Основні функції та компоненти процесу навчання. Принципи навчання.

Основними функціями навчанняє:- освітня функція навчання сприяє перетворенню знань у надбання
особистості, яка навчається, виробленню умінь і навичок використання знань на практиці;виховна функція виявляється у формуванні світогляду,високих моральних якостей, естетичних смаків, трудових умінь;- розвиваюча функція спрямована на формування творчої особистості.

Основні компоненти навчального процесу:

1. Мета навчання Визначається умовами розвитку суспільства та набутим
досвідом у формуванні підростаючої особистості.2. Завдання навчання. Випливають із мети навчання і дають змогу здобувати знання, набувати вміння і навички згідно з навчальними планами і програмами.3. Зміст освіти (навчання). Чітко окреслена система знань, умінь та
навичок, якими повинен оволодіти учень протягом навчання у школі.4. Методи навчання. Основні способи навчальної роботи вчителя та учнів, за допомогою яких учні здобувають певні знання, вміння і навички.5. Засоби навчання Підручники, посібники, комп'ютери, навчаючі контролюючі машини, спортивні знаряддя, за допомогою яких учні
здобувають знання та удосконалюють навички.6. Форми організації навчання Сприяють свідомому засвоєнню навчального матеріалу, оволодінню відповідними уміннями та навичками. Основною формою навчання у школі є урок, додаткові форми – факультативні заняття, гурткова, секційна робота, різноманітні конкурси, олімпіади, змагання. *

Принципи навчання (дидактичні принципи)- певна система основних дидактичних вимог до навчання, дотримання яких забезпечує його ефективність. До головних принципів навчання належать. Принцип науковості. Добір матеріалу, який відповідав би структурі певній галузі знань і навчального предмета, специфіці його розділів і тем. Принципсистематичностіта послідовності. У школі систематичність досягається послідовним викладом навчального матеріалу, виділенням основного, логічним переходом від засвоєння попереднього до нового матеріалу. Принцип доступності. Дохідливості викладання. Виявляється в компенсуванні складнощів змісту навчального матеріалу майстерним його викладанням учителем або вдалою подачею автором підручника. Принцип зв'язку навчання з життям. Полягає у використанні на уроках життєвого досвіду учнів, розкритті практичної значимостізнань,

застосуванні їх у практичної діяльності. Принцип свідомості й активності учнів. Виходить з того, що позитивний результат будь-якої діяльності визначається активністюучнів. Передбачає широке використання у навчанні проблемних методів, за діяння всіх психічних процесів які сприяють активізації пізнання. Принцип наочності. Передбачає навчання на основі живого сприймання конкретних предметів і явищ дійсності або їх зображень. Наочність буває: натуральна, образна і символічна. Принцип міцності знань, умінь і навичок. Передбачає тривале збереження в пам'яті набутих знань, умінь і навичок, різні методи і засоби відтворення, повторення, запам'ятовування. Принцип індивідуального підходу до учнів. Врахування рівня розумового розвитку, знань та умінь, працездатності, пізнавальної та практичної самостійності учнів, їх особливостей пізнавальних інтересів, вольового розвитку учнів, їх ставлення до навчання. Принципемоційногонавчання. Реалізується через жвавий, образний виклад матеріалу, мову учителя, його ставлення до учнів, зовнішній вигляд, використання цікавих прикладів. Принцип демократизації. Означає організацію навчального процесу відповідно до умов розвитку суспільства і тенденції розвитку цивілізації, врахування особливості навчання залежно від розвитку дитини та використання ефективних форм впливу на неї. Принцип виховання здорової дитини. Реалізується в процесі навчання через створення певної системи фізичного виховання, поєднання фізичної культури з моральним, інтелектуальним та естетичним вихованням. Принцип диференціації навчального процесу. Передбачає дозування навчального матеріалу для учнів з урахуванням їх загального розвитку, намаганням кожного школяра розвивати свої здібності. Принцип оптимізації навчально-виховного процесу. Базується на досягненні школярами високого рівня знань, умінь і навичок, розвитку їх психологічних, інтелектуальних функцій. Принцип не традиційності системи навчання. Полягає у використанні в класно-урочній системі нових форм навчання, які сприяють засвоєнню учнями знань на основі колоквіумів, заліків, рефератів, наукових повідомлень, участі в олімпіадах, конкурсах тощо.Перша спроба створення цілісної системи принципів навчання належить Я.А.Каменському. Він назвав їх основоположними, на яких повинен будуватися навчальний процес.