Завдання магістерської роботи
■ розширення теоретичних знань студентів з фахової підготовки;
■ систематизація та самостійний аналіз сучасних підходів до розв'язання складних питань, пов'язаних із новітньою інтерпретацією певних наукових проблем, що є об'єктом магістерського дослідження;
■ поглиблення знань студентів із суміжних наук;
■ подальше удосконалення умінь та навичок самостійної роботи студентів з науковою літературою, виявлення тенденцій і закономірностей процесів, які досліджуються;
■ формування умінь самостійно визначати об'єктта етапи магістерського дослідження, обґрунтувати систему заходів, необхідних для розв'язання теоретичних та прикладнихзавдань;
■ розвиток умінь самостійно формулювати найбільш вагомі узагальнення основних результатів, розробляти науково-практичні рекомендації.
Консультація— форма навчального заняття, на якому студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
Щ
Методи навчання— це впорядковані способи взаємопов'язаної діяльності викладача і студентів, скеровані на вирішення навчально-виховних завдань вищої школи.
Методи навчання є одним з найважливіших компонентів навчального процесу. Без відповідних методів діяльності неможливо реалізувати цілі і завдання навчання, досягнути відповідних результатів.
У процесі навчання зв'язок методу з іншими компонентами взаємо-
зворотний: метод є похідним від цілей, завдань, змісту і форм організації
навчання; водночас він суттєво впливає на можливості їх практичної реалізації. Навчання
прогресує настільки, наскільки дозволяють йому рухатись уперед застосовані методи [93].
Багатовимірність, складність і неоднозначність структури методів навчання є
причиною їх різноманітних класифікацій.
У передвоєнні роки XX століття у підручниках з педагогіки ця класифікація була досить спрощеною: усі методи поділялися на три групи за трьома найпоширенішими джерелами знань — словесні, наочні, практичні. Ця класифікація увійшла в історію педагогіки як традиційна.
Пошуки дидактів другої половини XX ст. були спрямовані на спробу створити класифікатор методів навчання. Існують різноманітні типології, в яких методи навчання систематизуються за різними критеріями і ознаками: наприклад, класифікація методів за призначенням (М.АДанилов, Б.П.Єсипов); за типом (характером) пізнавальної діяльності (І.ЯЛернер, М.Н.Скаткін), за дидактичною метою (Г.І.Щукіна, І.Т.Огородніков та ін.), за логікою передачі й сприймання навчальної інформації (С.Г.Шаповаленко); за ступенем керівництва навчальною роботою (П.І.Підкасистий, В.Ф.Паламарчук, В.І.Паламарчук). Німецький дидакт Л.Клінгберг виокремлює методи у поєднанні з формами співробітництва у навчанні, а польський вчений К.Сосницький вважає, що існують два методи навчання: презентативний і пошуковий.
Найбільш поширена в дидактиці останніх десятиліть класифікація Ю. К. Бабанського, в якій гармонійно систематизовано наукові пошуки багатьох дослідників проблеми методів навчання.
Одним із найперспективніших напрямів сучасних досліджень дидактів є розробка бінарних і полінарних класифікацій методів навчання, де останні групуються на основі двох або більше загальних ознак. Ці методи вперше були викладені ще в 20-х роках XX ст. автором підручника з педагогіки А.П.Пінкевичем, пізніше в 40-х роках розроблялися Б.Є.Райковим, у 50-х pp. цього ж століття — М.М.Верзиліним.
Вітчизняний дидакт А.М.Алексюк [1] детально обґрунтував бінарну класифікацію методів, в основі якої лежать дві ознаки: характер і рівень пізнавальної самостійності та активності тих, хто навчається, та джерело, з якого набуваються знання.
Аналогічно класифікуються бінарні методи наочної(наочно-інформаційний, наочно-проблемний, наочно-практичний, наочно-евристичний, наочно-дослідницький методи) та практичноїформи (практично-евристичний і практично-проблемний методи).
Бінарну класифікацію методів навчання, вякій поєднані джерела знань, рівні пізнав-
©4
альної активності, а також логічні способи навчального пізнання, запропонували В.Ф.Паламарчукта В. І. Паламарчук.
Жодна з розглянутих класифікацій методів не позбавлена недоліків, кожна з них має певні обмеження, адже практика завжди складніша і багатша за спроби класифікувати її. Тому пошуки довершеніших класифікацій, позбавлених суперечностей попередніх, тривають.
КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ (за Ю.К.Бабанським)
Методи організації! здійснення навчально-пізнавальної діяльності | 1 підгрупа | Заджерелом інформації | словесні: розповідь, бесіда, лекція наочні: ілюстрація, демонстрація практичні: досліди, вправи, навчально-виробнича праця |
II підгрупа | За логікою передачі і сприймання навчальної інформації | індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні | |
III підгрупа | За ступенем самостійності мислення школярів при засвоєнні знань | репродуктивні, пошукові, дослідницькі | |
IV підгрупа | За ступенем керування учінням | навчальна робота під керівництвом учителя; самостійна робота з книгою; письмова робота, лабораторна робота, виконання трудових завдань | |
Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності | 1 підгрупа | Методи стимулювання інтересу до навчання | пізнавальні ігри, навчальні дискусії; створення ситуацій емоційно-моральних переживань; створення ситуацій пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості |
II підгрупа | Методи стимулювання обов'язку і відповідальності вучінні | переконання у значущості навчання; вимоги, вправи з виконання вимог; заохочення, покарання | |
Методи контролю і самоконтролюв навчанні | 1 підгрупа | Методи усного контролю | індивідуальне опитування; фронтальне опитування; усні заліки, усні іспити; програмоване опитування |
II підгрупа | Методи письмового контролю | контрольні письмові роботи; заліки; іспити; програмовані письмові роботи | |
III підгрупа | Методи лабораторно-практичного контролю | контрольні та лабораторні роботи, машинний контроль |
КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ (за І.Я.Лернером і М.М.Скаткіним)
Метод | Вид діяльності | Рівні розумової діяльності студента | Рівень знань | Сутність навчання | Шляхи удосконалення методів навчання |
Пояснювально-ілюстративний | За допомогою учителя (репродуктивний) | 1-упізнавання | І-знання-зна-йомство | Традиційне навчання процес передачі готових відомих знань | П ро гра -мованенавчання |
Репродуктивний | Сам учень (за допомогою зразка, алго-ритма, правила тощо) | II-відтворення | ІІ-знання-копії | ||
Проблемний виклад | За допомогою вчителя (продуктивний) | III - застосування | III - знання-уміння | Проблемне навчання процес активного пошуку і відкриття учнями нових знань | Ділові ігри |
Частково пошуковий | Продуктивний під керівництвом учителя | III - застосування IV-творчість | N1 - знання-уміння IV - знання-транс-формація | ||
Дослідницький | Продуктивний без допомоги вчителя | IV-творчість - і •- | IV- знання-транс-формація |