IX. Оргацізація навчально-виховного процесу

9.1. Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності розпочинається 1 вересня і закінчуєть­ся не пізніше 1 липня наступного року.

Тривалість навчального року для учнів початкової школи не може бути меншою 175 робочих днів, а в загальноосвітніх на­вчальних закладах II—III ступеня — 190 робочих днів, без ураху­вання часу на складання заліків та випускних іспитів, тривалість яких не може перевищувати трьох тижнів.

Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семес­трами) та тривалість навчального тижня встановлюється загаль­ноосвітнім навчальним закладом у межах часу, передбаченого навчальним планом, за погодженням з відповідним органом Прав­ління освітою.

Протягом навчального року для учнів проводяться канікули: осінні, зимові і весняні загальним обсягом не менше 30 днів. Для учнів перших класів чотирирічної та трирічної початкової школи загальноосвітнім навчальним закладом встановлюються додат­кові тижневі канікули, які є обов’язковими. Така тривалість на­вчального року базується на класичних кривих річної працездат­ності учнів.

4.42. Для загальноосвітніх навчальних закладів гранично до­пустиме навантаження регламентується таким чином (табл. 3).

Таблиця 2

Гранично допустиме тижневе навантаження

IX. Оргацізація навчально-виховного процесу - student2.ru Класи Гранично допустиме навантаження у годинах
IX. Оргацізація навчально-виховного процесу - student2.ru 6-денний тиждень 15-денний тиждень
3-річна початкова школа:  
2—3
4-річна початкова школа:  
2—4
8—9
10—11

Факультативні, групові та індивідуальні заняття слід прово­дити у дні з найменшою кількістю уроків.

4.43. Введення 5-денного робочого тижня для учнів 5—11(12)-х класів усіх видів загальноосвітніх навчальних закладів з поглиб­леним вивченням предметів здійснюється при додержанні гранич­но допустимого навантаження. Для решти шкіл організація 5-ден­ного робочого тижня дозволена за умови роботи школи не більш ніж у дві зміни.

4.44. Тривалість року у першому класі чотирирічної початко­вої школи становить 35 хв, в усіх інших класах — 45 хв. Для уроків з трудового навчання, художньої праці, образотворчого мистецтва, музики, фізичної культури доцільною є тривалість 45 хв в усіх класах. Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також доцільне чергування протягом дня і тижня предметів при­родничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музи­ки, образотворчого мистецтва, трудового навчання, художньої праці й фізичного виховання.

Спарені уроки у початковій школі, як правило, не проводять­ся, за винятком занять з художньої праці, де образотворча і прак­тична діяльність взаємодоповнюються, занять з хореографії, пла­вання.

Для учнів 5—9-х класів спарені уроки допускаються під час проведення лабораторних і контрольних робіт, написанні творів, уроків трудового навчання. В 10—11-х класах допускається про­ведення спарених уроків з основних і профільних дисциплін.

4.45. При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня (додаток 6).

Найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал 10-12 годин. Тому у розкладі, особливо для молодших школярів, уроки з навчальних предметів, що вима­гають значного розумового напруження, повинні проводитися на 2-му та 3-му уроках. Розподіл навчального навантаження протя­гом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припа­дав на вівторок, середу, четвер.

4.46. Тривалість перерв між уроками для учнів усіх класів ста­новить 10 хв; великої перерви (після 2-го уроку)—30 хв. Замість однієї великої перерви можна після 2-го і 3-го уроків влаштовува­ти перерви по 20 хв кожна.

Під час перерв потрібно організовувати перебування учнів на свіжому повітрі.

4.47. Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів на уроках письма, мови, читання, математики та інших уроках необхідно виділяти час для фізкультхвилинок та гімнасти­ки очей.

4.48. При визначенні доцільності, характеру, змісту та обсягу домашніх завдань слід враховувати індивідуальні особливості учнів та педагогічні вимоги. У 1-му класі чотирирічної початко­вої школи та першій чверті 1-го класу трирічної початкової шко­ли домашні завдання не задаються. Обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 1 -му класі трирічної та 2-му класі чотирирічної початкової школи 45 хв; у 3 (2) класі — 1 години 10 хв; 4 (3) класі — 1 год 30 хв; у 5— 6 класах — 2,5 год; у 7—9 класах — 3 год; у 10—11 (12) класах — 4 год. У початкових класах домашні завдання не слід задавати на вихідні і святкові дні.

4.49. Початок занять у загальноосвітніх навчальних закла­дах рекомендується розпочинати не раніше 8 год 30 хв і не пізніше 9 год.

У школах, які працюють у дві зміни, учні початкових класів, п’ятих, випускних і класів компенсуючого навчання повинні на­вчатися у першу зміну.

Навчання в загальноосвітніх навчальних закладах з поглиб­леним вивченням предметів організовується лише в першу зміну.

4.50. До 1-го класу школи приймаються діти 7-го або 6-го року життя згідно бажання батьків та функціональної готовності дити­ни до школи.

Обов’язковою вимогою для прийому до школи дітей 6-річно- го віку є виповнення їм на 1 вересня поточного навчального року повних 6 років.

4.51. Формування класів-комплектів у малокомплектних шко­лах здійснюється відповідно до умов роботи та фінансових мож­ливостей конкретної школи і залежить від кількості учнів та наяв­ності вчителів. При об’єднанні двох класів кількість учнів у класі- комплекті не повинна перевищувати 25, при об’єднанні трьох — 15, а при об’єднанні чотирьох — 10 дітей.

У малокомплектних школах перевага надається створенню двох об’єднаних класів-комплектів.

Оптимальним є об’єднання в один комплект учнів 1—3-х класів, 2—3-х класів, 2—4-х класів.

При об’єднанні в один комплект учнів 1—4-х класів доцільно запроваджувати такий графік навчальних занять для дітей різно­го віку, який дозволив ои проводити частину уроків окремо для кожного класу. Особливо це необхідно для учнів першого класу.

4.52. При використанні у навчальному процесі в загально­освітніх навчальних закладах аудівізуальних технічних засобів навчання (ТЗН) встановлюється така тривалість їх застосування:

Таблиця З

Тривалість безперервного застосування на уроках різних технічних засобів навчання

Класи Тривалість перегляду (хв)
діафільми кінофільми телепередачі
1—2 7—15 15—20
3—4 15—20 15—20
5—7 20—25 20—25 20—25
8—11(12) 20—25 25—30 25—30

Протягом тижня кількість уроків із застосуванням ТЗН не по­винна бути більшою для учнів початкової школи 3-4, старшо­класників — 4-6.

4.53. При використанні комп’ютерної техніки на уроках без­перервна тривалість занять безпосередньо з відеодисплейним тер­міналом і проведення профілактичних заходів повинні відповіда­ти вимогам ДСанПіН 5.5.6.008-98 «Влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах».

На уроках з трудового навчання необхідне чергування різних за характером завдань. Неприпустимим є виконання протя­гом уроку завдань одного виду діяльності. В групах продовженого дня прогулянка для школярів повинна бути не меншою ніж 1,5 години.

Самопідготовку розпочинати з 16 години. Тривалість самопідго­товки визначається класом навчання відповідно до пункту 9.9.

Найкращим поєднанням видів діяльності дітей в групах про­довженого дня є рухлива активність на повітрі до початку само­підготовки (прогулянки, рухливі і спортивні ігри, суспільно ко­рисна праця на пришкільній ділянці), а по завершенні самопідго­товки — участь у заходах емоційного характеру (робота в гурт­ках, ігри, відвідування видовищних заходів, підготовка і прове­дення концертів самодіяльності, вікторин та ін.).

Радіус обслуговування від будинку до загальноосвіт­нього навчального закладу повинен складати не більше 1 км пішо­хідної доступності.

Допускається розміщення шкіл на відстані транспортної до­ступності: для учнів шкіл І ступеня —15 хв (в один бік), для учнів шкіл II—III ступенів — не більше ЗО хв (в один бік).

4.54. У сільській місцевості розміщення шкіл передбачає для учнів І ступеня радіус доступності не більше 2 км пішки і не більше 15 хв (в один бік) при транспортному обслуговуванні.

Для учнів шкіл II і III ступенів радіус пішохідної доступності не повинен бути більшим за 4 км, а при транспортному обслугову­ванні — не більше ЗО хв (в один бік).

Максимальний радіус обслуговування учнів шкіл II—III сту­пенів не повинен бути більшим 15 км.

4.55. Транспортним обслуговуванням охоплюються учні, які проживають на відстані від школи понад 3 км.

Межа пішохідного підходу до місця збору на зупинці не по­винна бути більшою 500 м.

4.56. Для учнів, які проживають на відстані більшій за макси­мально допустимі межі транспортного обслуговування, а також при транспортній недоступності в період негоди, повинен перед­бачатися пришкільний інтернат із розрахунку 10 відсотків місць від загальної місткості закладу.

4.57. При зниженні температури повітря до -20°С та швидкості руху повітря вище 5 м/с, а також підвищенні вологості вище 80% для учнів початкової школи та мінус 24°С дня учнів 5—11 класів, а також в надзвичайних ситуаціях органи місцевої виконавчої влади приймають рішення про тимчасове припинення навчання учнів.

При виникненні масових епідемічних захворювань навчальні заняття припиняються органами місцевої виконавчої влади за по­годженням з органами охорони здоров’я.

X. Організація харчування

Важливим елементом організації раціонального харчування учнів є правильний розподіл об’єму денного споживання їжі між окремими її прийомами. Кількість прийомів їжі та її енергетична цінність встанов­люється залежно від віку, стану здоров’я дитини, рівня енерго- витрат, типу навчальної установи (ліцей, гімназія, спортивна шко­ла, хореографічне училище тощо).

Діти 6-річного віку, що навчаються на базі дошкільної уста­нови, отримують харчування відповідно режиму дня установи.

Для дітей 6-річного віку в школах рекомендується триразове харчування (гарячий сніданок, обід та підвечірок). Ііри цьому підвечірок складає 10% добової калорійності раціону. Учні, які відвідують групи подовженого дня, повинні забезпечуватися по місцю навчання дворазовим гарячим харчуванням (сніданок та обід), а при тривалому перебуванні в школі — і підвечірком. В школах, де відсутні групи продовженого дня, повинно бути організовано одноразове гаряче харчування (сніданок). За бажан­ням батьків всім учням можуть надаватися обіди.

Протягом дня учень повинен дотримуватися наступного ре­жиму харчування:

при навчанні в першу зміну — сніданок вдома о 7.30—8.00 годині, другий сніданок в школі для учнів 1—5 класів — після другого уроку, для учнів 6—11 класів — після третього уроку.

Для учнів 1—5 класів обід слід організовувати о 13—14-ій годині, а для учнів 6—11 класів — о 14—15-ій годині.

При навчанні у другу зміну учні 1—5 класів отримають підвечі­рок після другого уроку, а учні 6-—11 класів—після третього уроку.

Для учнів 6-річного віку: гарячий сніданок повинен бути організований в школі на другій перерві, обід—після навчання о 13—13.30, підвечірок — після денного сну о 16.30.

Асортимент шкільних буфетів за поданням обласних відділів освіти узгоджується в Головному санепідемуправлінні Міністер­ства охорони здоров’я України. Включення до цього асортименту нових продуктів та страв проводиться після гігієнічної експерти­зи нормативної документації та продуктів, клінічної апробації та отримання позитивного гігієнічного висновку МОЗ України.

Повсякденний контроль за організацією і якістю харчування здійснюється адміністрацією школи, медичним персоналом, батьківським комітетом.

4.58. Організація медичного обслуговування

-Школи повинні бути укомплектовані кваліфікованими кадрами середніх медичних працівників, лікарів-педіатрів.

-У випадку відсутності медичного працівника керівницт­во школи заключає угоду районною поліклінікою про медичне обслуговування учнів.

-Учні кожного середнього загальноосвітнього навчально- виховного закладу повинні забезпечуватися проведенням медич­них оглядів у відповідності з наказом № 610 від 31.05.84 р. Міністерства охорони здоров’я (додаток 8).

4.59. Всі працівники шкіл, в тому числі працівники харчобло­ку, повинні проходити обов’язкові профілактичні огляди у відпо­відності з чинним законодавством.

4.60. Учням з порушеннями в стані здоров’я необхідно ство­рювати умови для комплексного оздоровлення.

4.61. У випадках виникнення в навчальному закладі інфекцій­них захворювань санепідемслужбою визначається комплекс сані­тарно-протиепідемічних і дезінфекційних заходів; виявлення дже­рел інфекції, можливих шляхів її розповсюдження тя їх усунення; організація заключної дезінфекції; визначення термінів карантину.

Наши рекомендации