Профілактика короткозорості

Гімнастика "Зіркість"

Ці спеціальні вправи індіанців, які, до речі, славилися гостротою свого зору, описані Ныо-Йоркським офтальмологом Вільямом Бейте.

Рекомендовано робити ці вправи двічі на день. Такий режим роботи зміцнює м'язи очей, тренує і масажує кришталик, поліпшує кровопостачан­ня очей.

· Голова зафіксована так, що рухатися можуть тільки очі. У витягнутій руці - палиця. По широкій амплітуді нею рухають праворуч, ліворуч, вгору, вниз. Треба, не відриваючись, стежити за нею очима. Повторити до 40 разів.

· Широко розплющити очі, сильно заплющити очі. Повторити до 40 разів.

· Глянути у вікно на дуже віддалений предмет, пильно розглядати його протягом 10 с Перевести погляд на свою руку. Повторити 15 разів.

Додаток 6

АРОМАТОТЕРАПІЯ

Зростання хронічних захворювань людей пов'язане з екологічним ста­ном оточуючого середовища, а також - з підвищенням алергічної реакції ор­ганізму на медичні препарати і лікувальні засоби. Подолати таке становище спроможна профілактична програма, до якої увійшла і терапія ароматами.

Ароматична терапія - ароматотерапія - метод впливу па стан, почуття організму людини за допомогою запахів. Термін "ароматотерапія" був запро­понований А. Концелем.

У природі все взаємопов'язано. Аромати (рослинні біологічні регулято­ри) регулюють фізіологічні системи кожного живого організму. При цьому виконувати таку функцію не спроможний жоден штучний аромат.

У рослинних біорегуляторах понад 150-200 компонентів. У синтетичних -15-20. У кожній живій клітині, на яку діє аромат, постійно відбувається мільйон хімічних реакцій, які збагачують органи і системи організму енергією життя.

Еволюція людини відбувалася в тісному контакті з природою. Кожен організм впродовж усього життя перебуває у повітряному середовищі, і на нього діє безліч різноманітних органічних речовин. Під час впливу цих ре­човин на нюхові рецептори виникають відчуття запахів.

Науку про запахи розвивали й пропагували ще в Давніх Єгипті та Індії. Одне з перших повідомлень про використання ароматів належить давній державі Шумер. Відомо, що жителі Давнього Єгипту використовували аро­мати під час приготування продуктів харчування. До хліба додавали тмин, аніс, коріандр; до складу чисельних страв - часник, цибуля, які діяли як збуджувальні та антибактерицидні засоби. Давні греки вважали, що сила і мужність солдатів збільшується при вживанні цибулю, яку вони обов'язково вводили у свій раціон харчування. У Єгипті цей овоч вважали священною рослиною. Пучки цибулі знаходили у саркофагах поряд з муміями. У пись­мових пам'ятках Давнього Єгипту представлені сцени окурювання, які засто­совували для посилення релігійних таїнств. Під час свят на міських майданах вживали аромати, які створювали святковий настрій. Відомі єгипетські сади з чисельними духмяними рослинами, більшість з яких використовували у ме­дичних цілях. Так, від лихоманки був засіб, до складу якого входили сурма, алое, мирро, мед. У Давньому Єгипті вважали, що аромат рути спроможний підновити сон. Часник давали рабам, які будували піраміди. Відомі унікальні засоби, які використовували під час бальзамування тіл, до складу яких вхо­дили кедр, мирро, кориця, гвоздика, мускатний горіх тощо. Коли у 1922 році була відкрита гробниця фараона Тутанхамона (1351-42 pp. до н. е.), у повітрі відчувалися аромати рослинних консервантів; там були посудини з миррою та ладаном.

У Давній Греції під час свят на вулицях курили фіміам. Одяг, продукти харчування, вино ароматизували миррою, рутою, фіалкою. Після трапези аристократи мили руки у ароматизованій воді (найчастіше - з лавандою).

Ще Гіппократ описав 236 лікувальних рослин і дав наукове обгрунту­вання їхнього використання. Він говорив про користь вдихання ароматів для підтримки здоров'я і довголіття; рекомендував хворим на туберкульоз пере­бувати у сосновому лісі. З мстою попередження чуми Гіппократ пропонував населенню спалювати ароматичні рослини біля своїх будинків (на кутах).

У Давньому Римі широко використовували ароматичні ванни, масла, мазі, помади. Особливо цінували аромат рути. Її пелюстки розкидали під

час банкетів. М'ятною водою оприскували кімнати, а столи натирали листям м'яти, щоб створити присутнім радісний настрій. Під час епідемій плебсі розводили вогнища, в які кидали траву лаванди, а патриції натиралися ла­вандовим маслом.

Використовували аромати й під час будівництва. Так в Індії храми буду­вали із сандалового дерева. До стін монастирів Тибету замуровували аро­матні трави.

У давнину люди відшукували у природі рослини, які б покращували запах м'яса диких тварин, збуджували апетит, стимулювали б травлення. В середні віки у всіх країнах вірили в цілющу силу ароматів, яким надавалася надпри­родна здатність оберігати людину. Англійський король Річард І (Річард Левове Серце) носив на собі амулет із цибулі.

З давніх часів вважалося, що аромат фіалки може позбавити людину відчуття "важкої голови". Нормандські солдати принесли з собою в Європу звичай - посипати підлогу ароматними рослинами з метою профілактики появи шкідливих комах, паразитів. Для прискорення засинання люди вико­ристовували трави. Так, в Україні чабрецом набивали подушки, матраци. Використання хмелю і чебрецю покращувало сон людини.

Як стародавні, так і сучасні наукові дослідження, довели, що запахи здатні зміцнювати м'язову силу, стимулювати діяльність органів дихання (це характерно для ароматів берези, липи, чебрецю, лимона, евкаліпта), підви­щувати загальний тонус організму і настрій.

Приємний, ароматний запах - це здоров'я легень, серця, врівноваженість нервової системи.

Учені й лікарі виявили, що одні запахи можуть прискорювати, інші сповільнювати ритм дихання. Так само аромати лаванди, герані, евкаліпто­вої олії збуджують нервову і м'язову системи; запахи тополі, валеріани, білої лілії пригнічують етап дитини, викликають поверхневе дихання, накопичення вуглекислого газу в легенях. Від цього падає тиск, виникає головний біль.

Здавна для попередження і лікування застуд використовували вдихання парів часнику, евкаліпту, полину, ромашки, чабрецю.

Для профілактики гострих респіраторних захворювань (Г'РЗ) рекомен­довано виготовляти для дітей "пахуче намисто", з очищених зубчиків часнику.

Від сухості в носі рятують пахощі троянди, ромашки, медуниці, цвіту абрикоса. Аромати розквітлого глоду, зубрівки, сосни стимулюють серце­во-судинну систему, підвищують частоту пульсу, артеріальний тиск. Запах жасмину стимулює роботу надниркових залоз і виділення ними гормонів (адреналіну, кортизону) у дітей, особливо в ранкові години (від 8 до 9 ранку). Цитрусові, розмарин, герань, кропивка (комус) поліпшують зір, активізують пам'ять.

Використання подушечок з певними травами допомагає регулювати стан дитини. Рекомендують використовувати хвою, шишки хмелю, лаванду, роз­марин, руту, м'яту. Такі подушечки кладуть біля дитини, коли вона грається, спить, навчається.

Варіанти подушечок

І варіант	II варіант	III варіант
полин - 2 частими м'ята- 1 частіша меліса - 1 частина ромашка 0,5 частини таволга- 1 частина	пижма- 1 частина доншж- 1 частина лаванда - 0,5 частини	шишки хмелю— ічастина тисячолисппк -2 частини ромашка - 2 частини лавр- 0.5 частини

Зазначені у таблиці рослини насипають у мішечки з бавовни розміром 10 х 40 см (для рослин із сильним запахом - 20 х 20 см) і кладуть поруч з ди­тиною або на теплі батареї. Якщо подушечки не використовують, їх кладуть у поліетиленові мішечки до наступного курсу. Курс - 2-3 тижні, 2-3 рази на рік. Важливо пам'ятати, що цілющі аромати добирають індивідуально.