Последипломное образование
Последипломное образование — специализированное усовершенствование образования и профессиональной подготовки лица путем углубления, расширения и обновления его профессиональных знаний, умений и навыков или получения иной профессии, специальности на основе полученного ранее образовательно-квалификационного уровня и практического опыта
Последипломное образование создает условия для непрерывности и преемственности образования и включает:
· переподготовку — получение другой специальности на основе полученного ранее образовательно-квалификационного уровня и практического опыта;
· специализацию — приобретение лицом способностей выполнять отдельные задачи и обязанности, которые имеют особенности, в пределах специальности;
· расширение профиля (повышение квалификации) — приобретение лицом способностей выполнять дополнительные задачи и обязанности в пределах специальности;
· стажировка — приобретение лицом опыта выполнения задач и обязанностей определенной специальности.
К заведениям последипломного образования относятся[4]:
· академии, институты (центры) повышения квалификации, переподготовки, совершенствования, учебно-курсовые комбинаты;
· подразделения высших учебных заведений (филиалы, факультеты, отделения и другие);
· профессионально-технические учебные заведения;
· научно-методические центры профессионально-технического образования;
· соответствующие подразделения в организациях и на предприятиях.
Самообразование
Для самообразования граждан государственными органами, предприятиями, учреждениями, организациями, объединениями граждан, гражданами создаются открытые и народные университеты, лектории, библиотеки, центры, клубы, теле-, радиоучебные программы и т. д.
29. Основні напрямки розвитку освіти в Україні (Закон про Освіту, Про Загальну Середню освіту, Про вищу освіту,державна національна програма освіта.Україна 21 століття)
Стратегічні завдання реформування освіти в Українській державі: відродження і розбудова національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави, формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров'я, забезпечення пріоритетності розвитку людини, відтворення й трансляції культури і духовності в усій різноманітності вітчизняних та світових зразків; виведення освіти в Україні на рівень освіти розвинутих країн світу шляхом докорінного реформування її концептуальних, структурних, організаційних засад; подолання монопольного становища держави в освітній сфері через створення на рівноправній основі недержавних навчально-виховних закладів; глибокої демократизації традиційних навчально-виховних закладів; формування багатоваріантної інвестиційної політики в галузі освіти. Пріоритетні напрями реформування освіти: розбудова національної системи освіти з урахуванням кардинальних змін в усіх сферах суспільного життя України; забезпечення моральної, інтелектуальної та психологічної готовності всіх громадян до здобуття освіти; досягнення якісно нового рівня у вивченні базових навчальних предметів: української та іноземних мов, історії, літератури, математики та природничих наук; створення умов для задоволення освітніх та професійних потреб і надання можливостей кожному громадянину України постійно вдосконалювати свою освіту, підвищувати професійний рівень, оволодівати новими спеціальностями; забезпечення у кожному навчально-виховному закладі відповідних умов для навчання і виховання фізично та психічно здорової особи; запобігання пияцтву, наркоманії, насильству, що негативно впливають на здоров'я людей. Оновлення змісту освіти є визначальною складовою реформування освіти в Україні і передбачає приведення його у відповідність з сучасними потребами особи і суспільства.