Дидактична модель процесу формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів іноземних мов
Формування соціокультурної компетенції буде успішним при систематичному виконанні вправ, які передбачають розвиток таких умінь як:
· проводити паралелі між двома культурами;
· вибирати соціокультурні явища згідно завдання вчителя;
· оцінювати соціокультурні події та відмінності;
· висловлювати власну думку;
· формувати асоціативні уміння та естетичні почуття;
· висловлювати своє відношення до історичних подій іншомовної культури;
· формувати позитивне відношення до культури мови, що вивчається;
· інтерпретувати соціокультурну інформацію для формування вмінь критичного мислення;
· коментувати іншомовний матеріал соціокультурного змісту;
· вирішувати соціокультурні завдання в умовних комунікативних ситуаціях.
Дані вправи мають бути підпорядкованими наступним етапам формування та вдосконалення соціокультурної компетенції:
1 етап – введення в соціокультурне середовище;
2 етап – вирішення соціокультурних проблемних завдань з використанням опор;
3 етап – самостійне інтерпретування соціокультурних реалій.
Метою 1 етапу є ознайомлення з соціокультурною ситуацією. Даний етап спрямований на створення таких умов, які сприятимуть кращому розумінню певної соціокультурної ситуації. Насамперед, студенти мають усвідомити значущість даної компетенції. Тому викладач повинен зацікавити учнів соціокультурною проблемою, підібрати відповідний матеріал та розробити тренувальні вправи комунікативного пошукового характеру, які спрямовані на формування умінь здогадки, смислової та мовної антиципації та предикції. Наведемо приклади завдань 1 етапу.
Метою 2 етапу є тренування соціокультурного лінгвістичного матеріалу в рецептивно-репродуктивних вправах для вирішення проблемних соціокультурних завдань. Майбутній учитель повинен сам навчитись порівнювати та визначати спільні та відмінні риси двох культур, аналізувати та коментувати той чи інший соціокультурний феномен за допомогою вербально-зображальної наочності. Доцільними на даному етапі є вправи на формування умінь проведення паралелей між двома культурами, знаходження відмінностей у культурі іншої нації та формування вмінь критичного мислення.
Метою креативного етапу є формування вмінь самостійного користу-вання соціокультурними знаннями та вміннями при вирішенні соціокуль-турних комуні-кативних завдань. На даному етапі використовуються творчі вправи, які вимагають від студентів повної самостійності у змісті та засобах висловлювання. Деякі вправи передбачають формування вмінь самостійного інтерпретування соціокультурних явищ, коментування та вирішення соціо-культурних завдань в комунікативних ситуаціях.
Кожну вправу слід виконувати в парному, малогруповому або макрогруповому режимах.
Спираючись на теоретичні положення досліджуваної проблеми та враховуючи власний досвід, було визначено комплекс педагогічних умов, спрямованих на поетапне моделювання й ефективне формування соціокультурної компетенції, а саме:
1) формування та розвиток соціо-культурної ком-петенції майбут-ніх учителів іноземних мов має здійснювати-ся на основі дидактичної мо-делі, яка передбачає ком-плексне оволо-діння студентами країнознавчою, лінгвокраїнознав-чою та соціолінгвістич-ною компетен-ціями; | 2)навчання має відбуватися на основі доцільно відібраного матеріалу з використанням системного підходу до процесу фор-мування соціо-культурної компетенції; | 3)навчання має проводитися з урахуванням творчої діяль-ності студентів, що стимулює їхній пізнаваль-ний інтерес і забезпечує ціліс-ність знань під час вивчення інозем-ної мови; на заняттях треба створювати си-туації успіху шляхом інтег-рації нав-чального змісту на основі міжпредметних зв'язків; слід широко викори-стовувати ко-лективну кому-нікативну діяль-ність майбутніх учителів інозем-них мов; | 4)у навчальному процесі треба широко використовувати комунікативні ситуації як пріоритетні за-соби форму-вання соціо-культурної ком-петенції у різних формах спіл-кування; | 5) ефективне формування соціокультурної компетенції буде можливе у разі використан-ня спеціально підготовленого курсу, до змісту якого входять спеціально віді-брані тематичні тексти та вправи і завдання до них, також ілюстративний аудіовізуальний матеріал; |
Під час проходження педагогічної практики в школі ми мали можливість визначити труднощі, з якими стикається майбутній учитель іноземної мови і його учні при формуванні соціокультурної компетенції шляхом відвідування уроків, спостереження за діяльністю вчителя і учнів та аналізу уроку з майбутнім учителем. Результати показані в таблиці.
Труднощі, які виникають при формуванні соціокультурної компетенції учня
Для вчителя | Для учня |
Труднощі, які пов’язані з: - недостатністю знань майбутнього вчителя іноземної мови методичних особливостей соціокультурного підходу в навчанні, що вимагало додаткового часу для підготовки до уроків; - недостатністю інформативності майбутнього вчителя іноземної мови в питаннях соціокультурних особливостей країн, мову, яких вивчають (в основному студенти виділили культурознавчі знання, меншою мірою фонові і лінгвокраїнознавчі соціокультурні знання). - психологічними труднощами для майбутнього вчителя, які обумовлені необхідністю перегляду своєї ролі в контексті соціокультурного підходу (вчитель – мовний партнер, фасилітатор і організатор самостійної пошукової роботи учня); - недостатністю методичного і навчального матеріалу, який містить соціокультурні свідчення; - невеликим набором методичних прийомів і технологій щодо виконання соціокультурних завдань, вправ, які спрямовані на оволодіння вербальними і невербальними формами спілкування на осмисленні і інтерпретації соціокультурної інформації; - невмінням організувати різноманітні режими роботи щодо засвоєння соціокультурної інформації: соціокультурні рольові ігри, психодрами, дебати, дискусії і т.д.; - невпевненістю стимулювання пошукової діяльності учнів для находження недостатньої соціокультурної інформації. | Труднощі, які пов’язані з: - неординарністю побудови заняття, де провідна роль часто належить не вчителю, а самому учню; - необхідністю не тільки досягнення комунікативних задач, але й особистісто-формуючих; - умінням адекватно вибирати соціокультурні ситуації, модель вербальної або невербальної поведінки; - умінням самостійно знаходити недостатню соціокультурну інформацію з доступних джерел; - ускладненнями коментування й інтерпретації невідомих соціокультурних явищ. |
Ефективним засобом формування соціокультурної компетенції може бути створеннявикладачем власного соціокультурного портфоліо. Викладачеві іноземної мови слід розробити його й постійно доповнювати педагогічними прийомами, технологіями, наробками. Соціокультурний портфоліо являє собою папку, де зібрана найрізноманітніша інформація соціокультурної спрямованості. Це можуть бути вірші, пісні, тестові завдання, добірка текстів для читання та аудіювання. Як зазначено в Рекомендаціях Ради Європи, типи текстів включають:
Усні: · публічні оголошення, інструкції · публічні промови, лекції, презентації · ритуали · розваги (драма, шоу, читання, пісні) · спортивні коментарі · випуски новин · публічні дебати, дискусії · розмови по телефону | Письмові: · книжки · ілюстровані журнали · газети · підручники · комікси · брошури · листівки · рекламні матеріали · квитки · знаки · словники · листи · конспекти |
Більшості сучасним чинним підручникам бракує саме автентичних текстів, які формують належну соціокультурну компетенцію учнів. Такі підручники мають невеликий процент автентичних текстів, що містять національні реалії, формули етикету, правила пристойної поведінки в іншомовному середовищі тощо. Невідповідність таких текстів потребам навчальної програми вимагає від учителя іноземної мови творчого підходу до шляхів формування належної соціокультурної компетенції студентів, самостійного пошуку автентичних текстів, які містять вербальні аспекти комунікації, малюнки та ілюстрації, аби надати навчально-виховному процесу соціокультурного змісту та сприяти особистісному розвитку молоді в контексті полілогу культур. Плануючи заняття та сприяючи формуванню соціокультурної свідомості студентів як необхідної складової комунікативної компетенції, викладач має забезпечити заняття інформативними автентичними текстами у вигляді статей, сучасної прози та поезій, аудіотекстів, фотоматеріалів та відеофільмів для того, щоб кожен студент міг використати їх цілеспрямовано, аналізуючи соціокультурні проблемні ситуації через створення соціальних портретів та проектів, через спілкування та обговорення їх на занятті.
Окремий розділ портфоліо доречно назвати:«Приклади занять з соціокультурною забарвленістю». У цій частині можна розмістити фрагменти нестандартних уроків: урок-лекцію, урок-подорож,урок-виставку, урок-хіт-парад. Вона розрахована на тих, кого навчають (учнів,студентів), тому що вчительський синтез текстів, малюнків, діаграм, схем, таблиць спонукатиме учнів відтворити щось аналогічне, тому фрагменти уроків повинні бути ретельно продуманими, виваженими, відповідати віковим особливостям учнів та студентів і кожна діаграма, схема, таблиця повинна нести соціокультурне навантаження.
Окремі стороінки соціокультурного портфоліо можна присвятити для різноманітних вікторин, кросвордів,чайнвордів, жартів, гумористичних і сатиричних малюнків. Цю частину можна назвати «ігротека». Різноманітний необтяжливий матеріал соціокультурної спрямованості, невеликий за обсягом, дозволить учню або студенту відповісти на запитання, розважитися, потренувати свою пам’ять, перевірити рівень свого інтелекту.
На останніх сторінках соціокультурного портфоліо викладача можна розмістити пошукові соціокультурні завдання та проекти. Викладач готує евристичні завдання і вони повинні підбиратися таким чином, щоб використовувався як вітчизняний, так і зарубіжний матеріал. Мета пошукових завдань – сформувати конкретні знання про культуру своєї або іншомовної країни, розвивати уміння оперувати цими знаннями залежно від ситуації, поглиблювати навички використання знань і умінь, проводячи творчу, креативну, пошукову роботу. Створення міні-проектів, міні-презентацій, розрахованих на одне конкретне заняття або на його окремий етап є й доречним, і актуальним. Розробити міні-проект або міні-презентацію під силу одному студенту. Створення повномасштабних проектів розраховано на все заняття чи, принаймні, на половину його. Визначити мету проекту, показати його актуальність, скласти алгоритм дій, зробити висновки й окреслити орієнтири – завдання для викладача та студентів.
Розробка і використання вчителями іноземної мови власного соціокультурного портфоліо, сприятиме підвищенню мотивації студентів до навчання,сформує їх соціокультурну компетенцію, навчить їх доцільно використовувати набуті знання, уміння і навички.