Тема: Трудова підготовка та трудове виховання

Підростаючого покоління

Праця є джерелом і важливою передумовою фізично­го та соціально-психічного розвитку особистості. “Праця, як ми її розуміємо, є така вільна і погоджена з християн­ською моральністю діяльність людини, на яку вона нава­жується з безумовної необхідності її для досягнення тієї чи іншої істинно людської мети в житті, – писав видат­ний російський педагог Костянтин Ушинський (1823–1871). – Саме виховання, якщо воно бажає щастя люди­ні, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до „праці життя”.

Виховна роль праці полягає в наступному:

– вона є найважливішим засобом пізнання об’єктивного світу;

– трудова діяльність створює благотворний вплив на розвиток розуму, інтелекту, сприяє укріпленню здоров’я дітей;

– у процесі праці відбувається осмислення людиною свого суспільного обов’язку, набуває цінного досвіду спілкування з іншими людьми в праці;

– у праці відбувається розвиток предметної свідомості, а також самосвідомості;

– у праці розкривається моральність кожної людини;

– праця сприяє життєвому самовизначенню та правильному вибору професії.

Поняття “свідоме ставлення до праці” передбачає:

1) працелюбність;

2) акуратність і добросовісність у праці прагнення досягти найбільш високих результатів у праці;

3) безкорисливість, товариськість, взаємодопомога в парці, виявлення творчості та ініціативи в праці;

4) пріоритетна цінність суспільно необхідної праці.

Ознаки працьовитої людини:

– моральність парці;

– любов і свідоме ставлення до праці;

– єдність свідомості і практичної діяльності;

– старанність, наполегливість, трудові зусилля;

– потреба постійно трудитися;

– оптимізм у праці;

– сформовані практичні вміння та навички;

– своєчасне виконання будь-якої роботи;

– результативність праці.

Трудове виховання– виховання свідомого ставлення до праці че­рез формування звички та навиків активної трудової діяльності.

Завдання трудового виховання зумовлені потребами існування, самоутвердження і взаємодії людини в сус­пільстві та природному середовищі. Воно покликане за­безпечити:

– психологічну готовність особистості до праці (ба­жання сумлінно та відповідально працювати, усвідомлен­ня соціальної значущості праці як обов’язку і духовної потреби, бережливість щодо результатів праці та повага до людей праці, творче ставлення до трудової діяльності);

– підготовка до праці (наявність загальноосвітніх і політехнічних знань, загальних основ виробничої діяль­ності, вироблення умінь і навичок, необхідних для трудо­вої діяльності, підготовка до свідомого вибору професії).

Трудове виховання ґрунтується на принципах:

– єдності трудового виховання і загального розвитку особистості (морального, інтелектуального, естетичного, фізичного);

– виявлення і розвитку індивідуальності в праці;

– високої моральності праці, її суспільне корисної спрямованості;

– залучення дитини до різноманітних видів продук­тивної праці;

– постійності, безперервності, посильності праці;

– наявності елементів продуктивної діяльності дорос­лих у дитячій праці;

– творчого характеру праці;

– єдності праці та багатогранності життя.

Зміст трудового виховання визначається навчальною програмою для кожного класу. Його особливості відобра­жають поняття “трудова свідомість”, “досвід трудової ді­яльності”, “активна трудова позиція”.

Трудова свідомість особистості містить уявлення про ставлення до праці, участі в суспільно корисній праці, усвідомлення необхідності трудового самовдосконалення, систему знань, трудових умінь і навичок, з’ясування ролі праці у виборі майбутньої професії.

Досвід трудової діяльності означає систему загальних умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті, пра­ці, об’єктивного оцінювання результатів своєї праці та самооцінювання, умінь і навичок систематичної, організо­ваної, посильної суспільно корисної праці, узагальнення набутого досвіду.

Активна трудова позиція зумовлюється системою тру­дових потреб, інтересів, переконань, ціннісних орієнтацій, уподобань, прагненням до обдуманого вибору професії, про­довження освіти у відповідному навчальному закладі.

Трудова підготовка – цілісний, безперервний процес, спрямований на формування соціально-активної, творчої особистості, здатної примножувати матеріальні і духовні цінності суспільства. Головною метою трудової підготовки в Україні є формування в учнів готовності до продуктивної парці як процесу створення матеріальних і духовних благ. Трудова підготовка здійснюється протягом усього періоду навчання в усіх типах навчальних закладів.

Принципи трудової підготовки:

1) гуманізації;

2) демократизації;

3) інтеграції;

4) індивідуалізації.

Трудова підготовка здійснюється за допомогою системи, яка включає такі елементи:

1) трудове навчання;

2) предмети з основ наук;

3) суспільно-корисна продуктивна праця учнів;

4) позакласна і позашкільна робота з учнями.

Етапи трудової підготовки школярів:

– початковий (1–4 клас). Включає три види діяльності учнів: ігрова, навчальна діяльність, самообслуговуюча праця;

– загальне ядро (5–7 клас). У цей період здійснюється загально-трудова підготовка учнів;

– диференціація трудової підготовки (8–9 клас);

– завершальний етап (10–11 клас). Учні обирають один з видів трудової діяльності, який вони вивчають більш глибше, на професійному рівні.

Головні завдання трудового виховання:

1) виховувати потребу працювати;

2) створення протиріч між наявним обсягом практичних умінь і навичок дитини та необхідністю оволодіння новими трудовими процесами;

3) розвиток свідомого ставлення до праці;

4) стимулювання трудової діяльності, трудової активності через форму організації праці, яка викликає інтерес в учнів;

5) організація трудової діяльності, кінцевою метою якої є формування практичних умінь та навичок.

У молодшому шкільному віці трудове виховання полягає у формуванні стійкого інтересу до праці, розвитку дисциплінованості, акуратності, уваги, пам’яті, мислення.

Профорієнтаційна робота в старшій школі є тривалим, з кожним роком усе складнішим процесом.

Професійна орієнтація учнів включає кілька компонентів:

1) профінформація – озброєння учнів знаннями про професію;

2) профконсультація – здійснення дієвої допомоги учням у трудовому самовизначенні шляхом вивчення особистості;

3) профвідбір – цілеспрямований відбір учнів, які мають найбільші можливості для оволодіння професією;

4) профадаптація – процес пристосування учнів до майбутньої професії.

Профорієнтаційна робота потребує творчого підходу, врахування індивідуальних особливостей, потреб учнів, які свій професійний вибір здійснюють самостійно, під впливом батьків, друзів, знайомих, завдяки цілеспрямованій роботі школи, спеціалізованих закладів, установ та організацій, зацікавлених у нових працівниках.

Контрольні запитання, завдання

1. Зверніться до джерел української народної педагогіки (прислів’я, приказки, пісні, казки, легенди, ігри та ін.) і випишіть яскраві приклади ставлення народу до праці, її роль у житті людини.

2. Проаналізуйте окремі твори Я.А.Коменського, Й.Г.Песталоцці, К.Д.Ушинського і випишіть слушні думки про місце і роль трудового виховання в системі формування особистості.

3. Ознайомтеся з роботами В.О.Сухомлинського (“Серце віддаю дітям”, “Народження громадянина”, “Павлиська середня школа”) і випишіть його висловлювання про місце праці в розв’язанні завдань виховання школярів (окремо виділіть особливості трудового виховання дітей молодшого, середнього і старшого шкільного віку).

4. Складіть правила трудового виховання дітей молодшого шкільного віку в сім’ї.