ТЕМА: Виховання в процесі навчання біології

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ З МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ

для спеціальності 6.040102 Біологія*

Підготовлено викладачем

кафедри ботаніки

Космачовою А.М.

Миколаїв – 2011

Семестр VІ – 3 кредити, 108 годин. З них: 18 год. лекцій, 18 год. практичних занять, 18 год. індивідуальних занять, 3 контрольні роботи, 54 год. самостійної роботи.

Розподіл годин за темами

№	Практичні заняття	Годин
	Виховання в процесі навчання біології
	Методика проведення позаурочної та позакласної роботи з біології
	Методика формування фізіологічних понять
	Методика формування систематичних понять
	Формування і розвиток загальнобіологічних понять, термінів.
	Методика формування екологічних понять
ІНДИВІДУАЛЬНІ РОБОТИ
	Складання план-конспектів уроків для 8 класу
	Складання опорно-логічних схем
САМОСТІЙНА РОБОТА
	Виховання учнів засобами навчального предмета біології
	Позаурочна й позакласна робота учнів із біології. Факультативні заняття з біології
	Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок
	Матеріальна база навчання біології
	Засоби навчання біології
	Методи навчання біології. Система самоосвіти вчителя біології

З м і с т

Заняття № 1	Виховання в процесі навчання біології
Заняття № 2	Методика проведення позаурочної та позакласної роботи з біології
Заняття № 3	Методика формування фізіологічних понять
Заняття № 4	Методика формування систематичних понять
Заняття № 5	Формування і розвиток загальнобіологічних понять, термінів
Заняття № 6	Методика формування екологічних понять
СПИСОК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТКИ

Заняття № 1

ТЕМА: Виховання в процесі навчання біології

Перевірка опорних знань з лекційного матеріалу:

Розумове виховання— це розвиток пізнавальних здібностей і мис­лення учнів для прищеплення їм культури розумової праці.

Моральне виховання — це цілеспрямоване формування в учнів мо­ральної свідомості, розвиток морального почуття, навчання нормам і правилам суспільного життя та вироблення навичок моральної пове­дінки.

Громадянське виховання — це формування громадянськості як ін­тегративної якості особистості, що дає змогу людині відчувати себе юридично, соціально, морально й політично дієздатною.

Екологічне виховання — це формування в людини свідомого сприй­няття навколишнього світу, почуття особистої відповідальності за діяльність, що так чи інакше пов'язана з перетворенням довкілля, впе­вненості в необхідності дбайливого ставлення до природи, розумного використання її багатств.

Естетичне виховання — формування здатності сприймати й пе­ретворювати дійсність за законами краси, тобто естетичної куль­тури та свідомості.

Трудове виховання — формування свідомого ставлення до праці через прищеплення звички та навичок активної трудової діяльності.

Фізичне виховання — система заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я людини, загартування її організму, розвиток фізичних мож­ливостей, формування життєво важливих рухових навичок і вмінь.

Санітарно-гігієнічне виховання — вироблення гігієнічних навичок, підвищення санітарної культури учнів для зміцнення їхнього здоров'я. Статеве виховання — процес, що забезпечує нормальний стате­вий розвиток дітей і молоді та оволодіння ними нормами взаємин із представниками протилежної статі, а також правильне ставлення до питань статі.

ПАМ’ЯТАЙ !!!

«Правильно організоване навчання веде за собою дитячий розумовий розвиток»

Л.С. Виготський

«Трудове виховання - , це висловлюючись образно, гармонія трьох понять – потрібно, трудно, прекрасно. Немає і не може бути виховання поза працею і без праці у всій складності й багатогранності людину не можна виховати»

В.О. Сухомлинський

«В школі необхідно навчити і мислити, і відчувати «життя в світі думки – ось яку красу буття треба розкрити перед учнем»

В.О. Сухомлинський

ХІД РОБОТИ

Завдання № 1

Розробити та провести сценарій виховної години.

Запропоновані теми:

1. Бесіда «Культура спілкування з ровесниками»

2. Заходи присвячені Дню святого Валентина

3. Тренінг «Наркоманія та особистість»

4. Година присвячена українському козацькому літописцю Самійлу Величку;

5. Заходи присвячені річниці від дня народження Лесі Українки;

6. Міжнародний жіночий день.

7. Заходи присвячені річниці від дня народження Т.Г. Шевченка

8. Бесіда «Книга в житті людини. Наш підручник»

9. Міжнародний день театру

10. Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів

11. День Землі

12. День пам’яті про Чорнобильську трагедію

13. Бесіда «Про шкідливий вплив нікотину, алкоголю та наркотичних речовин на організм підлітків»

14. День Перемоги. Зустріч з ветеранами війни та учасниками бойових дій.

15. «Ніщо не вічно – тільки мати» (День матері)

16. Бесіда «Ти і закон» . Як підвищити рівень усвідомлення проблеми торгівлі людьми?

ВЕРЕСЕНЬ

01.09. - Свято Знань;

День народження університету;

День народження інституту/факультету;

ЖОВТЕНЬ

Перша неділя - День вчителя;

День відкритих дверей;

ЛИСТОПАД

17.11. - Всесвітній день студента;

ГРУДЕНЬ

Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

06.12. - Свято Збройних Сил України ;

Благодійні акції до Дня Святого Миколая;

ЛЮТИЙ

День Захисника Вітчизни;

БЕРЕЗЕНЬ

08.03. - Міжнародний день прав жінок;

Міжнародний день ліквідації расової дискримінації;

Всесвітній день боротьби з туберкульозом;

КВІТЕНЬ

07.04 - День здоров’я;

ТРАВЕНЬ

09.05. - День Перемоги;

День науки;

День Європи;

Міжнародний день сім’ї;

День боротьби з тютюнопалінням;

ЧЕРВЕНЬ

01.06. - День захисту дітей;

День молоді.

Питання для закріплення знань:

1. Чому, незважаючи на велику кількість заходів з екологічного виховання, рівень екологічної культури громадян залишається досить низьким?

2. Чи потрібно дотримуватися біоетичного напряму в науці та освіті?

3. Розкрийте сутність санітарно-гігієнічного виховання в процесі шкільної біологічної освіти.

4. Які умови ефективності статевого виховання в процесі вивчення біології?

5. Сформулюйте кінцеву мету виховання особистості в сучасній школі.

6. Як виховання пов'язане зі змістом шкільного курсу біології ? Наведіть приклади.

Заняття № 2

ТЕМА: Методика проведення позаурочної та позакласної роботи з біології

Перевірка опорних знань з лекційного матеріалу:

Позаурочна робота — це форма організації учнів для виконання ними після уроків обов’язкових, пов'язаних із вивченням курсу, практичних робіт за індивідуальним або груповими завданнями вчителя.

До позаурочних робіт, які передбачені навчальною програмою, належать досліди й спостереження, виготовлення біологічних колекцій і гербаріїв, робота з мікроскопом, розв'язування генетичних задач. Ці роботи є обов'язковими й проводяться в куточку живої природи, в ка­бінеті біології, в природі, на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці, вдома. Протягом року кожний учень має виконати одну-дві позаурочні роботи.

Найбільші можливості для розвитку біологічних знань і здібностей учнів дають безпосередня робота з об'єктами живої природи й спостере­ження: досліди в кабінеті біології або на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці, ознайомлення із сільськогосподарським виробницт­вом тощо.

Наприклад: з теми «Киш­ковопорожнинні» учні 8 класу спостерігають за живленням, пересу­ванням, брунькуванням гідр та їхніми реакціями на ті чи інші подразнення. Вивчаючи кільчастих червів, спостерігають за пересуванням дощових черв'яків, їхніми реакціями на різні подразнення. Цікаві спо­стереження за живими молюсками: пересуванням ставковиків, коту­шок, виноградних слимаків, їхнім живленням, відкладанням яєць.

Найрізноманітніші спостереження можна проводити над членисто­ногими (метаморфоз гусениць метеликів, паразитизм наїзників), а та­кож плазунами (регенерація, пересування, зміна забарвлення залежно від умов існування).

Позакласна робота сприяє розв'язанню важливого завдання — ви­бору учнями професії та підготовки до неї. В позакласній роботі фор­муються професійні інтереси, розширюється світогляд, здобуваються деякі спеціальні знання, вміння й навички; учні можуть випробувати себе в обраній ними галузі знань. Для цього в школах проводять лекції, бесіди, диспути про різні професії, екскурсії, знайомлять з відповід­ною літературою.

Форми позакласної роботи з біології: індивідуальна, групова та масова.

Індивідуальна форма передбачає такі види позакласної роботи: ро­бота з науково-популярною літературою, довідниками, словниками; підготовка доповідей, рефератів; досліди й спостереження в природі, теплиці, куточку живої природи; виготовлення годівниць для птахів; шефство над сільськогосподарськими тваринами; проведення феноло­гічних спостережень; самоспостереження; виготовлення таблиць, мо­делей, обладнання для навчальних занять, кабінету біології. До групо­вої форми належать: робота в гуртках, учнівських об'єднаннях (това­риствах, клубах), випуск біологічного бюлетеня, стендів рослин Червоної книги тощо, до масової— біологічні вечори, олімпіади, тиж­ні біології, декади, місячники, вікторини, конференції, лекції, біологіч­ні товариства, учнівські лісництва, екскурсії та ін.

Учні мають знати: що, де, як і для чого спостерігати.

Наприклад, спостерігаючи за міграцією птахів, учні в своїх щоденниках зазначають, що одними з перших ранньої весни прилітають шпаки, пізніше — ластівки й стрижі. Пояснити причини цього явища учні зможуть лише піс­ля того, як за завданням учителя дослідять живлення цих птахів. Шпаки живляться різноманітним кормом і тому прилітають раніше за інших, а лас­тівки — комахами, які з'являються лише з настанням тепла. Саме тому й строки прильоту птахів різні.

Зважаючи на те, що спостереження за рослинами й тваринами по­требують багато часу, для успішного їх проведення треба вибрати не­багато об'єктів.

Можна рекомендувати такий план спостереження за птахами:

1. Весняний переліт птахів:

а) відліт птахів, що зимували в даній місцевості;

б) весняний проліт птахів (перших зграй і масовий);

в) весняний приліт — поява птахів, що прилетіли на місця гніздування.
2. Початок відкладання яєць.

Поява пташенят.

Виліт пташенят із гнізда.

Осінній переліт птахів:

а) осінній відліт;

б) осінній проліт (реєструють початок, масовий проліт, кінець прольоту);

в) осінній приліт (реєструють дату появи птахів на місцях їхньої зимівлі).

Теми спостережень, які цікавлять учнів, можуть бути найрізноманітнішими.

Наприклад: 1. Життя комах саду. 2. Життя комах ставка або річки. 3. Життя комах лісу чи поля. 4. Життя мурашок. 5. Зимуючі птахи. 6. Птахи вашого краю. 7. Ссавці вашого краю. 8. Гризуни — шкідники полів. Результати фенологічних спостережень фіксують у таблиці. Для більшої зацікавленості учнів у вивченні біології слід доручати їм готувати короткі доповіді та виступати з ними на біологічних вечо­рах, засіданнях гуртка, перед молодшими школярами.

Учні, які мають потяг до наукової діяльності, здібності та успіхи у вивченні біології, можуть брати участь також у конкурсі науково-дос­лідних робіт Малої академії наук України (МАН). Там вони прохо­дять школу дослідництва, експериментаторства, пошуків, учаться за­хищати свої ідеї, обстоювати власну позицію, самовизначаються й го­туються до науково-дослідницької діяльності.

Мала академія наук природничого спрямування є творчим об'єд­нанням учнівської молоді, яке допомагає визначиться щодо професії й поглибити інтелектуальний та духовний потенціал. У МАН є хіміко-біологічне відділення, де працюють секції біології, хімії, екології, пси­хології, медицини, сільського та лісового господарства.

Щороку в усіх обласних центрах України проходять конкурси захис­ту науково-дослідних робіт учнів — членів МАН України. В конкурсі беруть участь учні 9—11 класів загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв та позашкільних закладів, які є слухачами, кандидатами та дійсними членами територіальних відділень МАН.

До головних завдань Малої академії наук належать:

• створення відповідних умов для творчого самовдосконалення учнівської молоді;
• подальший розвиток і підтримка талановитої та обдарованої молоді;
• сприяння додатковій освіті учнів та залучення їх до науково-дослід­ної роботи;
• пропаганда наукових досліджень учнівської молоді;
• забезпечення державної підтримки майбутніх представників науко­вої еліти.

Навчальна програма кожного відділення МАН передбачає насампе­ред індивідуальну роботу з обдарованою молоддю.

Біологічні олімпіади — це інтелектуальні масові змагання школя­рів на найкраще знання й практичне застосування законів і закономір­ностей природи. Вони не лише розвивають творчі здібності учнів, а й виробляють наполегливість у подоланні труднощів, формують навич­ки самостійної роботи.

В Україні склалася система проведення предметних олімпіад. Доку­ментом, який визначає завдання, структуру, технологію проведення олімпіад, є Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базо­вих і спеціальних дисциплін. Відповідно до цього Положення олімпіа­ди з біології відбуваються в чотири етапи й тривають протягом усього навчального року:

I етап — шкільні олімпіади;

II етап — районні (міські);

ІІІ етап — обласні;

ІV етап — Всеукраїнські олімпіади.

Завершальним етапом олімпіадного руху є міжнародні олімпіади.

Завдання біологічних олімпіад:

• широка популяризація ідей біологічної науки, розкриття її значення;
• збільшення кількості учнів, глибоко зацікавлених біологією;
• підвищення загальнобіологічної освіченості школярів ознайомлен­ням їх із додатковою літературою, періодикою, науково-популяр­ними теле- й радіопередачами тощо;
• виявлення серед шкільної молоді обдарованих учнів із високим рів­нем ерудиції в галузі біології та цілеспрямована профорієнтація їх.

ПАМ’ЯТАЙ !!!

Видатний учений І. П. Павлов у своєму листі до молоді так писав про значення фактів для науки: «Вивчайте, зіставляйте, нагромаджуйте фак­ти. Хоч яке досконале крило птаха, воно ніколи не змогло б підняти його у височінь, не спираючись на повітря. Факти — це повітря вченого. Без них Ваші «теорії» — марні силкування. Але вивчаючи, експериментуючи, спос­терігаючи, намагайтеся не залишитися на поверхні фактів. Не перетво­рюйтеся на архіваріусів фактів. Намагайтеся проникнути в таємницю їх виникнення. Наполегливо шукайте закони, які ними керують».

Слід пам'ятати, що спостережливість, як і інші властивості людини, виникає й розвивається в процесі чітко організованої та педагогічно спрямованої діяльності.

ХІД РОБОТИ

Завдання № 1

Розробити тематику дослідної роботи учнів у куточку живої природи та описати схему одного з дослідів;

Завдання № 2

Розробити та описати тиждень біології зі всіма етапами його проведення.

Завдання № 3

Складіть план роботи гуртка юннатів за обраною вами темою.

Питання для закріплення знань:

1. Які позаурочні роботи передбачені програмою шкільного курсу біології ?

2. У чому різниця позакласної та позаурочної роботи як форм навчання ?

3. Які ви знаєте Всеукраїнські природоохоронні акції?

4. Які форми й види позакласної роботи вплинули на ваш вибір майбутньої професії ?

Заняття № 3

ТЕМА: Методика формування фізіологічних понять

Перевірка опорних знань з лекційного матеріалу:

Пізнання — це процес цілеспрямованого активного відображення об'єктивного світу в свідомості людей.

Сприйняття — це відображення в корі головного мозку предметів та явищ матеріального світу в результаті їхньої безпосередньої дії на аналізатори людини. На відміну від процесу відчуття — відображення лише окремих властивостей або ознак предметів та явищ — сприйнят­тя дає їхній цілісний образ.

Візьмемо яблуко. Учні відчувають окремі його властивості — фор­му, колір, запах тощо, а сприймають — як ціле, з усіма його властивос­тями. В процесі сприймання задіяні увага, спостережливість, пам'ять і мислення, об'єднуючи всі властивості предмета в цілісний образ.

На основі сприйняття формуються уявлення: це — найвищий сту­пінь навчально-пізнавального процесу.

Уявлення — це збережений і відтворюваний у свідомості чуттєво-наочний образ раніше сприйнятих предметів або явищ дійсності.

Якби в нас були тільки безпосередні сприйняття й не було уявлень, то ні минуле, ні майбутнє для нас не існувало б: усе, що відійшло в ми­нуле, назавжди зникло б, а майбутнє було б закрите.

Поняття — форма людського мислення, за допомогою якої пізна­ється загальне, істотні ознаки предметів та явищ об'єктивної реальнос­ті. Це узагальнене відображення об'єктивної дійсності. Поняття утво­рюються за допомогою таких логічних прийомів, як аналіз і синтез, аб­страгування й узагальнення.

Розвиток понять — головна рушійна сила всього процесу навчання й виховання.