Види (класифікація) об’єктів злочину.
У кримінальному праві об'єкти злочину класифікуються по вертикалі та горизонталі. По вертикалі прийнято виділяти наступні види об'єктів: загальний, родовий, безпосередній. По горизонталі: основний та додатковий.
Загальним об'єктом злочину визнається сукупність суспільних відносин, соціальних благ, цінностей, окремих сфер життєдіяльності людей, що охороняються кримінальним законом від суспільне небезпечних посягань. Первинне уявлення про загальний об'єкт злочину можна отримати під час ознайомлення із ч. 1 ст. 1 КК України, в якій зазначається, що завдання Кримінального кодексу України полягає у правовому забезпеченні охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань. Більш детальніший перелік загального об'єкту злочину міститься в Особливій частині КК України. Вичерпний перелік об'єктів кримінально-правової охорони закріплений у двадцяти розділах Особливої частини КК України, в яких зазначаються суспільні відносини, охоронювані кримінальним законом. Так, Розділ І передбачає відповідальність за посягання на основи національної безпеки України, а Розділ II — за посягання на життя та здоров'я особи.
Родовий об'єкт — це об'єкт, що охоплює визначене коло тотожних чи однорідних за своєю соціально-політичною чи економічною сутністю суспільних відносин, соціальних благ, цінностей, окремих сфер життєдіяльності людей, що у силу цього повинні бути захищені єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм.
Уявлення про родові об'єкти злочинів дає рубрикація Особливої частини КК України за розділами, оскільки саме родовий об'єкт злочину покладено в основу кодификації і класифікації норм Особливої частини. Так, родовим об'єктом Розділу IV Особливої частини КК України виступає статева свобода та статева недоторканність особи, Розділу V — права та свободи людини і громадянина.
Безпосереднім об'єктом злочину виступають суспільні відносини, соціальні блага, цінності, окремі сфери життєдіяльності людей, на які безпосередньо спрямоване посягання і яким внаслідок злочинних дій спричинюється суспільна небезпечна шкода. Так, якщо родовим об'єктом Розділу V Особливої частини КК України виступають права та свободи людини і громадянина, то безпосереднім об'єктом злочинів цього розділу буде та група прав людини, на які безпосередньо посягає злочинне діяння (наприклад, стаття 172 КК України — трудові права людини, ст. 183 КК України — право на освіту). Поділ безпосереднього об'єкту на основний та додатковий має місце у разі, коли суспільно небезпечне діяння одночасно посягає на два або більше об'єктів кримінально-правової охорони. У цьому випадку основним безпосереднім об'єктом злочину виступає той об'єкт, на який у першу чергу спрямоване посягання і саме чому особа намагається заподіяти суспільно небезпечну шкоду. Додатковий безпосередній об'єкт — це об'єкт, якому поряд з основним спричиняється чи може бути спричинена шкода, у процесі посягання на основний безпосередній об'єкт. Поділ безпосереднього об'єкту на основний та додатковий залежить не від важливості (цінності) самих суспільних відносин, а від характеру злочинних дій та спрямованості посягання. Так, розбій одночасно посягає на два об'єкти кримінально-правової охорони — власність та життя чи здоров'я особи. Незважаючи на те, що життя та здоров'я є більш цінним об'єктом кримінально-правової охорони, у даному випадку вони виступають лише додатковим об'єктом злочину, основним же — власність. Такий поділ об'єктів у вказаному
злочині обумовлений тим, що посягання безпосередньо пов'язане із заволодінням чужим майном (саме це є метою дій винного), а спричинення шкоди життю або здоров'ю особи виступає засобом досягнення основної мети.
Додатковий безпосередній об'єкт злочину може бути обов'язковим та факультативним.
Обов'язковим додатковим об'єктом злочину визнається об'єкт, якому поряд із основним завжди спричинюється шкода. Наприклад, ст. 112 КК України встановлює основним об'єктом вказаного злочину — основи національної безпеки, додатковим обов'язковим — життя державного чи громадського діяча.
Факультативним додатковим об'єктом злочину виступає об'єкт, якому під час вчинення злочину може спричинюватися суспільне небезпечна шкода або ні. Так, стаття 296 КК України «Хуліганство» передбачає посягання на громадський порядок, додатковим об'єктом якого може бути здоров'я особи, власність, честь та гідність.