Які компоненти психолого-педагогічної структури діяльності викладача ви знаєте?охарактерезуйте їх

Психолого-педагогічні основи і складові майстерності діяльності викладача включає низку взаємозумовлених компонентів:

орієнтовно-прогностична діяльність полягає в умінні педагога визначати конкретні цілі, зміст, методику виховної діяльності, передбачити її результати на основі знання рівня індивідуальної підготовленості окремих вихованців, злагодженості та згуртованості колективу.

Наслідком цієї діяльності є конструктивно-проектувальна, яка передбачає постійне вдосконалення педагогом методики проведення різних навчально-виховних заходів.

Організаційна діяльність – від умілого планування навчально-виховної роботи і визначення оптимальних шляхів її реалізації, обґрунтованості конкретних заходів залежать перебіг педагогічного процесу та його конкретні результати.

Практичне здійснення конкретних педагогічних заходів передбачає наявність у педагога навичок і вмінь їх проведення, ефективних педагогічних методик. Ця діяльність потребує досконалої педагогічної техніки.

Аналітично-оцінковий напрям діяльності педагога, зміст якого полягає в аналізі як власних дій, так і дій студентів, виявленні їх позитивних сторін і недоліків.

Дослідницько-творчий – має пронизувати всі попередні види діяльності та своєчасно наповнювати їх змістом.

Творчість педагога – це джерело його оптимізму, всебічного розвитку, гуманного мислення, оригінального проведення педагогічних заходів. Їх постійного вдосконалення, тощо.

6.назвіть та охарактерезуйте рівні готовності викладача до педагогічної діяльності.

Вирізняють, інтуїтивний, репродуктивний, пошуковий, творчий (продуктивний) рівні сформованості готовності до педагогічних інновацій.

Інтуїтивний рівень сформованості готовності до інноваційної

педагогічної діяльності.

До цього рівня сформованості готовності належать педагоги, які за

особливостями мислення і практичної діяльності, ставляться до інноваційної

проблематики як до альтернативи традиційній практиці. Основою їх діяльності

в такому випадку є емоційна, інтуїтивна налаштованість на сприйняття нового

тому, що воно нове, а не глибокі теоретичні знання особливостей інноваційної

ідеї чи аналіз педагогічної практики, яка на цій ідеї базується. Педагогічна

рефлексія у них не сформована.

Репродуктивний рівень сформованості готовності до інноваційної

педагогічної діяльності. Педагоги, які належать до цієї категорії добре обізнані

з теоретичними засадами, змістом, конкретними методиками педагогів-

новаторів, нерідко застосовують елементи цих систем у власній педагогічній

діяльності. Проте використання інновацій у їх педагогічній практиці є

несистематичним (невпорядкованим), ситуативним. Окремі педагоги вважають,

що новітні технології можуть бути застосовані лише їх авторами. Педагогічна

рефлексія у них виражена недостатньо.

Пошуковий рівень сформованості готовності до інноваційної педагогічної

діяльності. Педагоги цієї групи намагаються працювати по-новому, втілюючи у

власній діяльності відомі практиці технології та методики навчально-виховної

роботи. Охоче йдуть на експеримент, не приховують ні своїх успіхів, ні помилок,

відкриті для публічного обговорення, осмислення педагогічних інновацій.

Творчий рівень сформованості готовності до інноваційної педагогічної

діяльності. Педагоги цього рівня творчо ставляться до інноваційної діяльності,

мають змістовні знання про нові наукові та новаторські підходи до навчання й

виховання, володіють новітніми технологіями і створюють власні. Реалізація

творчого потенціалу в інноваційному процесі для багатьох із них є

найважливішим орієнтиром діяльності.

Знання про рівень сформованої готовності кожного педагога до

інноваційної діяльності дає змогу як педагогу планувати свій саморозвиток, так

і керівнику школи коригувати інноваційний потенціал колективу, що є

важливим компонентом структурних професійних якостей.