Оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства і

Пред'явлення йому матеріалів справи для ознайомлення

27 лютого 2005 р. м. Львів

Слідчий слідчого управління внутрішніх справ м. Львова, капітан міліції Мазуркевич, розглянувши матеріали кримінальної справі № 107 про обви­нувачення Миколенка у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, визнав зібрані у справі докази достатніми для висновку про вину обвинуваченого і для складання обвинувального висновку. Відповідно до вимог статей 218—220 КПК України обвинуваченому оголошено про те, що досудове слідство в його справі закінчено. Йому роз'яснено, що він має право ознайомитися з усіма матеріалами справи як особисто, так і з допо­могою захисника, а також заявляти клопотання про доповнення досудово­го слідства.

Обвинувачений Миколенко заявив клопотання про те, щоб до озна­йомлення з матеріалами справи був допущений адвокат Гречко, який зай­мається приватною адвокатською діяльністю. Клопотання обвинуваченого слідчий задовольнив. Адвокат Гречко прибув до службового кабінету № 7 слідчого ізолятора м. Львова, пред'явивши свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 112, видане на підставі рішення атестаційної палати Львівської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 8 вересня 2004 р.

Обвинуваченому Миколенку і його захисникові адвокату Гречко були пред'явлені всі матеріали кримінальної справи № 107 у підшитому і прону­мерованому вигляді на 127 аркушах.

Обвинувачений і його захисник разом знайомилися з матеріалами справи у слідчому ізоляторі УВС м. Львова з 10 год. 20 хв. до 19 год.

Після ознайомлення з матеріалами справи від обвинуваченого Мико­ленка заяв і клопотань не було. Захисник обвинуваченого, адвокат Гречко, заявив клопотання про закриття кримінальної справи за недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину. Слідчий відмовив у задоволенні клопотання, мотивуючи тим, що це клопотання не ґрунтується на мате­ріалах справи і є голослівним.

Протокол прочитаний вголос. Право на внесення до нього зауважень роз'яснене. Зауважень не було. Записано правильно.

Обвинувачений Миколенко П. П.

Захисник Гречко 3. П.

Слідчий

капітан міліції Мазуркевич 3. П.

9. Громадянину Кротову було пред'явлено обвинувачення за ч. 4 ст. 296 та ч.1 ст. 185 КК України. Обвинувачення за ч. 1 ст. 185 КК України в процесі розслідування справи не підтвер­дилося. В частині обвинувачення в хуліганстві виникла потреба перекваліфікувати дії Кротова з ч. 4 ст. 296 КК України на
ч. 1 ст. 296 КК України. Зі становища, яке склалося, слідчий вийшов так: він склав обвинувальний висновок, у якому кваліфікував дії лише за ч. 1 ст. 296 КК України.

Дайте оцінку дій слідчого.

10. Зробіть аналіз наведеного процесуального акта.

«Затверджую»

Прокурор Личаківського

району м. Львова

ст. радник юстиції

І. Васьків

(підпис, гербова печатка)

15 березня 2006 р.

Обвинувальний висновок

у кримінальній справі № 124 про обвинувачення

Коляди Тамари Федорівни у вчиненні злочину,

передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України

12 січня 2005 р. до Личаківського райвідділу внутрішніх справ м. Львова з травматологічного пункту 8-ї міської лікарні надійшла телефонограма про те, що 12 січня 2005 р., о 3 год. 20 хв., до пункту був доставлений авто­мобілем «Швидка допомога» Ходунов Іван Петрович, який перебував в стані алкогольного сп'яніння і мав відкритий перелом склепіння черепа. За цим фактом слідчим слідчого відділення Личаківського РВВС була пору­шена кримінальна справа (а. с. 1 —2).

Проведеним досудовим слідством у цій справі було встановлено: зве­чора 11 січня 2005 р. Коляда у своїй квартирі, що розташована у м. Львові на вул. Батальній, буд. 98, кв. 206, пиячила разом із Ходуновим, з яким вона проживала у фактичних шлюбних відносинах. Протягом вечора між ними декілька разів виникали сварки. Під час однієї з них Ходунов кілька разів вдарив рукою Коляду, але через деякий час вони примирилися. Біля 1 год. ЗО хв. 12 січня між ними знову виникла сварка, під час якої Ходунов знову вдарив в обличчя свою фактичну дружину. При цьому обоє перебу­вали в нетверезому стані. Вдаривши Коляду, Ходунов пішов до другої кімнати і ліг на ліжко. Приблизно через годину Коляда взяла з комори, що розміщена в коридорі, молоток, зайшла до кімнати, де відпочивав Ходу­нов, і завдала ним два удари по голові останнього. Після цього вона вибігла з дому, а ще через 10—15 хв. викликала «швидку допомогу», якою Ходунов був доставлений до лікарні (а. с. 7—9; 15—19; 26—31).

Проведеною судово-медичною експертизою встановлено, що в ре­зультаті завданих молотком ударів у Ходунова стався відкритий перелом склепіння черепа, струс головного мозку, що належить до тяжких тілесних ушкоджень (а. с. 48). Судово-медичним освідуванням Коляди встановле­но, що у неї на обличчі, на грудях і на шиї є кілька синців і крововиливів, які могли утворитись 11 — 12 січня 2005 р. Ці тілесні ушкодження належать до легких, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я або коротко­часної втрати працездатності (а. с. 52—54).

Допитана як обвинувачена у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України, Коляда винною себе визнала частково і дала такі пока­зання: в ніч з 11 на 12 січня вона з фактичним чоловіком Ходуновим «трохи випила». Між ними тоді кілька разів виникали сварки, і Ходунов без будь-якої причини побив її. Така поведінка останнього її розгнівала, і вона, взявши молоток з комори, завдала ним два удари по голові чоловіка, після чого викликала «швидку допомогу» (а. с. 59).

Крім особистого зізнання, вина обвинуваченої Коляди підтверджується зібраними у цій справі доказами, а саме: показаннями потерпілого (а. с. 36, 62); показаннями свідків Будкевич — сусідки обвинуваченої — та Макаренка — лікаря станції «швидкої допомоги» (а. с. 37—38; 42—44); висновком судово-медичної експертизи (а. с. 52—54). На підставі викладеного

Коляда Тамара Федорівна, 14 червня 1962 року наро­дження, уродженка м. Вінниці, громадянка України, укра­їнка, освіта середня спеціальна (закінчила Львівський фінансово-кредитний технікум у 1983 р.), розведена, має на утриманні дочку — ученицю третього класу, по­запартійна, працює прибиральницею на базі «Культто­вари» Львівської облспоживспілки, проживає в м. Львові, вул. Батальна, буд. 98, кв. 206, раніше не судима,

обвинувачується у тому, що вона в ніч з 11 на 12 січня 2005 р., перебуваючи в нетверезому стані, після кількох сварок з Ходуновим, з яким перебувала у фактичних подружніх стосунках, завдала йому молотком по голові два удари, умисно спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, тобто вчинила зло­чин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.

Обвинувальний висновок складений у м. Львові 3 березня 2006 р. із дотриманням вимог ст. 223 КПК України.

Слідчий СВ Личаківського РВВС м. Львова,

ст. лейтенант міліції Парубій П. С.

«Згодний»

Начальник СВ Личаківського РВВС м. Львова,

капітан міліції Зубов А. С.

Відповідно до вимог ст. 224 КПК до обвинувального висновку додається:

1. список осіб, що підлягають виклику в судове засідання (а. с. 72);

2. довідка про рух справи (а. с. 73);

3. довідка про відсутність речових доказів (а. с. 14);

4. довідка про відсутність судових витрат у справі (а. с. 75).

Дайте відповіді на такі питання:

Чи відповідає наведений обвинувальний висновок вимо­гам КПК України? Якщо не відповідає — внесіть до нього свої поправки і доповнення. Недостатню інформацію можна використовувати довільно.

Які є науково-практичні рекомендації щодо змісту, фор­ми і техніки складання обвинувального висновку та до­датків до нього?

Протягом якого часу слідчий має направити кримінальну справу з обвинувальним висновком до прокурора?

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Кримінально-процесуальний кодекс України. — К., 2005. — Глава 20 (статті 212, 217—225); глава 21 (статті 227—233).

2. Коваленко Є.Г. Маляренко В.Т. Кримінальний процес України: Підручник / 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 418-438.

3. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 400-420.

4. Назаров В.В., Омельяненко Г.М. Кримінальний процес України: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. і переробл. – К.: Атіка, 2007. – С. 331-348.

5. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 5-е вид., доп. і перероб. – К.: А.С.К., 2007. – С. 540-567.

6. Лобойко Л.Н. Уголовно-процессуальное право: Учебное пособие: курс лекций. – Х.: Одиссей. – 2007. – С. 333-357.

7. Кримінальний процес України: Підруч. для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / Ю.М. Грошевий, Т.М. Мірошниченко, Ю.В. Хоматов та ін.; За ред. Ю.М. Грошевого та В.М. Хотенця. – Харків: Право, 2000. – С. 286-310.

8. Гончаров І.Д. Кримінально-процесуальне право України. Досудове слідство: Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2005 – С. 159-184.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 р. № 5 "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" // Постанови Пленуму Верховного Суду Ук­раїни у кримінальних справах (1973—2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка. — К., 2004.

2. Белозеров Ю. Н., Ефимичев С. П. Обвинительное заключение. — М., 1992.

3. Быков В. М., Гришин Ю. А. Обвинительное заключение по группово­му уголовному делу: Лекция. — Ташкент, 1988.

4. Гришин Ю. А. Окончание досудебного следствия с составлением об­винительного заключения: проблемы и пути реформирования. — Луганск, 1999.

5. Ефимичев С. П. Правовые и организационные вопросы окончания предварительного расследования с обвинительным заключением. — Волго­град, 1977.

6. Ефимичев С. П. Оформление уголовного дела. — Волгоград, 1990.

7. Калмыков Ю. Н., Стремовский В. А. Обвинительное заключение в советском уголовном процессе. — Ростов-на-Дону, 1970.

8. Каткова Т. В., Каткова А. Г. Закінчення досудового слідства та складання обвинувального висновку по кримінальній справі. — Харків, 2002.

9. Коханов В. А., Савкин А. В. Обвинительное заключение по уголовно­му делу. — М., 1993.

10. Мариупольский Л. А., Статкус В. Ф., Тульчина В. С. Обвинительное заключение в советском уголовном процессе. — М., 1969.

11. Питерцев С. К. Составление обвинительного заключения. — Л., 1988.

12. Постовой Д. А. Обвинительное заключение в советском уголовном процессе. — Харьков, 1964.

13. Рыжаков А. П. Окончание предварительного расследования. — М., 1999.

14. Якубович Н. А. Окончание предварительного следствия по делам, направляемым в суд. — М., 1970.