Кодування – це представлення символів одного алфавіту символами іншого.

ПОНЯТТЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ.КЛАСИФІКАЦІЯ МЕРЕЖ. ЛОКАЛЬНІ ОБЧИСЛЮВАЛЬНІ МЕРЕЖІ

Комп'ютерна мережа (інформаційно – обчислювальна мережа (ІОМ)) –два або більше комп'ютерів, з'єднаних за допомогою каналів передачі даних (ліній провідний або радіозв'язку, ліній оптичного зв'язку) з метою об'єднання ресурсів та обміну інформацією.

Під ресурсами розуміються апаратні засоби та програмні засоби.
З'єднання комп'ютерів в мережу забезпечує наступні основні можливості:

1. Об'єднання ресурсів – можливість резервувати обчислювальні потужності і засоби передачі даних на випадок виходу з ладу окремих з них з метою швидкого відновлення нормальної роботи мережі;

2. Розподіл ресурсів – можливість стабілізувати та підвищити рівень завантаження комп'ютерів та дорогого периферійного обладнання, управляти периферійними пристроями;

3. Поділ даних – можливість створювати розподілені бази даних, що розміщуються в пам'яті окремих комп'ютерів, і управляти ними з периферійних робочих місць;

4. Розподіл програмних засобів – можливість спільного використання програмних засобів;

5. Поділ обчислювальних ресурсів – можливість організувати паралельну обробку даних, використовуючи для обробки даних інші системи, що входять в мережу;

6. Режим для багатьох користувачів.

Обчислювальні мережі класифікують за різними ознаками:
а) по території

- Локальні обчислювальні мережі (ЛОМ) охоплюють невеликі території діаметром до 5-10 кмвсередині окремих контор (офісів), бірж, банків, установ, ВНЗ, науково-дослідних організацій і т.п. За допомогою загального каналу зв'язку ЛОМ може об'єднувати від десятків до сотень абонентських вузлів, включають персональні комп'ютери, зовнішні запам'ятовуючі пристрої, дисплеї та ін

- Регіональні та глобальні ІОМ утворюються шляхом об'єднання локальних ІОМ на окремих територіях або по всій планеті. Найбільшою глобальної комп'ютерної мережі є мережа INTERNET.

б) за способом управління

- Мережі з централізованим управлінням, в яких виділяється одна або кілька машин, які керують процесом обміну даних по мережі. Ці машини називаються серверами. Інші комп'ютери називаються робочими станціями. Робочі станції мають доступ до дисків сервера і спільно використовуваних принтерів, однак з робочої станції не можна працювати з дисками інших робочих станцій і для обміну даними користувачі змушені використовувати диски сервера.

- Децентралізовані (однорангові) мережі не містять у своєму складі виділених серверів. Функції управління мережею передаються по черзі від однієї робочої станції до іншої. Як правило, робочі станції мають доступ до дисків і принтерів інших робочих станцій.

в) за характером виконуваних функцій:

- Обчислювальні;

- Інформаційні.

г) за складом обчислювальних засобів:

- Однорідні – об'єднують однорідні обчислювальні засоби;

- Неоднорідні – об'єднують різні обчислювальні засоби.

д) за типом організації передачі даних:

- Комутація каналів;

- Комутація повідомлень;

- Комутація пакетів.

Тема 2

Кодування даних.

Комп’ютери та інші цифрові пристрої розроблені для роботи з інформацією саме в двійковому представленні, так як створити електронний пристрій, який виробляє тільки два рівні напруги відносно просто (стан «ввімкнено» та «вимкнено», що відповідно означає 1 та 0). Отже, для того щоб інформацію можна було б обробити комп’ютером, вона має бути закодована.

Кодування – це представлення символів одного алфавіту символами іншого.

Для автоматизації роботи з даними, що відносяться до різних типів, важливо уніфікувати їх форму представлення. Для цього, як правило, використовується прийом кодування, тобто представлення даних одного типу через дані іншого типу. Звичайні людські мови можна розглядати як системи кодування ідей та понять для вираження думок за допомогою мовлення. Іншим прикладом загальновживаних систем кодування може бути азбука, як система кодування компонентів мови за допомогою графічних символів. Універсальні засоби кодування успішно втілюються в різноманітних галузях техніки, науки та культури — математичні вирази, телеграфна азбука, морська азбука, азбука для сліпих тощо. Своя система кодування існує й в інформатиці, і називається вона двійковим кодом. Грунтується вона на представленні даних послідовністю тільки двох знаків: 0 та 1. При цьому вважають 1 – це наявність сигналу, 0 – відсутність сигналу. Ці знаки називають двійковими цифрами або бітами (від скорочення англійських слів binary digit). Слід зауважити, що вся інформація, що зберігається та обробляється засобами обчислювальної техніки, незалежно від її типу (числа, текст, графіка, звук, відео), представлена у двійковому коді.

Кодування текстових даних

При кодуванні текстових даних кожному символу алфавіту ставиться у відповідність визначений двоїчний код. Восьми двоїчних розрядів досить для кодування 256 різних символів. Цього вистачить, щоб виразити різними комбінаціями восьми бітів усі символи англійського і російського алфавітів, як рядкові, так і прописні, а також розділові знаки, символи основних арифметичних дій і деякі загальноприйняті спеціальні символи, наприклад символ @ .

Технічно це виглядає дуже просто, однак завжди існували досить вагомі організаційні складності. В перші роки розвитку обчислювальної техніки вони були зв’язані з відсутністю необхідних стандартів, а в даний час викликані, навпаки, достатком одночасно діючих і суперечливих стандартів. Для того, щоб увесь світ однаково кодував текстові дані, потрібні єдині таблиці кодування, а це поки неможливо через протиріччя між символами національних алфавітів, а також протиріч корпоративного характеру.

Для англійської мови, що захватила де-факто нішу міжнародного засобу спілкування, протиріччя вже зняті. Інститут стандартизації США ввів у дію систему кодування ASCII (American Standard Code for Information Interchange – стандартний код інформаційного обміну США). У системі ASCII закріплені дві таблиці кодування: базова і розширена. Базова таблиця закріплює значення кодів від 0 до 127, а розширена відноситься до символів з номерами від 128 до 255.

Перші 32 коди базової таблиці, починаючи з нульового, віддані виробникам апаратних засобів. У цій області розміщаються так називані керуючі коди, яким не відповідають ніякі символи мов, і відповідно ці коди не виводяться ні на екран, ні на пристрої печатки, але ними можна керувати процесом виводу інших даних. Починаючи з коду 32 по код 127 розміщені коди символів англійського алфавіту, цифр, розділових знаків, арифметичних дій і деяких допоміжних символів. Базова таблиця кодування ASCII приведена в таблиці 1.1

Таблиця 1.1. Базова таблиця кодування ASCII

	пробіл !				@ A		P Q		` a		p q
	» # $ % & ‘ ( ) * + , — . /		: ; < = > ?		B C D E F G H I J K L M N O		R S T U V W X Y Z [ \ ] ˆ _		b c d e f g h I j k l m n o		r s t u v w x y z { \| } ~

Аналогічні системи кодування текстових даних були розроблені й в інших країнах. Так, наприклад, у СРСР у цій області діяла система кодування КОИ-7 (код обміну інформацією, семизначний). Однак підтримка виробників устаткування і програм вивела американський код ASCII на рівень міжнародного стандарту й інші системи кодування, у тому числі і КОИ-7, широкого поширення не одержали.

Компанія Microsoft увела своє кодування для символів російського й українського алфавітів, що відоме як кодування Windows – 1251 (табл. 1.2.)

Таблиця 1.2. Кодування Windows 1251

Ђ Ѓ , ѓ „ … † ‡ ′ ‰ Љ ‹ Њ Ќ Ћ Џ

ђ ‘ ’ “ ” • – — ′ ™ љ › њ ќ ћ џ

Ў ў Ј ☼ Ґ | § Ё © є « ® Ї

· ± І і ґ μ ¶ · ё № є » ј Ѕ ѕ ї

А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П

Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я

а б в г д е ж з и й к л м н о п

р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я

Тема 3

1. Периферійні пристрої

Периферійні, або ж зовнішні пристрої - це будь допоміжні пристрої, які можна підключити до персонального комп'ютера. Служать вони для введення і виведення інформації, деякі - і обробки, що значно розширює можливості ПК і робить його, можна сказати, незамінним помічником. До периферійних пристроїв відносяться: принтери, сканери, плотери, мікрофони, навушники, колонки, миші, джойстики, дисководи та ін.

Я представлю лише кілька нестандартних периферійних пристроїв, так як охопити і представити їх все - практично неможливо. Адже чи не кожен день людство їх удосконалить і придумує все нові і новие.POP

Почнемо з компактного принтера Stick POP, придуманого четвіркою китайських дизайнерів. Його розміри становлять усього 23 x 6 см. Підключити його можна через порт USB до ПК, ноутбука, нетбуку і навіть планшету

Миша для 3D-дизайнерів

Даний маніпулятор дозволяє спростити роботу 3D-дизайнерів, так як управляти стандартної мишкою, тачпадом і джойстиком в цій ситуації важко. Компанія Axsotic створила пристрій під назвою 3D-Spheric-Mouse, яке дозволяє рухати екранну фігуру вниз, вгору, вліво, вправо, вперед, назад, а так само повертати її відповідними рухами кульки

Графічний планшет

Нещодавно компанія Genius представила новий графічний планшет MousPen i608x, який, судячи за словами самої компанії-виробника, здатний практично на все: малювати, заштриховувати, робити начерки, писати від руки і навіть ставити підписи. На сенсорному екрані планшета встановлені 29 кнопок для зручності управління, а так само до нього додається перо, яке, по суті, нагадує звичайну кулькову ручку, що значно спрощує роботу. Ще це диво техніки малює лінії різної товщини, завдяки багатоступеневою чутливості сенсорного екрану.

Проекційна інфрачервона клавіатура

Така клавіатура підключається до сумісного пристрою через Bluetooth 3.0. Після підключення пристрій проектує клавіатуру на будь-яку площину. Інфрачервоний сенсор реєструє натискання (блокування) клавіші і переводить в цифровий сигнал. Дальність роботи такої клавіатури - до 9 метрів, розміри її такі: 70х97х49 мм.

3D-Принтер

Для прикладу візьмемо Airwolf 3D HD 2x. Цей принтер може відтворювати відбитки з 20-ти різних матеріалів і має 2 друкуючі головки, які витримують до 315 o С. Розмір друку складає 28х20х30 см, точність - 0,02 мм, швидкість - 150 мм/сек. Що цікаво: принтер не обов'язково підключати до ПК, так як модель друку можна завантажувати в сам апарат. Найголовніше - це враховувати сумісність матеріалів, з яких Ви плануєте проводити друк

Висновок

Нестандартні периферійні пристрої - вельми захоплююча тема, і міркувати про неї можна довго. У цьому рефераті представлені всього кілька видів таких пристроїв - і це лише мала дещиця з безлічі існуючих. Займаючись роботою над даним рефератом, я дізналася багато нового і цікавого.

Тема 4

У наш час інформаційні технології все міцніше входять в повсякденне життя, і комп'ютер став вже звичною її частиною. Для більшості людей, що мали досвід спілкування з комп'ютером, слова В«іконкаВ», В«вікноВ», В«робочий стілВ», В«меню ПускВ» стали звичними і зрозумілим, а логотип чотирьохкольорового развевающегося прапорця НЕ викликає подиву. Я хочу сказати, що багато користувачів персональних комп'ютерів настільки звикли до Windows, що часом навіть не знають про існування інших, альтернативних, операційних систем і вже тим більше не задають собі питання: В«А що таке операційна система і як вона працює? В»Але ж знання всього цього буде не тільки корисно в сучасному суспільстві, але й може допомогти у виборі найбільш зручною і продуктивної В«оболонкиВ» для вашого комп'ютера. Саме тому я вирішив зробити короткий огляд операційних систем, які використовуються сьогодні замість звичної всім нам Windows.

У своїй роботі я користувався в основному трьома літературними джерелами. У підручнику Е. Таненбаума В«Сучасні операційні системиВ» я брав відомості в основному з історії розвитку операційних систем. Книгою В«Операційні системи, середовища та оболонки В», автори якої Партика Т.Л. і Попов І.І, я користувався для визначення поняття операційної системи та характеристики ОС UNIX. І нарешті, книга В.Г. Оліфер, Н.А. Оліфер. В«Мережеві операційні системиВ» допомогла мені при характеристиці основних функцій операційної системи та її структури. Також були використані різні Інтернет ресурси, наприклад вільна інтернет енциклопедія Wikipedia. p> Мій реферат складається з двох основних розділів: операційні системи, де я постарався пояснити що ж із себе представляє операційна система, як вона працює і для чого потрібна, і альтернативи Windows, де я розглядаю безпосередньо операційні системи, які використовуються замість Windows. Потрібно відзначити, що, щоб не завантажувати текст повторами і для простоти викладу, в моєму рефераті я використовував слова В«ЕОМВ», В«машинаВ», В«комп'ютерВ» як синоніми для позначення комп'ютера в нашому сьогоднішньому розумінні. Виноски на джерела я вважав доречним робити тільки у випадку точного копіювання або взяття спеціальних відомостей, наприклад визначень або класифікацій. У всіх інших випадках я лише спирався на інформацію з літературних або інтернет джерел, переказуючи її своїми словами і роблячи певні висновки.

У моємурефераті не ставиться мета з'ясувати, яка з операційних систем краще. Мета моєї роботи не порівняння, а огляд операційних систем. Саме цим я керувався при написанні реферату. При характеристиці кожної операційної системи я постарався звернути увагу на головні її переваги і недоліки, сфери її використання в наші дні і зробити висновок про конкурентоспроможність з Windows.

1.Операціонная система
1.1 Що таке операційна система?

Перш все, варто розібратися, що ж із себе представляє операційна система (ОС). p> Операційна система - це набір програм, що забезпечує організацію обчислювального процесу на ЕОМ. [1] Говорячи простою мовою, це програма, призначена для того, щоб приховати від користувача всі складнощі В«спілкуванняВ» з комп'ютером. А складнощів виникає набагато більше, ніж здається з першого погляду. Без допомоги ОС навіть така проста операція як запис файлу на жорсткий диск, яку ми звикли здійснювати натисканням кількох клавіш на клавіатурі, для непосвяченого людини видається неможливою. Потрібно записати в регістри жорсткого диска адресу місця, на який ми хочемо зберегти наш файл, адреса в основній пам'яті, число байтів для збереження, напрям дії, в даному випадку запис. І це тільки, щоб записати один файл!

Я думаю, стає зрозумілою вся важливість винаходу навіть найперших ОС, адже вони дозволили позбавити людину від спілкування з апаратурою безпосередньо, надавши програмісту більш зручну систему команд.

ОС служить сполучною ланкою між людиною і комп'ютером, надаючи користувачеві простий, орієнтований на роботу з файлами інтерфейс. Дія запису файлу на диск тоді представляється більш простим, ніж коли потрібно піклуватися про переміщення головок жорсткого диска, чекати поки вони встановляться на потрібне місце і т.д

Тема 5

працюючи із системою, можна створювати, реєструвати і друкувати практично будь-які первинні документи. Шаблони для друку більшості стандартних платіжних, внутрішніх і товарних документів входять у комплект поставки програми, але користувач може створити новий чи виправити старий шаблон.

Для роботи з документами в „Парус-Підприємство" призначені спеціальні розділи системи - реєстри документів, які відкриваються шляхом вибору відповідного пункту головного меню "Документи". У модулі „Бухгалтерія" містяться наступні реєстри документів:„Банківські документи" - забезпечує роботу з банківськими документами.Касові документи" - призначений для роботи з касовими документами.

Внутрішні документи" - забезпечує роботу з документами, що підтверджують рух ТМЦ між матеріально-відповідальними особами.

„Авансові звіти" - призначений для роботи зі звітами підзвітних осіб про використання коштів.

„Товарні документи" - забезпечує опрацювання товарних документів, що реєструвались в модулі „Реалізація і склад".

„Документи комплектування" - дозволяє відкрити наступні реєстри:

„„Акти комплектації" - призначений для опрацювання актів комплектації, що реєструвались в модулі „Реалізація і склад".

„Акти розукомплектації" - дозволяє опрацьовувати акти розукомплектування, що реєструвались в модулі „Реалізація і склад".

„Вхідні податкові накладні" - призначений для роботи з податковими накладними, отриманими від зовнішніх контрагентів.

У модулі „Реалізація і склад" містяться наступні реєстри документів:

„Вхідні рахунки на сплату" - забезпечує роботу з рахунками на оплату, отриманими від зовнішніх контрагентів.

„Прихід товару" - призначений для роботи з прибутковими документами, що відображають оприбуткування ТМЦ.

„Замовлення клієнтів" - дозволяє працювати з періодичними чи разовими замовленнями клієнтів.

„Вихідні рахунки на сплату" - забезпечує роботу з рахунками на оплату, виписаними власною фірмою для зовнішніх контрагентів.

„Документи на відпуск" - призначений для роботи з документами, що відображають відвантаження ТМЦ.

„Повернення постачальникам" - дозволяє працювати з документами, що відображають повернення ТМЦ постачальникам.

„Повернення від покупців" - призначений для роботи з документами, що відображають повернення ТМЦ від покупців.

„Внутрішнє переміщення" - забезпечує роботу з документами, що відображають переміщення ТМЦ з одного місця збереження в інше або від однієї матеріально-відповідальної особи до іншої.

„Акти списання/оприбуткування" - дозволяє працювати з актами оприбуткування ТМЦ та актами списання ТМЦ.

„Інвентаризаційні відомості" - призначений для роботи з інвентаризаційними відомостями, що відображають результати інвентаризації ТМЦ.

„Акти комплектації" - забезпечує роботу з актами комплектації, що відображають збирання комплектів, склад яких визначається нормативною картою, зареєстрованою в довіднику „Комплекти".

„Акти комплектації" - дозволяє працювати з актами розукомплектування, що відображають розбирання раніше зібраних комплектів у відповідності з нормативною картою та отриманих від зовнішніх контрагентів.

„Касові документи" - призначений для роботи з касовими документами.

„Вихідні податкові накладні" - забезпечує роботу з податковими наклад-

ними, виписаними власною фірмою зовнішнім контрагентам. У будь-якому реєстрі документів, можна виконувати наступні типові дії:

Реєструвати нові документи.

Виправляти та видаляти зареєстровані документи.

Здійснювати відбір документів за встановленими умовами.Відпрацьовувати документи та відміняти їх відпрацювання.Друкувати документи.Реєструвати документи передбачено наступними типовими шляхами:Вручну, коли всі реквізити документу вказуються користувачем.

Тема 6

Поняття про комп’ютерну презентацію Презентація (англ. presentation – представлення) – це набір кольорових карток-слайдів спеціального формату до певної теми. На кожному слайді можна розмістити довільну текстову і графічну інформацію.

Термін «презентація» (або «слайд-фільм») пов’язаний перш за все з інформаційними та рекламними функціями карток-слайдів, які розраховані на певну категорію глядачів: покупців, замовників, акціонерів, журналістів, читачів тощо. Теми презентації не обмежуються пропозицією товарів і послуг, інформацією про стан справ тощо. В школах та вузах за допомогою презентацій можна створювати і демонструвати навчальні і довідникові слайд-фільми, розповідати про роботу гуртків, клубів, наукових товариств, демонструвати колекції та спортивні досягнення, висловити свою думку щодо вивченої теми.

Дослідження свідчать, що ефективність слухового сприйняття інформації становить 15%, зорового – 25%, а їх одночасне залучення підвищує ефективність сприйняття до 65%.

У пакет Microsoft Office для Windows входить додаток Power Point, який призначений для створення і редагування довільної презентації, що надають можливість поєднувати подання як аудіо- так і візуальної інформації.

Створені презентації можуть містити текст, фотознімки, діаграми, малюнки, комп’ютерну анімацію процесів та явищ, звуковий супровід, автофігури, діаграми тощо. У процесі створення презентації потрібно проявити себе як сценарист, режисер, художник і вимогливий глядач.

Power Point ставить підвищені вимоги до творчих здібностей автора, його художнього смаку.

Об’єктом обробки Power Point є файл презентації, який має довільне ім’я та розширення .ppt. В цей файл входять структурні елементи презентації – слайди разом з додатковою інформацією (нотатки і т.п.)

Слайд – це фрагмент презентації, в межах якого виконується робота над її об’єктами.

Основні можливості програми:

· створення послідовності слайдів;

· форматування тексту;

· вставляння гіперпосилань;

· вставляння керуючих кнопок;

· сортування слайдів;

· створення ефектів анімації та 3D-переходів слайдів;

· демонстрація презентації

Порядок розробки презентацій Створення будь-якої презентації звичайно включає три основні етапи:

· Проектування презентації.

· Створення запланованих слайдів.