Психолого-педагогічна характеристика на клас
Педагог у своїй роботі має справу не лише з окремими учнями, а, головним чином, з класним колективом. Одне з головних завдань учителя – формування згуртованого колективу. У зв'язку з цим педагогу необхідно знати психолого-педагогічні закономірності формування дитячого колективу, вміти аналізувати його структуру, ступінь розвитку та скерованості.
Починати вивчення класного колективу треба із встановлення його складу: кількості дівчаток і хлопців; знайомства з активом класу.
Безпосередньо спостерігаючи клас, а також шляхом проведення консультацій, бесід з учителями, класним керівником, з активом класу, студент-практикант з'ясовує характерні риси цього дитячого колективу. Спостереження слід організувати широко: вони повинні проводитися під час уроків у класі, на перерві, в позакласній роботі, під час екскурсій та походів. Слід глибоко вивчати результати діяльності дітей: їх письмові роботи, зокрема, твори, малюнки, роботи, виконані в шкільних
майстернях та ін.
Результати поточних спостережень найкраще заносити в щоденник у вільній формі. Це опис епізодів із життя класу, вчинків окремих учнів, навіть їх висловлювання. Якщо окремі спостереження суперечать іншим, то цих протиріч не слід згладжувати, а тим більше уникати. Осмислення таких протиріч дає змогу глибше зрозуміти діалектику становлення колективу.
Характеристика має бути написана на основі великого фактичного матеріалу, який слід глибоко проаналізувати з точки зору психології та педагогіки. При дослідженні класного колективу слід використати різноманітні методи педагогічної та соціальної психології:
а) систематичне спостереження за класом на уроці, на перерві, під час позакласної та
позашкільної роботи;
б) вивчення особових справ учнів класу;
в) аналіз документації, протоколів класних зборів;
г) аналіз результатів діяльності учнів, а саме: творів про життя класу, наслідків та характеру
суспільно корисної праці учнів. Зокрема, можна використати твори на такі теми: «Що заважає
дружбі в нашому класі?», «Життя нашого класу», «Що дає мені наш клас?»;
д) бесіди з класними керівниками, вчителями, самими учнями, їх батьками;
є) анкетування;
ж) соціометричне вивчення становища кожного учня в класному колективі.
На основі зібраного матеріалу студент-практикант зобов’язаний показати соціально-психологічні особливості учнівського колективу, розкрити причини, що зумовили їх виникнення, та вказати шляхи, які допоможуть розвинути позитивні та подолати негативні риси в житті цього класу.
Орієнтовна схема складання психолого-педагогічної характеристики класу:
- Загальні відомості про клас.
- Склад учнів за віком, з них скільки хлопчиків і дівчаток.
- Історія класу і його традиції.
- Загальна характеристика успішності і дисципліни.
- Відмітки неповні, неблагонадійні сім’ї.
- Зв’язки класу з іншими групами і колективами.
- Спрямованість класу як колективу.
- Мета, зміст і мотиви основних видів колективної діяльності. Атмосфера в класі.
- Рівень загального розвитку учнів, широта інтересів. Характеристика професійних інтересів, улюблені уроки класу. Позитивні і негативні прояви взаємодії і взаємодопомоги в навчальній роботі. Домінуючі мотиви учіння.
- Інтерес класу до мистецтва, літератури, спорту тощо.
- Організаційна структура класу як колективу.
- Коротка характеристика активу класу. Вимогливість до себе та до інших, авторитетність.
- Взаємовідношення учнів з активом класу.
- Чи є у класі угрупування, які з них більш авторитетні і чому?
- Чи є у класі пасивні учні, їх характеристика? Причини пасивності.
- Інтелектуальна єдність класу.
- Чи знаходять учні спільну мову при розв’язанні загально класних проблем?
- Як сприймаються критичні зауваження з боку учнів класу та інших учнів?
- Спостерігається критичне усвідомлення недоліків і намагання до їх виправлення?
- Загальна інтелектуальна активність класу.
- Емоційна єдність класу.
- Емоційний тон класу: доброзичливість, симпатії, уважність, чуйність один до одного, сумісні переживання успіхів і невдач всього класу.
- Регулювання своїх емоцій.
- Загальна емоційна атмосфера класу.
- Вольова єдність класу.
- Чи здатні учні класу до подолання труднощів і перешкод?
- Колектив класу швидко і усвідомлено виконує загально прийняте рішення.
- Чи можуть учні довго, напружено виконувати поставлену задачу і доводити її до кінця?
- Чи спостерігається в класі постійна готовність до подолань труднощів.
- Керівництво класом як колективом.
- Вплив особистості класного керівника, вчителів на відношення в класі.
- Авторитет дорослих (класний керівник, вчителі) серед учнів класу.
- Здійснення індивідуального підходу до учнів.
Загальні висновки
Дати характеристику рівня розвитку класного колективу.
Виділити позитивне і негативне в організації колективу класу.
Рекомендації щодо подальшої роботи класного керівника з класом.
До характеристики учнівського колективу обов’язково додається документація з дослідження психологічно психологічного клімату колективу (Методика розроблена В.М. Косирєвим і О.В. Щекочіхіним)
Мета:Визначити ступінь сприятливості психологічного клімату (ПК) в колективі групи.
Виконання роботи.Дослідження проводитися фронтально. Досліджуваним зачитується інструкція: «Перед Вами карта-схема для оцінки ПК в групі. З лівого боку питальника подано ті якості колективу, які характеризують сприятливий ПК, з правого – якості колективу з явно несприятливим кліматом.
В житті немає колективів, які б мали якості указані тільки зліва, чи тільки справа. Тому, прочитавши спочатку речення зліва, а потім справа, поставте в середній частині питальника знак «+» проти тієї оцінки, яка, на Вашу думку, найточніше відображає розвиток даної якості у Вашій групі. При цьому треба мати на увазі, що оцінки означають:
+3 - властивість, вказана зліва, завжди проявляється в колективі;
+2 - властивість проявляється в більшості випадків;
+1 - властивість проявляється досить часто;
0 - ні ця, ні протилежна властивість (вказана справа) не проявляється достатньо чітко чи обидві властивості проявляються в однаковій мірі;
– 1 - досить часто проявляється властивість, вказана справа.
– 2 - властивість проявляється в більшості випадків;
– 3 - властивість проявляється завжди».
№ | Характеристики колективу групи | Оцінки | Характеристики колективу групи | ||||||
+ 3 | + 2 | + 1 | - 1 | - 2 | - 3 | ||||
Переважає бадьорий і життєрадісний настрій | Переважає пригнічений песимістичний настрій | ||||||||
Переважає життєрадісність у взаєминах, взаємні симпатії | Переважає конфліктність у стосунках, агресивність, антипатія. | ||||||||
У стосунках між угрупуваннями в середині колективу взаєморозуміння | Угрупування в колективі конфліктують між собою | ||||||||
Членам колективу подобається бути разом, виконувати сумісну роботу, разом проводити вільний час | Члени колективу проявляють байдужість до більш тісного спілкування, негативно ставляться до сумісної діяльності і дозвілля | ||||||||
Успіхи чи невдачі окремих членів колективу викликають спів переживання, участь усіх членів колективу | Успіхи чи невдачі окремих членів залишаються байдужими для інших, а іноді викликають заздрість чи злорадство. | ||||||||
Переважають схвалення чи підтримка, докори і критика висловлюються з добрими намірами. | Критичні зауваження мають характер явних випадків | ||||||||
Члени колективу з повагою ставляться до думки іншого | В колективі кожен вважає свою думку головною | ||||||||
У важкі для колективу моменти відбувається емоційне єднання за принципом: "один за всіх і всі за одного". | В складних ситуаціях у колективі виникають розгубленість, сварки, взаємні пояснення. | ||||||||
Досягнення чи невдачі колективу переживаються як власні | Досягнення чи успіхи колективу знаходять відгуки лише у його окремих представників | ||||||||
Колектив доброзичливо ставиться до нових членів групи, намагається допомогти їм у освоєнні. | "Новачки" почувають себе зайвими, чужими до них нерідко проявляють вороже ставлення. | ||||||||
Колектив активний, сповнений енергії | Колектив пасивний, інертний | ||||||||
Колектив швидко відгукується, якщо треба зробити корисну справу. | Колектив неможливо підняти на спільну справу, кожен думає лише про власні інтереси | ||||||||
В колективі справедливо ставляться до всіх членів, підтримують слабших, виступають на їх захист. | Колектив поділяється на "привілейованих і "ігнорованих". Тут презирливо ставляться до слабших, висміюють їх | ||||||||
У членів групи проявляється почуття гордості за свій колектив, якщо його відмічають керівники. | До похвал, заохочень члени групи ставляться байдуже |
Обробка даних.Результати опитування переносяться у зведену таблицю. Експериментатор називає першу характеристику і просить підняти руки тих членів групи, які виставили оцінку «+3». Число піднятих рук записується в перший рядок зведеної таблиці проти оцінки «+3». Потім піднімають руки ті, які виставили оцінку «+2» і т.д. Для контролю підраховують загальне число всіх відповідей по вибраній характеристиці, а потім обраховують кількість балів по ній і записують у колонках «Сума відповідей» і «Сума балів».
Аналогічна робота проводиться по другій, третій і інших характеристиках.
Зведена таблиця результатів | ||||||||||
№п/п | ОЦІНКИ | Сума | Ранг | |||||||
+3 | +2 | + 1 | -1 | -2 | -3 | Відповідей | Балів | |||
БАЛИ | ||||||||||
1. | ||||||||||
2. | ||||||||||
3. | ||||||||||
4. | ||||||||||
5. | ||||||||||
6. | ||||||||||
7. | ||||||||||
8. | ||||||||||
9. | ||||||||||
10. | ||||||||||
11. | ||||||||||
12. | ||||||||||
13. | ||||||||||
14. | ||||||||||
К-сть оцінок | ||||||||||
К-сть балів |
В колонці «Ранги» проставляють рангові місця характеристик у відповідності з одержаними сумами балів у порядку їх спадання.
На перетині колонок «Кількість оцінок» і «Сума відповідей» виставляють їх загальне число (п*14=...), а на перетині колонок «Сума балів» і «Кількість балів» - загальну суму.
На основі одержаних даних обраховують коефіцієнт К, який характеризує психологічний клімат в групі.
К= а – bс
bc(d – 1) де а – загальна сума балів
в – число характеристик;
с – кількість членів групи;
d – максимальний оціночний бал.