Тема 2. Навчання як педагогічний процес
Предмет и завдання дидактики. Категорії дидактики. Цілі і зміст освіти, навчання. Поняття про процес навчання . Види навчання. Принципи навчання, методи. Засоби навчання, їх характеристика, форми навчання.
Освітній процес у вузі. Інноваційні процеси в сучасній вищій освіті. Цілі навчання в системі цілей виховання особистості, що розвивається, майбутнього фахівця.
Навчання й освіта як предмет дидактики вищої школи. Закономірності й принципи навчання. Специфіка реалізації загально дидактичних принципів у системі вузівського навчання.Сутність, рушійні сили й логіка процесу навчання. Навчання як взаємодія культур: культури, «закодованої» у навчальних текстах, культури студентів і особистісної культури викладача. Двосторонній і особистісний характер навчання. Взаємодія «викладання - навчання» як центральне дидактичне відношення.
Навчання як співтворчість викладача й студента.
Тема 3. Освіта і культура.
Освіта як спосіб входження людини в світ науки і культури. Освіта як система і процес. Вікова динаміка розвитку людини в процесі освіти. Психологічні основи теорії навчання. Навчання, навчальний процес, розумова діяльність та її розвиток. Зв'язок теорії навчання з психофізіологією та психологією навчання. „Інформаційна криза”, пов’язана з наростанням протиріччя між надмірно високою інформаційною насиченістю навчальних програм та відносно низькою здібністю мозку людини сприймати інформацію у великих розмірах. Педагогічний зміст зв’язку теорії навчання у вищій школі з закономірностями психофізіології та психології.
Тема 4.Характеристика процесу навчання.
Освітні технології.Форми організації навчання в школі і в вищому навчальному закладі.Дидактичі теорії і концепції. Організаційні форми навчання, їхні основні ознаки. Форми організації навчання як способи безперервного керування пізнавальною діяльністю людини . Роль і місце лекції у вузі. Функції й види лекцій. Практичні заняття. Семінарські заняття. Лабораторні роботи. Самостійна робота . Науково-дослідна робота студентів. Виробнича практика. Дипломна практика.
Очна, заочна, очно-заочна форми навчання. Екстернат. Дистанційне навчання.
Тема 5. Людина як предмет виховання..
Полікультурне виховання. Виховні системи: зарубіжний і вітчизняний досвід. Закономірності й принципи навчання. Специфіка реалізації загально дидактичних принципів у системі вузівського навчання.
Сутність, рушійні сили й логіка процесу навчання. Навчання як взаємодія культур: культури, «закодованої» у навчальних текстах, культури студентів і особистісної культури викладача. Двосторонній і особистісний характер навчання. Взаємодія «викладання - навчання» як центральне дидактичне відношення. Навчання як співтворчість викладача й студента.
Тема 6. Відтворення змісту навчання у вищій школі.
Зміст навчання як проблема вузівської педагогіки. Системно-діяльнісний підхід до навчання й зміст навчання. Рівні формування змісту навчання. Кваліфікаційні характеристики й принципи формування змісту вищої освіти.
Проблема перетворення змісту освіти в зміст навчання.
Тема 7.Форми організації навчання у вузі
Організаційні форми навчання у вузі, їхні основні ознаки. Форми організації навчання як способи безперервного керування пізнавальною діяльністю студентів. Роль і місце лекції у вузі. Функції й види лекцій. Практичні заняття у вищій школі. Семінарські заняття. Лабораторні роботи. Самостійна робота студентів. Науково-дослідна робота студентів. Виробнича практика. Дипломна практика.
Очна, заочна, очно-заочна форми навчання. Екстернат. Дистанційне навчання.
Місце і роль аудиторних занять.Аудиторні заняття (лекції, семінари) грають значну роль в учбовому процесі, у вивченні курсу релігієзнавства, зокрема. У змістовному плані лекції розкривають ключові теми курсу на основі синтезу історії і теорії релігії. Вони дозволяють студентам отримати цілісне і різностороннє, багатоаспектне уявлення про ту або іншу тему, оскільки самостійно і додатково вивчаються, як правило, вузькі питання. Семінари дозволяють студентам навчитися слухати і аналізувати виступи, коректно формулювати питання, логічно і аргументовано робити доповіді, коректно відповідати на питання аудиторії.
Позааудиторна самостійна робота студентів: вивчення учбової, додаткової літератури і першоджерел; опрацьовування учбового матеріалу по лекційних конспектах і підручниках; підготовка до поточного тестування.
Самостійна робота з літературою. Літературу по релігієзнавству можна розділити на основну, додаткову і джерела (першоджерела). У основній літературі (підручники і навчальні посібники) дається систематичний виклад всього курсу або основних його розділів. Поряд з лекціями вони представляють необхідний мінімум для засвоєння курсу.
Додаткова література розширює і заглиблює|поглиблює| знання по конкретніших питаннях. Вона може бути використана студентами по вибору і для підготовки до семінару.
Першоджерела, перш за все|передусім треба звернути увагу на праці світових треба звернути увагу на праці видатних світових та вітчизняних науковців.Студенти повинні пам'ятати, що головний|чільний| спосіб засвоєння учбового матеріалу –самостійна| робота з|із| книгою. Її треба уміти вдумливо читати і робити|чинити| відповідні записи у вигляді трьох основних форм: план, тези, конспект.
План– найкоротша форма прочитаного. Розрізняють план простий і розгорнений. Простий план включає перелік заголовків або питань, про які мовиться в тому ж ладі|порядку|, що і в книзі. Розгорнений план - кожне питання розбите на підпитання.
Тези - запис основних положень|становищ| і ідей, викладених в книзі або статті, більш поглиблений розвиток плану.
Конспект – стислий, логічно зв'язаний виклад прочитаного, включаючи головні|чільні| положення|становища| книги і аргументи (цифри, приклади|зразки|, таблиці і так далі). Хороший|добрий| конспект підручника|посібника| по основних темах курсу може надати велику допомогу на заліку.
Форми контролю: Опитування, заслуховування і обговорення доповідей, поточне тестування, тематичні дискусії.
Тематичний план семінарських занять