Перелік питань до диференційованого заліку

1. Структура, функції та організація роботи КДЛ. Обов’язки лаборанта на робочому місці.

2. Правила техніки безпеки, охорони праці в галузі, протипожежної безпеки, особистої гігієни, протиепідемічного режиму, вимоги асептики та антисептики при проведенні лабораторних досліджень.

3. Виготовлення розчинів різної концентрації; проведення миття лабораторного посуду, його дезінфекції та стерилізації.

4. Знешкодження відпрацьованого матеріалу, проведення дезінфекції робочих поверхонь, лабораторного посуду, приладів, апаратури, рук під час і після дослідження.

5. Особливості обладнання робочого місця для взяття крові на загальний клінічний аналіз та його проведення.

6. Визначення показників загального клінічного аналізу крові (ШОЕ, гемоглобіну, кількості еритроцитів та лейкоцитів, колірного показника та інших індиксів) різними методами. Значення досліджень.

7. Техніка виготовлення мазків крові. Обробка предметних стекол. Методи фіксації та забарвлення мазків крові.

8. Особливості морфології клітин гранулоцитарного, агранулоцитарного, еритроцитарного, мегакаріоцитарного ряду. Функції клітин крові.

9. Техніка підрахунку лейкоцитарної формули.

10. Розрахунок абсолютних та відносних чисел лейкоцитів.

11. Нормальні показники периферійної крові дорослої людини; вікові зміни складу крові.

12. Зміни показників загального аналізу крові при різній патології. Значення дослідження.

13. Кількісні зміни лейкоцитів та їх видів, значення дослідження.

14. Зсуви лейкоцитарної формули.

15. Дегенеративні зміни лейкоцитів.

16. Зміни морфології еритроцитів та елементи патологічної регенерації.

17. Особливості взяття крові для визначення додаткових гематологічних показників.

18. Визначення кількості тромбоцитів, ретикулоцитів, осмотичної резистентності еритроцитів, гематокриту різними методами, значення дослідження.

19. Методи лабораторної діагностики геморагічних захворювань, значення дослідження.

20. Визначення груп крові та резус-фактора різними методами, значення дослідження.

21. Оформлення результатів дослідження та оцінювання їх за критерієм “норма/патологія”, звітно-облікова документація.

22. Надання першої медичної допомоги при нещасних випадках.

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА

В БАКТЕРІОЛОГІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ

Зміст програми

Мета:

- знайомство зі структурою бактеріологічної лабораторії: приміщенням, апаратурою, обладнанням тощо та їх призначенням;

- вивчення правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протипожежної безпеки, протиепідемічного режиму, особистої гігієни, професійної безпеки;

- ознайомлення з чинними наказами МОЗ України та обласного управління охорони здоров’я, екологічним і санітарно-епідеміологічним станом регіону, країни;

- удосконалення теоретичних знань та практичних навичок з виготовлення основних розчинів барвників, виготовлення мазків-препаратів, поживних середовищ, посіву патологічного матеріалу;

- ознайомлення із сучасними методами діагностики та досягненнями медицини.

Розподіл часу на практиці

№ з/п	Найменування розподілу практики	Кількість годин
Усього	Робота в лабораторії	СРС
	Миття та підготовка до стерилізації лабораторного посуду. Стерилізація. Виготовлення ватно-марлевих корків, тампонів тощо, їх стерилізація
	Виготовлення дезінфікуючих розчинів, дезінфекція відпрацьованого матеріалу, робочого місця, інструментарію, лабораторного посуду, рук тощо
	Виготовлення насичених розчинів барвників, спиртово-карболових, спиртово-лужних і спиртово-водних розчинів
	Виготовлення препаратів з бульйонної та агарової культур, з патологічного матеріалу, нативних препаратів і “зависла” і “роздавлена” краплі. Виготовлення мазків-відбитків
	Забарвлення препаратів простими і складними методами, мікроскопія, морфотинкторіальні властивості мікроорганізмів
	Виготовлення основних, спеціальних, диференціально-діагностичних, середовищ для культивування анаеробів
	Посів патологічного матеріалу на живильні середовища. Вивчення характеру росту на рідких та щільних поживних середовищах
	Якісні методи виявлення фагів. Визначення фаговару бактерій. Фагодіагностика
	Визначення чутливості бактерій до антибіотиків
	Самостійна робота
	Усього

Після завершення виробничої практики студенти повинні знати:

- структуру бактеріологічної лабораторії, її обладнання, апаратуру тощо;

- правила техніки безпеки, охорони праці в галузі, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, протиепідемічного режиму, професійної безпеки, особистої гігієни тощо;

- основні методи лабораторних досліджень: бактеріоскопічний, бактеріологічний, біологічний, серологічний, алергологічний;

- основні принципи класифікації мікроорганізмів;

- морфологію, хімічний склад і фізіологію мікроорганізмів;

- поширення мікроорганізмів у природі та вплив факторів навколишнього середовища на мікроорганізми;

- дезінфекцію та стерилізацію;

- генетику мікроорганізмів;

- живильні середовища та їх класифікацію;

- вчення про антибіотики та хіміопрепарати, бактеріофаги, пріони;

- визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків;

- поняття про інфекцію;

- фіксувати, маркувати, зважувати і заражати лабораторних тварин різними способами;

- чинні накази МОЗ України, інструктивні матеріали під час роботи з інфікованим матеріалом, культурами мікроорганізмів, обладнанням, апаратурою тощо.

Студенти повинні вміти:

- обладнати робоче місце для дослідження;

- дотримуватись правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протиепідемічного режиму, протипожежної безпеки, професійної безпеки, особистої гігієни тощо в бактеріологічній лабораторії;

- дотримуватись чинних наказів МОЗ України, інструктивних матеріалів під час роботи з інфікованим матеріалом, культурами мікроорганізмів, обладнанням, апаратурою тощо;

- мити та готувати до стерилізації лабораторний посуд;

- виготовляти дезінфікуючі розчини;

- проводити дезінфекцію та стерилізацію;

- проводити контроль стерилізації фізичними, хімічними та біологічними тестами;

- виготовляти насичені розчини барвників, спирто-карболові, спиртово-лужні, спиртово-водні;

- виготовляти препарати із бульйонної та агарової культур мікроорганізмів, патологічного матеріалу, нативні препарати, “завислу” і “роздавлену” краплю;

- фарбувати препарати простими та складними методами;

- визначати основні морфотинкторіальні властивості збудників інфекційних хвороб;

- виготовляти основні, спеціальні, диференціально-діагностичні середовища та середовища для анаеробів;

- проводити взяття, транспортування, підготовку матеріалу для бактеріологічного дослідження при бактерійних інфекціях;

- оформляти супровідну документацію, приймати і реєструвати матеріал для дослідження;

- проводити посіви патологічного матеріалу на поживні середовища різними способами;

- характеризувати ріст на рідких і щільних поживних середовищах;

- виділяти чисту культуру;

- оформляти і виписувати результати досліджень;

- вести обліково-звітну документацію.

Студенти мають бути поінформовані про:

- бактеріологічну лабораторію, напрями її досліджень;

- робоче місце лаборанта (медицина) бактеріологічної лабораторії;

- техніку безпеки, охорону праці в галузі, протипожежної безпеки;

- виробничу санітарію, протиепідемічний режим, професійну безпеку, особисту гігієну тощо;

- стерилізацію та дезінфекцію;

- етапи бактеріологічного методу дослідження;

- бактеріофаги та антибіотики;

- діагностичні сироватки та діагностикуми;

- сучасні методи діагностики;

- чинні накази МОЗ України та обласного управління охорони здоров’я, екологічний і санітарно-епідеміологічний стан регіону, країни.