ІІ. Дидактичні ігри – важливий засіб успішного засвоєння учнями знань, умінь і навичок.
План
І. Вступ
ІІ. Дидактичні ігри – важливий засіб успішного засвоєння учнями математичних знань, умінь і навичок.
1. Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини, засіб її повноцінного розумового розвитку.
2. Класики педагогіки про значення гри у навчанні і вихованні.
3. Гра – один із шляхів виховання та підтримання інтересу молодших школярів до математичних знань.
4. Роль і місце дидактичних ігор на уроках математики.
5. Завдання вчителя при підготовці і проведення ігор.
6. Вимоги до ігрової діяльності учнів на уроках.
7. Дидактичні принципи організації ігор: доступність, посильність, систематичність.
8. Ігрові ситуації на нестандартних уроках.
ІІІ. Значення методу гри в реалізації освітньої, розвиваючої та виховної функції навчально-виховного процесу.
ІV. Практичні завдання.
V. Висновок.
Список використаної літератури
1. Морокішко Є.П., Чепелєв В.І. Математичні ігри // Позакласна робота з арифметики.
2. Савченко О.Я. “Урок в початкових класах” (Київ “Освіта” 1993 р.).
3. Микитинська М.І., Мацько Н.Д. Математичні ігри в 1-3 класах. (Київ 1989 р.)
4. Т.Машков А.М. Математична мозаїка” // Початкова школа – 1994 р. № 6 (Київ “Освіта” – с.33.
5. Сухіна Л.А., Герасимчук Н.М., головна Г.А. Математичний ярмарок. // Початкова школа – 1994 - №1- с.16 (Київ “освіта”.
6. Ульяницька Л.С. Ігрові проблемні ситуації // Початкова школа – 1996 . - № 9. – с. 27 (Київ “Освіта”).
7. Кияниця О.М. Урок математики в 1 класі // Початкова школа – 1996.- № 11 – с. 26. (Київ “Освіта”).
8. Якиляшек В. Уроки математики з елементами гри //Початкова школа – 1997. - № 6 – с. 22 (Київ “Педагогічна думка”).
9. Щербань П. Дидактичні ігри у навчально-виховному процесі // Початкова школа – 1997. - № 9 – с.18 (Київ “Педагогічна думка”).
І. Вступ
Здобуті учнями міцні знання перетворюються в переконання тільки тоді, коли вони є результатом свідомої самостійної роботи думки. Отже вчителю важливо застосовувати такі методичні прийоми, які б збуджували думку школярів. Підводили їх до самостійних пошуків, висновків та узагальнень. Сучасна школа має озброїти учнів не лише знаннями, вміннями й навичками, а й методами творчої розумової і практичної діяльності.
ІІ. Дидактичні ігри – важливий засіб успішного засвоєння учнями знань, умінь і навичок.
1. Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини, засіб її повноцінного розумового розвитку.Гра – це величезне світле вікно через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Ігри можна поділити на предметні та сюжетні. Предметні призначені для пізнання певних явищ і закономірностей, крім них, які містять зв’язки та стосунки між людьми. Сюжетні ігри характеризуються тим, що охоплюють закономірності людської діяльності й спілкування. Вони поділяються на виробничі й тренінгові.Виробничі ігри, у свою чергу, поділяються на імітаційні, рольові, ділові. Останні є синтезом двох попередніх (імітаційних і рольових), вони найбільш ефективні в навчанні, однак і найбільше складні. Для проведення ділових ігор потрібний певний досвід, який можна набути у навчальних іграх інших видів.Щодо рольових відношень у сюжетних іграх, то їх прийнято ділити на симетричні й асиметричні. При симетричних рольових відношеннях комуні канти (учасники гри) виступають носіями однієї соціальної ролі, наприклад: брат – сестра, учень – учень, вчитель – вчитель. Ситуації такого спілкування спрямовані на розвиток умінь будувати взаємовідносини з носієм ідентичної ролі, обговорювати і вирішувати проблеми в межах загального соціального контексту.Асиметричні відношення спостерігаються тоді, коли учасники спілкування різняться між собою соціальними ознаками.Наприклад, учень – учитель, учень-учень (якщо вони належать до різних вікових груп).Асиметричні відношення впливають і на мовну поведінку відносно до ролі та статусу партнера. Рольові відношення між учасниками гри є основними параметрами, що визначають характер емоції. Залежно від конкретної дидактичної мети нестандартного уроку, його змісту, індивідуальних вікових і психологічних особливостей дітей, сюжетно-рольову гру можна проводити з одним учнем, групою або з цілим класом.