Особливості організації роботи з книгою

Основні правила роботи студента з книгою

Зміст

1.Вступ.

2. Особливості організації роботи з книгою.

3. Формування самоосвітнього читання в системі професійної підготовки студентів.

4.Висновки.

Вступ

Висока культура читання є важливою умовою підвищення якості підготовки спеціаліста у вузі, основою його подальшої самоосвітньої діяльності. Проте результати психологічних досліджень свідчать про недостатній рівень сформованості читацької діяльності студентів (у тому числі й випускників) за всіма її параметрами. Саме тому постає нагальна необхідність спеціального формування читання як специфічного виду комунікативно-пізнавальної діяльності, яка включає структурно-смисловий аналіз текстової інформації та знакове спілкування автора і читача через письмовий твір.

До основних результатів (ефектів) читання навчальної та наукової літератури відносяться:

1) інформаційно-пізнавальний ефект, який характеризується розширенням та поповненням знань студентів, поглибленням розуміння ними майбутньої професійної діяльності;

2) мотиваційно-особистісний ефект, суть якого полягає у формуванні в студентів особистісного ставлення до проблем, що викладено в тексті, ширше в становленні професійної спрямованості студентів;

3) практичний ефект, що забезпечує ефективну організацію навчальної та навчально-професійної діяльності студентів.

Читання є необхідним компонентом навчально-професійної діяльності студентів і потребує спеціальної організації протягом всього періоду навчання у вузі. Найважливіший результат такого спеціально організованого навчання-формування готовності студентів до самоосвітнього читання як необхідної складової професійної культури фахівця. Готовність до самоосвітнього читання, у свою чергу, може бути визначено як сформованість у студентів основних параметрів читацької діяльності: орієнтування в потоках інформації, планування та організації читання, забезпечення процесу взаємодії з текстом, оцінки прочитаного та вміння використовувати його в навчальній та подальшій професійній діяльності.

Особливості організації роботи з книгою

Основні цілі читання підпорядковано загальній меті навчально-професійної діяльності студентів, в контексті якої воно функціонує та розвивається, входячи до виконавчої її ланки.

Нами було розроблено навчальну програму, спрямовану на формування у студентів основних параметрів читацької діяльності. Складаючи таку програму, ми виходили з викладеного вище підходу до читання як складного виду комунікативно-пізнавальної діяльності, що включає у себе його організацію та планування, відновлення концепту вихідного повідомлення, інтерпретацію та розуміння твору.

Оволодіння основними прийомами самоосвітнього читання передбачає засвоєння студентами основних положень теорії тексту, знань про характер та структуру читацької діяльності, відомостей про склад і будову процесів розуміння та інтерпретації тексту, а також діалогу з ним:, про способи та процедури їх реалізації.

Крім того, формування у студентів операційно-технічного компонента інформаційно-пізнавального читання, що є необхідною передумовою розвинутої читацької діяльності, потребує оволодіння ними основними когнітивними операціями читання (структурування та переструктурування текстової інформації, її семантичне зважування, стиснення, згортання та розгортання). При цьому кожна операція повинна формуватися як самостійна дія, що має власну мету. Досягнення цієї мети, в свою чергу, потребує постановки за-вдань і з'ясування шляхів їх вирішення, а також контролю та оцінки. Зауважимо, що вже на етапі інформаційно-пізнавального читання необхідно забезпечити вихід студентів за межі тексту, включення читання в контекст реальної практичної ситуації. Ще більшою мірою це стосується смислового читання, оволодіння яким потребує формування у читачів прийомів діалогічної взаємодії з текстом.

Навчання проводилося в Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова у межах курсів загальної, вікової та педагогічної психології, під час підготовки студентами курсових і дипломних робіт, а також у межах розробленого нами спецкурсу "Психологія читання".

При формуванні прийомів читання ми виходили з того, що послідовність уведення цих прийомів повинна відбивати логіку розгортання реальної читацької діяльності (від її організації до оцінки та вираження свого ставлення до прочитаного), а сам процес навчання, як вже зазначалося, має бути включено до контексту реальної навчальної та навчально-професійної діяльності студентів. На нашу думку, сформована таким чином система прийомів є основою самоосвітнього читання як необхідної складової професійної культури фахівця.

Нами було розроблено систему навчальних задач, що забезпечують оволодіння студентами основними прийомами читання:

1.Складання алгоритму читання та вибір його стратегії залежно від цілей і завдань читання.

2. Побудова смислової структури тексту.

3. Резюмування тексту.

4. Діалогічна взаємодія з текстом.

5. Коментування тексту.

6. Складання реферативних оглядів проблеми.

У процесі розв'язання цих навчальних задач студенти засвоювали найважливіші прийоми, що входять до складу читацької діяльності: організація читання; когнітивна переробка текстової інформації; діалогічна взаємодія з твором; фіксація результатів роботи з текстом; породження власних інтерпретаційних повідомлень, що відображають результат читання[2, c. 114-116].

Зупинимося докладніше на характеристиці кожної з вказаних навчальних задач.

Перша навчальна задача-складання алгоритму читання та вибір його стратегії-співвідноситься з організаційним етапом читання. Він потребує від читача чіткого уявлення про те, що він прагне отримати в результаті звернення до відповідних джерел інформації, оскільки лише за цієї умови можна раціонально планувати читання. Організація читання передбачає також постановку мети, виділення сукупності питань, що підлягають вивченню, встановлення послідовності читання, пошук оптимального способу роботи з текстом (поверхове ознайомлення, вибіркове читання, глибокий аналіз твору).

Робота з організації читання включає в себе завдання на складання списків літератури з певних питань, встановлення послідовності ознайомлення з літературними джерелами, складання календарного плану роботи. Студентам пропонуються також завдання на розробку алгоритму читання, відпрацювання різних його стратегій.

Наступна навчальна задача-побудова смислової структури тексту, що є ключовою процедурою інформаційно-пізнавального читання. Для постановки перед студентами цієї навчальної задачі їм повідомляється теоретична інформація, що включає основні положення теорії тексту. Перш за все текст характеризується як знаково-символічна система, що містить кілька рівнів. Розглядаються зовнішні та внутрішні характеристики тексту. Щодо останніх, то повідомляється, що для їх виявлення потрібен спеціальний структурно-смисловий аналіз повідомлення, та роз'яснюється суть такого аналізу. На прикладах конкретних речень та невеликих за обсягом текстів показується різниця між зовнішньою та внутрішньою (смисловою) структурами повідомлення. Дається також характеристика розуміння як процесу проникнення у внутрішню структуру повідомлення, його глибинну семантику.

Для відпрацювання основних когнітивних операцій читання студентам пропонуються окремі завдання, складність яких зростає у міру засвоєння кожної з операцій. Засобом об'єктивації смислової структури тексту і відповідно формування основних когнітивних операцій читання служить "дітекс"- графічне представлення структурно-смислової організації повідомлення. Крім того, процедура виявлення смислової структури тексту включає й так званий пізнавальний діалог, що складається, як правило, із запитань типу: "Про що йдеться у цьому уривку?" Тому до складу завдань на засвоєння основних операцій читання та побудови смислової структурні повідомлення входять завдання на постановку запитань до окремих смислових блоків твору та до тексту в цілому.

Наступна навчальна задача-оволодіння прийомами інформаційно-пізнавального читання-це складання резюме тексту. Резюмування повідомлення підсумовує роботу з оволодіння когнітивними операціями читання і передбачає комплексне їх використання в процесі стиснення тексту, вибору суттєвого і складання резюме як особливого виду тексту-реконструктивного.

Крім того, резюмування є одним з видів текстової діяльності, з якими студенти стикаються на практиці. Резюме-це, по суті, короткий конспект, що відбиває основні думки повідомлення, його логічну та смислову структуру. Тому розв'язання завдання на складання резюме навчальних і наукових текстів включається нами у процес підготовки студентів до семінарських та практичних занять, а також застосовується при підготовці курсових та дипломних робіт.

Останні три навчальні задачі спрямовано на формування в студентів прийомів діалогічної взаємодії з текстом та відпрацювання їх в умовах навчальної та навчально-професійної діяльності.

Сюди передусім відноситься ведення діалогу з текстом, точніше з його автором, що неявно присутній у творі. У більшості випадків студенти не сприймають автора твору як партнера, з яким можна вести діалог. Тобто установку на діалог з текстом у них не сформовано. Тому для постановки перед студентами даної навчальної задачі ми пропонували їм заздалегідь виділяти в текстах різні думки, точки зору, сформулювати свою згоду або незгоду з автором. Результати цього завдання та їх наступне обговорення із студентами показували їм необхідність діалогу з твором та несформованість вмінь правильно його вести. Крім того, студентам повідомлялася інформація про особливості діалогічної взаємодії з текстом та основні її прийоми.

Навчання прийомам діалогічної взаємодії з текстом включає також виконання завдань на постановку запитань до тексту, виділення "текстових ролей", складання "сценарію" твору, формулювання протилежних поглядів, а також гіпотез та припущень про подальший розвиток змісту[6, c. 94-97].

Дві наступні навчальні задачі було спрямовано на формування в студентів умінь вести діалог з текстом в умовах реальної навчально-професійної діяльності. Вони включали у себе коментування тексту та складання оглядів-рефератів з певної проблеми.

Завдання коментування твору спрямовано передусім на формування вміння виражати своє ставлення до прочитаного, зіставляючи різні смислові позиції, співвідносячи їх з власними думками, поглядами та оцінками. Інакше кажучи, студенти повинні були навчитися усвідомлювати власне ставлення до проблем, що піднімаються в тексті, грамотно його формулювати та аргументовано відстоювати.

Складання коментарю включає у себе також розумову роботу з текстом, виконання основних операцій читання, тобто, по суті, є комплексним відпрацюванням основних прийомів інформаційно-пізнавального та смислового читання.

Для того, щоб підсилити комунікативну складову читання, підключити до складання коментарю інтерпретаційні процеси, ми пропонуємо студентам скласти коментарі, які мають різні комунікативні цілі, наприклад, порекомендувати учням, батькам, товаришам той чи інший текст для самостійного вивчення, склавши для цього його коментар, написати рецензію на статтю, підготувати виступ на семінарі тощо. Слід зазначити, що робота з коментування тексту є досить складною для студентів, тому вона розбивається на низку завдань, які ускладнюються у мірі оволодіння кожним: з етапів цієї роботи.

Нарешті, остання задача - складання оглядів-рефератів з певної проблеми. Суть цього завдання полягає у зведенні текстів різних авторів у деякий метатекст з чітко фіксованими смисловими позиціями, вираженими різними авторами, а також формулюванням власного ставлення до проблеми та оцінкою різних точок зору.

Моделлю такого метатексту в навчальній та навчально-професійній діяльності студентів може служити реферат, в якому не просто подаються різні погляди, а стикаються, аналізуються та оцінюються смислові позиції різних дослідників у зіставленні з думками та оцінками читача-автора реферату. Набуття навичок написання реферату у вигляді мета тексту - це в першу чергу навчання інтерпретації твору, що здійснюється через діалогічний механізм переробки текстової інформації.

Як і у разі коментування тексту, складання рефератів з проблеми варіюється залежно від цілей і завдань "великої" діяльності, у контексті якої відбувалося - реферування-навчальної та навчально-професійної.

Навчання складається з кількох етапів. На першому етапі студенти отримують основні відомості про теорію читання та теорію тексту, виконують завдання конспектування текстів з наступним обговоренням його результатів. Метою цього етапу є уведення їх у проблему, постановка перед ними основних навчальних задач. На другому етапі відбувається засвоєння організаційних прийомів читання, на третьому-прийомів когнітивної переробки текстової інформації, набуття вміння проводити смисловий аналіз тексту. Четвертий етап присвячено формуванню в студентів прийомів діалогічної взаємодії з текстом, п'ятий-відпрацюванню вмінь письмово фіксувати результати читання. На останньому етапі визначається ефективність розробленої програми навчання читанню[3, c. 54-57].