Методи та прийоми виховання
Пояснювальна записка
Програма “Комплексного кваліфікаційного екзамену з соціальної педагогіки” складена на основі базових програм дисциплін педагогічного спрямування, а саме: «Загальної педагогіки», «Соціальної педагогіки», «Педагогіки сімейного виховання», «Теорії та історії соціального виховання».
Основна мета “Комплексного кваліфікаційного екзамену з соціальної педагогіки” полягає у визначенні відповідності професійної підготовки випускників спеціальностей «Соціальна педагогіка» та «Практична психологія» до освітніх характеристик та кваліфікаційних стандартів.
Під час складання іспиту випускники повинні показати рівень знань та умінь з курсів «Загальної педагогіки», «Соціальної педагогіки», «Педагогіки сімейного виховання» та «Теорії та історії соціального виховання». Екзамен, згідно вимог стандарту освітньо-професійної програми проводиться у формі тестового контролю. Виконуючи тестові завдання студенти повинні чітко віддзеркалити їхні знання та розуміння важливих завдань, що стосуються теорії та історії соціального виховання; поліпшення якості навчання і виховання нового покоління громадян України; основних технологій соціально-педагогічної діяльності в закладах освіти; особливостей проведення позакласної та позашкільної виховної роботи; специфіки діяльності соціального педагога тощо.
Тестові завдання можна виконувати в письмовій формі або комп’ютерному режимі. Кожен варіант складається з 100 тестових завдань. Кожен тест має єдину правильну відповідь з чотирьох, яка оцінюється 1 балом.
Згідно з національною шкалою оцінювання знань:
«відмінно»ставиться, якщо студент набрав від 90 до 100 балів;
«добре» ставиться, якщо студент набрав від 74 до 89 балів;
«задовільно» - 60-73 балів;
«незадовільно» ставиться, якщо студент не засвоїв матеріал у межах програм курсів педагогічних дисциплін і набрав менше ніж 60 балів.
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ
комплексного кваліфікаційного екзамену з соціальної педагогіки
Максимальна кількість балів – 100
| Завдання | Максимальна кількість балів при оцінюванні виконання завдань |
| 1. Тестування ( 100 завдань) | 100 балів |
| 1.1. Правильність вибору відповіді | 1 бал за кожну правильну відповідь |
I. ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГІКА
1.1. Сутність процесу виховання
Виховання як процес формування особистості. основні компоненти процесу виховання. Рушійні сили процесу виховання. Особливості процесу виховання. Зміст виховання учнів сучасної школи. Взаємодія педагогів і вихованців у педагогічному процесі. основні показники та рівні вихованості школярів.
1.2. Закономірності та принципи виховання
Поняття про принципи та закономірності виховання. Характеристика закономірностей виховання: обумовленість виховання суспільними потребами та умовами, взаємозв’язок виховання, розвитку та навчання; значення діяльності та спілкування в вихованні особистості; залежність виховання від вікових та індивідуальних особливостей; взаємозв’язок задач, змісту, методів та форм виховання.
Характеристика принципів виховання: цілеспрямованість виховання, історичного підходу, залежність виховання від соціальних умов, типових та індивідуальних особливостей, систематичності, послідовності та ін.
Методи та прийоми виховання
Поняття про методи виховання. Поняття про прийоми виховання. Умови оптимального вибору методів виховання. Різні підходи до класифікації методів виховання.
Методи формування свідомості особистості (понять, суджень, оцінок, переконань). Лекції, бесіди, диспути. Роль прикладу у вихованні його різновидності та функції.
Методи організації діяльності та формування досвіду суспільної поведінки. Педагогічна вимога. Суспільна думка. Приучення. Вправи. Доручення. Створення виховних ситуацій.
Методи контролю самоконтролю і самооцінки діяльності і поведінки: спостереження, самоаналіз, тести, анкетування, індивідуальні бесіди, самозасудження, самопереконання.
1.4. Основні напрямки виховної роботи в сучасних навчально-виховних закладах
Мораль та етика. Завдання морального виховання. Зміст морального виховання. Шляхи та засоби морального виховання в школі. Єдність знання, переконань та дій в процесі морального виховання. Виховання моральних навичок. Залежність морального виховання від вікових та індивідуально-психологічних особливостей. Виховання педагогічно запущених підлітків. Статеве виховання. Взаємозалежність морального виховання та самовиховання. Стимулювання учнів до самовиховання та самовдосконалення.
Завдання та зміст екологічного виховання учнів. Форми охорони природи. Шляхи удосконалення екологічного виховання.
Національне виховання в школі як основа громадськості. Етнізація особистості як першооснова патріотизму. Народна творчість - носій морально-патріотичних ідеалів. Шляхи патріотичного виховання учнів.
Естетика як методологічна основа естетичного виховання в школі. Зміст, форми та методи естетичного виховання. Естетичне виховання в навчальному процесі. Позакласна робота з естетичного виховання. Формування художнього смаку. Естетика оточуючого життя. Естетика виховання в сім’ї. Спонукання учнів до естетичного самовиховання.
Роль трудового виховання в розвитку особистості. Завдання трудового виховання: виховання любові до праці; ознайомлення учнів з основами сучасного промислового та сільськогосподарського виробництва, транспорту, з процесами автоматизації, роботизації, комп’ютеризації. Формування у учнів в процесі навчання трудових навичок, підтримання норм техніки безпеки. Види трудової діяльності школярів: навчальна, суспільно корисна, самообслуговування, продуктивна праця. Система трудового виховання в сучасних освітніх закладах. Принцип сполучення навчання з продуктивною працею; принцип політехнізму. Професійна орієнтація учнів.
Зміст фізичного виховання в школі. Організаційні форми фізичного виховання. Уроки фізичної культури. Фізкультурні та спортивні секції. Масові свята. Змагання. Туризм. Використання природних факторів в зміцненні здоров’я дітей. Робота позашкільних закладів по фізичному вихованню. Питання гігієни учнів. Організація режиму побуту, праці та відпочинку учнів. Формування здорового образу життя. Фізичне виховання в сім’ї.
1.5. Зміст та форми позакласної та позашкільної роботи. Розвиток дитячої творчості
Розвиток нахилів та творчих здібностей дітей. Багатогранність масових, групових та індивідуальних форм позакласної роботи, особливості роботи в малокомплектних сільських школах.
Позашкільна виховна робота, її зміст та завдання. Типи позашкільних закладів, їх характеристика, функції та задачі. Сумісна робота школи та позашкільних закладів.
Діяльність замісника директора з виховної роботи. Роль класного керівника в забезпеченні зв’язку позакласної роботи з учнями.
1.6. Формування учнівського колективу
Ознаки, функції та закони життя дитячого колективу. Перспективні лінії розвитку колективу. Основні етапи розвитку учнівського колективу.
1.7. Сутність процесу навчання
Особливості навчання та його рушійні сили. Гносеологічні, психолого-педагогічні основи процесу навчання. Єдність освітньої, розвиваючої та виховної функції навчання. Характеристика мотивів навчальної діяльності (соціальні, інтелектуальні, перспективного та негативного спонукання). Сучасні вимоги до навчання та освіти.
1.8. Зміст освіти в національній школі
Наукові основи змісту освіти в школі. Принципи визначення змісту освіти в умовах науково-технічного і соціального прогресу. Види освіти. Загальна політехнічна і професійна освіта, їх характеристика. Предметна система викладання. Здійснення міжпредметних зв’язків у навчанні. Аналіз навчальних планів, навчальних програм, підручників та навчальних посібників сучасної школи. Тенденції вдосконалення освіти в умовах оновлення суспільства. Шляхи подолання перевантаженості учнів навчальною роботою.
1.9. Закономірності та принципи навчання
Поняття про закономірності навчання. Характеристика закономірностей навчання: обумовленість навчання потребами суспільства, залежність навчання від вікових та індивідуальних особливостей учня, єдність навчання, освіти і розвитку. Поняття про принципи навчання та їх характеристика: науковості, наочності, систематичності і послідовності, міцності засвоєння знань, свідомості і активності, дохідливості та ін.
Методи навчання
Поняття про методи навчання. Різні підходи до класифікації методів навчання, їх аналіз. Характеристика словесних, наочних, практичних методів навчання. Дидактичні ігри та їх роль в активізації. Основи програмованого навчання. Комп’ютерізація навчання. Перспективи розвитку та застосування інтерактивних методів навчання.. Характеристика окремих методів навчання. Тенденції їх удосконалення в сучасній школі.
1.11. Форми організації навчання в школі
Питання про організаційні форми навчання. Генезис організаційних форм навчання. Фронтальні, групові, колективні та індивідуальні форми організації навчальної діяльності учнів на заняттях. Характеристика класно-урочної системи навчання. Основні вимоги до сучасного уроку. Передовий досвід проведення уроків у загальноосвітній школі. Типологія і структура уроків. Характеристика окремих типів уроку. Тематичне і поурочне планування. Домашня навчальна робота школярів як дидактична проблема. Типологія домашніх завдань. Шляхи оптимізації домашніх завдань. Організація самопідготовки учнів у школах і групах з подовженим днем. Структура організації самопідготовки. Спільна робота вчителя і вихователя. Семінари і практикуми, їх місце в загальній системі навчальних занять. Класифікація семінарських занять. Особливості методики семінарських занять. Технологія практикуму. Факультативні заняття. Теоретичні факультативні заняття. Практичні факультативні заняття. Організація і методика проведення факультативних занять. Методика проведення екскурсій. Нетрадиційні форми організації навчання та їх характеристика: вікторини, конференції, брейн-рінги та ін.
1.12. Контроль і оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Функції, види і методи контролю, їх характеристика. Педагогічні вимоги до перевірки знань, умінь і навичок учнів
Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності школярів. Категорії оцінки знань, умінь і навичок. Освітня і виховна роль оцінки. Характеристика бальної системи оцінки знань в школі.
Шляхи подолання формалізму в оцінці знань, результатів діяльності учнів і вчителів у сучасній школі.
II. СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА
2.1. Предмет та завдання соціальної педагогіки
Сутність соціальної педагогіки як науки. Завдання соціальної педагогіки. Поняття соціально-педагогічної діяльності, її структура. Характеристика суб'єктів та об'єктів соціально-педагогічної роботи. Зв'язок соціальної педагогіки з іншими науками та галузями суспільної практики. Соціальна педагогіка та соціальна робота.
2.2. Кваліфікаційна характеристика соціального педагога
Посадові обов'язки соціального педагога. Професійні знання та вміння спеціаліста соціально-педагогічної роботи. Функції соціально-педагогічної діяльності, їх характеристика. Психологічні характеристики, морально-етичні та педагогічні якості соціального педагога. Сфери діяльності соціального педагога.
2.3. Виникнення та становлення соціально-педагогічної практики
Культурно-історичні передумови зародження благодійництва в Київській Русі. Князь Володимир як засновник системи соціальної опіки. "Руська правда" Ярослава Мудрого — прообраз сучасних соціальних програм. Питання соціальної підтримки в "Духовній" Володимира Мономаха.
Традиції соціальної підтримки за часів козацтва. Соціально-благодійна діяльність українських братств. Сільська громада як осередок соціального захисту нужденних.
Соціальна підтримка населення за часів російського царату.
Особливості соціальної підтримки населення в Україні в кінці XIX на початку XX ст. Соціальне значення діяльності Товариства Червоного Хреста.
Соціально-педагогічна діяльність у 20—30-ті роки XX ст. Досвід ресоціалізації неповнолітніх в педагогічній діяльності А.С. Макаренка, В.Н. Сороки-Росинського, С.М. Ріверса, Н.М. Шульмана. Соціально-педагогічна діяльність С.Т. Шацького.
Особливості соціально-педагогічної діяльності в 60-80-х рр. XX ст.
Характеристика соціально-педагогічної роботи на сучасному етапі.
2.4. Основні поняття соціальної педагогіки
Поняття тезаурусу соціальної педагогіки. Соціалізація — провідна дефініція соціальної педагогіки. Характеристика соціального виховання. Соціальне середовища як необхідна умова соціалізації особистості. Соціальна адаптація, її види. Зміст та види соціальної профілактики. Сутність соціальної реабілітації. Характеристика ресоціалізації. Соціальна допомога та соціальні послуги в структурі соціального обслуговування.
2.5. Принципи та методи соціально-педагогічної діяльності
Поняття принципів соціально-педагогічної діяльності, їх класифікація. Соціально-політичні принципи. Характеристика групи психологічних принципів. Роль організаційних принципів. Специфічні принципи соціально-педагогічної діяльності.
Поняття методів соціальної педагогіки. Характеристика педагогічних, психологічних, соціологічних методів, які використовуються в соціально-педагогічній діяльності. Власне методи соціальної педагогіки: аналіз соціуму, робота у вуличному просторі, робота в громаді.
2.6. Ресурси соціально-педагогічної роботи
Ресурси як умова забезпечення діяльності. Класифікація ресурсів соціально-педагогічної роботи. Характеристика внутрішніх та зовнішніх ресурсів. Сім'я як ресурс соціально-педагогічної роботи. Використання міжсекторної взаємодії в ресурсному забезпеченні соціально-педагогічної діяльності.
2.7. Сім'я як провідний фактор соціалізації особистості
Сім'я як мала група та соціальний інститут. Соціалізуючі функції сім'ї. Параметри сім'ї. Функції сім'ї як соціального інституту. Типологія сімей. Характеристика партнерської та домінаторної сімей. Поняття батьківства та батьківської позиції. Стилі батьківської поведінки: авторитарний, ліберальний, авторитетний. Принципи усвідомленого батьківства. Форми соціально-педагогічної роботи з сім'єю.
2.8. Соціально-педагогічна діяльність з дітьми, що залишилися без піклування батьків
Поняття сирітства. Форми опікування дітей сиріт в Україні: усиновлення, опіка, піклування, прийомна сім'я, дитячі будинки сімейного типу. Їх характеристика. Види закладів державної системи виховання дітей, позбавлених батьківського піклування. Поняття госпіталізму, його характеристики. Особливості соціалізації дітей в закладах інтернатного типу. Соціальне сирітство. Причини соціального сирітства в Україні. Групи неповнолітніх, що належать до "дітей вулиці".
2.9. Особливості соціальної підтримки дітей та молоді з обмеженими функціональними можливостями
Поняття інвалідності. Характеристика видів відхилень у здоров’ї. Типологія інвалідності. Причини відхилень у здоров’ї. Характеристика сегрегаційного та інтеграційного підходів до вирішення проблем людей з обмеженими функціональними можливостями. Медична (адміністративна) та соціальна (інтерактивна) моделі соціальної підтримки неповносправних. Правила реабілітації дітей з обмеженою дієздатністю. Зміст соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю з обмеженими функціональними можливостями.
2.10. Соціально-педагогічна робота з молоддю
Молодь як особлива соціально-демографічна група. Провідні соціалізуючі чинники молоді. Роль груп однолітків у становленні молодої людини. Їх характеристика. Особливості молодіжної субкультури. Соціально-психологічні проблеми впливу сучасного масового мистецтва на спосіб життя молодих людей. Типові проблеми сучасної молоді. Сутність поняття "молодіжна політика". Провідні напрями державної молодіжної політики в Україні та шляхи її реалізації.
2.11. Девіантна поведінка дітей та молоді як форма соціальної дезадаптації
Поняття девіантної поведінки. Теорії девіації. Види девіантної поведінки. Фактори ризику девіантної поведінки дітей та молоді. Характеристика профілактичних програм попередження негативних явищ в молодіжному середовищі. Форми соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю, схильними до девіантної поведінки.
2.12. Характеристика різних форм девіації неповнолітніх
Характеристика делінквентної поведінки. Особливості адиктивної поведінки неповнолітніх. Поняття наркотиків та наркогенних речовин. Наркоманія, токсикоманія, алкоголізм як різновиди хімічної залежності. Ознаки узалежненої поведінки. Стадії наркотичної залежності. Підліткова проституція: її причини, особливості, види. Характеристика суїцидальної поведінки. Мотиви та стадії суїцидальної поведінки неповнолітніх, шляхи її попередження.
III. ПЕДАГОГІКА СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ
3.1. «Сімейна педагогіка» як галузь педагогічної науки
Педагогіка сімейного виховання як галузь педагогічної науки. Фактори, що сприяють розвитку сімейної педагогіки як самостійної галузі сучасної педагогічної науки. Зв'язок сімейної педагогіки з іншими науками. Завдання і методи сімейної педагогіки: емпіричний і теоретичний рівні вивчення сім’ї і сімейного виховання. Джерела сімейної педагогіки (сімейне виховання у народній педагогіці). Історичні стилі сімейного виховання.
3.2. Специфіка сімейного виховання
Поняття про шлюб і сім'ю: зміст терміну «шлюб», його походження; сім'я, її ознаки. Сімейні відносини (за класифікацією В. Соловйова: соціально-біологічні, господарсько-економічні, моральні, юридичні, психологічні, педагогічні, естетичні), їх характеристика.
Закон «кругової причинності», його наслідки. Соціальна сутність сім'ї: виховна і репродуктивна функції.
Основні специфічні ознаки сімейного виховання» його відмінність від суспільного. Особливості дитячо-батьківських стосунків у дитячому, підлітковому і юнацькому віці.
3.3. Проблеми взаємостосунків батьків та їх вплив на виховання дітей
Кохання як основа побудови сучасної сім'ї. Теоретичні підходи до аналізу кохання як психологічного феномену (трьохгранна теорія кохання Р. Стернберга, стадії розвитку любові за І.М. Сеченовим, щасливе кохання за А. Маслоу, види та ознаки любові за Е. Фромом). Стадії розвитку сімейних стосунків за В. Зацепіним, їх характеристика і можлива корекція. Спеціальні навички для ефективного налагодження стосунків між людьми за А. Д. Добровичем (уміння «тримати усмішку»; уміння звертати увагу на інших; уміння слухати, що говорять інші; уміння казати «ні» не ображаючи; уміння не втручатися у конфлікти; уміння схвалювати інших).
3.4. Роль батьків у вихованні дітей та вплив близьких родичів на розвиток особистості дитини
Особливості материнської і батьківської любові. Авторитет батьків. Типи матерів та їх вплив на формування дитини. Причини емоційного відторгнення дитини та відмова від дитини. Сутність та зміст батьківського авторитету. Функції батька у вихованні дитини. Батьківська позиція, її характеристики: адекватність, динамічність, прогностичність. Вплив братів і сестер. Виховання близнюків. Діти без батьків. Діти в прийомній сім'ї.
3.5. Методи виховання у сім’ї. Система батьківського контролю. Специфіка сімейного спілкування
Система методів сімейного виховання, її характеристика (виховні впливи: когнітивні, емоційні, поведінкові). Стиль спілкування і взаємодії та його вплив на розвиток дитини (авторитарний, ліберально-потураючий, ігноруючий). Принципи побудови ефективної комунікації у дитячо-батьківських стосунках (Т. Дрейкус, X. Джайнотт, Т. Гордон). Заохочення і покарання як способи регуляції поведінки дитини. Психологічні умови їх ефективності (біхевіоризм, психоаналіз, гуманістична психологія). Механізми виникнення егоцентричних емоцій у дітей (заздрощі, ревнощі, егоїстична образа). Дисциплінування дій дитини у сім'ї та його значення для морального розвитку. Система батьківського контролю (вимоги, заборони, санкції). Види порушень сімейного виховання: гіпопротекція, гіперпротекція (потураюча і домінуюча), гіперсоціалізуюче виховання (за типом підвищеної моральної відповідальності), емоційне пригноблення, суперечливе ставлення, жорстоке поводження, їх вплив на розвиток дитини.
3.6. Статеві особливості розвитку дітей та їх урахування у сімейному вихованні
Поняття біологічної статі. Етапи творення біологічної статі за Дж. Мани. Порушення гармонії механізмів статевої диференціації. Біологічна стать як основа для подальшого статевого дозрівання. Ознаки пубертатного розвитку хлопчиків і дівчат за В. В. Кришталем і Н.К. Агішевою. Поняття про статеві ролі. Статевотипізована поведінка і її наслідки у вихованні хлопчиків і дівчаток.
Поняття про стать психічну, механізми її формування. Статева ідентичність. Відмінності у психології хлопчиків і дівчаток, що проявляються у пізнавальній, комунікативній, емоційній і поведінковій сферах на різних етапах становлення особистості. Особливості статевої соціалізації хлопчиками і дівчатками. Психологічні умови засвоєння статевих ролей хлопчиків і дівчаток на основі аналізу теорій статевої, соціалізації (психоаналіз, теорії гуманістично-екзистенційного спрямування, гештальтпсихологія, біхевіоризм, теорії научіння, когнітивна психологія, теорія схем).
3.7. Статеве виховання дітей у сім’ї
Психосексуальний розвиток дитини за 3. Фрейдом. Стадії психосоціального розвитку людини за Е. Еріксоном. Поняття про сексуальне здоров'я. Показники сексуального здоров'я. Стратегії статевого виховання (авторитарна, біологізаторська, свідомого ставлення до сексуальності). Принципи статевої просвіти (об'єктивність, правдивість, науковість, природовідповідність, авторитет джерел сексуальної інформації, послідовність, системність, адекватність віковим можливостям, опора на життєвий досвід дитини). Сексуальне насильство у сім'ї: причини і наслідки зґвалтування; інцест у родині; педофілія як психічне збочення. Вияв насильства.
IV. ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ
4.1. Виховання у Давній Греції
Загальна характеристика економічного і культурного розвитку рабовласницьких місць-держав Давньої Греції. Спартанська система виховання. Вплив географічного положення Спарти на розвиток науки, техніки, торгівлі. Умови, головні завдання, цілі і засоби спартанського виховання. Афінська система виховання як провісниця високої духовної культури, формування гармонійної людини. Відмінність афінської і спартанської систем виховання.
4.2. Підходи до сутності процесу виховання
Особистісно орієнтоване виховання. Класифікація теорій виховання за О.В. Сухомлинським: персоналістичні, академічні, соціальні, спірітуалістичні, соціокогнітивні, психокогнитивні, технологічні теорії. Напрямки в сучасних підходах до виховання в Україні: етнопедагогічний, запозичення іноземних педагогічних систем, раціоналістичний, вестернізація.
4.3. Тема. Сучасні завдання соціального виховання
Відкрита соціально-педагогічна система: розширення і зміцнення її взаємодії з життям, всіма соціальними інститутами — сім'єю, підприємствами, навчальними закладами, культурно-освітніми установами, громадськими та молодіжними організаціями, державними установами. Основний центр соціально-педагогічного впливу - взаємодія з конкретним суб'єктом.
4.4. Зміна напрямку соціального виховання в періоди посилення князівської влади — прийняття християнства і в період феодальної роздробленості та занепаду Київської Русі
Християнська концепція допомоги. Два етапи у розвитку процесу соціальної підтримки нужденних. Основні форми княжої благодійності. Найважливіші риси княжої благодійності. Період монастирської і церковної опіки (ХІІ - ХІІІ ст.). Громадська допомога, роль братств.
4.5. Культурно-історичний феномен козацько-лицарської педагогіки
Особлива роль Запорізької Січі і козацтва в історії України, в долі європейських і азіатських народів. Глибока духовність епохи козацтва. Козацька педагогіка – частина української народної педагогіки. Головна мета козацької педагогіки, провідні завдання. Складові козацької педагогіки: українська козацька духовність, козацька філософія, козацький світогляд, козацький характер, козацька естетика, правосвідомість та ідеологія.
4.6. Педагогічні ідеї К.Д. Ушинського про виховання
Характеристика праць: „Людина як предмет виховання”, „Праця в її психічному і виховному значенні”, «Дитячий світ», „Педагогічна антропологія”,«Рідне слово». Ідея гармонійного розвитку людини. Світогляд К.Д. Ушинського, його погляди на природу і людину.
4.7. Теорія і практика колективу А. Макаренка
Стадії розвитку колективу за А. Макаренком. „Педагогіка колективної дії”. Демократичний стиль відносин в діяльності керованих А. Макаренком колективів. Закон руху колективу, система перспективних ліній. „Педагогіка індивідуальної дії”, „педагогіка паралельної дії”.
4.8. В. Сухомлинський про формування гуманної особистості.
Новаторське положення Сухомлинського про гармонію суспільних та індивідуальних потреб у структурі особистості. Розкриття конкретних форм становлення гуманної поведінки дитини в працях „Серце віддаю дітям”, „Народження громадянина”, „Павлиська середня школа”.
4.9. Еволюція ідеї національного соціального виховання
Визначення пріоритетних напрямків, основних шляхів і принципів реформування освіти. Державна національна програма „Освіта” („Україна ХХІ ст.”) та її конкретизація у „Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті”. Утвердження шляхів та засобів національного виховання дітей та молоді. „Концепція виховання дітей та молоді у системі національної освіти”. Сутнісні основи національного виховання.
4.10. Тенденції розвитку виховної роботи у мікро- та макросоціумі сучасної України
Процес соціального розвитку, соціального формування особистості; допомога людині в засвоєнні та прийнятті нею моральних норм, які склалися в сім'ї та суспільстві, прийнятті правових, економічних, громадянських і побутових відносин; цілеспрямоване виховання людини з урахуванням її особистісно-соціальних проблем і відповідно до соціальних потреб середовища. Роль держави в організації соціального виховання, створення оптимальних умов для найбільш ефективної соціалізованості особистості.
Література
Основна
1. Бабанский Ю.К., Педагогика. – М.: Просвещение, 1989. – 607 с.
2. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях. – К., 2003
3. Василькова Ю.В., Василькова Т.А. Социальная педагогика: Курс лекций.— М.: Академия, 1999.
4. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К.: Вища школа, 1996. – 237 ст.
5. Закон України “ Про освіту”. – К., 1991.
6. Коваль Л.Г., Звєрєва I.Д., Хлєбік С.Р. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник. — К.: ІЗМН, 1997.
7. Лукашевич М.П., Мигович І.І., Пінчук І.М. Соціальна робота в Україні: теоретико-методичні засади. — К.: МАУП, 2001.
8. Мудрик А.В. Социальная педагогика: Учеб. пособие для студ. пед. вузов /Под ред. В.А. Сластенина. — М.: Академия, 1999.
9. Мустаева Ф.А. Основы социальной педагогики: Учебник для студентов высших педагогических заведений. — М., 2002.
10. Никитин В.А. Начала социальной педагогики: Учебное пособие. — М.: Флинта, 1998.
11. Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога.— М.: ТЦ Сфера, 2001.
12. Платанова С. П. Социальная педагогика. — СПб., 1998.
13. Педагогіка / За ред. М.Д Ярмаченка /. – К.: Вища школа, 1991. – 287с.
14. Подласый И.М. Педагогика. – М.: Просвещение, 1996. - 478с.
15. Практикум з педагогіки / під ред. О.А.Дубанесюк, А.В.Іванченка / - К.: ІСДО, 1996. - 432с.
16. Социальная педагогика: Курс лекций /Под общей ред. М.А. Галагузовой. — М.: Владос, 2000.
17. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник /За ред. А.Й. Капської.- К., 2000.
18. Социальная педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений /Под ред. В А. Никитина.— М.: Владос, 2000.
19. Фіцула М.М. Педагогіка. – Тернопіль : Навчальна книга, 1997. - 189 с.
20. Харламов И.Ф. Педагогика. –М.: Высшая школа, 1990. – 576с.
Додаткова
1. Антонов В.В., Медков В.М. Социология семьи. — М., 1996.
2. Бевз Г.М., Пєша І.Д. Дитина в прийомній сім'ї: нотатки психолога. - К.:УІСД, 2001.
3. Безпалько О.В. Зміст та напрями професійної діяльності соціального педагога в загальноосвітніх закладах // Проблеми педагогічних технологій. Вип. 2. - 2002. - С. 74-80.
4. Вернер Д. Реабилитация детей-инвалидов. — М., 1995.
5. Вихованці інтернатів про себе і своє життя /О. М. Балакірєва та ін.- К.: УІСД, 2000.
6. Волонтерський рух в Україні: тенденції розвитку.— К.: Академ-прес, 1999.
7. Говорун Т., Кікінеджі О. Стать та сексуальність: психологічний ракурс. — Тернопіль, 1999.
8. Діти вулиці. Методичні рекомендації /Упоряд. А.Г. Зінченко. — К.: УДЦССМ, 1999.
9. Звєрєва I.Д. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю в Україні: теорія і практика. — К., 1998.
10. Иванова Ж.Е. Социология девиантного поведения. — М., 1998.
11. Іванова І.Б. Соціально-психологічні проблеми дітей-інвалідів.— К.,2000.
12. К. Лукас, Г. Сейден. Молчаливое горе: жизнь в тени самоубийства.— М.: Смысл, 2001.
13. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю. - К.: УДЦССМ, 2001.
14. Капська А.Й., Безпалько О.В., Вайнола Р.Г. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання). — К.: УДЦССМ, 2002.
15. Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения: Учебное пособие для вузов.— М.: Сфера, 2001.
16. Кондратьев М.Ю. Подросток в замкнутом круге общения. — М., 1997.
17. Кравченко Р.І. Соціальна робота з розумово відсталими людьми: Навч. посібник.— К., 2001.
18. Личко А.Е., Битинский В.Л. Подростковая наркология. — М., 1991.
19. Лукашевич М.П. Соціалізація: виховні механізми і технології. — К.: ІЗМН, 1998.
20. Максимова Н.Ю. Воспитательная работа с социально-дезадаптированными школьниками. — К., 1997.
21. Максимова Н.Ю., Толстоухова С.В. Соціально-психологічні аспекти профілактики адиктивної поведінки підлітків та молоді. — К., 2000.
22. Менделевич В.Д. Психология девиантного поведения. — М.: Мед-пресс, 2001.
23. Оржехівська В.М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх. - К., 1996.
24. Пєша І.В. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. — К., 2000.
25. Підготовка волонтерів та їх роль у реалізації соціальних проектів / Під ред. І. Звєрєвої, Г. Лактіонової. — К., 2001.
26. Понтон Лин. Сексуальная жизнь подростков. — М., 2001.
27. Сидоров В.Н. Деятельность социального педагога: роли, функции, умения. - М., 2000.
28. Словарь-справочник по социальной работе /Под ред. Е.И. Холостовой. — М.: Юристъ, 1997.
29. Словник-довідник для соціальних педагогів та працівників /За заг. ред. А.Й. Капської.— К.: УДЦССМ, 2000.
30. Социальная работа /Под ред. В.И. Курбатова,- Ростов-на-Дону: Феникс, 1999.
31. Социальная работа: теория и практика: Учеб. пособие /Отв. ред Е.И. Холостова.- М.: ИНФРА-М., 2001.
32. Социология молодежи: Учебное пособие /Под ред. Ю.Г. Волкова. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2001.
33. Соціальна підтримка дітей з обмеженими функціональними можливостями. Методичні рекомендації / Авт.-упорядники Безпалько О.В., Губарева Т.Г. - К.: Логос, 2002.
34. Соціальна робота з дітьми з особливими потребами: Методичні матеріали для тренера /Під заг. ред. І.Д. Звєрєвої. — К.: Науковий світ, 2002.
35. Трубавіна І.М. Зміст та форми просвітницької роботи з батьками. - К.: ДЦССМ, 2000.
36. Трубавіна І.М., Бугаєць Н.А. Методи вивчення сім'ї.— К.: ДЦССМ, 2001.
37. Трубавіна І.М. Соціально-педагогічна робота з неблагополучною сім'єю. - К.: ДЦССМ, 2002.
38. Фирсов М.В. История социальной работы в России. — М., 1999.
39. Холман А.М. Методы оценки семьи. Инструментарий для понимания и интервенций. Перевод с англ. /Под общ. ред. Л. Романенковой. — Запорожье, 2000.
40. Хоменаускас Г.Т. Семья глазами ребенка. — М., 1993.
41. Якубова Ю.М., Антонова-Турченко О.Г. Проблемні сім'ї: діти і батьки.-К., 1998.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № ______
1. Аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, висновки відносяться до:
| а) теоретичних методів; | б) методів моделювання; |
| в) методів ранжування; | г) математичних методів. |
2. Основні функції сім'ї (за О.В. Безпалько):
| а) соціально-економічна, техніко-гігієнічна, демографічна, соціально-культурна; | б) психологічна, морально-етична, виховна, організаційна; |
| в) господарсько-економічна, репродуктивна, психотерапевтична, виховна, рекреативна; | г) комунікативна, виховна, організаторська, репродуктивна. |
3. В чому відмінність дидактичного принципу від дидактичного правила?
а) правило конкретизує принцип, вказує вчителю на те, як практично його реалізувати;
б) дидактичний принцип підпорядковується правилу;
в) дидактичний принцип витікає з правила;
г) принцип є продовженням правила.
4. В яку галузь педагогічної науки входить дошкільна педагогіка:
| а) соціальна педагогіка; | б) спеціальна педагогіка; |
| в) загальна педагогіка; | г) вікова педагогіка. |
5. Високий рівень загальної культури, володіння методикою і технікою спілкування, освіченість і ерудованість, уміння комплексно і варіативно застосовувати методи і прийоми сімейного виховання – це:
а) педагогічний компонент батьківського спілкування;
б) соціально-етичний компонент батьківського спілкування;
в) психологічний компонент батьківського спілкування;
г) суспільний компонент батьківського спілкування.
| 1. А | 2. В | 3. А | 4. Г | 5. А |