Тема: Організаційні форми виховної роботи. Позакласна та позашкільна робота

Позакласна виховна робота – різноманітна діяльність учителів, вихователів, спрямована на виховання учнів і здійснювана в позаурочний час. Вона спрямована на закріплення, поглиблення знань, застосування їх на практиці, розширення кругозору учнів, формування наукового світогляду.

Форми виховної роботи:

– класна година має бути: систематичною, на розгляд учнів бажано виносити цікаві, , актуальні для них питання, проведення класної години має відбуватися за чітким планом, заохочувати учнів до вільного висловлювання думок, не ігнорувати запитань учнів, цікавитися інтересами учнів для визначення подальших тем класних годин;

– етична бесіда спрямована на формування в учнів умінь і навичок моральної поведінки, оволодіння загальнолюдськими і національними морально-духовними цінностями.

Правила проведення бесіди:

– тривалість бесіди залежить від віку учнів: 1–4 класи – 25–30 хв., 5–7 класи – 30–40 хв., 8–11 класи – до 45 хв.;

– підготовка до бесіди має тривати 5–6 днів;

– тема бесіди залежить від віку учнів, рівня підготовки колективу, взаємин у колективі;

– етапи бесіди: підготовчий, проведення бесіди, наступна діяльність школярів, оцінювання вчителем рівня сформованості в учнів моральних норм і навичок і т. д.;

– зустрічі з відомими людьми;

– обговорення книг, читацькі конференції;

– масові свята;

– змагання;

– конкурси, олімпіади.

Колективні творчі справи. Методика колективного творчого виховання створена російським педагогом Ігорем Івановим (60-ті роки ХХ ст.). Методика КТВ передбачає спосіб організації життя дитячого колективу, за якою діти й дорослі, будучи захопленими спільною справою, турбуються про поліпшення клімату в колективі, самопочуття, настрою один до одного, розвиваючи власні погляди, почуття дружби, поваги, взаєморозуміння. У методиці КТВ чітко окреслюються три складові: людяність, діяльність, творчість. Основними її перевагами є: соціальна спрямованість діяльності (спрямування на поліпшення роботи школи, допомога літнім людям), турботливі стосунки (в класному колективі), поділ колективу на міні-колективи (творчі групи, бригада, ланки), чергування творчих доручень (періодичні перевибори органів учнівського самоврядування).

Позашкільні навчально-виховні заклади – заклади освіти, які дають змогу дітям виявляти свої творчі здібності, одержувати додаткову освіту, підвищувати можливості в професійному становленні та забезпечують соціальний захист. До них належать палаци і будинки дитячої творчості, дитячо-юнацькі центри міжнародного співробітництва, дитячі театри, центри науково-технічної творчості, школи образотворчих мистецтв, центри і станції юних техніків, дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячі бібліотеки.

Формальна група – група, структура і діяльність якої раціонально організовані та стандартизовані згідно з точно прописаними груповими правилами, цілями і ролевими функціями.

1. Молодіжні організації, зорієнтовані на вирішення політичних проблем (Молоді республіканці України, Об’єднання демократичної української молоді (ОДУМ), Спілки українського студентства (СУС), Молодіжна організація спілки офіцерів України “Сокіл” та ін.).

2. Молодіжні організації, зосереджені на вирішенні соціальних проблем (Спілка молодіжних організацій України (СМОУ), Українська республіканська рада молодих вчених і спеціалістів та ін.).

3. Молодіжні організації, що займаються вивченням історії, фольклору, етнографії народів України (“Товариство Лева”, товариство “Щире братство”, Молодіжне товариство “Кіш” та ін.).

4. Дитячі громадські організації (“Пласт”, Спілка української молоді (СУМ), Спілка піонерських організацій України (СПОУ), Українське дитячо-юнацьке товариство “Січ”).

Українська скаутська організація “Пласт” заснована 1911 р. Петром Франком, Іваном Чмолою та Олександром Тисовським, маючи своїм завданням всебічне патріотичне і національне виховання, розвиток моральних, духовних і фізичних рис юнаків та дівчат.

Офіційне відродження “Пласту” в Україні відбулося 13 квітня 1991 р. на установчому з’їзді.

В основі пластового виховання – заборона політизації дитини. Його метою є сприяння розвитку молодих людей для реалізації їх інтелектуального, громадського і духовного потенціалу, відповідальних громадян, учасників місцевих, національних та міжнародних співтовариств. Скаутський рух заснований на таких принципах:

– обов’язок перед Богом;

– обов’язок перед іншими;

– обов’язок щодо себе.

Хлопці і дівчата виховуються окремо до 17 років. “Пласт” має чітку структуру, атрибутику (гімн, герб, розпізнавальні знаки та форму), присягу.

Спілка української молоді (СУМ) утворена 1925 р. в Києві. Своє головне завдання вбачала у звільненні України, створені української самостійної соборної держави. У 1929–1930 рр. почалося переслідування СУМу. 1989–1991 рр. – відродження діяльності СУМу на території України.

Спілка поділяється на три основні організаційні ланки: молодіжне юнацтво (6-12 років), юнацтво (12–16 років), старше юнацтво (16–18 років), старші члени організації – дружинники (18–35 р.).Сум прагне виховувати молодь в українському патріотичному дусі, чесними і працьовитими людьми, свідомими громадянами, спираючись на традиції та морально-етичні засади християнства, державні цілі й ідеали. Гасло СУМу – “Бог і Україна”.

Спілка піонерських організацій України (СПОУ) утворена наприкінці 1990 р. Її девіз: “За Батьківщину, добро і справедливість!”. Керується у своїй діяльності принципами:

– єдність слова і діла;

– честі й совісті;

– дружби і товариськості;

– турботи й милосердя.

Виховна система організації будується за трьома напрямами: “ Я – Батьківщина”, родина – сімейне виховання, повага до своєї родини, “Я” – самовдосконалення, виховання себе як особистості. Спілка поділяється на три вікові групи: 7–9 років (діти, які вважаються помічниками); 10–12 років (умільці); 13–14 років (майстри). Символ – веселка, знак – галстук, на якому відтворено сім кольорів.

Українське дитячо-юнацьке товариство “Січ” започатковане в лютому 1993 р. Гасло: “Сила, істина, честь!” Мета його полягає у відродженні національної свідомості, утвердженні “державницької ідеї”, формуванні нового типу українського характеру, основними рисами якого були б фізична досконалість, витривалість, свідомий патріотизм, вихованість, культурність, освіченість, висока моральність. Має осередки в багатьох областях України. Головні напрями роботи – вивчення історії козацтва, військо-патріотичне виховання на засадах козацької педагогіки, фізичне загартування, створення недільних козацьких шкіл та інших гуртків, організація оздоровчих таборів.

Українське дитячо-юнацьке товариство “Сокіл” виникло в 1894 р. у Львові. Основна мета – виховання в походах по рідному краю та в табірних умовах духовно і фізично розвиненої особистості з високою національною свідомістю і гідністю. У даний час організація відроджується.

Установи освіти намагаються розширити свою співпрацю з дитячими та молодіжними організаціями у справі виховання учнівської молоді. Ця робота охоплює спільні семінари працівників освіти і дитячих та молодіжних організацій, співучасть в організації спортивного, оздоровчого таборів, надання психолого-педагогічної допомоги керівництву дитячих та молодіжних організацій.

Неформальні групи – самодіяльне об’єднання громадян, статус, структура, функції якого юридично не оформлені.

Неформальний молодіжний рух: хіппі, хакери, релігійні субкультури, кришнаїти.

Контрольні запитання, завдання

1. Назвати форми позакласної роботи.

2. Проаналізуйте методику колективного творчого виховання.

3. Проаналізуйте діяльність дитячих громадських організацій (“Пласт”, “Січ”, “Сокіл”).

4. Що таке позакласна виховна робота?

5. Що таке позашкільні навчально-виховні заклади освіти?

6. Що таке формальні й неформальні групи?