Психолого-педагогічна характеристика на клас

Педагог у своїй роботі має справу не лише з окремими учнями, а, головним чином, з класним колективом. Одне з головних завдань учителя – формування згуртованого колективу. У зв'язку з цим педагогу необхідно знати психолого-педагогічні закономірності формування дитячого колективу, вміти аналізувати його структуру, ступінь розвитку та скерованості.

Починати вивчення класного колективу треба із встановлення його складу: кількості дівчаток і хлопців; знайомства з активом класу.

Безпосередньо спостерігаючи клас, а також шляхом проведення консультацій, бесід з учителями, класним керівником, з активом класу, студент-практикант з'ясовує характерні риси цього дитячого колективу. Спостереження слід організувати широко: вони повинні проводитися під час уроків у класі, на перерві, в позакласній роботі, під час екскурсій та походів. Слід глибоко вивчати результати діяльності дітей: їх письмові роботи, зокрема, твори, малюнки, роботи, виконані в шкільних

майстернях та ін.

Результати поточних спостережень найкраще заносити в щоденник у вільній формі. Це опис епізодів із життя класу, вчинків окремих учнів, навіть їх висловлювання. Якщо окремі спостереження суперечать іншим, то цих протиріч не слід згладжувати, а тим більше уникати. Осмислення таких протиріч дає змогу глибше зрозуміти діалектику становлення колективу.

Характеристика має бути написана на основі великого фактичного матеріалу, який слід глибоко проаналізувати з точки зору психології та педагогіки. При дослідженні класного колективу слід використати різноманітні методи педагогічної та соціальної психології:

а) систематичне спостереження за класом на уроці, на перерві, під час позакласної та

позашкільної роботи;

б) вивчення особових справ учнів класу;

в) аналіз документації, протоколів класних зборів;

г) аналіз результатів діяльності учнів, а саме: творів про життя класу, наслідків та характеру

суспільно корисної праці учнів. Зокрема, можна використати твори на такі теми: «Що заважає

дружбі в нашому класі?», «Життя нашого класу», «Що дає мені наш клас?»;

д) бесіди з класними керівниками, вчителями, самими учнями, їх батьками;

є) анкетування;

ж) соціометричне вивчення становища кожного учня в класному колективі.

На основі зібраного матеріалу студент-практикант зобов’язаний показати соціально-психологічні особливості учнівського колективу, розкрити причини, що зумовили їх виникнення, та вказати шляхи, які допоможуть розвинути позитивні та подолати негативні риси в житті цього класу.

Орієнтовна схема складання психолого-педагогічної характеристики класу:

  1. Загальні відомості про клас.

- Склад учнів за віком, з них скільки хлопчиків і дівчаток.

- Історія класу і його традиції.

- Загальна характеристика успішності і дисципліни.

- Відмітки неповні, неблагонадійні сім’ї.

- Зв’язки класу з іншими групами і колективами.

  1. Спрямованість класу як колективу.

- Мета, зміст і мотиви основних видів колективної діяльності. Атмосфера в класі.

- Рівень загального розвитку учнів, широта інтересів. Характеристика професійних інтересів, улюблені уроки класу. Позитивні і негативні прояви взаємодії і взаємодопомоги в навчальній роботі. Домінуючі мотиви учіння.

- Інтерес класу до мистецтва, літератури, спорту тощо.

  1. Організаційна структура класу як колективу.

- Коротка характеристика активу класу. Вимогливість до себе та до інших, авторитетність.

- Взаємовідношення учнів з активом класу.

- Чи є у класі угрупування, які з них більш авторитетні і чому?

- Чи є у класі пасивні учні, їх характеристика? Причини пасивності.

  1. Інтелектуальна єдність класу.

- Чи знаходять учні спільну мову при розв’язанні загально класних проблем?

- Як сприймаються критичні зауваження з боку учнів класу та інших учнів?

- Спостерігається критичне усвідомлення недоліків і намагання до їх виправлення?

- Загальна інтелектуальна активність класу.

  1. Емоційна єдність класу.

- Емоційний тон класу: доброзичливість, симпатії, уважність, чуйність один до одного, сумісні переживання успіхів і невдач всього класу.

- Регулювання своїх емоцій.

- Загальна емоційна атмосфера класу.

  1. Вольова єдність класу.

- Чи здатні учні класу до подолання труднощів і перешкод?

- Колектив класу швидко і усвідомлено виконує загально прийняте рішення.

- Чи можуть учні довго, напружено виконувати поставлену задачу і доводити її до кінця?

- Чи спостерігається в класі постійна готовність до подолань труднощів.

  1. Керівництво класом як колективом.

- Вплив особистості класного керівника, вчителів на відношення в класі.

- Авторитет дорослих (класний керівник, вчителі) серед учнів класу.

- Здійснення індивідуального підходу до учнів.

Загальні висновки

Дати характеристику рівня розвитку класного колективу.

Виділити позитивне і негативне в організації колективу класу.

Рекомендації щодо подальшої роботи класного керівника з класом.

До характеристики учнівського колективу обов’язково додається документація з дослідження психологічно психологічного клімату колективу (Методика розроблена В.М. Косирєвим і О.В. Щекочіхіним)

Мета:Визначити ступінь сприятливості психологічного клімату (ПК) в колективі групи.

Виконання роботи.Дослідження проводитися фронтально. Досліджуваним зачитується інструкція: «Перед Вами карта-схема для оцінки ПК в групі. З лівого боку питальника подано ті якості колективу, які характеризують сприятливий ПК, з правого – якості колективу з явно несприятливим кліматом.

В житті немає колективів, які б мали якості указані тільки зліва, чи тільки справа. Тому, прочитавши спочатку речення зліва, а потім справа, поставте в середній частині питальника знак «+» проти тієї оцінки, яка, на Вашу думку, найточніше відображає розвиток даної якості у Вашій групі. При цьому треба мати на увазі, що оцінки означають:

+3 - властивість, вказана зліва, завжди проявляється в колективі;

+2 - властивість проявляється в більшості випадків;

+1 - властивість проявляється досить часто;

0 - ні ця, ні протилежна властивість (вказана справа) не проявляється достатньо чітко чи обидві властивості проявляються в однаковій мірі;

– 1 - досить часто проявляється властивість, вказана справа.

– 2 - властивість проявляється в більшості випадків;

– 3 - властивість проявляється завжди».

Характеристики колективу групи Оцінки Характеристики колективу групи
+ 3 + 2 + 1 - 1 - 2 - 3
Переважає бадьорий і життєрадісний настрій               Переважає пригнічений песимістичний настрій
Переважає життєрадісність у взаєминах, взаємні симпатії               Переважає конфліктність у стосунках, агресивність, антипатія.
У стосунках між угрупуваннями в середині колективу взаєморозуміння               Угрупування в колективі конфліктують між собою
Членам колективу подобається бути разом, виконувати сумісну роботу, разом проводити вільний час               Члени колективу проявляють байдужість до більш тісного спілкування, негативно ставляться до сумісної діяльності і дозвілля
Успіхи чи невдачі окремих членів колективу викликають спів пережи­вання, участь усіх членів колективу               Успіхи чи невдачі окремих членів залиша­ються байдужими для інших, а іноді викли­кають заздрість чи злорадство.
Переважають схвалення чи підтримка, докори і критика висловлюються з добрими намірами.               Критичні зауваження мають характер явних випадків
Члени колективу з повагою ставляться до думки іншого               В колективі кожен вважає свою думку головною
У важкі для колективу моменти відбувається емоційне єднання за принципом: "один за всіх і всі за одного".               В складних ситуаціях у колективі виникають розгубленість, сварки, взаємні пояснення.
Досягнення чи невдачі колективу переживаються як власні               Досягнення чи успіхи колективу знаходять відгуки лише у його окремих представників
Колектив доброзичливо ставиться до нових членів групи, намагається допомогти їм у освоєнні.               "Новачки" почувають себе зайвими, чужими до них нерідко проявляють вороже ставлення.
Колектив активний, сповнений енергії               Колектив пасивний, інертний
Колектив швидко відгукується, якщо треба зробити корисну справу.               Колектив неможливо підняти на спільну справу, кожен думає лише про власні інтереси
В колективі справедливо ставляться до всіх членів, підтримують слабших, виступають на їх захист.               Колектив поділяється на "привілейованих і "ігнорованих". Тут презирливо ставляться до слабших, висміюють їх
У членів групи проявляється почуття гордості за свій колектив, якщо його відмічають керівники.               До похвал, заохочень члени групи ставляться байдуже

Обробка даних.Результати опитування переносяться у зведену таблицю. Експериментатор називає першу характеристику і просить підняти руки тих членів групи, які виставили оцінку «+3». Число піднятих рук записується в перший рядок зведеної таблиці проти оцінки «+3». Потім піднімають руки ті, які виставили оцінку «+2» і т.д. Для контролю підраховують загальне число всіх відповідей по вибраній характеристиці, а потім обраховують кількість балів по ній і записують у колонках «Сума відповідей» і «Сума балів».

Аналогічна робота проводиться по другій, третій і інших характеристиках.

Зведена таблиця результатів
№п/п ОЦІНКИ Сума Ранг
+3 +2 + 1 -1 -2 -3 Відповідей Балів
БАЛИ
     
1.                    
2.                    
3.                    
4.                    
5.                    
6.                    
7.                    
8.                    
9.                    
10.                    
11.                    
12.                    
13.                    
14.                    
К-сть оцінок                    
К-сть балів                    

В колонці «Ранги» проставляють рангові місця характеристик у відповідності з одержаними сумами балів у порядку їх спадання.

На перетині колонок «Кількість оцінок» і «Сума відповідей» виставляють їх загальне число (п*14=...), а на перетині колонок «Сума балів» і «Кількість балів» - загальну суму.

На основі одержаних даних обраховують коефіцієнт К, який характеризує психологічний клімат в групі.

К= а – bс

bc(d – 1) де а – загальна сума балів

в – число характеристик;

с – кількість членів групи;

d – максимальний оціночний бал.

Наши рекомендации