Геодезія. Тема 4.2Проведення технічного нівелювання.

Побудова профілю

203. Технічне нівелювання по точності:	1. Співпадає з нівелюванням ІVкласу;   2.Поступається нівелюванню ІVкласу;   3. Вище нівелювання ІVкласу;
204. При технічному нівелюванні довжина плечей допускається:	1. До 100 метрів;   2. До 150 метрів;   3. До 200 метрів.
205. При технічному нівелюванні висота візирного променя допускається:	1. Не нижче 0,5 метрів над землею;   2. Не нижче 0,2 метрів над поверхнею Землі;   3. Не нижче 1,0 метра від Землі.
206.При виконанні технічного нівелювання потрібно пам’ятати що, розходження між перевищеннями одержаними по чорній і червоній сторонах рейок не повинні перевищувати:	1. Плюс, мінус 2 міліметри;   2. Плюс, мінус 3 міліметри;   3. Плюс, мінус 25міліметри;
207. СКП при технічному нівелюванні обчислюють за формулою:	1. ± 20 мм · ;   2. ± 50 мм · ;   3. ± 10 мм · ;
208. Різниця плечей на станції при технічному нівелюванні не повинна перевищувати:	1. П’ять метрів;   2. Десять метрів;   3. Один метр.
209. Плечі на станції при технічному нівелюванні вимірюють:	1. Рулетками;   2. Стальними тросами, мірними стрічками.   3.Кроками.
210. Для складання профілю необхідно виконати:	1. Нівелювання ІІІ класу;   2. Нівелювання ІV класу;   3. Технічне нівелювання траси лінійного об’єкту.
211. Для побудови лінійного об’єкту необхідно мати:	1. План місцевості і тільки;   2. Карту місцевості і тільки;   3. План, карту і профіль по лінії майбутнього об’єкту.
212. Підготовчі роботи для технічного нівелювання траси включають в себе:	1. Збір картографічного матеріалу та складання технічного проекту;   2. Тільки збір картографічного матеріалу;   3. Тільки складання технічного проекту.
213. При рекогносцировці траси майбутнього лінійного об’єкту виконують:	1.Детальне обстеження траси майбутнього об’єкту і винос технічного об’єкту в натуру.   2. Закріплення основних точок об’єкту на місцевості;   3. Закріплення всіх пікетних точок на місцевості.
214. Розбиття пікетажу починають:	1. З початку траси;   2. З кінця траси;   3. З точки повороту траси.
215. Пікету, який співпадає з початком траси присвоюють номер:	1. ГК 0;   2. ГК 1;   3. ГК 10.
216. Відстань між сусідніми пікетами вимірюється мірною стрічкою і повинна дорівнювати:	1. 100 метрів;   2. 200 метрів;   3. 20 метрів.
217. Пікетні точки при розбитті пікетажу на місцевості закріплюють:	1. Дерев’яними кілками з окопкою, або сторожками;   2. Лише дерев’яними кілками;   3. Залізобетонними стовпом.
218. При розбитті пікетажу на місцевості закріплюють:	1. Лише пікетні точки;   2. Пікетні точки, плюсові точки, точки поперечних профілів;   3. Лише плюсові точки.
219. Плюсова точка – це точка, яка співпадає:	1. З точками переходу від від’ємних перевищень до позитивних перевищень або навпаки;   2. З точками повороту траси;   3. З точками на поперечнику.
220. Поперечники розбивають в місцях:	1. Характерної зміни рельєфу;при складеному рельєфі поперечні профілі розбивають на всіх пікетних і плюсових точках;   2. Через кожні 50 метрів;   3. На початку і кінці траси.
221. Кути повороту траси вимірюють:	1. Точними теодолітами з помилкою, яка не перевищує однієї секунди;   2. Технічними теодолітами або кіпрегелями;   3. Теодолітами любої групи з точністю не нижче однієї кутової хвилини.
222. Для розбиття кругових кривих використовують елементи кругових кривих, а саме:	1. Криві, тангенси;   2. Доміри, бісектриси;   3.Криві, тангенси, доміри, бісектриси.
223. Повздовжньо – поперечне нівелювання траси виконують методом:	1. Геометричного нівелювання;   2. Тригонометричного нівелювання;   3. Барометричного нівелювання.
224. При визначенні висот плюсових точок і точок поперечників використовують:	1. Тригонометричне нівелювання;   2. Барометричне нівелювання;   3. Метод геометричного нівелювання через горизонт нівеліра.
225. Який з трьох методів нівелювання являється найбільш точним:	1. Геометричного нівелювання;   2. Тригонометричного нівелювання;   3. Барометричного нівелювання.
226. Яке нівелювання в геодезії найбільш поширене?	1. Геометричне;   2. Гідростатичне;   3. Барометричне.
227. Барометричне нівелювання використовують:	1. При зйомці рівнинних районів;   2. При зйомці гірських районів;   3. При Зйомці рівнинних і гірських районів.
228. При технічному нівелюванні траси ведеться слідуюча технічна документація.	1.Тільки польовий журнал нівелювання;   2. Тільки пікетажний журнал;   3. Польовий журнал пікетування і пікетажний журнал.
229. При нівелюванні траси допустима нев’язка ходу обчислюється по формулі:	1. ƒh доп.= ± 20 мм   2. ƒh доп.= ± 50 мм   3. ƒh доп.= ± 10 мм
230. Нев’язка в нівелірному ході траси розподіляються:	1. Порівно на всі станції зі знаком протилежним нев’язці;   2. Пропорційно довжинам ліній;   3. Порівно на всі станції зі знаком таким, який має нев’язка.
231. Горизонт інструмента, це:	1. Відмітка центру знака;   2. Висота візирної осі інструмента;   3. Висота інструмента над центром знаку.
232. При способі нівелювання 2вперед», коли «і» - висота інструмент, «а» - відлік по рейці перевищення між точкою установки інструмента і рейки обчислюються за формулою:	1. h = i + а ;   2. h = і – а;   3. h = а – і.
233. При способі нівелювання «з середини», коли «а» – відлік по задній рейці, «в» – відлік по передній рейці перевищення між точками установки рейок обчислюється за формулою:	1. h = а – в ;   2. h = в - а;   3. h = а + в.
234. Профіль траси будується:	1. На листі ватману;   2. На листі з зошита в клітинку;   3. На міліметровому папері.
235. Спочатку на профіль наносять:	1.Чорну лінію;   2.Червону лінію;   3. Профільну сітку.
236. Графічне оформлення профілю залежить:	1. Від його призначення – він може бути залізно дорожній   2. Від якості міліметрового паперу;   3. Від настрою виконавця профілю.
237. В яких мірах читаються відліки по рейках?	1. В метрах;   2. В сантиметрах;   3. В міліметрах.
238. Що розуміється під словом «станція» при нівелювання.	1. Станція – це установка нівеліра в точці, з якої виконується нівелювання;   2.Станція – це установка однієї з рейок;   3. Станція - це перерив в роботі.
239. Що таке «іксові» точка і коли вона вводиться при нівелюванні?	1. Вона не закріплюється ніяк на місцевості і вводиться в тому випадку, коли перевищення між пікетами більше величини, яку можна визначити по трьохметрових рейках з однієї станції;   2. Тому що вона не визначається взагалі у висотному відношенні;   3. Вона не визначається у плановому відношенні при нівелюванні.
240. Що називається профілем?	1. Профіль – це зменшені зображення вертикального розрізу місцевості на папері;   2. Профіль і карта – це одне і теж;   3. Профіль інакше називають план місцевості.
241. По якій формулі визначають схил місцевості?	1. і = h : S;   2. і = S : h;   3. і = S + h.
242. Як вибирається вертикальний масштаб при побудові профілю?	1. Він повинен бути крупнішим за горизонтальний масштаб в десять разів (майже завжди0;   2. Він може бути рівним з горизонталями масштабів;   3. Він може бути будь – яким.

Геодезія. Тема 5.1. Загальні поняття про тахеометричну зйомку.