Дитяча література буде доступна для розуміння за умови врахування специфіки цільової аудиторії.

Таких специфічних рис ми виділяємо чотири:

1) Вік.Сучасна педагогіка, виходячи з анатомо-фізіологічних і психологічних особливостей, розрізняє 4 вікові етапи у розвитку дітей:

а) дошкільний/(3–6 років)

б)молодший шкільний вік(6–10 років)

в) середній шкільний вік(від 10–11 до 14–15 років)

г) старший шкільний вік (вік ранньої юності (15–18 років)

Цей поділ умовний, тому і в дитячій літературі не завжди можна провести межі між віковими групами.

2) Несформованість мовної особистості.Тобто, дитина ще не має того набору здатностей та

навичок, який би забезпечував повноцінне та адекватне сприйняття будь-якого тексту.

3) Недостатня мовна компетенція.Особливо читачі дошкільного та молодшого шкільного віку

стикаються з труднощами, пов’язаними із мовною складністю запропонованого їм тексту. Ці труднощі можуть бути викликані як надто складним синтаксисом, так і вживанням великої кількості потенційно незнайомих лексичних одиниць. Крім того, діти молодшого віку не завжди розрізняють стильові особливості, не сприймають глибокого підтексту.

4) Обмежений обсяг знань про навколишній світ.Зокрема це більшою мірою стосується

перших двох вікових категорій. Недостатність знань про співвідношення між речами, про оцінки, принципи, ставлення, традиції тощо, а також недостатність енциклопедичних знань призводить до обмеження рівня розуміння.

А) Література для дошкільниківвідрізняється за змістом і формою від літератури для інших вікових категорій. Вони (дошкільники) мають ще дуже елементарні уявлення про навколишній світ, черпаючи інформацію з розповідей батьків, вихователів дитячих садків, з кіно і телебачення, а також книжок, з яких дізнаються про багатогранність життя, про особливості тваринного світу, різноманітні явища природи.

У книгах для дітей є свої специфічні теми, сюжети, образи. Та переважно не вони є домінантами, що дозволяють адресувати книгу тій чи іншій віковій категорії. Основне – як розкривається сюжет, як будується образ, чи доступні вони сприйманню дитини. Те, що цікаво малюкові, підлітки читати не будуть. У цьому криється внутрішнє протиріччя і особлива складність дитячої літератури. Дитячий письменник повинен бути “ровесником” свого читача. “Лихо тому дитячому письменникові, хто не вміє хоча б на деякий час розлучитися зі своєю дорослістю, вийти з неї, з її турбот та прикрощів і перетворитися на тих, хто є його адресатом…”, – писав Корній Чуковський [15, 408]. Сам процес написання дитячої книги потребує особливих зусиль. Діти не сприймають удаваної, несправжньої зацікавленості. Письменник, вибудовуючи проблемно-тематичний ряд твору, події і конфлікти, повинен переконливо пов’язати їх із психологією того чи іншого віку, життєвим досвідом читача, при цьому не спрощуючи їх.

Книжка для дошкільного віку повиннамати цікавий, захоплюючий сюжет з динамічним розгортання подій, веселими сценками й колізіями. Зважаючи на те, що книжка для дітей дошкільного віку розрахована на запам’ятовування, вона неодмінно повинна бути добре, із смаком ілюстрована. Дитину приваблюють передусім малюнки, завдяки яким вона краще сприймає зміст. Саме тому серед книг для дітей-дошкільнят переважають книги-іграшки і книги-малюнки, де ілюстрації займають значно більше місця ніж текст. Діти цього віку особливо люблять віршовані казки і оповідання про природу, про різні історії з життя дорослих, твори найрізноманітніших жанрів, які б давали відповідь на “сто тисяч чому” [6, 17]. “Казка, гра, фантазія, – стверджував видатний педагог В.О Сухомлинський, – це животворне джерело дитячого мислення, благородних почуттів і бажань” [12, 153].

Б) Дитина молодшого шкільноговіку відрізняється своєю емоційністю; вона мислить конкретно. Наприклад, слухаючи розповідь дорослих, дитина відчуває себе учасником подій. Так, казки з яскравими сюжетами, виразними образами та реалістичним описом життєвих фактів глибоко закарбовуються у свідомість дитини. Казки, на цьому етапі, розкривають поняття добра і зла, вчать розуміти і оцінювати дійсність. Дитину переконує певний конкретний факт, а через нього – ідея. Дітей цього віку цікавлять дидактичні розповіді, що демонструють певний приклад для наслідування або почуття. Тому і створював Сухомлинський свої казки, оповідання та вірші про перемогу добра над злом. Але часом автор не робить ніяких висновків про те, що добре, а що погано в поведінці персонажів, закінчуючи дитячі питальними реченнями. Таким чином, він дає можливість дітям замислитись, поміркувати, самому зробити висновки. Вони збуджують фантазію – саме у цьому значимість таких нехитрих оповідань.

Книжка для дітей молодшого шкільного віку відзначається ширшою й складнішою тематикою. Особливістю літератури цієї вікової групи є органічне поєднання тексту і малюнка, де ілюстрації, як правило, кількісно переважають над словесним вираженням змісту. Коли вони органічно пов’язані з текстом, то ще більше посилюють образність викладу. Крім казок, діти цього віку охоче читають байки, вірші і оповідання, твори на історичні теми, пригодницькі книги.

В) Книги для підлітків(дітей середнього шкільного віку) та Г) юнацтвавідзначаються багатством тематики, жанровою різноманітністю. Підлітки в основному захоплюються науково-фантастичними творами, пригодницькою літературою; їх цікавлять теми дитинства й життя школи, твори на історичну тематику, художні біографії видатних діячів. Підлітків приваблюють цікаві подорожі, вольові герої. Героїка завжди захоплювала юних читачів. Це пояснюється особливістю їхньої психіки, прагненням до небуденного, до самоствердження і подвигів, бажанням прославитись. У художній літературі вони шукають взірець для наслідування, високого і яскравого ідеалу, бо саме у цьому віці дітям хочеться стати дорослими і виявити свої сили й свою особистість у самостійній діяльності. Образ героя відіграє вирішальну роль, адже він є носієм моралі, світогляду, допомагає читачеві визначитися у житті.

На думку деяких вчених, 14-річний підліток, як і дитина, хоче бачити світ красивим, але його розгубленість перед вибором стосунків зі світом не завжди активізує досягнення краси істинного “я”. Де знайти слова, які відкриють шлях досягнення нескінченої краси і гармонії світу? Підлітки усвідомлюють, що є добро і зло, що до кращого в самому собі треба прислуховуватися. Зміст читання відкривається в цьому випадку і як джерело переживань, і як шлях до самого себе. Великого значення набувають роздуми у процесі навчання [3, 23].

Завдання активно впливати на формування людської особистості діалектично пов’язане з вимогами доступності і захопливості. Бо першою умовою результативності виховного впливу на дитину є читабельність книги та її “цікавість”. Що ж входить у дитяче визначення – “цікава книжка”? По-перше, вона повинна бути зрозумілою, доступною. По-друге, мати якісь нові для дітей відомості – чи то з світу речей або явищ, чи з сфери думок і почуттів, тобто повинна мати достатню для підтримки інтересу дозу інформації. І, по-третє, все це повинно бути подано в захоплюючій, динамічній, вигадливій формі [2, 122].