Співпраця школи, сім’ї, громадськості у школах П. Петерсена

Одним із важ­ливих завдань у школах П. Петерсена є співпраця, тісна взаємодія професійних педагогів і батьків, інтеграція дому шкільного і дому батьківського у межах єдиної громади. Для шкільного життя “Йєна-плану” харак­терні відкриті та вільні контакти педагогів і батьків, які відверто обговорюють різні педагогічні ситуації, обмі­нюються думками, поглядами, інформацією, а іноді й взаємними застереженнями. Батьки як партнери вчите­ля активно залучаються до педагогічного процесу, орга­нізовують свята, походи, екскурсії, працю в майстер­нях. Сповідування батьками принципів “спільності й братерства” виявляється в їхньому піклуванні не тіль­ки про свою дитину, а й про всю шкільну громаду, в їхній моральній і матеріальній підтримці.

Йєна-план-школи активно використовують ігрові форми занять з різноманітним матеріалом, особливо у перші шкільні роки, включаючи тренінгові ігри з використанням лічби, музики, поезії; популярні ритмічні й спортивні ігри, які повторюються впро­довж усього шкільного періоду, рухливі ігри на пере­рвах і в позаурочний час.

Як і всі представники гуманістичної педагогіки, П.Пе­терсен виступав проти оцінок та свідоцтв, які, на його думку, псують власну робочу лінію дитини і порушують власне моральне судження, створюючи неправильну мо­тивацію до учіння. Водночас він визнавав, що дитина схильна до оцінювання і повинна його вимагати, оскільки потребує впевненості щодо власного зростання і прогресу. Завершенням навчального року є детальна характеристика кожного вихованця, яку складає вчитель: об'єктивний звіт для батьків і суб'єктивний звіт для дитини. Для об'єктивно­го звіту використовують спостереження і судження вчи­телів, які навчають дитину протягом року. Такий звіт дає змогу побачити особливості, нахили, обдарованість школяра, спрямувати спільні зусилля батьків і педаго­гів на забезпечення сприятливих умов для індивідуаль­ного розвитку дітей. На основі об'єктивного звіту класний керівник скла­дає для кожної дитини суб'єктивний звіт, у якому зазначає те, що, за його переконанням, справлятиме на неї виховний вплив.

Домашні завдання діти отримують не кожний день, а відразу на цілий тиждень. Вони передбачають розв'язання кількох задач і прикладів, написання тво­ру, розповіді, виготовлення саморобки, підготовку ма­люнка тощо. Порядок виконання завдань учень обирає самостійно. Нерідко завдання об'єднуються однією те­мою. Наприклад, у березні діти молодшої штам-групи вивчають комплексну тему “Весна у місті”.

У групі вільно формуються підгрупи за інтересами, віком, їх склад змінюється залежно від видів навчаль­ної роботи та успіхів учнів. Такі підгрупи виконують завдання-проекти: облаштування експозиції, констру­ювання моделі, підготовку виступу. Парами учні вико­нують завдання з правопису, що дає змогу забезпечити взаємоперевірку якості виконання завдань. Під час занять активно використовуються вправи, навчальні ігри, групове обговорення дитячих робіт, різних аспек­тів шкільного життя. Особлива роль відводиться від­криттю навчального тижня, підбиттю його результатів, звітним виставкам, загальношкільним зборам, роботі з батьками.

День у Йєна-план-школі обов'язково охоплює чоти­ри компоненти: гру, бесіду, працю, свято. Всі ці види ді­яльності вважаються особливо значущими для дитини, тому завдання педагогів полягає в оптимальному поєд­нанні їх у шкільному житті.

Велику популярність і продуктивне впровадження технологія “Йєна-плану” одержала в Німеччині. Праці П.Петерсена, зокрема книгу “Йєна-план-школа” перевидавали багатьма мовами понад 60 разів. Проводяться дослідження сучасних проблем школи з точки зору педагогічної концепції П.Петерсена.

Запитання та завдання

1. Розкрийте сутність понять: “всотуючий розум”, “здатність до само будівництва” (за М.Монтессорі), “хрещені” (за П. Петерсоном).

2. Охарактеризуйте сенситивні періоди розвитку (за М.Монтессорі).

3. Чи зустрічалися Ви із застосуванням теорії М.Монтессорі, П.Петерсена в українській освіті? Що прогресивного ці технології мали?

4. Охарактеризуйте основні ознаки педагогіки общинності.

5. Яка з теорій має більше орієнтації на навчання, а яка на виховання? Обґрунтуйте.

6. Як Ви бачите використання даних теорій при викладанні свого предмету?

Література

1. Белина С. Голландская школа М. Монтессори глазами украинского учителя /С.Белина // Педагогіка Толерантності. – 2002. – № 4. – С. 128 – 131.

2. Бурова А., Долина О. Гра у театр за педагогікою М.Монтессорі /А.Бурова, О.Долина // Дошкільне виховання. – 1999. –№ 5. – С. 20 –21.

3. Борисова З., Семерникова Р. Мета – самовиховання: Дидактичний матеріал Марії Монтессорі і сенсорний розвиток дитини /З.Борисова, Р.Семерникова // Дошкільне виховання. – 1998. –№ 10. – С. 20 –21.

4. Борисова З., Семерникова Р. Спадщину Марії Монтессорі – сучасним дошкільним закладам /З.Борисова, Р.Семерникова // Дошкільне виховання. – 1996. – № 4. – С. 14 – 15; № 5. – С. 14 – 15; № 6. – С. 12 –13; № 8. – С. 6 –7.

5. Глушков В. Формування педагогічного стилю школи /В.Глушков // Завуч. – 2001. – № 9. ­ С. 87.

6. Даниленко В., Тригубенко В. Золоті зерна Марії Монтессорі /В.Даниленко, В.Тригубенко // Учитель. – 1999. – № 7 ­– 8. – С. 68 – 71.

7. Даниленко В., Тригубенко В. Коштовна спадщина Марії Монтессорі /В.Даниленко, В.Тригубенко // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – № 6. – С. 59 ­–61.

8. Дичківська І. Розвивальна роль дидактичного матеріалу в педагогічній системі М. Монтессорі /І.Дичківська //Дошкільне виховання. – 1998. – №4.

9. Дяденко Г. Знання про суспільство – невід’ємна складова самореалізації особистості Г.Дяденко//Рідна школа. – 2002.– № 11. – С.61 – 62. 13.

10. Кравець В. Зарубіжна школа і педагогіка ХХ століття: навч.посібник / В.Кравець. – Тернопіль, 1994. – 290с.

11. Куліш Т. Наталя Лубинець про погляди Фребеля та М. Монтессорі та виховання дітей /Т. Куліш // Шлях освіти. – 2004. – № 2. – С. 43 – 47.

12. Литвяк О., Хілтунен О. Ідея школи Монтессорі /О.Литвяк, О.Хілтунен // Завуч. – 2001. – № 9 (87).

13. Лосєва Н. Розвиток ідеї самореалізації особистості /Н.Лосєва //Рідна школа. – 2004.– № 5. – С. 71 – 75.

14. Лубенець Н. Народный детский сад /Н.Лубенець // Дошкольное воспитание. – 1911. – № 5. – С.

15. Лубенець Н. Фребель і Монтессорі /Н.Лубенець// Дошкольное воспитание. – 1914. – № 7, 8, 9.

16. Малишко М. Монтессорі – ключ до світу: метод. посібник для працівників дошкільних закладів, вчителів початкових класів /М.Малишко. – Тернопіль: Мальва-Осо; К.: Сеста, 1998. – 48 с.

17. Метод научной педагогики Марии Монтессори. – К.: Каскад, 1993. – 132 с.

18. Максимова Н., Порох Л. Розвиток творчої особистості школяра як психолого-педагогічна проблема сучасності /Н.Максимова, Л.Порох //Рідна школа. – 2002.– № 5. – С.42 – 44.

19. Мельник Ю., Поліщук О., Шепотько В. Організація індивідуального навчання в сільській школі /Ю.Мельник, О.Поліщук, В.Шепотько //Рідна школа. – 2000. – № 12. – С. 5 – 9.

20. Остоловський А., Василенко Л. Від навчання проекту до соціальної самореалізації особистості /А.Остоловський, Л.Василенко //Шлях освіти. – 2000. – № 2. – С. 31 – 34.

21. Погоріла І. Культуротворчі аспекти розвитку школи нового типу /І.Погоріла //Рідна школа. – 2001. – № 10. – С. 17 – 19

22. Селевко Г. Технологія саморозвитку (М.Монтессорі) /Г.Селевко // Завуч. – 2001. – № 10 (88).

23. Скороморовський І. Індивідуально орієнтоване навчання в школах Німеччини /І.Скороморовський //Шлях освіти. – 2002. – № 2. – С. 20 – 23.

24. Страшко О. Школа розвитку і самовдосконалення /О.Страшко //Директор школи – 2004. – № 2 – 3. – С. 167 – 172.

25. Сумнительный Г. Педагогическая система Марии Монтессори /Г.Сумнительный // Директор школи. – 2003. – № 43. – С. 9 – 10.

26. Тимошенко О. Розвивальне середовище за Монтессорі-системою /О.Тимошенко // Дошкільне виховання. – 2002. – № 5. – С. 14 –15.

27. Чепіль М.М. М,Монтессорі в педагогічній теорії і практиці в Україні //Lubelski Rocznik Pedagogiczny. – Lublin: UMCS, 2008. – T.XXVІІ.– S. 29 – 42.

28. Шевченко В. Саморозвиток як чинник становлення творчої особистості /В.Шевченко //Рідна школа. – 2004. – № 2 – 3. – С.142 – 144.