Формування педагогом в учнів позитивного ставлення до навчання
Навчання –спеціально організований процес управління учбовою діяльністю учнів, спрямований на здобування знань і оволодіння необхідними навичками і вміннями.
1. Підвищуйте мотивацію до навчання слабких учнів.
2. Використовуйте ті потреби, які точно є у дитини, однак намагайтеся частіше керуватися найвищими з них.
3. При цьому формуйте потреби і бажання наступного рівня.
4. Не забувайте, що якщо найпростіші потреби не задоволені,то навряд чи виникнуть вищі. Допоможіть дитині вирішувати актуальні проблеми, тоді вона розвиватиметься далі.
5. Визнайте право дитини на помилку. Навчіть ставитися до невдач і помилок як до чогось хоч і неминучого, але корисного.
6. Навчіть бачити причини своїх невдач не тільки в зовнішніх обставинах, але і в собі самому, розуміти ці причини і виправляти помилки.
7. Підтримуйте у свого школяра впевненість у собі, відчуття, що він може подолати будь-які труднощі і водночас завжди може розраховувати на вашу підтримку.
8. Не порівнюйте дитину з іншими, порівнюйте її минулі і теперішні результати.
9. Частіше хваліть і підбадьорюйте школяра.
10. Допомагайте дитині розраховувати свої сили: не змушуйте надто довго вчитися, але і не допускайте легковажного ставлення до навчання.
11. Намагайтеся не нав’язувати навчальної мети «згори». Спільна робота з дитиною щодо вироблення мети і завдань може виявитися значно ефективнішою.
12. Необхідно пам’ятати і про те, що покарання за неправильне розв’язання навчальних завдань є найостаннішим і найменш ефективним заходом, який завжди викликає негативні емоції та згубно впливає на ставлення до навчання.
13. Намагайтеся уникати часових обмежень там, де це можливо, тому що це не лише пригнічує розвиток творчості, а й перешкоджає формуванню внутрішньої мотивації.
14. Стежте за тим, щоб навчальні завдання не лише відповідали віковим особливостям, а й мали оптимальний рівень складності, сприяли виявленню майстерності та компетентності дитини; регулюйте рівень складності завдань, щоразу підвищуючи його.
15. Надавайте дитині право вибору навчального завдання, не обмежуючи при цьому її свободи.
16. Бажано добирати навчальні завдання з елементами новизни та непередбачуваності, що сприяє формуванню внутрішнього інтересу під час його виконання.
17. Винагороджуйте за прогрес під час навчальної діяльності.
18. Активно заохочуйте до творчої діяльності, спорту, масових заходів тощо.
19. Виховуйте теплі почуття до навчального закладу у слабких учнів.
20. Не навішуйте дітям ярликів, спирайтеся на заохочення, підтримку, а не на покарання.
21. Корисно знаходити сильні сторони слабких учнів і хвалити їх за те, що їм вдалося.
22. Небажано розподіляти учнів (за оцінками), бо так вони втрачають необхідну мотивацію.
23. У роботу навчального закладу включайте більше елементів, які задовольняють соціальні інтереси підлітків.
24. Розширюйте позаурочні форми діяльності підлітків.
25. Залучайте їх до організації такої діяльності.
26. Власним прикладом, у бесідах виховуйте в учнів усвідомлення, прийняття суспільних цінностей і норм.
27. Пам’ятайте, що покарання за неправильне розв’язання навчальних завдань є останнім і найменш ефективним заходом, який завжди викликає негативні емоції й негативно впливає на ставлення до навчання.
28. Стежте за тим, щоб навчальні завдання не лише відповідали віковим особливостям, а й мали оптимальний рівень складності, сприяли виявленню майстерності та компетентності учня. Регулюйте рівень складності, щоразу підвищуючи його.
29. Давайте учню право вибору навчального завдання, не обмежуючи при цьому його свободи.
30. Добирайте навчальні завдання з елементом новизни та непередбачуваності, що сприяє формуванню внутрішнього інтересу під час його виконання.
Рекомендації для учня «Як формувати мотивацію до навчання»
Мотивація – це сукупність спонукальних факторів, які визначають активність особистості; це всі мотиви, потреби, стимули, ситуативні чинники, які спонукають поведінку людини
1. Винагородіть себе. Це підвищить ваш настрій, стане підтвердженням ваших досягнень і викличе бажання працювати далі.
2. Зробіть перерву. Якщо ви занадто захоплені справою, то перерва 20-30 хвилин освіжить розум, не відволікаючи від виконуваної роботи. Зміна обстановки допомагає подивитися на проблему з іншого боку.
3. Знайдіть способи розбивки досліджуваного матеріалу на частини меншого обсягу. Мозку легше впоратися зі складними завданнями в тому випадку, коли вони розбиті на окремі елементи.
4. Спробуйте одержати інформацію іншим способом. Наприклад, якщо ви довгий час сприймаєте інформацію на слух, переключіться на читання. У такий спосіб ви вилучите іншу частину свого мозку. Неабияк допомагає візуалізація.
5. Відзначайте свої досягнення. Складіть список своїх здобутків.
6. Знайдіть із чого посміятися. Доведено, що при сміху в мозку виробляються ендорфіни, що викликають релаксацію.
7. Зверніться за допомогою до друга чи члена родини. Одна голова добре, а дві краще!