VI. Вентиляція та опалення
4.14. Критеріями нормування повітряного обміну приміщень шкільних будівель слід приймати динаміку температури, відносної вологості повітря, рівня його бактеріального забруднення, кількості пилу, концетрацію С02, константу зникнення від’ємних іонів.
4.15. Для шкіл найкращою слід рахувати вентиляцію не- підігрітим повітрям. Мала швидкість руху холодного повітря навіть при меншій аерації приміщень більш сприятлива, ніж значна швидкість при вентиляції підігрітим повітрям. Коливання температури і відчуття руху повітря позначаються позитивно на самопочутті дітей і стимулюють їх вазомоторні реакції, сприяють загартуванню організму. Найбільш доцільним є пасивний неорганізований приплив непідігрітого повітря при обов’язковій активній витяжці.
4.16. В навчальних приміщеннях необхідно організовувати широку аерацію та децентралізовану подачу непідігрітого повітря з обов’язковою канальною витяжною вентиляцією на натуральному або механічному приводі. Аерацію класів можна проводити тільки при наявності променевого опалення та південній орієнтації приміщень. При неорганізованому притоку повітря через фрамуги і кватирки (при висоті приміщення 3 м), аерація класів в присутності учнів практично виключена при температурі атмосферного повітря 0°С.
4.17. При використанні у школах децентралізованої припливної вентиляції з подачею непідігрітого повітря з настильним потоком його на стелю, повинні бути виконані наступні вимоги:
— щільна герметизація вентиляційного устаткування з пристіночними блоками;
—забезпечення опалювальною системою оптимальних температур повітря в приміщенні (18—20°С);
—виключення можливості відриву потоку холодного повітря від стелі.
Для цього світильники ламп розжарювання слід розміщувати збоку від повітряного потоку, а стрічки люмінесцентних — перпендикулярно до зовнішньої стіни. У кожному класі слід установити два агрегати загальною потужністю 480 м3/год при температурі зовнішнього повітря не нижче -15°С.
4.18. Така система найбільш відповідає при комбінуванні опалювання з децентралізованою системою вентиляції (подача непідігрітого повітря). Повітряне опалення з централізованою припливною вентиляцією можна передбачити в реконструйованих об’єктах. При централізованій припливній вентиляції в системі повітряного опалення, припливні отвори розміщують або над класною дошкою, або в стіні напроти під стелею. Інших опалювальних пристроїв, приладів не повинно бути. Канали вентиляції відсутні. Повітря із класів поступає (за рахунок постійного тиску через нещільності вікон, під дверима) в рекреації, а потім у витяжні канали санвузлів. У кожне навчальне приміщення повинно подаватися не менше 600—800 м3 повітря за 1 годину (20 м3 на одного учня), температура повітря, яке поступає до класу, не повинна перевищувати 45°С.
У вихідні дні температура факела повітря повинна бути до 30°С. При температурі зовнішнього повітря нижче -15°С, температура факела +20°С у лінійних класах і до 32°С — у крайніх.
Припливні отвори повітрянозабірних шахт розміщують над покрівлею будівлі. Атмосферне повітря за допомогою механічного приводу (електромотор) подається в приточну камеру, підлягає кондиціюванню, очистці та зволоженню в кондиціонері, розміщеному в підвальному чи напівпідвальному поверхах, потім через металеві та гіпсобетонні канали у внутрішніх стінах будівлі до навчальних приміщень. При температурі навколишнього повітря до 15°С температура факела повинна складати для лінійних класів -21—22°С, а в крайніх — від 23 до 26°С. При зовнішній температурі нижче -15°С температуру факела у крайніх класах слід підвищити до 25—30°С.
Для оптимізації використання системи повітряного опалення слід передбачити:
— перепускні устаткування для зменшення напору і видалення повітря із класів в рекреацію навчальних приміщень при позитивних зовнішніх температурах;
—збільшення площі витяжної вентиляції і використання механічного приводу в санвузлах для збільшення витяжки і зменшення кількості повітря, яке знаходиться в рекреації 3-го поверху;
— зменшення кількості обігрівальних приладів у рекреаціях, де температура повітря була дуже високою;
—проектування систем, які працюють тільки на припливному режимі;
—розрахункову температуру факела +30°С при подачі на учня повітря 15—16 м3 за годину.
Простота системи дозволяє регулювати подачу тепла залежно від температури повітря та інсоляції.
4.19. Використовувати парові котли для опалення шкільних будівель заборонено.
6.7.0палювальні прилади (радіатори) в навчальних приміщеннях слід закривати легкою дерев’яною решіткою. При розміщенні опалювальних приладів у стінах, підлозі температура стін повинна бути 33—38°С, підлоги — 18,5—28°С, підвіконня — 40—45°С, стелі — 29—32°С при температурі повітря у приміщенні 21 °С і вище. Найбільш раціонально розміщувати опалювальні прилади у стелі і підлозі. При цьому варіанті забезпечується рівномірний температурний режим для всього приміщення.
4.20. Пічне опалення допускається тільки в одноповерхових будівлях шкіл. Топка обладнується в коридорі.
Забороняється встановлювати залізні печі.
Щоб не забруднювати повітря приміщень окисом вуглецю, пічні труби закриваються, коли повністю вигорить паливо і не пізніше як за дві години до приходу учнів. При пічному опаленні температура опалювального дзеркала не повинна перевищувати 90°С, а добовий розмах температури — 3°С. Розміщення топливників та засувів передбачається тільки в допоміжних приміщеннях.
4.21. Окремі системи витяжної вентиляції слід передбачити для таких приміщень: класних кімнат та кабінетів при відсутності повітряного опалення; лабораторій, актових залів, майстерень, спортивних залів, басейнів, тирів, їдалень, медпунктів, кіноапа- ратної, санвузлів.
4.22. У школах з кількістю учнів до 200 можна передбачити вентиляцію без організованого механічного припливу. Подача припливного повітря у виробничі приміщення харчоблоку слід проводити через обідній зал в об’ємі не меншому 20 м3/год на одне посадочне місце. Видалення повітря із харчоблоку здійснюється через виробничне приміщення. Подача припливного повітря в кіно- апаратну допускається організовувати від припливної системи актового залу — лекційної аудиторії при умові підключення повітропроводу, який іде в кіноапаратну, до припливної системи залу нижче рівня підлоги кіноапаратної.
Видалення повітря з навчальних приміщень слід передбачити через рекреації і санітарні вузли, а також за рахунок екофільт- рації через зовнішнє застеклення.
При проектуванні припливної вентиляції з механічним приводом в учбових приміщеннях слід передбачити природну витяжну вентиляцію із розрахунку одночасного обміну за годину. В таблиці № 1 представлені температурний режим і кратність обміну повітря за годину в основних приміщеннях.
Витяжна система вентиляції може бути тільки на півдні, де додатково є широка аерація приміщень. У помірному кліматі (північ і центр України) необхідна безпосередня подача чистого повітря у приміщення.