Педагогічна техніка - складова частина майстерності екскурсовода.

Методичні матеріали

для забезпечення самостійної роботи студентів

З дисципліни

«Організація екскурсійного обслуговування »

Для студентів ІІІ курсу

Спеціальність 5.14010301 “Туристичне обслуговування

Самостійна робота №1

Тема : Зв'язок екскурсознавства з іншими науками

Педагогічна техніка - складова частина майстерності екскурсовода.

Фахівцеві в області екскурсійної справи необхідні знання по історії, географії, різним видам мистецтв, економіці, правознавству й ін. Важливе місце в діяльності екскурсовода займає педагогіка - наука про закономірності виховання, утворення й навчання підростаючого покоління й дорослих. Будь-яка екскурсія дає людині нові знання про природу, суспільство, історичні події. Матеріал екскурсії виховує, морально й зстетически впливаючи на свідомість.

Екскурсійний процес побудований на таких дидактичних принципах, як науковість, доступність, системність, переконливість, які визначають зміст, організацію й методику навчання екскурсантів.

До екскурсовода повною мірою може бути віднесене завдання створити атмосферу загального переживання, однодумності, а це значить - сформувати групу людей, об'єднаних спільним інтересом і спілкуванням. Екскурсоводам треба більше уваги приділяти виховному аспекту екскурсії, сполучаючи його з освітнім. Екскурсійний матеріал повинен бути підібраний і використаний таким чином, щоб він розвивав пізнавальні здатності учасників екскурсії.

Ефективність екскурсії як педагогічного процесу залежить від рівня активності обох сторін - екскурсовода й екскурсантів. Важливою частиною є осмислення екскурсійної інформації, у ході якого у свідомості екскурсантів відбуваються різні розумові операції: порівняння, виділення головного, узагальнення, висновки. Ще одне завдання екскурсії як педагогічного процесу - озброїти екскурсантів практичними навичками для самостійного спостереження об'єктів. Екскурсія своєю наочністю, методичними прийомами показу, формами розповіді сприяє активізації екскурсантів. Важливе місце протягом усього маршруту займає організаторська робота екскурсовода, що при цьому виконує обов'язку педагога. У його педагогічній діяльності розрізняють такі етапи, як підготовка екскурсовода й групи до екскурсії; проведення самої екскурсії; послезкскурсионная робота, що закріплює матеріал.

Екскурсовод вирішує наступні педагогічні завдання: дидактичну - озброєння екскурсантів знаннями й виховну - формування світогляду, норм поводження й мовного етикету.

Складовою частиною майстерності екскурсовода є володіння педагогічною технікою, тобто комплексом знань, умінь і навичок, необхідних педагогові для того,' щоб ефективно застосувати на практиці методи педагогічного впливу, що обираються їм. Педагогічна техніка - це вміння вибирати правильний тон і стиль у спілкуванні з людьми, управляти їхньою увагою, по зовнішніх ознаках визначати щиросердечний стан людини, а також володіння культурою мови, технікою міміки й жесту. Педагогічні принципи навчання й виховання являють собою фундамент екскурсії. Наявність основних елементів педагогіки в ході проведення екскурсії дозволяє визначити її як педагогічний процес. Професійна майстерність екскурсовода може бути визнано одним з видів педагогічної майстерності,важливою частиною якого є педагогічна техніка.

Проведення й підготовка екскурсії вимагають знання основ психологи - науки, що вивчає прояв різних психічних станів. Основою для таких проявів служать конкретні умови, у яких перебувають екскурсовод і екскурсанти.

Методистам і екскурсоводам у ході підготовки й проведення екскурсії необхідно

враховувати такі риси її учасників, як здатності, характер, темперамент, природні

якості (пам'ять, спостережливість, уява й кмітливість).

Проводячи екскурсію, екскурсовод орієнтується на конкретну групу, виходячи з того, що рівень активності залежить від психічного стану кожного екскурсанта.

Екскурсія як процес пізнання включає почуттєве пізнання (відчуття, сприйняття,

подання) і логічне (мислення). Відчуття - це почуттєвий образ, відбиття людським

мозком окремих властивостей предметів і явищ. Воно є основою для таких

процесів, як сприйняття й подання. Сприйняття в екскурсії - результат впливу

об'єкта й усної інформації на органи почуттів. Найбільш значимо в пізнанні зорове

сприйняття.

Для успішного проведення екскурсій обов'язкові зосередженість уваги і єдність

переживання, що сприяють поглибленому сприйняттю матеріалу, що розбирається.

Одне із завдань екскурсовода - дати екскурсантам установки на сприйняття

об'єктів, спостереження їхніх певних деталей і особливостей.

Установки спрямовані на запам'ятовування подій, фактів, а також на активізацію мислення екскурсантів. Вплітаючись у зміст розповіді або організаційні вказівки, вони забезпечують стійкий цілеспрямований характер діяльності екскурсанта стосовно екскурсійного об'єкта.

При підготовці й проведенні екскурсії необхідно враховувати: досвід людини, активний характер сприйняття, що залежить від психічних особливостей екскурсанта, його настрій, свідомість сприйняття, його вибірковість, залежність від досвіду, предметність і цілісність. Тому до різних груп екскурсантів потрібно підходити диференційовано.

У сприйнятті екскурсійного матеріалу можна виділити сполучення трьох видів

процесів: пізнавального, емоційного й вольового. Вони нерозривно зв'язані, їхня

ефективність визначається зовнішніми впливами, яким піддається особистість, і її

психічним станом.

Екскурсійна методика використовує різні способи активізації пізнавального матеріалу. Початком сприйняття є процес дізнавання об'єкта, основою для якого служить уявне порівняння сприйманого в цей момент зі слідами інформації, що залишилися в пам'яті. Якість сприйняття матеріалу в значній мірі залежить від психологічного клімату в групі. Характерними ознаками сприятливого клімату є оптимізм, життєрадісність, захопленість екскурсантів. Більша роль у його створенні належить екскурсоводові.