Модернізація початкової математичної освіти.

Модернізація розуміється як процес змін та вдосконалень навчального процесу на всіх його ступенях, які відповідають сучасним вимогам математичної освіти. Реформування – перетворення, зміни, перебудови певної сторони навчального процесу, які не знищують основ існуючої системи (структури) математичної освіти. Отже, основна відмінність полягає у якості процесів перебудов освітніх процесів: модернізація передбачає зміни відповідно до освітніх перспектив математичної освіти, тоді як реформування – доповнення традиційної системи навчання предмету новими методичними підходами. Іншими словами, модернізація орієнтує на організацію математичної освіти з новою парадигмою, неперервність математичного розвитку учнів, формування математичної культури молодших школярів. Реформування співвідноситься з формалізацією математичної освіти, переважанням технологічного вдосконалення методу над змістом математичної освіти.

У сучасних процесах модернізації початкової математичної освіти слід виділити такі підходи:

Теоретико-методологічний – підхід, при якому розроблені теоретичні основи розвитку математичного мислення, тобто існує педагогічна теорія, яка дозволяє визначити обсяг математичних знань в межах загальноосвітньої та вищої освіти, обґрунтувати застосування засобів та методів навчання з гарантованими результатами. Переважає раціональне над ірраціональним. Іншими словами цей підхід гарантує вихованцям засвоєння математичних знань як культурного досвіду людства.

Інтуїтивно-практичний – підхід, відповідно до якого математична освіта будується на емпіричному досвіді та з опорою на досвід попередників. Він зорієнтований на засвоєння учнями сукупності математичних понять, законів і переслідує практичну мету: навчити виконувати математичні операції, розв’язувати математичні задачі, будувати геометричні фігури, доводити теореми тощо.

Когнітивний – підхід, який передбачає моделювання дидактичних ситуацій, в яких оптимізується розумова діяльність вихованців, розвиток процесів мислення та інтелектуальних операцій. Кінцева мета – формування математичного мислення з новими інтегративними характеристиками.

Інформаційно-логічний – підхід, у якому мислення та формування функцій навчання розглядається з позицій інформатики, тобто як форми та методи роботи з навчальною інформацією, у тому числі і математичною. Вивчення її особливостей з позицій кодування, переробки, зберігання, декодування. Сюди відносимо і роботу з ПК, особливості навчального діалогу «суб’єкт навчання – комп’ютер».

Проаналізуємо цілі навчання у початковому курсі математики з огляду на вище викладені процеси та подамо результати у таблицях.

Порівняльний аналіз дидактичних цілей навчання математики у початкових класах

Цілі ПКМ	Процеси оновлення освіти
Модернізація	Реформування
Освітні	Усвідомлене засвоєння математичного матеріалу; цілісність математичної освіти	Засвоєння математичних знань, умінь та навичок або предметна область курсу математики
Розвивальні	Формування індивідуальної особистісно орієнтованої моделі пізнання та математичної інтуїції; розвиток математичного мислення; розвиток творчих компонентів математичної діяльності	Розвиток певних розумових операцій без актуалізації на формування особистості молодшого школяра, що володіє математичним стилем мислення
Виховні	Виховання інтересу до предмету, уміння розмірковувати та планувати внутрішні стратегії	Педагогічні цілі поведінкової орієнтації
Практичні	На перспективу	Тактика сьогодення

Упровадження у практику початкової школи Державного стандарту початкової загальної освіти по-новому ставить питання навчання математики молодших школярів, а саме: формування математичного мислення молодших школярів та формування особистості, здатної до математичної діяльності.

Проаналізуємо структуру математичної діяльності молодших школярів подамо результати у таблиці.

Порівняльний аналіз формування структури математичної діяльності молодших школярів

Складові математичної діяльності	Процеси оновлення освіти
Модернізація	Реформування
Мотиваційна	Орієнтує на перспективу математичного розвитку молодших школярів як майбутніх членів суспільства тобто реалізацію соціально дидактичних стратегій	Віддзеркалює тактику вдосконалення процесу навчання математики, оволодіння програмними математичними знаннями, уміннями і навичками
Змістова	Усвідомлене засвоєння предметних знань, розвиток математичного мислення у математичній діяльності	Орієнтація на результат навчання математики молодших школярів
Процесуальна	Індивідуальна модель пізнання Формування активної творчої особистості Володіння загальними способами розв’язування математичних завдань Володіння основами математичної культури	Розумовий розвиток   Мислення за зразком   Репродуктивний рівень засвоєння знань
Контрольно- оцінна	Розвиток процесів самоаналізу та самооцінки, критичного ставлення до знань	Формування здатності до самоконтролю