Особливості пізнавальної діяльності і розумового розвитку учня

1. Особливості уваги школяра. Коли і в чому проявляється уважність і

неуважність учня? Чи розвинена мимовільна увага? Стійкість уваги учня

і чим вона відволікається. А можливо, учень розсіяний?

2. Спостережливість.

3. Особливість пам’ягі. Усвідомлення і тривалість того, що

запам'ятовується. Точність відтворення.

4. Особливості мислення і пам’яті. Як учень розуміє матеріал що

вивчається на уроці? Чи самостійний у своїх роздумах і висновках.

Чи уміє аналізувати і узагальнювати матеріал. Культура мовлення.

Чи вміє правильно висловлювати свої думки в письмовій і усній формі.

5. Особливості творчої діяльності і уяви.

6. Які здібності проявляються у школяра?

Оpiєнтовна пpогpама вивчення учнiвського колективу (Згідно Химинець О.В.)

1.Загальнi вiдомостi пpо клас. Кiлькiсть учнiв (стать, нацiональнiсть, вiк). Коли i за яких обставин склався класний колектив? Загальнi вiдомостi пpо успiшнiсть.

2.Стуктуpа класного колективу. Ступiнь оpганiзованостi колективу. Мiцний, оpганiзований, чи pозpiзнений клас. Товаpиськi взаємовідносини в класi.Чи є в класi гpупи, їх спpямованiсть, на якiй основi вони склалися. Наявнiсть окpемих учнiв, що особливо впливають на колектив.

3.Спpямованiсть класного колективу. Чим живе клас, чи є спiльна мета, колективнi iнтеpеси (гуpтки, iгpи) i як вони впливають на навчання. Гpомадська думка в класi, iдейний piвень класу, взаємовiдносини колективу i окpемих учнiв. Кpитика i самокpитика у класi. Взаємовiдносини з iншими класами.

4.Навчальна i тpудова дiяльнiсть класного колективу. Ставлення до навчання i окpемих навчальних пpедметiв; в чому воно пpоявляється. Ставлення до пpацi. Почуття обов'язку i вiдповiдальнiсть за навчання. Ефективнiсть та якiсть навчання i пpацi. Взаємодопомога в навчаннi i тpудовiй дiяльностi.

Орієнтовна програма вивчення і структурапсихолого-педагогічної характеристики учня

(джерело невідоме)

1. Стан здоров'я (діагноз).

2. Матеріальні умови сім'ї (хороші, задовільні, незадовільні).

3. Сімейний "клімат" (хороший, задовільний, незадовільний).

4. Ставлення до навчання (позитивне, задовільне, незадовільне, індиферентне).

5. Психічні якості учня:

а) увага - довільна, мимовільна; властивості уваги - зосередженість (спостережливість), стійкість, обсяг, розподілення, переключення;

б) пам'ять (образна, словесно-логічна, рухлива, емоційна, короткочасна та довготривала);

в) мислення (наочно-ділове, наочно-образне, абстрактне). Властивості розуму (самостійсть, широта, глибина, гнучкість, швидкість, критичність).

6. Інтереси, нахили (пізнавальні, професійні) до розумової, практичної, художньої, діяльності, спілкування з людьми.

7. Спеціальні здібності: математичні, технічні, музичні, лінгвістичні, спортивні таін.

8. Індивідуально-психологічні особливості особистості школяра:

-тип темпераменту (холеричний, сангвінічний, флегматичний, меланхолічний);

- характер (цілісний, суперечливий); темп роботи

- реакція на зовнішні подразники (хороша, задовільна, незадовільна);

- поведінка (збуджена, урівноважена, повільна);

- включення у роботу та перехід до іншого виду діяльності (швидкий, повільний); риси характеру:

- ставлення до речей (бережливий/небережливий, охайний/ неохайний)

- ставлення до людей: альтруїст/егоїст; принциповий/безпринципова; доброта/жадібність; стриманий/ нестриманий та ін.;

- ставлення до праці (навчання): відповідальний/ безвідповідальний; працелюбивий/лінивий та ін.;

9. Емоційно-вольова сфера: наполегливість, цілеспрямованість, рішучість/нерішучість.

10. Позиція в колективі класу: формальний лідер/неформальний лідер, активний/пасивний, ізольований, аутсайдер тощо.

11. Спецпідготовка: відвідує гурток, спортсекцію тощо.

12. Громадська активність (висока, середня, низька). Виконує доручення

Аналіз уроку

Відповідність типу уроку темі і змісту
Відповідність застосовуваних методів та прийомів досвіду роботи	__________________________________________________
Узгодженість окремих частин уроку	__________________________________________________
Розподіл навчального часу
Засоби навчання: - словесні (підручники, посібники)_____________________________________________________ - прості візуальні (реальні предмети, моделі, фото, картини)_______________________________ - механічні візуальні (кодоскоп, мікроскоп) _____________________________________________ - аудіальні (програвач, магнітофон)____________________________________________________ - аудіовізуальні (відео, телебачення)___________________________________________________ - комп’ютер, телекомунікаційні мережі_________________________________________________
Реалізація принципів навчання: 1) науковість _________________________________ 2) доступність________________________________ 3) зв’язок теорії з практикою____________________ 4) зв’язок навчання з вихованням _______________ 5) наочності __________________________________ 6) системності та послідовності _________________ 7) міцності ___________________________________ 8) індивідуалізації та диференціації ______________ 9) принцип співробітництва вчителя та учня _____	Форми організації навчально-пізнавальної діяльності: 1) фронтальна робота _________________ 2) індивідуальна робота _______________ 3) групова робота - однорідна _______________________ - диференційована _________________ - кооперативна ____________________ - парна ___________________________
Методи пізнавальної діяльності учнів: 1) пояснювально-ілюстративний ________________ 2) репродуктивний ____________________________ 3) метод проблемного викладу__________________ 4) частково-пошуковий ________________________ 5) дослідницький _____________________________	Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності: 1) створення ситуації зацікавленості; 2) пізнавальні ігри; 3) навчальні дискусії; 4) роз’яснення мети вивчення предмета; 5) заохочення та покарання.
Методи контролю та корекції знань: - усний контроль (з місця, біля дошки, взаємоконтроль в парах, групах); - письмовий контроль (тестова перевірка знань, виконання вправ, задач)
Методи організації навчально-пізнавальної діяльності: 1) словесні (розповідь, пояснення, бесіда, лекція); 2) наочні (ілюстрація, демонстрація) 3) практичні (досліди, лабораторні роботи, вправи, задачі) 4) індуктивні (дедуктивні); 5) репродуктивні; 6) творчі; 7) проблемно-пошукові.
Використання експерименту, дотримання правил БЖ
Забезпечення зворотного зв’язку	Педагогічний такт вчителя
Стійкість уваги учнів	Культура мовлення вчителя
Активність учнів	Психологічний клімат у класі
Міжпредметні зв’язки	Емоційне забарвлення уроку, контакт вчителя з аудиторією
	Об’єктивність оцінювання

Основні етапи підготовки до проведення уроку наступні:

1. Робота з програмою, яка є основним навчально–методичним документом учителя (прочитати пояснювальну записку до програми, визначити місце даного уроку в системі уроків навчальної теми, заплановані згідно програми демонстрації чи лабораторні досліди тощо, вимоги до знань і умінь учнів даного класу, можливий тип уроку за дидактичною метою).

2. Визначити мету та основні завдання (освітні, розвитку та виховання). Мета навчально–пізнавальної діяльності на уроці визначається на один урок, а деколи і на кілька пов’язаних одною темою уроків.

3. Визначити зміст уроку згідно поставленої мети, тобто відповісти на питання «Що вчити на даному уроці?». Необхідно добре вивчити тему уроку з підручника; намагайтесь працювати з підручниками різних авторів. Наступний етап – опрацювання інших джерел інформації – енциклопедії, довідники, монографії, науково–популярна література, періодичні видання. В.О.Сухомлинський зазначав з цього приводу: «…удосконалення педагогічної майстерності кращих вчителів якраз і зумовлене тим, що систематичне читання безперервно поповнює море їхніх знань. Якщо знання, яким володіє вчитель у перші роки своєї педагогічної діяльності, відносяться до того мінімуму знань, що його треба дати дітям, як 10:1, то до 15–20 років педагогічного стажу це співвідношення змінюється – 20:1, 30:1, 50:1 – і все це завдяки читанню. Шкільний підручник стає з кожним роком усе меншою й меншою краплею в морі знань педагога. Справа тут не тільки в кількісному зростанні теоретичних знань учителя. Кількість переходить у якість: чим ширший фон, на якому шкільний підручник виглядає як маленький промінь, в яскравому потоці світла, тим помітніша та професійна якість, яка створює фундамент педагогічної педагогічної майстерності: здатність розподіляти увагу в процесі викладу матеріалу на уроці (розповіді, лекції)». Визначте зміст навчального матеріалу, що потребує реалізації міжпредметних зв’язків чи життєвого досвіду учнів.

4. Тепер ви знаєте «Що вчити на даному уроці?», але не знаєте «Як вчити на даному уроці?». В залежності від поставленої мети, визначеного змісту навчання та деяких інших факторів (рівень вашого досвіду, рівень класу, час на вивчення даної теми, можливості матеріальної бази кабінету та ін.) необхідно провести підбір методів та прийомів навчання, форм взаємодії з класом на всіх етапах уроку згідно обраного типу уроку, провести розподіл часу на кожен етап уроку. Структуру основних типів уроків див. додаток. Необхідно ретельно ознайомитись із методичною літературою (монографії, публікації в методичних виданнях та інші джерела за вказівкою викладача), де висвітлені шляхи вивчення теми.

5. Підібрати необхідні засоби навчання для даного уроку (обладнання, реактиви, роздатковий матеріал, завдання для самостійних чи контрольних робіт, посібники тощо). Добре вивчити хід виконання демонстрацій, учнівських дослідів, самостійно провести їх попередньо, щоб впевнитись в можливості реалізації та безпечності. Намагайтесь проводити учнівський експеримент із використанням малих кількостей речовин.

6. Написати конспект уроку.

Основні структурні елементи конспекту студента–практиканта:

Конспект уроку з …………… в .. класі … школи ………… «…»… 20.. року

студента–практиканта ………курсу …………….. факультету ……(П.І.П/Б) на тему ………… і далі згідно наведеної загальної структури

1. Тема уроку, дата, клас, прізвище студента (див. вище).

2. Мета (завдання) діяльності на уроці (освітня, виховна, розвитку).

3. Тип уроку (можна зазначити також і форму уроку).

4. Засоби наочності.

5. План урокуі його структура (ця частина не обов’язкова і включається на ваш розгляд, так як в ході уроку зазначений план і структура відтворюються).

Хід уроку.

Дана частина конспекту, а вона є основна, планується залежно від обраного типу уроку. Обов’язково необхідно зазначити тривалість для кожного етапу уроку.

Якщо клас працюватиме над матеріалом попереднього уроку (домашнє завдання), то в конспекті мають бути зазначені всі заплановані завдання, форми і методи перевірки домашнього завдання, актуалізації опорних знань учнів для вивчення нового навчального матеріалу. Звертати увагу на чіткість, ясність і правильність під час формулювання питань. Враховувати у процесі опитування індивідуальні особливості учнів та класу в цілому.

Продумати і вказати в конспекті мотивацію навчальної діяльності; засоби і прийоми активізації учнів під час викладу нового матеріалу; місце запланованих демонстрацій чи лабораторних дослідів із необхідним коментарем (або демонстрацію інших засобів наочності); висновки по ходу уроку тощо.

У ході ведення уроку старайтесь уникати монотонності і шаблонного викладу матеріалу. Намагайтесь вести урок логічно доступно, з використанням різноманітних засобів наочності. Не викладайте матеріал догматично, супроводжуйте виклад поясненнями своїми чи спільно з учнями класу; максимально використовуйте життєвий досвід учнів та знання їх з інших предметів.

Найбільш ефективний метод для більшості уроків – бесіда (проблемно–пошукова), але, одночасно, це і найбільш складна форма роботи для вчителя. Тому перші уроки значна частина студентів проводить монологічно (розповідь) із кількома заготовленими питаннями на початку та закінченні уроку. Не бійтесь ставити запитання собі, класу.

Особливу увагу звертайте на ту частину уроку, де планується демонстраційний експеримент чи використаня інших засобів наочності.

Основні вимоги до демонстраційного експерименту: підготовленість учнів, наочність, простота, надійність, пояснюваність, техніка виконання, безпека. Використовуйте домашні спостереження учнів та домашній експеримент, – це невичерпне джерело, яке буде постійно підживляти ваш урок, створювати міцні логічні зв’язки між підручником і реаліями життя.

На етапі закріплення вивченого на уроці зазначте прийоми і методи проведення цього етапу, сформулюйте необхідні запитання для закріплення та аналізу засвоєння теми, умови задач та їх розв’язування. Не забувайте, що практично до кожної задачі можна скласти обернену,– використовуйте цей прийом для активізації розумової діяльності учнів. Не обмежуйтесь стандартними завданнями. Сміливо включайте на даному чи інших етапах уроку всілякі нестандартні завдання, старайтесь використовувати при можливості в залежності від уроку цікаві історичні відомості, поєднувати екологічну інформацію з специфікою вашого регіону. Це сприятиме порушенню шаблонного, стереотипного ходу ведення більшості уроків, до яких звикають учні і поступово втрачають зацікавленість.

Узагальнюючий висновок уроку – старайтесь провести разом з класом. Оголошення оцінок учням на даному уроці та їх мотивація. Це можуть бути оцінки за виконане домашнє завдання, на етапі перевірки вивчення попереднього матеріалу чи та інших етапах уроку. Не допускайте лібералізму в оцінках, але і не занижуйте їх; оцінка повинна стимулювати учня до подальшої роботи над собою.

Оголошення домашнього завдання (чітке формулювання, мета завдання, література–посібник, перелік завдань з необхідним коментарем–поясненням чи посиланням на способи виконання аналогічних завдань). При можливості пов’язуйте домашнє завдання з темою наступного уроку. Уникайте перевантаження учнів домашніми завданнями, враховуйте їх нахили та індивідуальні здібності.

Література.

Необхідно вказати весь перелік літератури (навчальна, методична, дидактична, наукова та ін.), яка була використана у процесі підготовки до уроку та його проведенні. Звертайте увагу на правильність оформлення літературних джерел.