Лекція 1.3. (3) Управління процесом упровадження інновацій у загальноосвітньому навчальному закладі

План

1. Мотиви, мета, завдання та зміст інноваційної діяльності навчальних закладів.

2. Експеримент як складник інноваційної педагогічної діяльності.

3. Сутність інноваційного педагогічного експерименту.

4. Методика проведення інноваційного експерименту.

Рекомендована література

Основна:

1. Артемова Л. В. Педагогіка і методика вищої школи . Інтерактивні технології в курсах навчальних дисциплін [Текст] : навч. - метод. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К. : Кондор, 2012. - 272 с. - 978-966-351-110-8. Рек МОН України.(1)

2. Артемова Л. В. Педагогіка і методика вищої школи. Інтерактивні технології в курсах навчальних дисциплін [Текст] : навч.-метод. посібник. - К. : Кондор, 2008. - 272 с. - 978-966-351-110-8. Рек МОН України.(14)

3. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе : контекстный подход [Текст]. - М. : Высшая школа, 1991. - 207 с. - ( иллюстр.). - 5-06-002079-7 (8)

4. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - 2-ге вид., допов. - К. : Академвидав, 2013. - 352 с. - Альма-матер. - 978-617-572-027-1 (17).

5. Інноваційна діяльність педагога : від теорії до успіху. Інформаційно-методичний збірник / Упорядник Г.О. Сиротенко. Полтава : ПОІППО, 2006. ─ 124 с.

6. Кузьмінський А. І, Омельяненко С. В. Становлення професіоналізму педагога вищої школи (У бесідах і роздумах) [Текст] : навч. посіб. ─ Черкаси : ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2013. ─ 228 с. (1)

7. Пєхота О.М., Єрмакова І. П. Основи педагогічних досліджень: від студента до наукової школи [Текст] : навч. - метод. посіб. - Миколаїв : Іліон, 2011. - 340 с. - (ілюстр.). - Педагогічна освіта - ХХІ. - 978-966-534-070-6 (6)

8. Пєхота О. М., Старєва А. М. Особистісно орієнтоване навчання : підготовка вчителя [Текст] : моногр. - Миколаїв : Вид - во Іліон, 2006. - 272 с. (1)

9. Педагогическая диагностика в школе [Текст] / под ред. А.И. Кочетова. - Минск : Народная асвета, 1987. - 223 с.

10. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя в умовах вищого навчального закладу [Текст] : наук. посіб. для вищ. навч. закл. / під заг. ред. С. І. Якименко. ─ К. : Слово, 2011. ─ 464 с.

11. Формування профорієнтаційної компетентності педагога: теорія і практика [Текст] : монографія / В.П. Зінченко, В.Б. Харламенко, М.С. Янцур та ін.; за ред. В.П. Зінченка. ─ Глухів : РВВ ГНПУ ім. О.Довженка, 2010. - 198 с. (15)

Додаткова література

1. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник. - К., 2001. ─ 528 с.

2. Гончаров Н.К. Методология и методы педагогики как науки. - М., 1968. ─ 44 с.

3. Клименко А.В., Калита А. А., Бережна Э.П. Методология и методика педаго­гических исследований. - К., 1988. ─ 99 c.

4. Падалка О.С. та ін. Педагогічні технології. - К., 1995. ─ 252 c.

Інформаційні ресурси:

3. Закон України «Про інноваційну діяльність» [Електронний ресурс]. ─ Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/40-15.

4. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (Указ Президента України №344/2013) [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/344/2013 acher/3510/

4. Проблеми оптимізації взаємодії «педагог-учень» [Електронний ресурс ] - http://osvita.ua/vnz/reports/psychology/29250/

5. Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0946-00.

6. Широкова Е. Ф. Теоретико-психологические основы личностно-ориентированного педагогического взаимодействия / Е. Ф. Широкова, П. Шептенко [Электронный ресурс]. – Режим доступу : www.informika.su/text/magaz/pedagog/ pedagog_11/tpo.html

1.Мотиви, мета, завдання та зміст інноваційної діяльності освітніх закладів

Інноваційна діяльність освітніх закладів є одним із стратегічних напрямів в освіті. Це є умовою виживання освітнього закладу, гарантією соціальної безпеки її вихованців та всіх учасників педагогічного процесу.

Однак дослідження МФ “Відродження” встановили, що найбільш значущі психолого-педагогічні експерименти всеукраїнського рівня з розробки нового змісту освіти, сучасних освітніх технологій проводяться лише у 60 школах України, тільки понад 1000 вчителів близько 700 шкіл апробують нові підручники (загалом близько 4% загальноосвітніх навчальних закладів). Означене є результатом недостатньої підготовки педагогів до інноваційної діяльності, відсутності системи управління нововведеннями в освітніх закладах.

Метою інноваційної діяльності освітніх закладів є досягнення очікуваного кінцевого результату, тобто якісна зміна об'єкта.

Мета – це усвідомлення моделі бажаного творчого пошуку; осмислення етапів та термінів досягнення очікуваного результату; раціональний добір засобів її досягнення.

Важливим чинником інноваційної діяльності є вміння знайти у нововведеннях власну мету, що активізує інноваційну діяльність педагога, сприяє ефективному процесу та результату.

Завдання інноваційної діяльності полягає у виконанні різноманітних за обсягом видів роботи (чи конкретних заходів), що залежать від змісту нововведення. Основним алгоритмом розробки завдань є поетапний перехід від вихідного стану до ідеального образу моделі.

Зміст інноваційної діяльності визначається основною ідеєю інноваційного процесу, метою та очікуваними результатами. Зміст формалізується у програмі прикладного дослідження (проекті), підготовка якої передбачає функціональний розподіл ролей та завдань.

Основною формою організації інноваційної діяльності є педагогічний експеримент. Форма педагогічного експерименту передбачає впровадження

нововведення на науковій основі, тобто з урахуванням специфіки та механізмів емпіричного дослідження

2. Експеримент як складник інноваційної педагогічної діяльності

Провідною формою і важливою складовою інноваційної педагогічної діяльності є експеримент, результати якого збагачують новими знаннями про навчально-виховний процес, дають змогу переконатися на підставі педагогічної практики в ефективності нових ідей і технологій.

Загалом експеримент у галузі освіти тлумачиться як метод емпіричного пізнання, за допомогою якого в природних або штучно створених, контрольованих і керованих умовах досліджується педагогічне явище, триває пошук нового, ефективнішого способу розв'язання педагогічної проблеми; метод дослідження, що передбачає виокремлення суттєвих факторів, які впливають на результати педагогічної діяльності, дає змогу варіювати ними задля досягнення оптимальних результатів.

Метою педагогічного експерименту є перевірка ефективності різних педагогічних впливів, тобто змісту, методів, прийомів, форм організації навчальної та виховної роботи. Він дає змогу встановити причинний зв'язок між педагогічними впливами та їх результатами (опануванням знань, умінь, розвитком здібностей, формуванням навичок поведінки тощо).

Чим більше в педагогічній діяльності нового, інноваційного, тим ближча вона до власне експериментальної роботи, чим більше в ній відтворення, хоч і в нових умовах, відомих методів, прийомів, технологій тощо, тим ближча вона до дослідної роботи. Крім того, експеримент повинен бути належно організований.

3. Сутність інноваційного педагогічного експерименту

Педагогічний експеримент є особливим видом інноваційного педагогічного експерименту.

Інноваційний педагогічний експеримент – метод дослідницько- педагогічної діяльності, який передбачає істотні зміни у змісті, формах і методах роботи з метою підвищення їх ефективності.

Інноваційний педагогічний експеримент виконує не тільки оцінну, а й прагматичну (вивчення умов впровадження новацій) та прогностичну (визначення перспектив розвитку нововведення) функції.

Структура інноваційного педагогічного експерименту аналогічна структурі наукового експерименту, яка охоплює такі основні складники:

– об'єкт і предмет дослідження;

– формулювання мети експерименту;

– визначення завдань і гіпотези експерименту;

– розроблення і вибір конкретних методик і методів дослідження;

– експертиза програми дослідження та етапи проведення експерименту.

Інноваційний педагогічний експеримент є важливим чинником інноваційної освіти, яка головною метою вважає формування в людини дослідницької позиції, виховання у неї ставлення до суспільства як до творчо-пошукового середовища.

При проведенні наукового експерименту треба врахувати те, що найважливіший критерій організації експерименту в педагогічних дослідженнях – його доказовість.

Необхідна умова доказовості інноваційного педагогічного експерименту – наявність програми і методики його проведення. У програмі повинно бути точно зазначено:

1. Із яким саме навчально-виховним нововведенням пов'язано проведення експерименту.

2. Обґрунтування доцільності і можливості нововведення.

3. Гіпотезу, в якій спрогнозувати позитивні і негативні наслідки новації.

4. Експериментальні і контрольні об'єкти зі вказівкою ступеня їх репрезентативності (показовості), специфіки, а також компаративності. Значення контрольних об'єктів часто недооцінюється, але їх наявність – головна умова чистоти експерименту.

Контрольні об'єкти (класи, групи, освітні установи) повинні бути типовими для галузі і мати рівні умови, тобто користуватися всіма тими перевагами, які отримують експериментальні майданчики.

Експеримент не може бути знеособленим. Він виявиться результативним за умови, якщо всі зацікавлені в ньому учасники будуть мати чітко сформульовані обов'язки і права.

Важливо точно визначити всіх учасників експерименту і чітко розподілити відповідальність між ними.

4. Методика проведення інноваційного педагогічного експерименту

У програмі повинна бути розкрита методика проведення експерименту:

1. Етапи чи терміни, порядок основних заходів, процедури завершення.

2. Створення експериментальної ситуації (зміна у заданих параметрах

організаційно-правових, економічних, соціальних, психолого-педагогічних умов діяльності об'єкта), періодичне оцінювання стану досліджуваних освітніх процесів.

Дослідницький процес, складовою частиною якого є експериментальна

робота, організовується в кілька етапів:

Перший передбачає:

1. Формулювання завдання, кінцевої мети, умови, припустимі обмеження, матеріально-технічне забезпечення експерименту.

2. Встановлення рівня розробленості проблеми, визначення перспективності для освіти загалом або для розробки фундаментальних проблем педагогіки.

3. Характеристика значимості проблеми і необхідність її подальшого вивчення, співвідношення її із суміжними науково-дослідними роботами.

4. Визначення якою мірою вирішення поставлених питань ускладнюється браком інформації про суміжну проблематику.

Другий етап передбачає:

1. Висування, уточнення і коригування основних гіпотетичних положень експериментального дослідження. Це побудова гіпотези як теоретичної конструкції, ефективність якої повинна бути доведена експериментально або масовим контрольованим досвідом.

Гіпотеза як проект повинна виконувати відповідні функції у межах предмета дослідження: описову, пояснювальну, прогностичну.

Робоча гіпотеза – неодмінна умова плідного розвитку дослідницького процесу і завбачає дуже багато чинників:

а) організацію, методи наукового пошуку;

б) стан досліджуваної проблеми в літературі;

в) звертання до минулого досвіду, його історико-логічне осмислення.

Третій етап:

1. Теоретичне обґрунтування завдання дослідження.

2. Розроблення методики і технології експерименту: визначення змісту і форми конкретних пошукових завдань.

3. Розроблення методики і техніки педагогічного експерименту. Тут як правило, виникає потреба в констатуючому експерименті для встановлення

фактичного вихідного стану об'єкта дослідження перед основним експериментом, перетворювальним.

Проведення констатувального експерименту дає змогу довести розроблення дослідницьких завдань до високого ступеня визначеності і конкретності.

Четвертийетап – це власне експеримент, зіставлення результатів із

положеннями гіпотези, оцінка їхньої відповідності щодо мети і завдання.

П'ятий етап – це узагальнення матеріалів дослідження і впровадження

розробок у практику:

1. Класифікація зібраних фактів.

2. Встановлення статистичних закономірностей.

3. Виявлення тенденцій розвитку, зони стабільності, моментів нестабільності у формуванні визначених якостей в об'єкті експериментального дослідження.

4. Узагальнення фактичного матеріалу, встановлення його наукової

цінності.

5. Розробленняі прикладної частини, спрямованої на споживачів: шкільних

працівників, викладачів, теоретиків педагогіки.

Наши рекомендации