Ігрова навчальна технологія як спосіб організації навчання на уроках рідної мови

На відміну від ігор узагалі, педагогічна гра мас важливу озна­ку — чітко поставлена мета навчання й відповідно до неї педаго­гічний результат, що можуть бути обґрунтовані, визначені в оче­видному вигляді й характеризуються навчально-пізнавальною спрямованістю.

Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що є засобом спонукання, стимулювання учнів до навчальної діяльності.

Дидактична мета ставиться перед учнями у формі ігрового завдання.

Навчальна діяльність підпорядковується правилам гри. Навчальний матеріал використовується як її засіб.

До навчальної діяльності додасться елемент змагання, що перетворює дидактичне завдання на ігрову діяльність, а його успішне виконання пов'язується з ігровим результатом.

Місце й роль ігрової технології в навчальному процесі, створення елементів гри й навчання багато в чому залежать від уміння викладача, функцій і класифікації педагогічних ігор.

Особливості використання ігор у навчанні рідної мови шестирічок.

Завдяки ігровим формам занять вдається залучити всіх учнів (навіть пасивних) до систематичної розумової праці, дати їм змогу відчути успіх, повірити в свої сили.

Добору та вдосконаленню ігор слід приділяти значну увагу: виготовляти наочні посібники, вигадувати цікаві ігрові ситуації, визначати прийоми та способи, які б пов'язували програмний матеріал з грою. Потрібно навчати дітей правильного спілкуван­ня, дотримання правил. Особливо це необхідно для успішного проведення змагань, конкурсів, коли учням доводиться співвід­носити свої дії з діями інших, щоб досягти спільних результатів, у яких зацікавлена вся команда.

Щоб одна й та ж сама гра не набридала, через певний час доцільно вносити в неї деякі зміни, ускладнюючи завдання з ура­хуванням засвоєного матеріалу, індивідуальних особливостей дітей.

Метою кожної гри має бути прагнення сформувати у дітей чіткі мовні уявлення й поняття, виробити міцні навички та вміння, навчити прийомів і способів опанування знань.

Гра є провідною діяльністю дітей шестирічного віку. Весь уроку першому класі має бути пронизаний грою, але не заради розваги, а навчальною, що потребує виконання складних розумових опера­цій — аналізу, синтезу.

Ігри, які проводяться на уроках навчання грамоти, умовно можна поділити на такі групи:

• ігри добукварного періоду;

• ігри букварного періоду;

• ігри післябукварного періоду.

Кількість ігор на уроці слід розумно дозувати. Потрібно продумати і поетапний їх розподіл: на початку уроку гра покликана зацікавити, ор­ганізувати дитину; у середині уроку — націлити на засвоєння теми; на­прикінці уроку вона може мати пошуковий характер. Але на кожному етапі гра повинна бути цікавою, доступною, охоплювати різні види ді­яльності учнів.

Цікаві пригоди лисичок. Конспект уроку з читання.1-й клас

Мета: повторити і закріпити вивчене про звуки і букви, слова-омоніми без вживання терміна; закріпити літературну вимову звука [ч]; учити читати в особах; учити вірш напам'ять; удосконалювати навички звукобуквеного аналізу та привального виразного читання; розвивати пам'ять, увагу, образне мислення, зв'язне мовлення; виховувати наполегливість, бережне ставлення до природиХід уроку

І. Повідомлення теми уроку. Учитель. Діти, вам хотілося б потрапити до телепередачі? Сьогодні ваше бажання здійсниться. Я пропоную вам взяти участь у телепередачі „Цікаві пригоди лисичок". Сподіваюся, що ви пригадаєте все, що вивчили про звуки і букви, безпомилково будете будувати звукові моделі слів, правильно і виразно читати, навчитеся читати в особах, вивчите вірш напам'ять.А чого б ви хотіли навчитися і досягти на сьогоднішньому уроці?

Що ж нам сьогодні знадобиться? (Увага, старанність, знання, дружба і т. д.) Щоб нас ніхто не побачив і ми не заважали лісовим мешканцям своєю присутністю давайте одягнемо шапки-невидимки.Учитель виставляє на дошці макет телевізора із кадрами-малюнками „Улюблені ігри лисичок".

ІІ. Пригода перша „Улюблені ігри лисичок"(6 хв.)

Учитель.Пограємо разом з лисичками в ігри.

1. Гра „мовний пінг-понг"

Учитель ставить учням запитання. За правильну відповідь учні отримують фішку. У кого більше фішок, той переможець.

- З чого складаються речення? Слова?
- На які групи поділяються звуки?
- Скільки голосних звуків в українській мові? Назвіть їх.
- На які групи поділяються приголосні звуки?
- Який звук завжди м'який?
- А які звуки не бувають м'якими?
- Яка буква не позначає жодного звука?
- А яка буква завжди позначає два звуки? Назвіть ці звуки.
- Коли букви „я", „ю", „є" позначають два звуки? Назвіть їх.

2. Гра „Зашифровані слова"

Хто більше прочитає правильно слів, той переможець.

2.29 Використання елементів ейдетики на сучасному уроці рідної мови.
Починати розвивати і використовувати ейдетичні здібності дитини потрібно якнайраніше. Фантазія дітей така унікальна, яскрава, багатогранна, що, спрямувавши її в потрібне русло, можна досягти неймовірних успіхів у формуванні стійкої, довготривалої і — що дуже важливо — мимовільної пам'яті.
Як відомо, всі люди за сприйняттям інформації діляться на аудіалів, візуалів і кінестетиків. Комбінуючи ейдетичні методи з навчальним матеріалом, спираючись на дитячу фантазію, розвиваючи у дітей зорове, слухове і тактильне сприйняття, вдається забезпечити унікальний за своєю ефективністю навчальний процес.
Великі можливості відкриває використання елементів ейдетики, підключення слухової і зорової пам'яті, уяви, асоціативного мислення.
Тому особливу зацікавленість викликає оригінальна методика, розроблена й випробувана вченими-психологами на чолі з І.Матюгіним — доктором педагогічних наук, професором Російської Академії енциклопедій, автором «Школи ейдетики».
Один із методів, запропонованих цією методикою, — метод графічних асоціацій, що найбільше подобається дітям. При запам'ятовуванні написання словникового слова за цим методом необхідно зробити малюнок, який означає це слово, й обіграти в ньому букву, що слід запам'ятати.
На першому етапі учні користуються малюнками, зробленими художником. Діти розглядають малюнок, називають слово, зображене на ньому, знаходять букву, на-писання якої слід запам'ятати. За одне заняття діти легко запам'ятовують написання 10—15 словникових слів. Можна запропонувати обіграти слова - називається слово, правопис якого потрібно запам’ятати, а діти називають які асоціації в них виникають. Наприклад: кімната – у кого ім’я Ната?
Також доцільно використовувати ігри з елементами ейдетики, наприклад: гра «колаж». Кожна команда отримує колаж з однаковою кількістю картинок, діти повинні зв’язати послідовно всі малюнки в ланцюжок дій, після цього представник команди представляє свою розповідь називаючи всі зображення колажу. Далі завдання можна ускладнити й урізноманітнити: підкреслити орфограми, вказати відміни, дібрати однокорінні слова тощо.
Використання цієї методики робить навчання захопливим, схожим на гру.