також і те, чи навчальна дисципліна лише запроваджується і потребує від викладача значних затрат часу на розробку курсу лекцій і відповідного методичного забезпечення.

Який зміст інших обов'язкових видів роботи, що входять в робочий час викладача вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?

Крім навчальної роботи, викладач вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації виконує методичну, наукову й організаційну роботу.

До методичної роботи входить: написання і підготовка до видання конспектів лекцій, методичних матеріалів до семінарських, практичних, лабораторних занять, курсового та дипломного проектування, практики і самостійної роботи студентів; розробка навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних планів, робочих навчальних програм;

розробка і постановка нових лабораторних робіт; підготовка комп'ю­терного програмного забезпечення навчальних дисциплін; складання екзаменаційних білетів, завдань для проведення модульного, тестового і підсумкового контролю; розробка і впровадження наочних навчальних посібників (схем, діаграм, стендів, слайдів тощо), нових форм, методів і технологій навчання; вивчення і впровадження передового досвіду організації навчального процесу; підготовка концертних програм та персональних художніх виставок тощо.

До наукової роботи входить виконання планових наукових дослід­жень із звітністю в таких формах: науково-технічний звіт згідно з ДЕСТ; дисертація (докторська, кандидатська); монографія, підручник, навчальний посібник, словник, довідник, наукова стаття, заявка на винахід, тези доповіді; рецензування монографій, підручників, навчаль­них посібників, словників, довідників, дисертацій, авторефератів, науко­вих статей, наукових проектів, тематичних планів; перевидання моно­графій, підручників, навчальних посібників, словників, довідників;

керівництво науковою роботою студентів тощо.

До організаційної роботи входить: робота в науково-методичних комісіях Міністерства освіти, в Державній акредитаційній комісії, експертних і фахових радах, в експертних комісіях ВАК, в спеціалізованих радах по захисту дисертацій, в методичних радах і комісіях вищого закладу освіти, в науково-технічних радах вищого закладу освіти, в методичних радах і комісіях факультету, в експертних комісіях факуль­тету; організація та проведення загальнодержавних наукових конфе­ренцій, симпозіумів і семінарів; робота по виданню наукових збірників;

виконання обов'язків заступника декана факультету на громадських засадах; участь у виховній роботі в студентському колективі, виконання обов'язків куратора (наставника) академічної групи; керівництво сту­дентським науковим гуртком, проблемною групою; участь в проф­орієнтаційній роботі та довузівській підготовці молоді, у підготовці та проведенні студентських і учнівських олімпіад, в організації та прове­денні позанавчальних культурно-спортивних заходів тощо.

Чи може нормуватись виконання викладачем вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації методичної, наукової й організаційної роботи?

Так, може. У такому випадку вищий заклад освіти самостійно розробляє відповідні норми часу на ці види роботи з урахуванням специфіки їх виконання, але за умови погодження цих норм з профспілкою вищого закладу освіти.

В яких випадках зменшується обсяг запланованої роботи викладачу вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації?

Такі випадки можливі, наприклад, на період хвороби викладача або перебування його у відрядженні чи на підвищенні кваліфікації, стажу­ванні. Встановлене йому на цей період навчальне навантаження викону­ється іншими викладачами кафедри в межах 36-годинного робочого тижня за рахунок зменшення їм обсягу методичної, наукової й органі­заційної роботи або шляхом залучення в установленому порядку викла­дачів з погодинною оплатою праці. Після виходу викладача на роботу на період, що залишився до завершення навчального року, йому визна­чається відповідне навчальне навантаження тa обсяг методичної, науко­вої й організаційної роботи в межах 36-годинного робочого тижня.

Крім того, викладачу вищого закладу освіти третього або четвер­того рівня акредитації, який є аспірантом-заочником, робочий час планується на дев'ять навчальних місяців.

Вищі заклади освіти першого і другого рівнів акредитації

Як визначається робочий час викладача вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації?

Робочий час викладача вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації визначається затвердженим розкладом навчальних занять, складеним відповідно до обсягу річного навантаження, а також планами роботи вищого закладу освіти.

Які види робіт входять в робочий час викладача вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації?

В робочий час викладача вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації входить виконання ним всіх видів навчальної, методичної й організаційної роботи, які він повинен вести відповідно до встановленого йому річного навантаження і затверджених планів методичної й організаційної роботи.

Які особливості визначення навчального навантаження викладачам вищих закладів освіти першого і другого рівнів акредитації на ставку?

Згідно з діючим порядком обчислення заробітної плати визначення навчального навантаження викладачів вищих закладів освіти першого і другого рівнів акредитації здійснюється на основі таких двох підходів:

— у педагогічних коледжах та училищах і прирівняних до них вищих закладах освіти навчальне навантаження викладача на ставку визначається з розрахунку 18 годин на навчальний тиждень;

— в інших вищих закладах освіти навчальне навантаження викла­дача на ставку визначається з розрахунку 720 годин на навчальний рік.

Навчальне навантаження в одному і другому випадках розпо­діляється на навчальний рік за семестрами.

Які види навчальних занять входять в обсяг навчальної роботи викладачів вищих закладів освіти першого і другого рівнів акредитації?

В обсяг навчальної роботи викладачів педагогічних коледжів та училищ і прирівняних до них вищих закладах освіти входить (з розрахунку 18 годин на тиждень): читання лекцій, проведення лабораторних, практичних, семінарських, індивідуальних занять та керівництво навчальною і виробничою практикою студентів.

В обсяг навчальної роботи викладачів інших вищих закладів освіти входить (з розрахунку 720 годин на навчальний рік): читання лекцій, проведення лабораторних, практичних, семінарських, індивідуальних занять, приймання заліків та екзаменів, керівництво виконанням курсових і дипломних проектів (робіт), навчальною і виробничою практикою студентів, консультації.

Чи передбачені норми часу для здійснення керівництва предметними або цикловими комісіями, класного керівництва, завідування навчальним кабінетом, перевірки письмових робіт з української мови і літератури, математики, іноземної мови, креслення і технічної механіки (конструювання)?

За зазначені види робіт чинним законодавством передбачено додаткову оплату, а тому норми часу для їх виконання не встановлено.

Як визначається обсяг навчальної роботи викладачів вищих закладів освіти першого і другого рівнів акредитації?

Обсяг навчальної роботи викладачів вищих закладів освіти першого і другого рівнів акредитації визначається так як і викладачів вищих закладів освіти третього і четвертого рівнів акредитації.

Ким встановлюються види навчальних занять, що входять до навчального навантаження викладача вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації?

Види навчальних занять, що входять до обсягу навчального наван­таження конкретного викладача встановлюються предметною або цик­ловою комісією і затверджуються директором вищого закладу освіти.

Який зміст інших обов'язкових видів роботи, що входять в робочий час викладача вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації?

Крім навчальної роботи, викладач вищого закладу освіти першого або другого рівня акредитації виконує відповідно до плану роботи закладу освіти методичну й організаційну роботу. Враховуючи те, що для цих закладів ще не прийняті національні нормативні переліки основних видів методичної й організаційної роботи, їм можна рекомен­дувати такі види робіт:

Методично робота: написання і підготовка до видання конспектів лекцій, методичних матеріалів до семінарських, практичних, лаборатор­них занять, курсового та дипломного проектування, практики і самостійної роботи студентів; розробка навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних планів, робочих навчальних програм;

розробка і постановка нових лабораторних робіт; підготовка комп'ютерного програмного забезпечення навчальних дисциплін;

складання екзаменаційних білетів, завдань для проведення модульного, тестового і підсумкового контролю; розробка і впровадження наочних навчальних посібників (схем, діаграм, стендів, слайдів тощо), нових форм, методів і технологій навчання; вивчення і впровадження передового досвіду організації навчального процесу; підготовка концертних програм та персональних художніх виставок тощо.

Організаційна робота: робота в науково-методичних комісіях Міністерства освіти, в Державній акредитаційній комісії, експертних і фахових радах, в методичних радах і комісіях вищого закладу освіти, в методичних радах і комісіях відділення; керівництво студентським гуртком, проблемною групою; участь в профорієнтаційній роботі та довузівській підготовці молоді, у підготовці та проведенні студентських і учнівських олімпіад, в організації та проведенні позанавчальних культурно-спортивних заходів тощо.

Чим визначається графік робочого часу викладачів вищих закладів освіти всіх рівнів акредитації?

Графік робочого часу викладачів визначається розкладом аудиторних навчальних занять, консультацій, графіком проведення конт­рольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивіду­альним робочим планом викладача. Час виконання робіт, які не перед­бачені графіком, визначається у порядку, встановленому вищим закладом освіти, з урахуванням особливостей спеціальностей та форм навчання.

Викладач зобов'язаний дотримуватись встановленого йому графіка робочого часу.

Чи дозволяється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів?

Якщо навчальні заняття та контрольні заходи передбачені роз­кладом, то не дозволяється.

V. ФОРМИ НАВЧАННЯ

За якими формами здійснюється навчання у вищих закладах освіти?

Навчання у вищих закладах освіти здійснюється за такими фор­мами: денна (стаціонарна); вечірня; заочна (дистанційна); екстернат.

Чи допускається поєднання різних форм навчання?

У вищих закладах освіти допускається поєднання різних форм навчання з метою створення умов для повнішої реалізації відповідної програми підготовки, але в межах чинного законодавства та з ураху­ванням можливостей як особи, яка навчається, так і вищого закладу освіти.

Які характерні особливості кожної із форм навчання?

Основною формою здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня є денна (стаціонарна) форма навчання. Організація навчального процесу на денній (стаціонарній) формі навчання вищим закладом освіти здійснюється з відривом від виробництва.

Вечірня і заочна (дистанційна) форми організовуються для тих осіб, які не мають можливості навчатись з відривом від своєї основної професійної діяльності. Для таких осіб чинним законодавством передбачено певні пільги.

Особливою формою навчання є екстернат. Ця форма навчання дає можливість особам, які мають відповідний освітній, освітньо-кваліфікаційний рівень, здобути певний рівень освіти або кваліфікації шляхом самостійного вивчення навчальних дисциплін і складання у вищому закладі освіти заліків, екзаменів та інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

Навчання в екстернаті регламентується Положенням про організацію екстернату у вищих навчальних закладах України, затвердженим наказом Міністерства осі ,ти України від 8 грудня 1995 року №340.