НОРМАТИВНІ АКТИ ТА ЛІТЕРАТУРА. Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р., №3723-XII (нова редакція від 13.06.2012) // Відомості Верховної Ради України від 28.12.1993 1993 р

Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р., №3723-XII (нова редакція від 13.06.2012) // Відомості Верховної Ради України від 28.12.1993 1993 р., № 52, - Ст. 490

Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991р., №1789-XII // Там же. – 1991. – №53 – Ст. 793.

Про свободу совісті і релігійні організації: Закон України від 23.04.1991 р., №987-XII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – №25. – Ст. 283.

Барабаш О.Т. Щодо властивостей трудових правовідносин // Право України. – 1998. – №3. – С. 64 – 69.

Бару М.Й. Правове регулювання трудових відносин і закон, мораль, справедливість // Право України. – 1998. – №2. – С. 66 – 68.

Вишновецька С. Трудові правовідносини як об`єкт дослідження науки трудового права // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – №1. – C. 60 – 63.

Глазько С.М. Основні засади припинення трудових правовідносин // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – Вип. 27. – C. 383 – 386.

Гоц О. Підстави виникнення трудових правовідносин з професорсько-викладацьким складом вузів: їх особливості // Право України. – 2002. – №2. – C. 64 – 68.

Жернаков В.В. Соціально-трудові відносини: поняття, суб’єкти, правове регулювання // Право України. – 1999. – №10. – С. 41 – 45.

Жернаков В.В. Теорія трудових правовідносин і розвиток трудового права // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 51. – С. 10 – 19.

Єрьоменко В. Вольовий характер підстав виникнення трудових правовідносин // Право України. – 1998. – №11. – С. 96 – 98.

Мацюк А.Р. Трудовые правоотношения развитого социалистического общества. – К.: Наук. думка, 1984.

Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права. Монографія. – Львів: Видавн. центр Львів. нац. ун-ту імені І. Франка, 1999.

Пилипенко П.Д. Підстави виникнення індивідуальних трудових правовідносин. – К.: Знання, 2003.

Процевський В. Виникнення трудових правовідносин з державними службовцями // Право України. – 2001. – №11. – C. 75 – 79.

Сичов Д.В. Особливості та ознаки трудових правовідносин у сучасних умовах розвитку суспільства // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – Вип. 28. – C. 299 – 305.

Сільченко С. Трудовий договір і трудові правовідносини (до проекту нового Трудового кодексу України) // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – №11. – С. 46 – 48.

Солодовник Л. Роль юридичних фактів у динаміці правовідносин трудового права // Право України. – 2000. – №7. – C. 13 – 17.

Щербина В. Загальна характеристика структури охоронних правовідносин у трудовому праві // Підприємництво, господарство і право. – 2005.– № 3.–C. 86–88.

Ярошенко О. До питання трудової правосуб’єктності працівників // Право України. – 1999. – №3. – С. 74, 75.

Т е м а 8. КОЛЕКТИВНІ ДОГОВОРИ ТА УГОДИ

П л а н

1. Право на колективно–договірне регулювання праці. Міжнародні правові акти про колективні переговори і договори.

2. Поняття і сторони колективного договору.

3. Зміст колективного договору.

4. Колективні переговори з укладення колективного договору, угоди із соціально-економічних питань.

5. Порядок укладення колективного договору і угоди із соціально-економічних питань.

6. Контроль за виконанням колективного договору і відповідальність за його невиконання.

Роль соціально-економічних угод і колективних договорів у сучасних умовах постійно збільшується. В роботі необхідно показати, що колективно-договірне регулювання праці забезпечує реалізацію конституційних прав громадян на участь у вирішенні виробничих, трудових і соціально-економічних питань. Важливо назвати і дати характеристику відповідних конвенцій і рекомендацій МОП із питань колективних переговорів, указати їх положення, які знайшли відображення і конкретизацію у національному законодавстві.

Регулювання відносин, які виникають під час використання найманої праці відбувається як централізовано (за допомогою нормативно-правових актів, прийнятих компетентними державними органами), так і у договірному порядку. Законодавство встановлює мінімальні гарантії для найманих працівників та території усієї держави. Колективно-договірне регулювання трудових відносин відбувається на державному, регіональному, галузевому та виробничому рівнях і здійснюється у формі угод із соціально-економічних питань і колективних договорів.

Необхідно розкрити поняття колективного договору, соціально-економічної угоди, розглянути колективний договір як інститут трудового права і як локальний правовий акт, проаналізувати нормативно-правові акти, що обумовлюють порядок ведення колективних переговорів, укладення колективних договорів, визначають їх сторони і представників цих сторін, строки чинності колективного договору, сферу його поширення.

Зокрема, треба показати, що укладення колективного договору включає: а) колективні переговори, розробку проекту договору; б) підписання договору; в) його повідомну реєстрацію. Структура колективного договору законодавчо не визначена, але зміст його можна поділити на три частини: нормативну, інформативну і зобов’язальну.

Крім того, необхідно висвітлити такі питання: недійсність умов колективного договору; контроль за його виконанням; звіти щодо виконання договору; відповідальність його сторін.