Структура занять з аеробіки

ТИПИ ТА СТРУКТУРА ЗАНЯТЬ З АЕРОБІКИ

План вивчення теми

1. Типи занять з аеробіки.

2. Структура занять з аеробіки.

3. Методичні особливості аеробіки.

4. Методи, спрямовані на здобуття знань.

5. Методи, спрямовані на оволодіння руховими вміннями й навичками.

Рекомендована література:

1. Беляева И. М. Обучение базовым элементам классической аэробики с использованием компьютерных технологий : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Ирина Михайловна Беляева. – М., 2007. – 173 с.

2. Виес Ю. Б. Фитнес для всех / Ю. Б. Виес. – Минск : Книжный дом, 2006. – 512 с.

3. Горцев Г. Ничего лишнего : аэробика, фитнес, шейпинг / Г. Гроцев. – Ростов н/Д : «Феникс», 2004. – 256 с.

4. Закарьян Г. Х. Фитнесс – путь к совершенству / Л. Х. Закарьян, А. Л. Савенко. – Ростов н/Д : «Феникс», 2001. – 160 с.

5. Нестерова Т. В. Техника базовых элементов, терминология и язык профессионального общения в аэробике : учеб.-метод. пособ. / Т. В. Нестерова, Н. А. Овчинникова. – К., 1998. – 33 с.

6. Теория и методика фитнес-тренировки : учебник персонального фітнес-тренера / под ред. Д. Г. Калашникова. – Фантэра. 2003. – 182 с.

7. Хоули Э. Оздоровительный фитнес / Э. Хоули, Б. Д. Френке. – К. : Олимпийская лит-ра, 2000. – 368 с.

8. Якимов А. М. Основы тренерского мастерства : учебно-методическое пособие / А. М. Якимов. – М : Терра-Спорт, 2003. – 176 с.

Типи занять з аеробіки

У своїй практичній діяльності фахівець з оздоровчої аеробіки повинен проводити заняття на високому рівні, отже ретельно готуватися до кожного окремого заняття. При цьому він повинен чітко ставити та виконувати завдання (розвиток фізичних якостей, розвиток ритмічності, профілактика різних захворювань тощо) залежно від типів занять:

- навчальний (підготовка майбутніх фахівців; розучування нових програм для стажерів (перепідготовка, підвищення кваліфікації); для тих, хто займається);

- тренувальний (зміст його полягає у розв’язанні накреслених завдань);

- однорідний (заняття спрямовані на вирішення одного завдання, наприклад: розвитку гнучкості, техніки виконання вправ тощо);

- комплексний (заняття спрямовані на вирішення кількох завдань, наприклад: розвиток витривалості та сили);

- комбінований (заняття, під час яких використовуються декілька видів оздоровчої аеробіки);

- груповий (передбачає заняття з особами, які бажають займатися оздоровчою фізичною культурою або підготовкою до самостійного проведення занять. Для фахівців з невеликим досвідом склад групи не повинен перевищувати 15 осіб);

- індивідуальний (персональні заняття, покликані зреалізувати особисті завдання);

- контрольний (заняття, під час яких проводиться контроль фізичних можливостей тих, хто займається; перевірка знань стажерів).

Під час фахового навчання до змісту викладання оздоровчої аеробіки належать теоретичні, методичні, практичні, самостійні, індивідуальні, контрольно-залікові заняття, навчальна практика.

Структура занять з аеробіки

Заняття з оздоровчої аеробіки слід будувати в кілька етапів. Передусім визначити мету занять: корекція фігури, зниження надлишкової ваги, підвищення емоційного фону тощо. Потім чітко поставити завдання заняття: розвиток сили, витривалості, покращення координації та ін. Наступний крок передбачає підбір засобів, для розв’язання завдань заняття: розучування окремих рухів, побудова комплексів вправ, танцювальних композицій, використання різного обладнання, підбір музичних фонограм.

Не менш важливим етапом планування є визначення загальної тривалості занять, яке залежить від підготовленості та рухових можливостей тих, хто займається. Як правило, вони тривають 60 хв, але відповідно до різновиду аеробіки, час заняття можна змінювати. Наприклад, урочна форма в школі триває 45 хв, позаурочна форма занять – від 15 до 90 хв (ранкова гігієнічна гімнастика, факультативи, секції); у вишах практикують заняття, тривалість яких становить 90 хв; у комерційних закладах використовують «клубну систему», де застосовують, окрім комбінованих занять тривалістю 60–90 хв, в основному заняття з окремих видів і підвидів оздоровчої аеробіки: стретчинг, сайкл – 30–40 хв, аква-аеробіка – 30–45 хв, класична аеробіка та степ-аеробіка – 50 хв, танцювальна аеробіка – 50–60 хв, пілатес, тайчі, фітнес-йога – 60–90 хв.

Відповідно до тривалості занять доцільно визначати окремі його складники у відсотках:

1. Підготовча – 12–15 %.

2. Основна – 70–80 %.

3. Заключна – 8–10 %.

Проведення занять оздоровчої аеробіки на сучасному рівні передбачає планування не лише окремих частин, а і сукупність блоків, кожний з яких має свій зміст та завдання (табл. 1).

Структура заняття з аеробіки може змінюватися залежно від мети, накреслених завдань, виду аеробіки. При чому в підготовчій і заключній частинах видозмінюється сам зміст, а в основній, окрім змісту, і напрям занять.

І до нашого часу поміж різних спеціалістів відсутня єдина думка щодо корисності застосування того чи того напрямку занять. Перш за все, вибору заняття повинна передувати постановка окремих завдань. Якщо основне завдання – тренування ЧСС і витрати надлишкових калорій, то для цього раціонально використовувати кардіо-заняття. Але це можливо за високого рівня фізичної підготовки відвідувачів, що в свою чергу запобігатиме отриманню травм і фізичній перевтомі. Для тих, хто має бажання розвивати витривалість і силову витривалість, доречними будуть заняття комплексного (комбінованого) характеру. Великої популярності сьогодні набуває відвідування окремих занять силового тренування та занять психічно-регулюючого спрямування оздоровчої аеробіки (тайчі, фітнес-йога тощо). Але при побудові змісту таких занять слід дотримуватися найперше принципів і методів оздоровчої аеробіки, а не бодібілдингу чи східних гімнастичних систем.

Таблиця 1