Розділ 2.історія.2.навчання малюванню стародавнього єгипту. 4 страница

Розділ 3.Дошк.9.Аплікаційні роботи з дошкільниками. Види аплікацій. Елементи виразності аплікацій. Матеріали та устаткування. Технічні прийоми аплікацій. Показники готовності дитини до аплікаційних робіт. Послідовність оволодіння дітьми аплікації.

У дитячому саду образотворча діяльність включає такі види занять, як малювання, ліплення, аплікація конструювання. Кожен з цих видів має свої можливості у відображенні вражень дитини про навколишній світ. У процесі занять аплікацією діти знайомляться з простими формами різних предметів, частини і силуети яких вони вирізають і наклеюють. Створення силуетних зображень вимагає великої роботи думки і уяви, тому що в силуеті відсутні деталі, які є часом основними ознаками предмета. Заняття аплікацією сприяють розвитку математичних уявлень. Дошкільнята знайомляться з назвами та ознаками найпростіших геометричних форм, отримують уявлення про просторове положення предметів та їх частин (ліворуч, праворуч, у кутку, в центрі і т.д.) і величин (більше, менше). Ці складні поняття легко засвоюються дітьми в процесі створення декоративного візерунка або при зображенні предмета по частинах.
У процесі занять у дошкільників розвиваються почуття кольору, ритму, симетрії і на цій основі формується художній смак. Їм не треба самим складати кольору або зафарбовувати форми. Представляючи хлопцям папір різних кольорів, в них виховуються вміння підбирати красиві поєднання.
З поняттями ритму і симетрії діти знайомляться вже в молодшому віці при розподілі елементів декоративного візерунка.
Заняття аплікацією привчають малюків до планової організації роботи, яка тут особливо важлива, тому що в цьому виді мистецтва велике значення для створення композиції має послідовність прикріплення частин (спочатку наклеюються великі Форми, потім деталі; в сюжетних роботах спочатку фон, потім предмети другого плану, затуляли інші, і в останню чергу предмети першого плану).
Виконання аплікативного зображень сприяють розвитку мускулатури руки, координації рухів. Дитина вчиться володіти ножицями, правильно вирізати форми, повертаючи аркуш паперу, розкладати форми на листі на рівній відстані один від одного.
2. Поняття «аплікація», її види і технічні прийоми
Аплікація - найбільш простий і доступний спосіб створення художніх робіт, при якому зберігається реалістична основа самого зображення.
Основними ознаками аплікації є силуетність, площинна узагальнена трактування образу, однорідність кольорової плями (локальність) великих колірних плям.
Аплікація може бути предметної, що складається з окремих зображень (лист, гілка, дерево, гриб, квітка, птах, будинок, людина і т.д.); сюжетної, що відображає сукупність дій, подій («Салют Перемоги», «Політ у космос» , «Птахи прилетіли» і т.д.); декоративної, що включає орнаменти, візерунки, якими можна прикрасити різні предмети.
Аплікація є одним з найдавніших способів оздоблення одягу, взуття предметів побуту, житла, застосовуваним і понині у багатьох народів. Виникнення аплікації відноситься до найдавніших часів і пов'язано з появою, стібка, шва на одязі зі шкір тварин.
Сюжетно - тематична аплікація передбачає наявність уміння вирізати і наклеювати різні предмети у взаємодії відповідно до теми або сюжетом («Курча клює зерна», «Колобок відпочиває на пеньку», «Рибки плавають в акваріумі», «Граки в'ють гнізда на дереві»). При цьому перед дитиною стають такі завдання:
- Вирізати предмети, показати їх відмінності по величині при зіставленні один з одним (високе дерево і маленькі граки, рибки великі і маленькі);
- Виділити основні предмети, головних дійових осіб, зв'язати їх з місцем дії, обстановкою (рибки плавають в акваріумі, квіти ростуть на лузі). Головне виділяється розміром, кольором, композиційним розміщенням серед інших предметів;
- Передати характерні особливості персонажів і їх дії через жести, позу, одяг, забарвлення (колобок зустрівся з ведмедем - фігури наклеюють в положенні повороту один до одного);
- Розташувати предмети на площині основ: на одній лінії в ряд по горизонталі й вертикалі, вказуючи висоту предметів (вулиця нашого міста, веселий хоровод); створити двухплановое композиції - нижче, вище, послаблюючи колір, зменшуючи розміри предметів з урахуванням їх видалення (човна в морі, квітучий луг з смугою лісу в дали);
- Підібрати і доцільно використовувати колір та його поєднання для передачі пори року, стану погоди, ставлення до зображуваного об'єкта і явищам (золота осінь, взимку в лісі, збирання врожаю).
У кожній віковій групі ці завдання реалізуються по-різному. Їх ускладнення пов'язано з рівнем знань, умінь і навичок, від яких залежить творча варіативність змісту сюжетно - тематичних аплікацій.
Різноманіття навколишнього життя дає багатий матеріал для відображення в аплікаціях різних сюжетів.
Сюжети аплікацій можуть трактуватися по - різному в залежності від віку дітей. Наприклад, по - різному діти відображають тему «Осінь».
Діти старшої групи вирізають і наклеюють «Осінній букет», «Багатий урожай овочів», а в підготовчій до школи групі ця тема може знайти ще більш оригінальне рішення: «Осінній натюрморт», «Птахи, які відлітають у теплі краї» і т.д.
Декоративна аплікація - вид орнаментального діяльності, під час якої діти опановують умінням вирізати і об'єднувати різні елементи прикраси (геометричні рослинні форми, узагальнені фігури птахів, тварин, людини) за законами ритму, симетрії, використовуючи яскраві колірні зіставлення. На цих заняттях дитина навчається стилізувати декоративно перетворювати реальні предмети, узагальнювати їх будова, наділяти зразки новими якостями.
На заняттях у дошкільному закладі застосовується декоративна аплікація із стрічковою та центрально - променевої композицією. У стрічковому побудові окремі елементи можуть багаторазово повторюватися по горизонталі або вертикалі у вигляді фриза, облямівки або бордюру. Візерунок буває простий, що складається з одного елемента, і складний у якому окремий мотив повторюється через два - три елементи.
У центрально - променевої композиції візерунок розвивається в напрямку від центру прикраси рівномірно до країв, кутів, сторонам у залежності від того, на предметі кокой форми він розташований: на колі, прямокутнику, квадраті (тюбетейки, килими, наволочки і д.р.).
Для відтворення різних видів орнаментів діти дошкільного віку повинні навчитися рівномірно, заповнювати окремими елементами простір фону, виділяти основні і допоміжні частини аплікації. Щоб розвинути у дітей окомір і здатність створювати врівноважені композиції, доцільно застосовувати наочні прийоми навчання або обмежуватися словесної інструкцією, якщо дошкільнятам добре відомі способи вирізування і наклеювання окремих елементів.
3. Зміст роботи з аплікації в різних вікових групах
У навчанні аплікації вирішуються такі спільні завдання:
1. Складати декоративний візерунок з різних геометричних форм і рослинних (листок, квітка) деталей, розташовуючи їх у певному ритмі на картонній або тканинній основі різної форми.
2. Складати зображення предмета з окремих частин; зображати сюжет.
3. Опановувати різною технікою отримання деталей для аплікації з різних матеріалів: вирізування різними прийомами, обривання, плетіння; а також технікою прикріплення їх до основи: приклеювання, пришивання.
4. Формувати почуття кольору, знати основні кольори і їх відтінки, опановувати вміння створювати гармонійні колірні поєднання.
5.Форміровать почуття форми, пропорцій, композиції.
Завдання і зміст навчання аплікації конкретизуються з урахуванням накопичення досвіду і розвитку дитини.
Залучення до аплікації починається з першої молодшої групи. Педагог керується відомої особливістю дітей: у віці 2-3 років у здорових малюків яскраво виражений емоційний відгук на пропозицію що-небудь робити, в чомусь брати участь, дитина виявляє готовність діяти. І головне завдання дорослого - підтримати цю активність, не дати їй згаснути, надати їй творчий характер. Не можна упустити цей сприятливий період дитинства для розвитку дитячої активності і самостійності. Завдання, які вирішуються в цьому віці, елементарні:
1. Вчити дій з папером (відривати, м'яти, скачувати, відрізати), допомогти дітям побачити в папері матеріал, який піддається перетворенню і має свої властивості і якості: м'яка, щільна, гладка, шорстка,
блискуча, матова, папір різного кольору, мнеться, рветься, розрізається, по різному шарудить.
2. Дати малюкам уявлення про необхідні інструменти і обладнання для аплікації: ножиці, пензлик, клей, клейонка та ін
3. Розвивати емоційну чуйність на пропозицію дорослого зробити що-небудь, готовність брати участь з ним в створенні елементарних художніх виробів.
4. Розвивати інтерес, емоційно позитивне ставлення до елементарних дій з папером, прагнення самостійно їх виконувати.
5. Розвивати естетичне сприйняття і почуття: впізнавати отримане зображення, милуватися, радіти «вслід» за дорослими.
Зміст робіт у цьому віці своєрідне: напівоб'ємні (з паперових грудочок, кульок) і «мозаїчна» (зі шматочків) предметна аплікація, на якій зображуються найпростіші предмети: кольорові кулі, гілочка з ягодами горобини, вишні, гілочка мімози, бузку, різні овочі , фрукти, фігурки тварин та ін Ці роботи, виконані на кольоровому тлі і оформлені в рамку, радують дітей своєю яскравістю і можуть знайти практичне застосування для прикраси інтер'єру лялькового куточка, групи, дошкільного закладу, дитячої кімнати у сім'ї і т.п.
Виконуючи окремі дії разом з вихователем, що робить аплікацію, діти отримують перші уявлення про неї як про спосіб зображення за допомогою паперу, перетвореної руками або з використанням інструменту - ножиць.
Дії дітей з папером поступово ускладнюються.
вже на четвертому році життя в аплікації можуть бути поставлені більш складні завдання:
1. Вчити дітей складати візерунки з геометричних форм на смузі, квадраті, прямокутнику, трикутник.
2. Вчити дошкільнят складати з готових форм прості предмети (ялиночка, будиночок, сніговик і т.п.), і елементарні сюжети із знайомих предметів (паровозик з вагончиком, будиночок з ялинкою і т.п.).
3. Вчити хлопців правильно тримати ножиці, розрізати вузькі смужки по згину (зігнуті навпіл), а потім більш широкі (кілька помахів ножиць).
Вчити техніці намазування паперових деталей клеєм: по контуру «вимальовуючи» пензликом з клеєм її краю.
4. Формувати у дітей усвідомлене відношення до порядку виконання роботи: спочатку викласти візерунок (предмет, сюжет) на аркуші, а потім по черзі брати і наклеювати кожну деталь.
5. Виховувати у дошкільнят художній смак.
У середній групі вирішуються більш складні завдання:
1. Вчити вирізати деталі для аплікації з різних матеріалів (папір, тканина) простими способами - відрізати, розрізати, вирізати по контуру.
2. Залучити дітей до створення аплікації з сухого листя, скорегувати способи приклеювання листів на основу.
3. Збагатити зміст аплікацій, забезпечивши більш широке ознайомлення дітей зі світом природи, предметами народного мистецтва тощо, а також розмаїтість використовуваних деталей (не лише геометричних форм, але і рослинних).
4. Вчити хлопців розташовувати деталі на округлих формах: овалі, колі, розетки.
У середньому дошкільному віці твердіше і впевненіше діє рука дитини, тому з'являються більш складні способи вирізування; діти самі можуть робити такі деталі, як овал, коло, закруглений кути прямокутників; зрізаючи кути по прямій, робити трапецію; розрізати квадрати по діагоналі для отримання трикутників. Дітям цього віку для вирізування деталей предметного змісту (грибок, квітка та ін) можна дати трафарети. Досвід показує, що діти, які працювали з трафаретом і вирізати деталі по контуру, надалі легше опановують симетричне і силуетне вирізування й обривання «на око».
Дітей чотирьох-п'яти років можна вчити аплікації з сухого листя рослин: складати візерунок, чергуючи листя формою, величиною, кольором і розташовуючи їх симетрично на картонній основі різних геометричних форм: смузі, квадраті і т.д.
Не можна намазувати лист клеєм, як деталь з паперу або тканини, рухом пензлика по контуру - листок почне кришитися. Його намазують рухом пензлика від вказівного пальця лівої руки до країв аркуша.
У старшому дошкільному віці діти опановують більш складною технікою вирізування - симетричним, силуетним, багатошаровим, а також технікою обривання, плетіння. Вони можуть комбінувати техніку.
Дошкільнята освоюють нові способи прикріплення деталей: пришивання їх до тканини. При цьому діти отримують два варіанти зображення: площинне і напівоб'ємні (коли між основою і деталлю підкладається вата). У другому випадку зображення більш виразне. Напівоб'ємні аплікація виходить і при частковому наклеюванні деталей, наприклад тільки середини сніжинки, квітки, метелики і т.п.
Розширюється зміст аплікації. Діти створюють більш складні декоративні візерунки як з геометричних, так і з рослинних форм. Дітям 6-7 років можна запропонувати зробити олівцем ескіз майбутньої роботи.
Систематичне навчання дітей різноманітним способам аплікації з різних матеріалів створює основу для творчого вираження дошкільника в самостійній діяльності: він може вибрати зміст аплікації (декоративний візерунок, предмет, сюжет), матеріал (один або декілька в поєднанні) і використовувати різну техніку, яка підходить для більш виразного виконання задуманого.
4. Матеріали та обладнання за аплікації
в кожній віковій групі дитячого саду у відповідності з програмними завданнями навчання аплікації необхідно мати спеціальні матеріали та обладнання для занять: папір для фону та елементів аплікації, ножиці, клей, пензлик, підставку для пензлика, підстилку для намазування фігур, коробочку для обрізків, чисту серветку (з розрахунку на кожну дитину).
Папір для фону найчастіше береться щільною, підбирається тон в залежності від змісту зображення, щоб підкреслити певну ситуацію. Наприклад, квіти поміщають на зеленому тлі галявини чи луки, силуети птахів наклеюють на блакитному тлі неба, а риб - на тлі синьої глибини річки або моря.
Для роботи дитині дають ножиці із закругленими кінцями і розробленими важелями. Їх розмір у довжину повинен бути приблизно 120 мм. При виготовленні оформлення до свята або вечора розваги можна дати і великі ножиці (до 200 мм), так як ними зручніше робити великі надрізи, вирізати великі елементи. Зберігають ножиці в коробках або ставлять їх у високі дерев'яні підставки-склянки кільцями вгору. При користуванні ножицями дітей треба вчити дотримуватися обережності: не розмахувати ними, не грати, після роботи прибирати на місце.
Кисті для намазування фігур, вирізаних з паперу, беруть залежно від розміру заготовок. Так, для колективної аплікації треба мати кисті двох розмірів. Для проклеювання великих поверхонь використовують широкі плоскі кисті -
Фігури намазують клеєм на чистій підстилці. Це може бути лист білого паперу невеликого формату. У процесі заняття його треба кілька разів змінювати, щоб клейстер не псувала кольорову сторону аплікацій і не залишав небажаних плям.
Працюючи з папером та іншими матеріалами і інструментами, діти набувають цілий ряд корисних практичних умінь і навичок, пов'язаних з розвитком ручних та інструментальних дій. Вони вчаться таких способів обробки паперу, як згинання, складання навпіл і в кілька разів, вирізування, склеювання і т.д. На заняттях відбувається ознайомлення з різними видами паперу (малювальна, креслярський, обгорткова, гофрована, настільна та ін.) її якісними показниками. Дитина дізнається, що папір буває не тільки всіляких квітів, але різної фактури: блискучою, гладкою, глянсовою, матовою, шорсткою, ворсистою, тонкої, товстої (на дотик), щільної або пухкої (на розрив), промокає або водонепроникною. Наприклад, пухка папір - м'яка, легко обривається пальцями. Таким способом з неї можна отримати виразні аплікації з волохатими контурами. Так зображують пухнастих курчат, зайченят, білок, волохатих ведмежат, ажурні сніжинки, м'які віночки кульбаб, квіток липи, верби нирок і т. д., використовуючи при цьому м'яку, податливу для обробки серветкові, гофровану папір, деякі сорти обгорткового паперу.
1.Апплікація з тканини.
Аплікація з тканини 2. Аплікація з соломи. 3. Аплікація з засушених рослин. 4. Аплікація з тополиного пуху.
5. Колаж (від фр. Со11аgе - приклеювання, наклейка) - техніка і вид образотворчого мистецтва, полягає у створенні тварин і графічних творів шляхом наклеювання на яку - або основу, матеріалів, різних за кольором і фактурою (тканина, мотузка, мереживо, шкіра, намисто , дерево, кора, фольга, метал та ін.) На відміну від аплікації колаж допускає можливість застосування об'ємних елементів у композиції, причому як цілих обсягів, так і їх фрагментів (посуду, спортивного інвентарю, годин, монет, платівок, взуття, рукавичок, віял капелюхів та

Розділ 3.Дошк. 10.Конструювання. Засоби виразності художнього конструювання. Матеріали для художнього конструювання та їх використання за призначенням. Послідовність оволодіння дітьми дошкільного віку конструюванням.

Конструювання - це широко поширений серед дітей продуктивний видь діяльності. Воно має певні особливості, оскільки передбачає специфічні прийоми обстеження (уміння виділити основні частини, опорні деталі, їх розміщення та ін.), певні способи дій та побудови конструкцій. Розрізняють декілька видів конструювання: за зразком, за умовами та за задумом. Перший названий вид конструювання необхідний для розвитку конструктивної діяльності. Важливим для цього виду діяльності є зразок. Він може бути збірним чи цілісним. Збірний зразок використовують на початках конструктивної діяльності для усвідомлення суті процесу, відтворення цілісного - наступний крок у розвитку вміння конструювати.

Свої особливості має і конструювання за умовами. Цей вид конструювання виконується на основі умов, вимог, що ставляться до гри, чи висунутих дорослими. Завдяки цьому діти усвідомлюють залежність конструкції предмета від його призначення, набувають вміння враховувати висунуті вимоги, виконувати їх.

Широко використовують діти, особливо у ігровій діяльності, конструювання за задумом. У цьому виді конструювання яскраво виявляється здатність дітей до самостійного планування власної діяльності, тенденція до творчості. До 6, 7-річного віку при умові правильного керівництва з боку дорослих отруювання усіх видів досягає досить високого рівня.

Ставлення дітей до конструювання істотним чином змінюється, коли їм стає ясно, що з паперу можна зробити певні іграшки, а шляхом складання з паперу за типом орігамі можна отримати різні вироби тварин, птахів, квітів, предметів. Конструюючи з паперу, діти створюють моделі предметів і об'єктів дійсності, відображаючи їх характерні ознаки в узагальненому вигляді, відволікаючись від другорядних особливостей і виділяючи найбільш яскраві та привабливі деталі. Так образ набуває нових рис, оригінальне трактування, що виражається в кілька умовною, незграбною формі. Це пов'язано зі специфікою обробки матеріалу (паперу) прийомами згинання, складання частин у певній послідовності. Незважаючи на те, що вироби часто лише віддалено нагадують ті чи інші предмети, це не заважає дитині пізнавати їх, доповнюючи в уяві відсутні деталі.
Через різні дії з папером, у процесі її обробки, застосування різних способів і прийомів діти вчаться осмислювати образи знайомих предметів, передавати їх в образотворчій діяльності, підкреслюючи красу і колоритність зовнішнього вигляду в перетвореної формі.
За спостереженням Тарабаринов Т.І., конструювання з паперу представляє для дошкільника деякі труднощі, тому що папір - плоский матеріал - треба перевести в об'ємні форми / 49,28 /. Тому з самого початку потрібно навчити дітей найпростішим прийомам складання. відтворення дії, показати дорослим, не є для дитини простий механічної операцією. йому доводиться постійно думати, порівнювати свої рухи, стежити, щоб при згинанні протилежні сторони і кути збігалися, що вимагає відомого вольового і розумового напруження. Для досягнення найбільшої виразності виробів слід варіювати забарвлення і величину квадратів. При цьому необхідно пам'ятати, що на якість виробів впливає не тільки вибір заготовки, а, в першу чергу, ретельність, точність і акуратність складання та загладжування згинів. Тому, перш за все, потрібно навчити дітей прийомів складання квадрата.
Багато фігурки, відомі в орігамі, починають складати однаково до певного моменту. Однакові заготовки - це базові форми, уміння складати які - запорука успіху в досягненні результату. Вироби для дітей середнього дошкільного віку засновані на базових формах «трикутника», «конверта», «повітряного змія».
Для того, щоб викликати в дітей інтерес з конструювання (орігамі) і емоційно налаштувати його на нього як на діяльність, Тарабаринов Т.І. запропонувала твори К.І. Чуковського, А. Сарсякова, А. Шестопалової, А. Барто, В. Сутеева, І. Токмаковой, М. Ходякова і російські народні пісеньки, загадки. Також, на думку Короткової Н. продуктивну діяльність дошкільнят потрібно включати в смислові поля, тобто культурно-смислові контексти («упаковки») - поля виготовлення продуктів діяльності для гри і пізнавальної діяльності, створення колекцій, створення макетів, виготовлення прикрас-сувенірів, виготовлення предметів для «театру» / 20,36 /. Всі розвиваючі завдання на заняття продуктивною діяльністю доцільно наділяти в рамки цікавої справи. Також, за зауваженням Буличева А.І. і введення ігрових персонажів створює ігрову мотивацію, викликаючи поширення емоцій на всю ситуацію і завдання / 7,71 /. Тобто створюється необхідний емоційний ставлення
Дослідники відзначили, що наочно-образне мислення формується через використання відношення «частина-ціле», наслідувальний діяльність та діяльність з побудови та використання моделей. Також М. М. Подд 'яков, А. Ф. Говоркова помітили, що виділення істотних центральних зв'язків явищ у цій чи іншій області дійсності і відображення їх в образній формі - формі уявлень і елементарних понять дитиною проводиться дитиною в процесі предметно-чуттєвої діяльності; образотворчої діяльності , конструювання та т.п./40, 12 /. Саме в процесі навчання малюванню, музиці найбільш ефективно розвиваються подібні форми мислення, які надають принциповий вплив на успішність подальшого обученія/40, 177 /.
За словами ж Урунтаева Г.А., головною умовою розвитку мислення у дитини є позиція дорослого, що має в кожній віковій період свою спеціфіку/53, 236 /.
Розвитку мислення дошкільника, за словами Коломинского Я.Л., Панько Е.А., сприяють всі доступні йому види діяльності, при цьому повинні організовуватися умови, що сприяють поглибленому пізнання того чи іншого об'єкта. Необхідною умовою розвитку творчого мислення є включення дітей у діяльність.

Розділ4.ЗОШ. 8. АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ-БЕСІД І УРОКІВ-РОЗПОВІДЕЙ НА ЗАНЯТТЯХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ШКОЛІ

Кожна людина - це цілий світ, і для кожного цей світ індивідуальний та неповторний. Неповторність цього світу ускладнює процес його пізнання. Основна складність полягає в тому, що між рівнем розвитку окремих елементів духовного світу даної особистості та активністю, прогресивністю його функціонування в суспільстві не завжди виявляється прямий зв'язок. Разом з цим, всі зв'язки між різними компонентами духовного світу опосередковані та об'єктивовані соціальними зв'язками, характером суспільних відносин, історичними обставинами. Тому саме в наш час дуже важливим є дослідження специфічних рис естетичної свідомості і використання їх у виховному процесі. І не тільки тому, що в індивідуальному плані естетична свідомість особливо впливає на емоційну сферу духовного світу кожної людини, зокрема дитини, але й тому, що естетична форма суспільної свідомості, в решті-решт, має своїм предметом внутрішній світ людини.

На сучасному етапі розвитку нашої держави, освіти особливу роль відіграє формування особистості нового типу, і велике навантаження у досягненні цієї мети лягає на плечі вчителя, зокрема, вчителя початкової школи. Тому потрібно по - новому розглядати і вирішувати проблеми художньої практики, творчості, розвитку в дітей естетичних смаків і переживань, формування духовного світу дитини. Сучасне життя вимагає більш глибоких знань в різних галузях людської діяльності, більш широкого кругозору, швидкого реагування на ті події, що відбуваються навколо нас. Саме тому навчання і розвиток дитини повинен відповідати вимогам багатогранного життя і змінам, що дуже швидко відбуваються в суспільстві. В зв'язку з цим сучасна шкільна програма образотворчого мистецтва більше годин приділяє ознайомленню дітей з творчістю видатних митців попередніх епох і нашої сучасності. Великої ваги у формуванні духовного світу дитини, розвитку її естетичних смаків, високих емоційних переживань, розширення кругозору набувають уроки-розповіді та уроки-бесіди на яких школярі знайомляться з найкращими здобутками людської цивілізації в сфері мистецтва і культури.

Актуальним є питання про застосування на уроках образотворчого мистецтва технічних засобів навчання. Практика роботи шкіл свідчить, що застосування всіх видів апаратури, якщо воно добре продумане, повністю себе виправдовує. Особливу роль в сучасній школі при проведенні уроків-розповідей та уроків-бесід з образотворчого мистецтва повинні відігравати мультимедійні комп'ютерні технології, які мають практично необмежені можливості для загального розвитку дитини і її виховання. В зв'язку із застосуванням комп'ютера на уроках образотворчого мистецтва виникає новий тип уроку з новою методикою. Всесвітня мережа «Інтернет» дозволяє краще і швидше знайомитись з творчістю сучасних митців практично всіх країн світу і, зокрема, видатних людей України, рідного міста і регіону. За допомогою комп'ютера можна знайти інформацію про творчість відомих волинських художників, викликати інтерес до вивчення біографії і робіт наших сучасників і співвітчизників, спонукати дітей до поглибленого дослідження творчих доробків митців і, можливо, особисте знайомство з цікавими і відомими людьми рідного краю.

Велику роль у вихованні і розвитку дітей шкільного віку відіграє ознайомлення з творчістю митців рідного краю, міста. Школярі знайомляться з різними напрямками в сучасному мистецтві, новими техніками і матеріалами, жанрами мистецтва. Вивчення творчості українських митців поглиблює знання дітей про культуру і мистецтво рідної держави, викликає почуття гордості за свій народ, Батьківщину, підносить їх самих на більш високий рівень, спонукає до подальшого вивчення історії мистецтва, культури свого народу, власної творчості і усвідомлення й утвердження себе в світі, сучасному суспільстві.

Бесіди про мистецтво розвивають в дітей не тільки художнє бачення, естетичний смак, але й допомагають в розвитку процесу мислення. Діти вчаться правильно сприймати твір мистецтва не тільки емоційно, але й свідомо аналізувати і оцінювати його. Навчаються мислити, формувати і висловлювати свою думку, вербально оформляти свої відчуття та емоційне сприйняття твору. Все це допомагає дитині швидше адаптуватись в суспільстві, мобільно змінюватись разом із оточенням, знаходити контакти з людьми різного віку.