Місця для дітей-інвалідів в читальних залах бібліотек

Розмір робочого місця інваліда (без урахування поверхні столу) — 1,5–0,9 м.; одномісний стіл мав регульований нахил та матову зовнішню поверхню, обладнаний книготримачем і настільною лампою з жорстким закріпленням на столі. Габарити столу 900-600-730 мм, стелажа з похилими полицями — 1080-208-1200 мм. Максимальна висота не повинна бути вищою, ніж це потрібно для інваліда у колясці — 1,6 м. У зоні обслуговування незрячих і слабозорих читацькі місця і спеціальні стелажі з літературою брайлівським шрифтом рекомендується обладнати додатковим освітленням. Під час розміщення читацьких місць і фондів відкритого доступу для читачів, у яких слабкий зір, необхідно передбачати високий рівень природної освітленості цієї читацької зони (КПО — 25 %), а рівень освітлення читацького столу — не менше 1000лк.

Ергодизайн обладнання

Дизайн у бібліотечній справі найчастіше розглядають як архітектуру та проектування бібліотечних споруд, концепцію гнучкого планування приміщень і їхнього зонування, а також інтер’єр, декоративне оздоблення, меблі й обладнання. Важливими показниками є і норми освітлення та шуму в приміщенні бібліотеки. Застосування елементів естетики в оформленні бібліотечного інтер’єру — один із засобів забезпечити комфортність перебування користувача в бібліотеці.

Сучасні архітектори в співпраці з бібліотекознавцями розробляють нормативно-технічну документацію для будівництва сучасних бібліотек інформаційного суспільства. Інтер’єр відіграє значну роль у діяльності бібліотеки: зимові сади, місця відпочинку з ландшафтними видами через скляні вітрини; влітку — можливість вийти з бібліотеки на свіже повітря; значне використання для зонування середовища скляних стін — усе це наповнює інтер’єри легкістю та повітрям, надає змоги досягти зорового розвантаження. Своєрідність дизайну спеціального обладнання, меблі, оригінальні кольорові рішення, знахідки в організації освітлення створюють індивідуальний образ, характер-ний для кожного бібліотечного приміщення. Еволюція форм і функцій бібліотечних будівель підтверджує наміри зарубіжних країн вкладати кошти в естетичне та функціональне оновлення бібліотечно-інформаційного середовища. Проте поняття «інтер’єр» нині набуває дещо нового змісту, що потребує переосмислення середовища, яке об’єднує різні за функціями приміщення бібліотеки.

Життєдіяльність людини в штучному середовищі пов’язана зі світлом, кольором, теплом, повітрям, звуком та іншими факто-рами, що мають свої фізичні властивості і впливають на організацію інтер’єру. Тепло і свіже повітря створюють відчуття комфортності. Вплив кольору на людський організм, зокрема на очі і мозок людини, позначається на настрої і працездатності. Учені визначили, що зелені кольори активізують серцеву діяльність, сині — діяльність мозку, червоні — ускладнюють дихання, сірі — викликають нудьгу й апатію, помаранчеві — почуття радощів, веселощів, коричневі — заспокоюють, але притупляють емоції. Доповнюють композиційні рішення в приміщеннях бібліотеки кімнатні рослини. Основний принцип створення квіткової композиції — дотримувати масштабності: співвідношення розмірів квіткової композиції (вази з квітами, стеблами, квіткарки з декоративними рослинами тощо) і розмір приміщення. Розміщуючи рослини в приміщеннях бібліотеки, особливо у відділах обслуговування, необхідно зважати на спрямованість ліній: вертикаль або горизонталь. Кучеряві рослини, прямують угору, що створює відчуття вищих стель. Як опору для них використовують сухе гіллясте дерево, решітку з планок, декоративні шнури тощо. У читальному залі такі рослини загороджуватимуть світло, візуально зменшуватимуть приміщення. Якщо співробітники все ж вирішили обрати такий варіант оформлення залу, то краще скористатися стіною навпроти вікна або роз-містити рослини над дверима. Не слід розташовувати в’юнкі рослини по всьому периметру приміщення. Якщо до того ж вікна виходять на північ, то існуватиме постійне відчуття вологості, що особливо посилюватиметься в негоду. Професійний фітодизайн неможливий без гармонійного поєднання композицій і обстановки бібліотеки, її інтер’єру. Оптимальним є поєднання природних кольорів: жовтого із синім, рожевого із зеленим, жовтого із зеленим. В інших випадках букет може бути занадто строкатим. Таким чином, аналіз архітектури і дизайну бібліотек та організації комфортності середовища для користувачів бібліотек засвідчив, що фахівці впродовж усієї історії розвитку бібліотек досліджують ці питання. Це і раціональність споруд, і планування внутрішніх приміщень, і організація бібліотечно-інформаційного середовища для людей з обмеженими фізичними можливостями.

ВИСНОВКИ

Бібліотеки належать до найдавніших закладів науки і культури. Саме вони виконують функцію збереження культурного спадку й беруть участь в його освоєнні й розповсюдженні. Кожна епоха і кожна країна будували й будують бібліотечні споруди, що відповідають їх інтересам, умовам і вимогам. Тому цей процес супроводжується постійними змінами в поглядах на їх планування і використання .

Планування будівель спеціалізованих бібліотечних споруд розпочали ще в давні часи. Різні країни споруджували бібліотеки, відповідно до суспільних вимог, функціональних завдань, національних традицій. Природний процес розвитку суспільства, впродовж історії людства, супроводжувався постійними змінами в ставленні до архітектурного ансамблю, планування, оздоблення, соціальної ролі бібліотек. В ідеї будівництва закладено смисл використання багатьма поколіннями. Тенденції, окреслені в розвиткові функціональної архітектури бібліотечних споруд, дозволяють уникати застарілої організації середовища та привнести принцип композиційного вільного планування: приміщення плавно переходить з одного в інше та сприяє якнайповнішому використанню всього середовища бібліотеки. Актуальність теми підтверджується тим, що одним із невирішених нагальних питань вітчизняної архітектурної практики є організація інформаційного простору для людей з обмеженими фізичними можливостями. Це — і використання відповідного обладнання, і створення якісно нових об’єктів, які допомагають подоланню бар’єрів для означених користувачів.

Інфраструктура бібліотек складається із сукупності споруд, систем і служб, котрі забезпечують її функціонування. Бібліотечні будівлі стають функціональнішими й орієнтованішими на потреби людини, що з часом змінюються. Ці зміни коригують уявлення про середовище професійної та виробничої діяльності як сукупність умов діяльності бібліотеки.

Одним з найважливіших приміщень в бібліотеці є читальна зала. Це приміщення, що використовується відвідувачами як місце роботи. Читальні зали мають особливе значення у бібліотеках без абонементу, а також архівних установах, оскільки є єдиним місцем, де користувачі можуть ознайомитися з замовленими матеріалами. Але й в бібліотеках, що надають можливість брати книжки додому через абонемент, з багатьма особливо цінними чи крихкими матеріалами можна працювати виключно в читальному залі (наприклад: стародруки, фахові журнали, газети, енциклопедії, великі словники).

Водночас не всі бібліотеки мають читальні зали. Деякі (зокрема університетські бібліотеки) з відкритим доступом до фондів розташовують робочі столи чи стільці серед книжкових полиць. Бібліотеки можуть також пропонувати читачам індивідуальні бокси чи кабіни для роботи, які зазвичай слід замовити заздалегідь. У читальному залі користувачі мають можливість навести у працівників читального залу бібліотеки довідки про літературу.

Читальні зали зазвичай пропонують читачам можливість роботи за письмовим столом. У більшості випадків до столу підведений струм для настільної лампи та розетка для використання власного комп'ютера.

Спеціалізовані читальні зали, наприклад, зали періодики або карт, мають відповідні меблі для зручного користування виданнями великого формату. У читальних залах як правило є можливість перегляду мікрофільмів за допомогою спеціального проектора. Сучасні читальні зали оснащені комп'ютерами для пошуку та замовлення необхідних видань в електронному каталозі. Для користувачів пропонуються також комп'ютеризовані робочі місця з доступом до мережі інтернет. Читальні зали можуть бути оснащені системою VLAN з доступом до платних банків даних, безкоштовно доступних для читачів лише в приміщенні бібліотеки.

Сучасна бібліотечна архітектура як така в Україні практично відсутня. Брак кваліфікованих спеціалістів-архітекторів у бібліотечній галузі призводить до появи неякісних бібліотечних приміщень і споруд, не здатних задовольнити потреб сучасного читача. Під впливом інформаційно-технічного прогресу, а також з появою та застосуванням у будівництві сучасних архітектурних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, світлотехніки бібліотеки України, які й надалі залишаються основними центрами культурно-просвітницької діяльності, сьогодні гостро потребують функціональної реорганізації. Впровадження теми бібліотек в експериментальне, пошукове та навчальне проектування, так само як і вивчення досвіду зарубіжних архітекторів у цій галузі, сприятиме розвитку типологічних уявлень щодо бібліотечних приміщень і будівель, а також нагромадженню знань щодо проектування таких об’єктів.

Забезпечення людям з обмеженими можливостями рівного, вільного і самостійного доступу до інформації слід розглядати як найважливіше соціальне завдання з організації комфортного середовища для людей цієї категорії. Передумовою досягнення цієї мети є принцип рівних можливостей, що означає спрямовування всієї системи бібліотечного обслуговування на людей з особливими потребами.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова

1. Рунге В. Ф., Манусевич Ю. П. Эргономика в дизайне среды: Учеб. пособие / В. Ф. Рунге, Ю. П. Манусевич. – М.: “Архитекткра-С”, 2007. – 328 с.: ил.

2. Технеская эстетика и основы художественного конструирования. – 3-е изд., доработанное и дополненное. – К.: Вища шк., 1989.– 247 с.; 26 табл., 125 ил. – Бібліогр.: 95 назв. 180 – 193 с.

3. Голобородько В. М. Вибрані глави проективної ергономіки. Антропометричний фактор: навчальний посібник. – Харків: ХДАДМ, 2004. – 216 с.

Допоміжна

1. Введение в эргономику /Под ред. В.П. Зинченко. – М.: Сов. радио, 1974.–352с.

2. Зинченко В.П., Мунипов В.М. Основы эргономики /Уч. пособие для ун-тов по спец-ти “Психология”. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979.–344с.

3. Эргономика: Принципы и рекомендации. Методич. руководство. Изд. 2-е.–М: ГКНТ СССР; ВНИИТЭ, 1983.–183с.

4. Шмидт М. Эргономические параметры /Пер. с чеш.–М.: Мир, 1980.–237с.

5. Справочник по прикладной эргономике /Пер. с англ.–М.: Машиностроение, 1980. – 216с.

6. Мунипов В.М., Даниляк В.И., Оше В.К. Стандартизация, качество продукции и эргономика. – М.: Из-во стандартов, 1982.

7. Эргономика: Лабораторные работы /Под ред. Г,В, Дуганова. – Киев: Изд. объединение “Вища школа”. Головное из-во, 1976.–174с.

8. Эргономика в определениях. – М.: ВНИИТЭ, 1980.–135с. Серия “Методические материалы”.

9. Эргономическая оценка уровня качества промышленной продукции и технологических процессов /Методич. рекомендации.– М,: ВНИИТЭ, 1980. – 44с.

10. Психофизиология оператора в системах “человек–машина” /Под ред. К.А. Иванов-Муромского. – Киев; Наукова думка, 1981.

11. Справочник по инженерной психологии /Под ред. Б.Ф. Ломова. – М.: машиностроение, 1982. – 368с.

ДОДАТКИ

(Рис.1)

(Рис. 2)

(Рис. 3)