Підготовчий етап роботи над курсовою (дипломною) роботою

Цей етап починається з вибору теми курсової (дипломної) роботи, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент вибирає ту, яка найповні­ше відповідає його навчально-виробничим інтересам та схиль­ностям. Перевага надається темі, при розробці якої студент може виявити максимум особистої творчості та ініціативи. Разом із керівником необхідно визначити межі розкриття теми та перелік установ, досвід роботи яких буде висвітлюва­тись у дослідженні.

При з'ясуванні об'єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової (дип­ломної) роботи є системні логічні зв'язки. Об'єктом дослі­дження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослід­ника інформації. Предмет дослідження — це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об'єкт.

Визначаючи об'єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Разом з тим предмет визначає аспект роз­гляду, дає уявлення про зміст розгляду об'єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об'єкта розкриваються. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується. А предметом — те, що в цьому об'єкті має наукове пояснення.

Правильне, науково обґрунтоване визначення об'єкта до­слідження — це не формальна, а суттєва, змістова наукова акція, зорієнтована на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті дослі­дження. Треба знати, що об'єкт дослідження — це частина об'єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб'єкта). Предмет дослідження є таким його еле­ментом, який включає сукупність властивостей і відношень об'єкта, опосередкованих людиною (суб'єктом) у процесі до­слідження з певною метою в конкретних умовах.

Мета дослідження пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шля­хом його досягнення. Кінцевий результат дослідження пе­редбачає вирішення студентами проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об'єкта дослі­дження в реальній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування. Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання позитивний ефект, який формулюється двоступенево: перша частина — у ви­гляді суспільної корисності; друга — у вигляді конкретної користі, віднесеної до основного предмета дослідження (рис. 1).

Формулювання назви і мети дослідження
         
Для формулювання назви дослідження   Для постановки мети дослідження
         
Кінцевий результат (конкретна корисність)   Кінцевий результат (суспільна корисність)
         
Об'єкт дослідження   Об'єкт дослідження
         
Предмет дослідження   Шлях досягнення кінцевого результату
         
Проблема дослідження Проміжні результати   Предмет дослідження Завдання дослідження

Рис. 1. Схема формулювання назви і мети дослідження

Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визна­чити завдання дослідження, які можуть включати такі скла­дові:

• вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вивчення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);

всебічне (за необхідності й експериментальне) вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, недоліків і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду; таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити дані, опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження;

• обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирі шення даної проблеми;

• експериментальна перевірка запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності, тоб­то досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль;

• розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).

Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними (а можливо й архівними) джерелами з теми курсової (дипломної) роботи. З метою повного їх виявленнянеобхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки вищого навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек міста, бібліотечні посібники, прикнижні та приста-тейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін., покажчики змісту річних ком­плектів спеціальних періодичних видань.

Під час джерелознавчих пошуків необхідно з'ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, конкретніше точніше визначити напрями та основні розділи свого дослідження.

Бібліографічні виписки джерел краще робити на каталож­них картках, щоб скласти з них робочу картотеку,яка, на відміну від записів у зошиті, зручна тим, що її завжди можна поповнювати новими матеріалами, контролювати повноту добору літератури з кожного розділу курсової (дипломної) роботи, знаходити необхідні записи. Картки можна групува­ти в будь-якому порядку залежно від мети або періоду робо­ти над дослідженням.

У початковий період роботи над темою найзручнішою є розстановка карток в єдиному алфавіті прізвищ авторів та назв видань. Можна згрупувати картки в картотеці за ос­новними питаннями, що розкривають зміст теми курсової (дипломної) роботи. Тоді на каталожних роздільниках олів­цем пишуть назви основних структурних частин роботи: Вступ, Розділ (його назва), Висновки та ін. Картотека напов­нюється картками відповідно до теми розділів і підрозділів, щоб своєчасно звернути увагу на недостатню кількість матеріалу з того чи іншого питання. Доцільно використовува­ти дублювання карток у різних розділах та підрозділах, якщо в статті або монографії розкрито комплекс питань з теми дослідження.

Картки робочої картотеки використовують для складання списку літератури, тому бібліографічні описи на картках ма­ють бути повними, відповідати вимогам стандарту 7.1—84. Крім основних відомостей про видання на картках поміща­ють анотацію, а також шифр документа і назву бібліотеки, в якій він зберігається.

Складену з теми роботи картотеку необхідно дати на пе­регляд науковому керівникові, який порекомендує праці, котрі треба вивчити в першу чергу, а також ті, які слід виключити з картотеки або включити до неї. Після узгодження з керів­ником наповнення картотеки встановлюється наявність не­обхідних видань у бібліотеках інституту та міста. Після цьо­го студент розпочинає їх вивчення, переходячи до другого етапу роботи над дослідженням.

Наши рекомендации