Методика калькулювання собівартості закінчених науково-дослідних робіт (методи обліку та калькулювання, об’єкти обліку, калькуляційні одиниці)
Облік витрат на виробництво в наукових установах організується на основі позамовного методу. Об’єктом обліку витрат і калькулювання виступає науково-дослідна тема (замовлення, експедиція), яка виконується за договором із замовником. Підставою для витрачання коштів на виконання робіт за темою є затверджений тематичний план наукової установи, належним чином оформлений договір і надходження авансу від замовника. Проведення яких-небудь витрат на науково-дослідні роботи до укладення договорів не допускається. Для обліку укладених договорів на виконання науково-дослідних тем планово-економічним відділом наукової установи складається і ведеться протягом року спеціальне зведення договорів. Кожному договору і додатковій угоді присвоюється порядковий номер, який одночасно слугує обліковим шифром для віднесення витрат на певну тему.
Встановлені облікові шифри повідомляються всім виробничим відділам, бухгалтерії, іншим підрозділам наукової установи і вказуються у первинних документах, які стосуються даної теми.
Витрати, пов’язані з виконанням НДР за договорами із замовниками, обліковуються на активному субрахунку № 823 «Витрати на науково-дослідні роботи за договорами».
У дебет цього рахунка протягом місяця відносяться всі прямі витрати, а в кінці місяця — й накладні, які попередньо збираються на субрахунку № 801. З кредиту субрахунка № 823 списується фактична собівартість закінчених і зданих замовнику робіт.
За журнально-ордерної форми обліку всі витрати на проведення НДР групуються з початку в накопичувальній відомості № 8 в розрізі калькуляційних статей. Записи у відомості проводяться один раз в місяць на підставі розшифровок до журналів-ордерів, в яких мали місце обороти за дебетом субрахунка № 823.
Аналітичний облік витрат на НДР за договорами із замовниками ведеться в картці обліку фактичних витрат на проведення НДР
Фактичні витрати на проведення робіт за темою відображаються в картці на підставі первинних документів наростаючим підсумком з початку року в розрізі встановлених статей калькуляції.Віднесення витрат за калькуляційними статтями здійснюється у відповідності до їх економічного змісту і прийнятої методики групування за кожною калькуляційною статтею.
Фактична собівартість закінчених НДР визначається за даними карток обліку фактичних витрат шляхом сумування витрат за калькуляційними статтями. Після прийняття та оплати замовником виконаних робіт їх фактична собівартість списується з кредиту субрахунка № 823 у дебет субрахунка № 723 «Реалізація науково-дослідних робіт за договорами». Витрати за незакінченими темами до повного їх закінчення і здачі замовникам обчислюються у складі незавершеного виробництва. Незавершене виробництво оцінюється за фактичною собівартістю в розрізі статей витрат, а також за кошторисною вартістю, яка визначається виходячи з процента готовності цих робіт на підставі актів інвентаризації. Інвентаризація незакінчених НДР проводиться не раніше 1 жовтня звітного року по кожній темі, при цьому інвентаризаційною комісією визначається кошторисна (договірна) вартість виконаної частини кожної теми, а бухгалтерією — фактичні витрати.
З метою визначення сукупності витрат наукової установи на виконання НДР за господарськими договорами щоквартально складається зведена відомість обліку витрат або машинограма з аналогічним групуванням витрат. Відомість складається на підставі карток обліку фактичних витрат в розрізі замовлень і статей калькуляції і слугує для звірки даних аналітичного і синтетичного обліку витрат за рахунком № 823 (накопичувальна відомість № 8), а також для заповнення встановленої звітності